Справа № 727/9089/24
Провадження № 2/727/1810/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав.
20.11.2024 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про відвід головуючого-судді Одовічен Я.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування поданої заяви представник посилався на те, що ухвалою суду від 18.10.2024 року судом з власної ініціативи було витребувано інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України докази: відомості ( витяг з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України») про те чи перетинала державний кордон України громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 в період часу з 01.01.2024 року по даний час, із зазначенням пункту пропуску, дати перетину, напряму та мети прямування?- відомості ( витяг з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України») про те чи перетинав державний кордон України громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 в період часу з 01.01.2024 року по даний час, із зазначенням пункту пропуску, дати перетину, напряму та мети прямування?
При цьому, сторони такого клопотання перед судом не заявляли. Інформацію було витребувано лише про сторону позивача, відомості відносно відповідача ОСОБА_2 судом не витребовувались.
Також, 30.10.2024 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів шляхом звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави або іншого компетентного органу іноземної держави. У клопотанні просив звернутися через компетентні органи Міністерства юстиції України до компетентних органів Польської Республіки із судовим дорученням про отримання інформації: 1) щодо усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за 2021 року - 2024 роки; 2) щодо судимості яку мав та/або має ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 3) щодо лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від психологічних розладів нервової системи у Польській Республіці.
Проте, ухвалою суду від 01.11.2024 року у задоволенні клопотання представника позивача було відмовлено повністю.
Отже, суддя з власної ініціативи витребовує інформацію про ОСОБА_1 , а клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про витребування інформації залишила без задоволення, що свідчить про надання переваги одному учаснику судового процесу над іншим, та викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.
Вважає за необхідне заявити відвід головуючій-судді Одовічен Я.В. з підстав, визначених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а саме наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.
Згідно ст.40 ЦК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Як було встановлено судом, заява про відвід судді надійшла до суду 20.11.2024 року, в той час як наступне судове засідання було призначено до розгляду на 25.11.2024 року, а отже більше ніж за три робочі дні.
За змістом ч.7, ч.8 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
З урахуванням зазначеного, суд вирішує заяву про відвід невідкладно у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву, суд приходить до наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
При вирішенні справи «Biluha v. Ukraine» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
За змістом ст. 36 Кодексу, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді
Разом з тим, у поданій заяві про відвід не наведено жодних фактів, які б свідчили про те, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи. Крім того, не наведено інших обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді при розгляді справи, передбачених ст. 75, 76 КПК України.
Зокрема, обставини наведені у заяві про відвід судді від 20.11.2024 року є надуманими та не свідчать про упередженість судді.
Так, 17.10.2024 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву. У відзиві представник вказував на те, що позивач на даний час не проживає на території України, а має лише реєстрацію за адресою АДРЕСА_2 . Насправді ОСОБА_1 проживає в Польщі в м.Вроцлав. Окрім того, представник зазначила, що справа стосується інтересів малолітньої дитини ОСОБА_5 , який має громадянство Польщі. Батько дитини відповідач ОСОБА_2 також є громадянином Польщі та проживає на її території. Тому відповідач вважає, що вказаний спір повинен розглядатися на території Республіки Польща.
У зв`язку з наведеними обставинами, судом ухвалою від 18.10.2024 року було витребувано відповідну інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
Щодо обставин вирішення судом клопотання представника позивача про витребування доказів шляхом звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави або іншого компетентного органу іноземної держави, Суд зауважує, що положення Цивільно-процесуального кодексу передбачають порядок перевірки законності процесуальних дій судді і прийнятих ним процесуальних рішень, а також порядок їх оскарження у передбачених законодавством випадках.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому суд наголошує, що незгода ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Процесуальні рішення судді під час підготовчого засідання не свідчать про необ`єктивність та упередженість суду, а створюють необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя можуть оскаржуватися в апеляційному та касаційному порядку. Незгода учасників провадження з рішеннями суду не може викликати обґрунтованих сумнівів в неупередженості судді або колегії суддів при розгляді кримінального провадження. Також це не є підставою для відводу судді або колегії суддів.
Тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді, так як відповідач не навів жодних фактів про причетність судді до спірних правовідносин, чи професійну упередженість судді. Побоювання наведені представником ОСОБА_3 у поданій заяві про відвід не є об`єктивно обґрунтованими та не свідчать про особисту зацікавленість чи упередженість судді. Обставини, на які посилається представник, не передбачені статтями 36-37 ЦПК України в якості підстав для відводу судді.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді не виявлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені заявником обставини не є підставою для відводу в силу положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви представника позивача.
З огляду на те, що відповідно до ст.36 ЦПК України заявлений відвід суд вважає необґрунтованим, то наявні правові підстави для зупинення передачі справи відповідно до ч. 3 ст.40 ЦПК України заяви до канцелярії Шевченківського районного суду м.Чернівці в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.
Керуючись ст. ст.33,36,40 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_3 про відвід головуючого-судді Одовічен Я.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав передати до канцелярії Шевченківського районного суду м.Чернівці для визначення в порядку ч.1ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід.
Суддя Одовічен Я.В.
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123199948 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Одовічен Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні