ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Харків
справа № 645/3372/24
провадження № 22-ц/818/3843/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пилипчук Н.П.,
суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря Львової С.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Комунальне підприємство «Міськпроект», Харківська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року в складі судді Федорової О.В.
в с т а н о в и в:
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Міськпроект», Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 про визнання робіт із землеустрою не якісними, скасування рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки, в якому просив визнати проведення робіт із землеустрою, що були проведені Комунальним підприємством «Міськпроект» відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 неякісними; визнати недійсним та скасувати рішення Харківської міської ради від 06 жовтня 2004 року за № 156/04, а саме п.1.81 додатку 1 до вказаного рішення; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку від 05 вересня 2005 року за № 85333 (державний акт серія ЯА № 334397); скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:05:029:0006; судові витрати покласти на відповідачів.
У серпні2024року ОСОБА_1 звернувся досуду зклопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи, яке мотивовано тим, що для вирішення питання про порушення меж або накладання земельних ділянок необхідні спеціальні знання, з`ясування даних обставин має важливе значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим просив суд призначити судову земельно-технічну експертизу та поставити перед експертом наступні питання:
чи є порушення або накладення меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 ?
якщо порушення або накладення меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 існує, то з боку якого домоволодіння це відбулось?
чи має місце накладення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 (кадастровий номер 6310138500:05:029:0006) на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташоване нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .? Якщо так, зазначити площу, схематичний план накладення ділянок та вказати причину такого накладання.
Проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (адреса: м. Харків, вул. Золочівська № 8-А), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за стст.384,385 КК України. Зупинити провадження у справі на час проведення судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено, призначено у справі № 645/3372/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (адреса: м. Харків, вул. Золочівська № 8-А); на вирішення експерта поставлено наступні питання: чи є порушення або накладання меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 ? якщо порушення або накладання меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 існує то з боку якого домоволодіння наявне таке порушення або накладання? чи має місце накладення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 (кадастровий номер 6310138500:05:029:0006) на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розташоване нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .? якщо так, зазначити площу, схематичний план накладання ділянок та вказати причину такого накладання; попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статями 384, 385 Кримінального кодексу України; зупинено провадження у справі № 645/3372/24 на час проведення судової земельно-технічної експертизи; оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 ; роз`яснено сторонам, що відповідно до положення ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На вказану ухвалу суду ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні документи, які б визначали межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , ця земельна ділянка до теперішнього часу не сформована, не має кадастрового номеру, а отже і не має меж. Представник позивача долучив до матеріалів справи копію державного акту відповідача, який визначає межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , однак, документи, які б визначали межі земельної ділянки по АДРЕСА_3 відсутні. Отже, встановити наявність або відсутність факту накладання земельних ділянок неможливо у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи документів про межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 . Зазначила, що позивач не повідомив правові підстави збільшення розміру земельної ділянки з 763 кв м, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 12-ю Харківською державною нотаріальною конторою 16 листопада 1995 року та зареєстрованого за № 1-7269, до 855 кв м, тобто, на 92 квадратних метри. Вказала, що з клопотання про призначення експертизи неможливо однозначно встановити представник позивача просить визначити межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 з урахуванням самовільно зайнятої позивачем ділянки або без неї. Вважала, що клопотання про призначення земельно-технічної експертизи мало бути додано до позовної заяви та подано до суду не пізніше дати подання позовної заяви, а саме 10 червня 2024 року. Натомість, представник позивача в черговий раз проігнорував процесуальні приписи та подав таке клопотання 27 серпня 2024 року, тобто більш ніж на два місяці пізніше визначеного процесуальним законодавством строку. Посилалася на те, що перелік питань, які пропонує поставити представник позивача не відповідають положенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Також вказаною Інструкцією прямо передбачено необхідність надання відповідних документів для проведення експертного дослідження, чого в даному випадку позивачем або його представником зроблено не було. Крім того, три поставлені судом першої інстанції перед експертом питання фактично є одним і тим самим питанням, наведеним у різних варіантах. Зазначила, що в ухвалі суду першої інстанції вказано, що ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена апеляційному порядку, однак чинним процесуальним законодавством передбачено право на апеляційне оскарження ухвали про призначення експертизи, а не тільки про зупинення провадження.
16 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав ухвалу суду законною, а апеляційну скаргу необґрунтованою. При цьому зазначив, що у разі відсутності в матеріалах справи документів необхідних для проведення експертизи експерт має право звернутися до суду із відповідним клопотанням про надання йому додаткових матеріалів.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала суду першої інстанції в мотивована тим, що для з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, отже наявні підстави для призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в суді першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міськпроект», Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 про визнання робіт із землеустрою не якісними, скасування рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки, в якому просив визнати проведення робіт із землеустрою, що були проведені Комунальним підприємством «Міськпроект» відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 неякісними; визнати недійсним та скасувати рішення Харківської міської ради від 06 жовтня 2004 року за № 156/04, а саме п.1.81 додатку 1 до вказаного рішення; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку від 05 вересня 2005 року за № 85333 (державний акт серія ЯА № 334397); скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:05:029:0006; судові витрати покласти на відповідачів.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 травня 1999 року він є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначив, що він бажав належним чином оформити земельну ділянку, на якій розташоване належне йому майно, однак рішенням Державним кадастровим реєстратором Відділ № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № РВ-6100059402024 від 02 квітня 2024 року йому відмовлено в державній реєстрації земельної ділянки, зокрема, з підстав перетину з ділянкою кадастровий номер 6310138500:05:029:0006.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1)остаточне визначенняпредмета спорута характеруспірних правовідносин,позовних вимогта складуучасників судовогопроцесу; 2)з`ясування запереченьпроти позовнихвимог; 3)визначення обставинсправи,які підлягаютьвстановленню,та зібраннявідповідних доказів; 4)вирішення відводів; 5)визначення порядкурозгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що питання про призначення експертизи вирішено судом першої інстанції на належній стадії процесу - у підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі з`явлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами; призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Предметом спору у цій справі є визнання проведення робіт із землеустрою неякісними, визнання недійсним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки, з підстав, на думку позивача, накладення земельної ділянки кадастровий номер 6310138500:05:029:0006, що належить ОСОБА_2 , з земельною ділянкою, яка у нього в користуванні.
У постанові від 16 червня 2021 року у справі № 372/6016/13-ц Верховний Суд вказав, що належним доказом, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів.
Таким чином, для вирішення питання щодо порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки потрібні спеціальні знання і висновки з цього питання мають бути підтверджені висновком судової земельно-технічної експертизи.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, оскільки для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи та для необхідності суду в подальшому оцінювати всі докази в їх сукупності, необхідно проведення такого експертного дослідження.
Твердження ОСОБА_2 про те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б визначали межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , ця земельна ділянка до теперішнього часу не сформована, не має кадастрового номеру, а отже і не має меж; що долучено копію державного акту відповідача, який визначає межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , однак, документи, які б визначали межі земельної ділянки по АДРЕСА_3 відсутні, отже, встановити наявність або відсутність факту накладання земельних ділянок неможливо у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи документів про межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 ; що Інструкцією передбачено необхідність надання відповідних документів для проведення експертного дослідження, чого в даному випадку позивачем або його представником зроблено не було, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за відсутності в матеріалах справи документів необхідних для проведення експертизи експерт має право звернутися із відповідним клопотанням про надання йому додаткових матеріалів.
Посилання ОСОБА_2 на те, що перелік питань, які пропонує поставити представник позивача не відповідають положенням Інструкції; що три поставлені судом першої інстанції перед експертом питання фактично є одним і тим самим питанням, наведеним у різних варіантах колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки Інструкція містить орієнтовний перелік вирішуваних питань, свій перелік питань відповідачка в суді першої інстанції не надавала.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не містять посилань на такі порушення норм процесуального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова
Повний текст постанови складено 20 листопада 2024 року.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123201971 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Пилипчук Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні