Ухвала

від 21.11.2024 по справі 991/3528/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/3528/24

Провадження № 1-кп/991/40/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024 суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України клопотання прокурора про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський, Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

?. Історія провадження

1.1. 24.04.2024 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою від 24.04.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 04.06.2024 ? судовий розгляд.

1.3. 20.11.2024 від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт майна, а саме житлової квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 27 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 636801380000, що належить на праві власності ОСОБА_2 із позбавленням права на відчуження і розпорядження цим майном.

Як на підставу для арешту зазначеної квартири прокурор послався на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України ? потреба забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

II. Мотиви та обґрунтування суду

2.1. Дослідивши клопотання, суд дійшов висновку про необхідність його повернення прокурору, з огляду на наступне.

2.2. Правове регулювання

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову ? також цивільний позивач.

Перелік осіб, уповноважених законом на звернення з клопотанням про арешт майна з підстав забезпечення цивільного позову також наведений у ч. 3 ст. 171 КПК України. Зокрема у ній йдеться про вимоги до клопотання цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець виділив вичерпне коло осіб, які можуть вертатись до суду з відповідним клопотанням, наділивши таким правом виключно цивільного позивача.

2.3. Встановлені судом обставини

Судом встановлено, що потерпілим у цьому кримінальному провадженні є Управління справами Апарату Верховної Ради України.

До початку судового розгляду від потерпілого ? Управління справами Апарату Верховної Ради України надійшов цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління 613 310 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (цивільний позивач).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, представництво від імені Управління справами Апарату Верховної Ради України здійснюють його керівник ОСОБА_4 , а також представники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

З наведеного слідує, що інтереси потерпілого ? Управління справами Апарату Верховної Ради України (цивільного позивача) представляє його керівник та представники Управління.

2.4. Мотиви суду

За правилами ч. 3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Як встановлено судом, з клопотанням про арешт майна з підстав забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) звернувся прокурор, який не уповноважений на представництво цивільного позивача у цьому кримінальному провадженні.

III. Висновки суду

Ураховуючи, що з клопотанням про арешт майна з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, звернувся неналежний суб`єкт, відповідно до правил ч. 3 ст. 172 КПК України таке клопотання підлягає поверненню.

Водночас з огляду на законодавчу заборону на звернення прокурора з таким клопотанням, суд не встановлює строк для усунення його недоліків.

Натомість суд роз`яснює, що прокурор не позбавлений права клопотати перед судом про накладення арешту у цьому кримінальному провадженні з інших підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, ? повернути прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1