Ухвала

від 21.11.2024 по справі 766/19753/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/19753/24

н/п 2-а/766/412/24

УХВАЛА

про залишення позову без руху

21.11.2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Херсонській області про визнання незаконним рішення про примусове повернення до країни походження або країни іноземця або особи без громадянства та скасування постнови,

в с т а н о в и в:

20.11.2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління міграційної служби в Херсонській області про визнання незаконним рішення про примусове повернення до країни походження або країни іноземця або особи без громадянства.

В своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просив скасувати рішення Начальника Дніпровського відділу у м.Херсоні Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області №6510130100016918 від 23.10.2024 року про примусове повернення до країни походження або країни іноземця або особи без громадянства, а також скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення уповноваженої особи Державної міграційної служби України від 23.10.2024 року щодо ОСОБА_1 .

Згідно ч.1ст.122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справаСтаббігс на інші проти Великобританії, справаДевеер проти Бельгії).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Частиною 1статті 171 КАС Українипередбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними,строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Позивач в своїй заяві просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення уповноваженої особи Державної міграційної служби України від 23.10.2024 року щодо ОСОБА_1 . При цьому позов подав до суду лише 20.11.2024 року, що є поза межами десятиденного строку, визначеного в ст.286 КАС України.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано, причини пропуску строку звернення до суду не зазначено.

Згідно ч.1ст. 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так,статтею 123 КАС Українипередбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу скористатися правом подати заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій вказати причини поважності пропуску строку.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з праві людини щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушення права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

Керуючись 122, 123, 186,171, 286, 288, 289КАС України,-

у х в а л и в:

Позовну заявуМаммадова ОСОБА_2 до Управління міграційної служби в Херсонській області про визнання незаконним рішення про примусове повернення до країни походження або країни іноземця або особи без громадянства та скасування постанови залишити без руху.

Надати позивачу строк 10(десять)днів здня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню.

Суддя Т.І. Рядча