Рішення

від 21.01.2025 по справі 766/19753/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/19753/24

н/п 2-а/766/198/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря Міщука О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Херсонській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління міграційної служби в Херсонській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 23.10.2024 року було прийнято рішення № 6510130100016918 про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким зобов`язано його примусово повернутись до країни походження або третьої країни та зобов`язано його покинути територію України в термін до 22.11.2024 року. Зазначає, що він був одружений з ОСОБА_2 та на цій підставі отримав тимчасовий дозвіл на проживання терміном на один рік, після закінчення цього терміну позивач отримав посвідку на проживання ще на один рік . 18.09.2024 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Позивач зазначає, що постійно займається суспільно-корисною працею, надає допомогу воїнам, звернувся до військового комісаріату, щоб вступити до лав Збройних Сил України. Крім цього, вказав, що проживає без реєстрації шлюбу з громадянкою України. Також зазначив, що рішення № 6510130100016918 про примусове повернення в країну походження прийнято відносно ОСОБА_3 , водночас його прізвище - ОСОБА_3 .

Ухвалою від 10.12.2024 року було відкрито провадження у справі про визнання незаконним рішення про примусове повернення до країни походження або країни іноземця або особи без громадянства.

Представник відповідачаподав досуду відзивна позовнузаяву,в якомупросила відмовитив задоволенніпозову.23.10.2024до Дніпровськоговідділу ум.Херсоні УДМСу Херсонськійобласті особистодля отриманняконсультації звернувсягромадянин РеспублікиАзербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .В результатіпроведеної перевіркивстановлено,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуваючи вУкраїні назаконних підставах,03.01.2020звернувся доУДМС уХерсонській областііз заявоюпро оформленняпосвідки натимчасове проживанняв Україніна підставі возз`єднаннясім`ї згромадянкою України,дружина громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..13.01.2020УДМС оформленопосвідку натимчасове проживання№ НОМЕР_1 терміном діїдо 11.01.2021.Також представниквідповідача вказав,що відповіднодо рішенняХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від08.08.2024року усправі №766/6702/24за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванняшлюбу,розірвано шлюбміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .Громадянин РеспублікиАзербайджан ОСОБА_1 прибувв Україну19.04.2024через КПП«Старокозаче» досвоєї дружини ОСОБА_2 .Строк тимчасовогоперебування натериторії України,громадянинином РеспублікиАзербайджан ОСОБА_1 закінчився,та з18.07.2024останній перебуваєна територіїУкраїни незаконно. З метою забезпеченнявимог законодавстваУкраїни проправовий статусіноземців таосіб безгромадянства,на підставіположень ст.26Закону України«Про правовийстатус іноземцівта осіббез громадянства»,Дніпровським відділому м.Херсоні УДМСу Херсонськійобласті прийняторішення від23.10.2024рокупро примусовеповернення докраїни походженняабо третьоїкраїни беззаборони в`їздувідносно громадянинаРеспубліки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та зобов`язанойого покинутитериторію Україниу терміндо 21.11.2024. Представниквідповідача вказала,що відповіднодо наданогоперекладу паспортагромадянина РеспублікиАзербайджан прізвищеім`я тапо батьковіпозивача ОСОБА_4 в перекладеніна українську мову ОСОБА_1 . Представник відповідача вказала, що оскаржуване рішення Дніпровського відділу у м. Херсоні УДМС у Херсонській області від 23.10.2024 прийняте на підставі, та у межах повноважень, у спосіб, що визначені законами України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що його прізвище не « ОСОБА_5 », а « ОСОБА_6 ».

Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити, представлявся як ОСОБА_1 ..

Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23.10.2024 року Дніпровським відділом у місті Херсоні УДМС України у Херсонській області було прийняте рішення №6510130100016918 про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано примусово повернутися до країни походження або третьої країни та його покинути територію України у термін до 21.11.2024 року.

З Рішення №6510130100016918 про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 прибув в Україну 19.04.2024 року. Відповідно до шлюбу 14.01.2020 року був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні, терміном дії до 11.01.2021 року. Після в`їзду в Україну звернувся до міграційної служби для подачі документів для тимчасової посвідки, згідно вимог чинного законодавства йому було відмовлено. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Підстави для легалізації на території України відсутні.

До матеріалів справи надано протокол про адміністративне правопорушення серія ПР МХС №001734 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.203 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення серія ПН МХС №001736 відносно ОСОБА_1 про порушення ч.1,3 ст.9, ч.1 ст.17, ч.1 ст.26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» п.4 Порядку, затвердженого ПКМУ №150 від 15.02.2012 року..

З відкритого доступу з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що заочним рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.08.2024 року №766/6702/24, яке набрало законної сили 10.09.2024 року шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.12.2019 року Суворовським районним у м.Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №516 розірвано.

Крім цього, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_7 , посвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстрована в реєстрі за №2983, в якій вказано, що ОСОБА_7 , запрошує в Україну в період з 01.11.2024 року по 01.11.2026 року громадянина Азербайджанської Республіки Мамедова ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мета поїздки-укладення з нею шлюбу.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано рекомендований лист Військової частини НОМЕР_2 від 01.07.2024 року №1, в якому вказано, що рекомендовано командуванням військової частини НОМЕР_2 до призначення на посаду водія ОСОБА_1 . Разом з тим в листі вказано термін дії письмової згоди 2 (два) місяці.

До матеріалів справи надано копію паспорта громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата видачі: 21.03.2017 року, дійсний до: 20.03.2027 року, переклад даних в паспорті з азербайджанської мови на українську мову виконано перекладем Оніщенко Юлією Олександрівною, завірено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Васильковою О.В.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Статтею 9 указаного Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки укладено угоду про безвізові поїздки громадян, відповідно до якого громадяни держави однієї сторони, незалежно від місця їх постійного проживання, можуть в`їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі, по документах, зазначених у Додатках 1 та 2 до цієї Угоди.

Відповідно до пп.2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012р. № 150іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - «Інструкція»).

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Пунктом 5 розділу І Інструкції передбачено, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до пункту 2 Розділу II Інструкції рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства (додаток 3).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції у рішенні про примусове повернення зазначається строк, упродовж якого іноземець зобов`язаний виїхати з України, який не має перевищувати 30 днів з дня прийняття такого рішення. Рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони подальшого в`їзду обчислюється з дня винесення такого рішення. Якщо рішення про примусове повернення супроводжується забороною в`їзду в Україну, у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в`їзду.

Процедуру продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначає Порядок продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150 (далі - «Порядок №150»).

2. Іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:

1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;

2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Згідно Порядкуобчислення строкутимчасового перебуванняв Українііноземців,які єгромадянами державз безвізовимпорядком в`їзду,затвердженого НаказомМіністерства юстиції Українивід 20.07.2015року,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 05.08.2015року за№944/27389 громадянидержав збезвізовим порядкомв`їзду можутьтимчасово перебуватина територіїУкраїни небільше ніж90днів протягом180днів,якщо іншийстрок невизначено міжнароднимидоговорами України. Обчисленнядозволеного іноземцю,який єгромадянином державиз безвізовимпорядком в`їзду(далі-іноземець),строку перебуванняна територіїУкраїни здійснюютьпосадові особиДержавної прикордонноїслужби України(далі-Держприкордонслужби)та Державноїміграційної службиУкраїни (далі-ДМС)в межахповноважень,визначених законодавствомУкраїни. Підчас в`їздуіноземця натериторію Україниобчислення дозволеногойому строкуперебування здійснюєпосадова особаДержприкордонслужби впункті пропуску(пунктіконтролю)через державнийкордон Українишляхом відрахуваннявід дняфактичного в`їзду180днів назад.Іноземець непорушив зазначенийстрок,якщо вмежах цього180-денногоперіоду вінперебував натериторії Українине більше90днів. У разі якщо під час здійснення прикордонного контролю було виявлено перевищення іноземцем дозволеного йому строку перебування, приймається рішення про відмову в перетинанні державного кордону України на в`їзд в Україну в порядку, встановленомучастиною першоюстатті 14Закону України«Про прикордоннийконтроль». Під час перебування на території України обчислення дозволеного іноземцю строку перебування здійснюють посадові особи ДМС шляхом відрахування 180 днів назад від дня контролю (дня, на який необхідно визначити законність перебування іноземця на території України). Іноземець не порушив зазначений строк, якщо в межах цього 180-денного періоду він перебував на території України не більше 90 днів.

Позивачем не заперечувалось в судовому засіданні про відсутність законних підстав для перебування на території України. Проте зазначив, що рішення №6510130100016918 про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Азербайджан складено на прізвище « ОСОБА_1 », хоча його прізвище « ОСОБА_1 ».

Суд критично відноситься до вказаних заперечень, оскільки в судовому засіданні позивач визнав, що його прізвище ОСОБА_1 . Крім цього, до матеріалів справи надано наступні документи: заяву-анкету №113805500 від 03.01.2020 року, копію паспорта громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата видачі: 21.03.2017 року, дійсний до: 20.03.2027 року, пояснення позивача, свідоцтво про шлюб, видане Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в яких прізвище позивача визначено як ОСОБА_1 . Жодних заперечень на зазначення свого прізвище у вказаних документах відповідач не надав.

Крім цього, судом не приймається до уваги, наданий позивачем рекомендований лист Військової частини НОМЕР_2 від 01.07.2024 року №1, щодо рекомендування командуванням військової частини НОМЕР_2 до призначення на посаду водія ОСОБА_1 , оскільки термін вказаного листа сплив.

Доказів проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, позивачем суду не надано.

Посвідками на тимчасове/постійне проживання на території України позивач не документувався, за отриманням дозволу на імміграцію, статусу біженця або додаткового захисту в Україні не звернувся, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно виніс оскаржуване рішення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява не підлягає до задоволення, оскільки рішення відповідача, як суб`єкта владних повноважень є законним та вчиненим відповідно до вимог законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,9,77,241-246,257-262,295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління міграційної служби в Херсонській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Азербайджан)

Відповідач: УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (адреса юридична адреса: вул. Кулика І., 133 А, м. Херон, 73008, фактична адреса: вул. Театральна, 29, м. Херсон, 73025 ЄДРПОУ 37839478)

Суддя Т.І. Рядча