Рішення

від 13.11.2024 по справі 120/11552/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 р. Справа № 120/11552/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тлустої А.О.,

представника позивачаОниська М.М.,

представника відповідачаКухрівського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА"

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

28.07.2023 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" (далі ТОВ "МП-АЛЬФА" або позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2023 № 0081910703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 2 323 397 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 580 849 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МП-АЛЬФА" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, відповідачем складено акт перевірки від 03.05.2023 № 7659/02-32-07-03/34004595. Водночас за висновками ревізорів товариство порушило положення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 б), п. 200.7, п. 200.9 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду. На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0081910703 від 01.06.2023 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2 323 397 грн та застосування до товариства штрафних санкцій у розмірі 580 849 грн.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним і таким, що не узгоджується з вимогами податкового законодавства.

На підтримку заявлених позовним вимог позивач зазначає, що між ТОВ "МП-АЛЬФА" (покупець) та ТОВ "АП ІМПОРТ" (постачальник) було укладено договір ППІ/2022-1470 від 04.01.2022 про поставку товару для вирощування сільськогосподарської продукції. Відповідно до специфікації № 153 від 03.02.2023 до цього договору сторони погодили поставку добрив "Яра Міла NPK 7-20-28" у кількості 280 800 т загальною вартістю 13 940 382,26 грн, в тому числі ПДВ 2 323 397,04 грн. Згідно з платіжним дорученням № 158 від 07.02.2023 ТОВ "МП-АЛЬФА" здійснило оплату цієї продукції у повному обсязі. Відтак ТОВ "АП ІМПОРТ" на виконання п. 201.1 ст. 201 ПК України та з врахуванням п. 187.1 ст. 187 ПК України склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні за першою подією (за датою зарахування коштів від покупця), а саме податкову накладну № 32 від 07.02.2023 з номенклатурою товару "Яра Міла NPK 7-20-28" у кількості 264,68946 т на суму 13 140 570,84 грн, в тому числі ПДВ 2 190 095,14 грн (зареєстрована в ЄРПН 28.02.2023 за № 9038048467), та податкову накладну № 137 від 07.02.2023 з номенклатурою товару "Яра Міла NPK 7-20-28" в кількості 16,11054 т на суму 799 811,42 грн, в тому числі ПДВ 133 301,90 грн, (зареєстрована в ЄРПН 05.03.2023 за № 9041246549).

Позивач не погоджується з висновками перевірки про відсутність у ТОВ "МП-АЛЬФА" права на включення ПДВ за вказаними накладними до складу податкового кредиту за лютий 2023 року у зв`язку з оформленням контрагентом двох податкових накладних замість однієї та наголошує на тому, що ці накладні були зареєстровані в ЄРПН, також контролюючий орган не ставить під сумнів реальність господарських операцій щодо поставки товару, на які ТОВ "АП ІМПОРТ" виписано податкові накладні, а норми чинного податкового законодавства не містять заборон щодо складання двох і більше податкових накладних по одній проплаті за поставлений товар. Крім того, у державний бюджет було перераховано ту суму ПДВ, яка була фактично сплачена за поставку/придбання товару і виключно на цю суму ПДВ підприємство сформувало податковий кредит звітного періоду.

Ухвалою суду від 02.08.2023 позовну заяву ТОВ "МП-АЛЬФА" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 5 ст. 160 КАС України (через незазначення у заяві місцезнаходження позивача).

10.08.2023 надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, якою повідомлено юридичну адресу товариства. Таким чином, позивач усунув виявлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.08.2022 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "МП-АЛЬФА". Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.09.2023.

01.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що податкові накладні № 32 від 07.02.2023 та № 137 від 07.02.2023 були складені постачальником ТОВ "АП ІМПОРТ" на дату першої події (перерахування коштів від покупця ТОВ "МП-АЛЬФА"), але не на всю суму оплати згідно з платіжним дорученням № 158 від 07.02.2023 в розмірі 13 940 382,26 грн, в тому числі ПДВ 2 323 397,04 грн, а шляхом поділу (дроблення) на дві накладні, що не відповідає первинним документам (платіжному дорученню та банківській виписці) та вимогам п. 187.1. ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Відтак, на думку відповідача, позивач не мав права включати суми ПДВ за цими податковими накладними до складу податкового кредиту за лютий 2023 року, а тому правильними є висновки акту перевірки про завищення ТОВ "МП-АЛЬФА" суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період на 2 323 397 грн.

Підготовче засідання від 14.09.2023 відкладено на 02.10.2023 з метою надання сторонам можливості реалізувати свої процесуальні права учасника справи.

02.10.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 120/8672/23 за позовом ТОВ "МП-АЛЬФА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у прийнятті звітності та зобов`язання відповідача прийняти подану товариством уточненої декларацію з ПДВ вартість за лютий 2023 року (від 19.05.2023 № 9116537115). Тобто вказана справа безпосередньо впливає на вирішення цієї справи, оскільки прийняття контролюючим органом уточнюючого розрахунку ТОВ "МП-АЛЬФА" з податкових зобов`язань з ПДВ від 19.05.2023 автоматично буде свідчити про незаконність оскаржуваного в цій справі податкового повідомлення-рішення від 01.06.2023 № 0081910703, яке, як вважає позивач, відповідач не мав підстав приймати у зв`язку з використанням товариством свого права на внесення змін до податкової звітності та зменшенням від`ємного значення з ПДВ за лютий 2023 року на суму 2 323 397 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2023 вищезазначене клопотання задоволено.

10.09.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про поновлення провадження у справі з посиланням на набрання законної сили рішенням суду у справі № 120/8672/23.

Ухвалою суду від 19.09.2024 вказане клопотання задоволено та вирішено поновити провадження у справі зі стадії, на якій його було зупинено. Підготовче засідання для розгляду справи призначено на 10.10.2024.

Ухвалою суду від 10.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 24.10.2024.

24.10.2024 у розгляду справи оголошено перерву до 13.11.2024 для отримання від сторін додаткових пояснень/інформації.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов заперечив, просить суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив таке.

ТОВ "МП-АЛЬФА" як юридична особа зареєстроване 13.01.2006 (ідентифікаційний код 34004595), перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та з 24.06.2008 є платником ПДВ.

На виконання наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 17.04.2023 № 1073к, виданого на підставі пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 76, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "МП-АЛЬФА" щодо дотримання законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами перевірки складено акт від 03.05.2023 № 7659/02-32-07-03/34004595, яким зроблено висновки про порушення підприємством вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200, п. 200.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України та пп. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, що спричинило завищення від`ємного значення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2023 року на загальну суму 2 738 843 грн. При цьому завищення на суму 2 323 397 грн відбулося внаслідок завищення податкового кредиту по господарських операціях з придбання добрива "Яра Міла NPK 7-20-28" у ТОВ "АП ІМПОРТ". Зокрема, податковий кредит на вказану суму сформовано за податковими накладними за №№ 32, 137 від 07.02.2023, які складені постачальником з порушенням вимог податкового законодавства та не підтверджуються первинними документами, оскільки накладні складені на першу подію (перерахування коштів як оплату за товар в сумі 13 940 382,26 грн), але не на всю суму операції однією податковою накладною, а шляхом поділу на дві окремі податкові накладні.

19.05.2023 на адресу ГУ ДПС позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період за лютий 2023 року (реєстраційний номер документу: 9116537115), відповідно до якого товариством зменшено суму податкового кредиту та бюджетного відшкодування по контрагенту ТОВ "АП ІМПОРТ" на загальну суму 2 323 397 грн.

При цьому позивач просив контролюючий орган прийняти рішення за результатами перевірки за лютий 2023 року з урахуванням показників даного уточнюючого розрахунку.

Листом ГУ ДПС від 26.05.2023 за № 18920/6/02-32-04-05-17 позивача повідомлено, що відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом. На дату подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ триває процедура узгодження результатів перевірки, а тому уточнюючий розрахунок вважається неподаним у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів.

01.06.2023 на підставі акту перевірки від 03.05.2023 № 7659/02-32-07-03/34004595 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0081910703, яким товариству ТОВ "МП-АЛЬФА" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2023 року у розмірі 2 323 397 грн із одночасним застосуванням штрафних санкцій у розмірі 580 849 грн.

Вважаючи зазначене рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим-третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У пункті 201.11 статті 201 ПК України наведено перелік інших документів, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Отже, у разі вчинення першої події списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, та у разі отримання покупцем товарів від їх продавця зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, платник податку на додану вартість має право на віднесення сплачених ним сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Правовою підставою, наявність якої забороняє платнику податку покупцю товарів віднести сплачений податок на додану вартість до податкового кредиту відповідного звітного періоду, є відсутність підтвердження сплати податку зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 04.01.2022 між ТОВ "МП-АЛЬФА" (покупець) та ТОВ "АП ІМПОРТ" (постачальник) було укладено Договір поставки АПІ/2022-1470 від 04.01.2022.

Відповідно до 1.1 вказаного Договору постачальник зобов`язується передати (поставити) партіями у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення: засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння сільськогосподарських культур тощо (надалі Товар), для вирощування сільськогосподарської продукції.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування товару, одиниці виміру кількості товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначаються в Договорі та/або у відповідній специфікації до Договору, яка є його невід`ємною частиною.

За змістом пункту 3.2. Договору оплата конкретної партії товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у Договорі, оплати в розмірі 100% вартості партії товару, зазначеної у відповідній специфікації, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку, якщо інший термін та/або порядок оплати партії товару не вказаний у відповідній специфікації.

Відповідно до специфікації № 153 від 03.02.2023 до Договору поставки АПІ/2022-1470 від 04.01.2022 сторонами погоджено поставу добрива "Яра Міла NРК 7-20-28" у кількості 280 800 т, що становить 13 940 382,26 грн, у тому числі ПДВ 2 323 397, 04 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 158 від 07.02.2023 ТОВ "МП-АЛЬФА" здійснено повну попередню оплату за вказаний товар.

Водночас контрагентом (постачальником) ТОВ "АП ІМПОРТ" складено та зареєстровано в ЄРПН наступні накладні:

№ 32 від 07.02.2023 на суму 13 140 570,84 грн, в тому числі ПДВ 2 190 095,14 грн (реєстраційний № 9038048467 від 28.02.2023);

№ 137 від 07.02.2023 на суму 799 811,42 грн, в тому числі ПДВ 133 301,90 грн (реєстраційний № 9041246549 від 05.03.2023).

Суму ПДВ за вищезазначеними податковими накладними у розмірі 2 323 397 грн включено ТОВ "МП-АЛЬФА" до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2023 року (№ 9054151448 від 18.03.2023).

З наведеного вбачається невідповідність сум, вказаних у податкових накладних, сумам у документах про оплату позивачем придбаного товару (добрива) продавцю ТОВ "АП ІМПОРТ".

Оцінюючи таку розбіжність суд враховує, що за правилами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку; дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Системний аналіз наведених вище нормативних положень дає підстави вважати, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПК України. При складанні декількох податкових накладних постачальником у випадку оплати товару однією сумою покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні складені з порушень норм закону та не відповідають первинним документам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 09.05.2023 у справі № 1.380.2019.005820 (адміністративне провадження № К/9901/34117/20) і суд не вбачає підстав для відступу від неї.

Як підтверджується матеріалами справи, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що податкові накладні від 07.02.2023 за №№ 32, 137 складені постачальником ТОВ "АП ІМПОРТ" на дату першої події, а саме у зв`язку з оплатою покупцем ТОВ "МП-АЛЬФА" товару на суму 13 940 382,26 грн, в тому числі ПДВ 2 323 397,04 грн згідно із специфікацією № 153 від 03.02.2023.

Разом з тим, всупереч вимогам п. 187.1. ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, контрагентом позивача складено не одну, а дві податкові накладні, незважаючи на отримання оплати товару однією сумою, що також не відповідає первинним документам (платіжному дорученню та банківській виписці) і не дає можливості ідентифікувати операції.

Відтак суд погоджується з висновками акту перевірки щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2023 року сум ПДВ за такими, складеними з порушенням вимог закону податковими накладними, і як наслідок завищення ТОВ "МП-АЛЬФА" бюджетного відшкодування з ПДВ за цей період на суму 2 323 397 грн.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на абзац пункту 201.10 статті 201 ПК України, згідно з яким податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

На думку суду, реалізація покупцем зазначеного права можлива лише за умови подання скарги на продавця в порядку, який регламентований попередніми абзацами цього ж пункту статті 201 ПК України та згідно із якими у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Крім того, суд не бере до уваги доводи позивача про необхідність врахування при вирішенні справи правової позиції, наведеної у постанові від 27.04.2022 у справі № 560/1399/21.

У вказаній справі поставка товару здійснювалася відповідно до умов договорів партіями, на кожну окрему партію товару постачальник виставляв відповідний рахунок-фактуру, в якому зазначались номенклатура та кількість товару. У свою чергу, позивач, як покупець товару, здійснював оплату за декількома рахунками-фактурами одним платежем, та у призначенні платежу в платіжному дорученні зазначав, за якими саме рахунками здійснюється оплата.

Тобто вищезазначена правова позиція сформована за інших обставин та правовідносин, а тому не є застосовною до цієї справи.

Отже, вирішуючи дану адміністративну справу суд виходить з того, що ТОВ "МП-АЛЬФА" допустило порушенням вимог податкового законодавства, що було виявлено проведеною перевіркою, внаслідок чого завищило суму податкового кредиту за лютий 2023 року по господарських операціях з ТОВ "АП ІМПОРТ" на суму 2 323 397 грн.

Поряд з цим суд враховує, що після складання акту перевірки (03.05.2023) та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (01.06.2023) позивач на адресу контролюючого органу подав уточнену декларацію з ПДВ за лютий 2023 року (№ 9116537115 від 19.05.2023), якою зменшив від`ємне значення з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "АП ІМПОРТ" за лютий 2023 року на суму 2 323 397 грн, тобто на суму, на яку за висновками позапланової документальної перевірки, оформленої актом від 03.05.2023 № 7659/02-32-07-03/34004595, товариство завищило суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2023 року у розмірі 2 323 397 грн за рахунок завищення податкового кредиту за цей звітний період по господарських операціях з придбання мінеральних добрив у ТОВ "АП ІМПОРТ".

Листом ГУ ДПС від 26.05.2023 № 18920/6/02-32-04-05-17 у прийнятті вказаної податкової звітності відмовлено з тих мотивів, що платник податків не має права на подання уточнюючого розрахунку під час процедури узгодження результатів перевірки.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом щодо їх оскарження, в якому просив скасувати рішення ГУ ДПС, оформлене № 18920/6/02-32-04-05-17 від 26.05.2023, та зобов`язати відповідача прийняти подану ТОВ "МП-АЛЬФА" уточнену декларацію з ПДВ за лютий 2023 року (від 19.05.2023 № 9116537115).

І хоча рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі № 120/8672/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2023 у задоволенні позову ТОВ "МП-АЛЬФА" відмовлено, суд враховує висновки суду за результатами розгляду відповідної справи.

Так, у вказаній справі, проаналізувавши положення ст. 50 ПК України щодо внесення змін до податкової звітності та взявши до уваги практику Верховного Суду, суд констатував, що платник податків може скористатися правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Крім того, суд визнав право ТОВ "МП-АЛЬФА" на подання уточнюючого розрахунку і належну реалізацію цього права шляхом подання ГУ ДПС у Вінницькій області уточненої декларації з ПДВ від 19.05.2023 після складання акту перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення, однак при цьому уважав безпідставним стверджувати про порушення прав позивача до прийняття податкового повідомлення-рішення, тобто фактично вказав на помилковість обраного товариством способу захисту своїх порушених прав та інтересів, враховуючи прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.06.2024 № 008910703.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням суду у справі 120/8672/23, яке набрало законної сили, підтверджений той факт, що ТОВ "МП-АЛЬФА" правомірно і з дотриманням вимог законодавства подало уточнену декларацію з ПДВ за лютий 2023 року (№ 9116537115 від 19.05.2023), якою зменшило задекларовані в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період лютого 2023 року показники в частині заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ на 2 323 397 грн

Крім того, з вказаного судового рішення випливає, що повернення контролюючим органом уточнюючого розрахунку позивача з підстав порушення вимог ст. 50 ПК України, про що зазначено у листі ГУ ДПС від 26.05.2023 № 18920/6/02-32-04-05-17, здійснено безпідставно.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що в силу норм податкового законодавства відповідач був зобов`язаний врахувати показники поданої позивачем після проведення контрольного заходу уточненої звітності при ухваленні податкового повідомлення-рішення, однак цього не зробив, що свідчить про передчасність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та порушення тим самим законних прав платника податків.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування" (серед інших справа "Рисовський проти України", заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71).

Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Окремі аспекти принципу належного врядування також були зазначені ЄСПЛ у справах "Армазова проти Республіки Молдова" (Arzamazova v. The Republic of Moldova, заява №38639, п.52), "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia, заява №32457/05, п. 40), "Графов проти України" (заява № 4809/10), "Чакаревич проти Хорватії" (Сakareviс v. Croatia, заява № 48921/13), з аналізу яких можна дійти висновку, що у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика щодо розуміння принципу належного урядування, до змісту якого можна включити п`ять головних складових елементів: 1) покладення на суб`єктів владних повноважень зобов`язання запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) якщо діяльність суб`єкта владних повноважень впливає на основоположні права людини, такі суб`єкти повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки суб`єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб`єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; 4) застосування принципу належного урядування, як правило, не повинно перешкоджати суб`єкту владних повноважень виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 зазначено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частинами першою, другою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, пункт 110), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.

Також відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Отже, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ТОВ "МП-АЛЬФА" належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов задоволено, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 26 840,00 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб`єкта ладних повноважень.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 01 червня 2023 року за № 0081910703.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" судовий збір в розмірі 26 840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "МП-АЛЬФА" (код ЄДРПОУ 34004595, місцезнаходження: вул. Сосонське шосе, 4, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300);

2) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

Повне судове рішення складено 21.11.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович