Ухвала від 21.11.2024 по справі 120/15282/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

21 листопада 2024 р.Справа № 120/15282/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, за змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000169/2 від 22.05.2024, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/000687.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається та долучає до позовної заяви відповідні докази, що стосуються обставин придбання, відвантаження, транспортування та оплати придбаного з-за кордону товару.

Однак, частина таких доказів складена іноземною мовою без супроводжуючого перекладу документів українською мовою.

З цього приводу суд вважає за необхідним відмітити, що за приписами частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частинами 1, 2 статті 94 КАС України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

За частиною 1 статті 14 названого Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".

Відтак, відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову ряду доданих до позовної заяви документів, складених іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту таких документів, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, тощо.

Більш того документи, викладені іноземною мовою, до яких не додано перекладу українською мовою, становлять собою підстави позову (мають підтверджувати певні обставини у справі), а тому суд буде позбавлений можливості дослідити такі документи та надати їм оцінку, що унеможливить послідуюче вирішення спору по суті. Ба більше, враховуючи відсутність перекладу, суд позбавлений можливості встановити власне саму назву зазначених документів.

Таким чином визначений положеннями ч. 2 ст. 79, ч. 4 ст. 161 КАС України обов`язок позивача додати до позовної заяви докази на підтвердження заявлених вимог належним чином не виконаний, оскільки документи складені іноземною мовою необхідно надавати разом з їх засвідченим у встановленому порядку перекладом українською мовою.

В даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення на державну мову усіх доказів доданих до позовної заяви у відповідність до вимог закону. Отже позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви та які є предметом судового дослідження.

Також, у відповідності до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3 028 грн.

Так, предметом оскарження є рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості від 22.05.2024 та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 у справі №160/1989/19 позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.

Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2024 має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.

Вимога ж про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, має немайновий характер.

Отже позивачем заявлено одночасно вимоги, що мають майновий і немайновий характер.

В свою чергу, до позовної заяви додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у сумі 3 028 грн (за вимогу немайнового характеру). Доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру не надано.

Разом з тим, щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру слід зазначити, що ціною позову в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 у справі №380/7438/22, від 25.09.2023 у справі № 380/10501/22.

Однак, з рішення про коригування митної вартості товарів суд не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачеві для випуску товару у вільний обіг.

Позивачем також не надано до суду інформації щодо різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, що позбавляє суд можливості розрахувати суму судового збору, необхідного для сплати за вищезазначені вимоги майнового характеру.

Отже, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно самостійно обчислити (з урахуванням висновків даної ухвали) суму судового збору, сплатити таку, а також надати суду доказ його сплати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву ПП "Центр-Скло" належить залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків у спосіб, який зазначений в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна