Повістка від 16.06.2025 по справі 120/15282/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 червня 2025 р. Справа № 120/15282/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з вирішенням питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, а також витрат пов`язаних із залученням перекладача в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Центр-Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "Центр - Скло" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації

Рішенням суду від 02.06.2025 адміністративний позов задоволено.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.06.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Мороз І.В. надійшла заява про винесення додаткового судового рішення у справі у зв`язку з вирішенням питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 грн. та витрат пов`язаних із залученням перекладача в сумі 8095 грн

09.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, за змістом якої відповідач просить суд відмовити у її задоволенні. Свої доводи мотивує тим, що заявлені представником позивача до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 21000 грн. не відповідають критеріям співмірності, характеру та складності справи з обсягом виконаних юридичних послуг.

Розглянувши в письмовому провадженні дане процесуальне питання щодо розподілу судових витрат, суд керується такими мотивами.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Пунктом 1 частини 3статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, положеннями частини 6 та 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас в силу вимог частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги. При цьому на суд покладається обов`язок перевірити розмір цих витрат на предмет їх обґрунтованості та пропорційності.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано довіреність від 17.07.2024, копію договору про надання правової допомоги від 01.07.2024, акт-розрахунок про надання професійної правничої допомоги від 09.05.2025 в сумі 21000.

Так, за умовами договору від 01.07.2024 про надання правничої допомоги (далі - Договір), укладеного між адвокатом Мороз В.В. та Приватним підприємством «ЦЕНТР-СКЛО», адвокат зобов`язується надати правничу допомогу Клієнту, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.

Порядок оплати наданих адвокатом послуг визначається п. 4 цього договору, згідно якого гонорар адвоката складається з погодинної оплати та розраховується згідно фактично витраченого часу роботи адвоката, про що складається відповідний акт.

Як вбачається з копії акту - розрахунку від 03.06.2025, адвокатом виконані наступні роботи:

- консультація щодо можливих способів захисту 3000 грн (2 год);

- підготовка позовної заяви з додатками 7500 грн. (5 год);

- опрацювання клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні 1500 грн ( 1 год);

- опрацювання клопотання відповідача про розгляд у засіданні 1500,00 грн (1 год);

- опрацювання відзиву відповідача - 3000 грн (2 год);

- підготовка відповіді на відзив 3000 грн. ( 2 год);

- підготовка проекту заяви про стягнення судових витрат 3000 грн. (2 год).

Загальна кількість годин складає 14 годин та вартість таких робіт - 21000 грн.

Відповідно до п. 2 акту клієнт не має претензій щодо обсягу наданих послуг, їх вчасності, повноти та якості.

Як зазначено у статті 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас при вирішенні питання щодо обґрунтованості цих витрат суд зважає на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268). Відповідно до іншого рішення ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

В даному випадку суд вважає, що визначена вартість наданих послуг правової допомоги в цій справі в загальному розмірі 21000 грн. не є співмірною з обсягом та характером таких послуг. Зокрема, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, що розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Крім того суд вказує на те, що дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не вимагає встановлення значного обсягу фактичних обставин, що потребувало б подання великої кількості доказів та вжиття дій щодо їх збирання, тобто вивчення та оформлення позовної заяви не вимагало для адвоката витрачання такого значного часу та зусиль. Отже, визначена сторонами вартість послуги по складанню позовної заяви у цій справі в розмірі 21000 грн. з точки зору суду є дещо перебільшеною.

Окремо суд зважає і на те, що такі послуги як опрацювання клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні, опрацювання відзиву, підготовка відповіді на відзив, а також підготовка проекту заяви про стягнення судових витрат, які разом оцінені адвокатом в 10500 грн., є явно завищеними та в цілому не відповідають по вартості критеріям розумності.

За таких обставин, суд за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, керуючись принципом справедливості, виходячи із фактичного обсягу наданих адвокатом послуг правової допомоги, характером та предметом даного спору, а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, приходить до висновку про можливість зменшення розміру витрат в даній справі до 5000 грн. Суд вважає, що така сума компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Щодо витрат, пов`язаних із залученням перекладача, то суд враховує, що представник позивача (до постановлення судом рішення) на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.11.2024 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідченого перекладу, які викладені іноземною мовою.

На підтвердження факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи (на залучення перекладача), представник позивача надав суду такі докази:

- рахунок № 0129/11/2024 від 29.11.2024 року на суму 8095 грн.;

- акт прийняття виконаних робіт (послуг) з перекладу на загальну суму 8095 грн.;

- платіжну інструкцію №1/379 від 29.11.2024 року на суму 8095 грн.

Відповідно до статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.

Суд розцінює понесені позивачем витрати на залучення перекладача для перекладу письмових доказів на мову судочинства як один із різновидів витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме: витрати пов`язані із залученням перекладача, оскільки такі були понесені для забезпечення повного та всебічного дослідження доказів судом та встановлення фактичних обставин справи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача в сумі 8095 грн.

Враховуючи наведене, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних із залученням перекладача задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Центр-Скло" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Центр-Скло" витрати, пов`язані із залученням перекладача в сумі 8095 грн. (вісім тисяч дев`яносто п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

У задоволенні решти заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство "Центр - Скло" (вул. Незалежності, 67, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ: 38628306);

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ: 43997544).

СуддяБошкова Юлія Миколаївна