Ухвала

від 18.11.2024 по справі 465/7472/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/7472/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1640/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів м.Львові апеляційнускаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2024 року на бездіяльність органу досудового розслідування,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

апелянта ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ЛРУП №2 ГУ НН у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою про злочин від 1 березня 2024 року, окрім того просила поновити строк на оскарження бездіяльності, оскільки в неї не було можливості ознайомитися з обставинами завчасно.

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2024 року, повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування.

На дану ухвалу ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу, щодо внесення відомостей в ЄРДР, поновити строк оскарження бездіяльності поліції, у зв`язку із відсутністю в неї можливості ознайомитися з обставинами справи вчасно, невідкладно внести відомості до ЄРДР за її заявою від 1 березня 2024 року, визнати протиправною бездіяльність органу досудового розслідування.

Окрім того, ОСОБА_5 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2024 року, оскільки копію ухвали вона отримала 2 листопада 2024 року.

В доводах апеляційної скарги, зазначає, що з ухвалою слідчого судді вона не погоджується, оскільки відомості до ЄРДР не внесено на момент звернення до суду із скаргою.

Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_5 участі в розгляді справи не приймала, про результат розгляду справи дізнався 2 листопада 2024 року, а виготовлення апеляційної скарги потребує значного часу, колегія суддів апеляційного суду вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді слід поновити.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно, з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дій чи або бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 , 1 березня 2024 року звернулася до ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, щодо неправдивого висновку судового експерта ОСОБА_7

Наголошувала, що цікавилася перебігом справи, зверталася із скаргою на бездіяльність до начальника даного управління, жодної інформації, щодо результатів розгляду її заяви не отримувала до 17 вересня 2024 року.

17 вересня 2024 року отримала лист з ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області з якого встановила, що їй відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР за її заявою від 1 жовтня 2024 року.

24 вересня 2024 року ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ЛРУП №2 ГУ НН у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою про злочин від 1 березня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2024 року, повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування.

Приймаючи рішення про повернення скарги, слідчий суддя виходив з того, що така скарга подана до суду після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, а заявлене клопотання про поновлення строку є необґрунтованим та безпідставним, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді.

Однак, з таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується з таких підстав.

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається якщо така подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згідно з частиною 1 статті 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Тобто, можливість поновлення вищезазначеного строку кримінальний процесуальний закон пов`язує з тим, чи були причини його пропуску поважними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. (Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 30 вересня 2021 року у справі № 320/3307/21).

Звертаючись із клопотанням про поновлення строку на звернення до слідчого судді, заявниця зазначила, що про оскаржувану бездіяльність вона дізналася 17 вересня 2024 року отримавши відповідь уповноваженої особи ЛРУП №2 ГУ НН у Львівській області, до цього жодної інформації вона не отримувала.

Згідно правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27 травня 2019 року(справа № 461/1434/18), у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Колегія суддів вважає, що вказана позиція є можливою до застосування в даному випадку, оскільки необізнаність заінтересованої особи, у даному випадку ОСОБА_5 з мотивами прийнятого рішення органом досудового розслідування, є аналогічною за своєю правовою природою з необізнаністю з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення.

На думку колегії суддів, доводи ОСОБА_5 залишились поза увагою слідчого судді, який не надав їм належної оцінки та, незважаючи на наявність об`єктивних обставин, що перешкодили своєчасно звернутись зі скаргою до слідчого судді, безпідставно відмовив у поновленні строку на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя передчасно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування та безпідставно прийняв рішення щодо повернення скарги на бездіяльність уповноваженої особи ЛРУП №2 ГУ НН у Львівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за повідомленням від 1 березня 2024 року.

З огляду на викладене ухвалу слідчого судді Франківського районного суд м. Львова від 24 вересня 2024 року слід скасувати, а скаргу ОСОБА_5 направити до місцевого суду для розгляду слідчим суддею в порядку, визначеному главою 26 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА

поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2024 року про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування скасувати.

Поновити ОСОБА_5 строк на подачу скарги на бездіяльність уповноваженої особи ЛРУП №2 ГУ НН у Львівській області, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення, призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції в цьому ж складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_8