Рішення

від 21.11.2024 по справі 320/54460/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року м. Київ № 320/54460/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» (далі позивач, ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі - відповідач, ДП «ДОТ», Замовник), в якому просив суд:

визнати протиправними дії Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» з встановлення вимог викладених п. 14 Додатку № 5 Оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі, що оприлюднене за ідентифікатором № UA-2024-11-14-017487-а;

зобов`язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» внести зміни до умов Оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі, що оприлюднене за ідентифікатором № UA-2024-11-14-017487-а шляхом виключення вимоги викладеної в п. 14 Додатку № 5;

визнати протиправними дії Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» з встановлення вимог викладених п. 14 Додатку № 5 Оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі, що оприлюднене за ідентифікатором № UA-2024-11-14-017496-а;

зобов`язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» внести зміни до умов Оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі, що оприлюднене за ідентифікатором № UA-2024-11-14-017496-а шляхом виключення вимоги викладеної в п. 14 Додатку № 5.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Шевченко А.В. 19.11.2024 о 15:31 хв.

Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених статтею 282 Кодексу адміністративного судочинства України; призначено судове засідання на 20.11.2024.

У судове засідання, призначене на 20.11.2024 з`явилися повноважні представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, який є Замовником за процедурами спрощених закупівель з ідентифікаторами доступу № UA-2024-11-14-017487-а та № UA-2024-11-14-017496-а, в пункті 14 Додатка № 5 до Оголошення про проведення закупівлі було встановлено дискримінаційну вимогу, яка позбавляє можливості прийняти участь позивачу, як потенційному учаснику, у вказаних процедурах закупівель.

Зокрема, зазначає, що вказаним пунктом 14 Додатка № 5 до Оголошення, Замовником було встановлено вимогу, згідно якою Учасник має гарантувати, що за раніше укладеним договором з ДП «ДОТ» до Учасника не було застосовано оперативно-господарської санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником.

Позивач стверджує, що вказана вимога є прямою дискримінацією до нього, оскільки направлена на недопущення до укладання державного контракту виключно одного учасника - позивача ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ», позаяк тільки до нього ДП «ДОТ» було застосовано оперативно-господарські санкції.

Так, представник ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ» зазначає, що ним від ДП «ДОТ» було отримано листи - від 16.10.2024 № 2164/06/949-2024 та від 28.10.2024 № 2165/06/1163-2024, відповідно до яких до позивача було застосовано оперативно-господарські санкції за неналежне виконання умов держаного контракту (договору) про закупівлю від 17.07.2024 № 94/07-24-ХП у вигляді зупинення виконання замовником своїх обов`язків за Договором у частині розміщення замовлень на поставку Товарів з 14.10.2024 (на період споживання 11.4.); відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин строком на 1 (один) рік.

Позивач вказує, що не погоджуючись із фактом застосування до нього оперативно-господарських санкцій, звернувся із відповідним позовом до господарського суду м. Києва.

Тож, представник позивача стверджує, що відповідач, достеменно розуміючи, що ним направлено лист саме позивачу про застосування конкретних видів оперативно-господарських санкцій у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з Учасником, які на даний час є спірними та питання про їх обґрунтованість на разі вирішується господарським судом, включив вимогу про надання листа-гарантії про не застосування до учасника саме цієї санкції, що є нічим іншим ніж прямою дискримінацією по відношенню до позивача.

Також позивач просить суд звернути увагу на той факт, що Замовником раніше встановлювалися вимоги до оголошення по іншим закупівлям, які в судовому порядку були визнані дискримінаційними, зокрема вимога щодо подачі листа - гарантії із інформацією щодо контракту № 94/07-24-ХП від 17.07.2024, який був укладений тільки з позивачем, була предметом розгляду Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/48693/24.

Крім того, позивач стверджує, що вказана вимога щодо гарантування, що за раніше укладеним договором з ДП «ДОТ» до Учасника не було застосовано оперативно-господарської санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником, не передбачена статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» або будь-якою іншою нормою, а тому є такою, що внесена до Оголошення протизаконно.

Тож, як наслідок, позивач зазначає, що з конструкції вимоги, викладеної в пункті 14 Додатку № 15 вбачається, що така вимога сформована виключно під ТОВ «ТРЕЙД ГАРНІТ ІНВЕСТ», що є прямою дискримінацією.

Представником відповідача засобами підсистеми «Електронний суд» 20.11.2024 було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив щодо відсутності дискримінаційних вимог в Оголошеннях про проведення спрощеної закупівлі за ідентифікатором № UA-2024-11-14-017496- а та № UA-2024-11-14-017487-а.

Зокрема, в обґрунтування вказав, що повідомленням за вихідним № 2165/06/949-2024 від 16.10.2024 року відповідач повідомив позивача про застосування до нього оперативно-господарських санкцій за державним контрактом (договором) про закупівлю №94/07-24-ХП від 17.07.2024 у зв`язку із систематичним неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором, зокрема: відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин строком на один рік.

Відтак, вказує, що вимога до Листа-гарантії, де Учасник має гарантувати, що за раніше укладеними договорами до Учасника не було застосовано оперативно - господарські санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником викликана необхідністю забезпечити потреби безпеки і оборони в частині забезпечення своєчасного та якісного харчування військовослужбовців і є дискрецією Відповідача та відповідає статті 3 Закону України «Про оборонні закупівлі» та частині другій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, на думку відповідача, встановивши таку вимогу, у відповідності до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статті 3 Закону України «Про оборонні закупівлі», використав дискреційне повноваження і встановив вимогу відносно гарантування, що за раніше укладеними договорами до Учасника не було застосовано оперативно-господарські санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником з метою уникнення подальшого ризику невиконання державного контракту (договору), що може бути причиною погіршення обороздатності країни.

Щодо дискримінаційності вимог акцентував увагу, що оскаржуваний пункт містить загальну вимогу до всіх учасників в рівній мірі гарантувати, що за раніше укладеними договорами не було застосовано оперативно-господарські санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником.

Крім того, вказує, що Відповідачем було застосовано оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин не лише до Позивача, а й до інших учасників, наприклад до ТОВ «Твій хліб», ТОВ «Черкаський м`ясокомбінат», Консорціум «Юнайтед Фуд Груп» та інших, які не виконали взяті на себе зобов`язання за державними контрактами із Відповідачем.

Відносно посилання представника позивача у позові на рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/48693/24 представник відповідача повідомив, що в даній справі суд, частково задовольнивши позов виключив із змісту форми гарантійного листа зазначення номерів договорів, але залишив сам гарантійний лист, де кожен із учасників зобов`язаний підтвердити, що до нього не було застосовано оперативно-господарських санкцій за раніше укладеними договорами.

Відтак, на думку відповідача позовні вимоги є не обґрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Учасниками справи заявлені клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Після надання пояснень учасниками справи у відкритому судовому засіданні та дослідження матеріалів справи, враховуючи подання всіма учасниками справи відповідних клопотань, протокольною ухвалою суду від 20.11.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» 14.11.2024 на веб-порталі PROZORRO були оприлюднені Оголошення про проведення спрощеної закупівлі за ідентифікатором доступу - № UA-2024-11-14-017487-а та № UA-2024-11-14-017496-а (далі-Оголошення).

Відповідно до Оголошень, предмет за обома закупівлями - «ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік)».

Додатком № 5 до Оголошень є Лист-гарантія (Вимоги в частині антикорупційної перевірки), яка має бути надана учасником.

Так, відповідно до пункту 14 вказаного Листа-гарантії, Учасник гарантує, що за раніше укладеним договором з ДП «ДОТ» до Учасника не було застосовано оперативно-господарської санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником.

Термін подання пропозицій учасників за вказаним закупівлями - до 27.11.2024.

Не погоджуючись із включенням Замовником вказаного пункту 14 Додатку № 5 до Оголошень про проведення спрощеної закупівлі з ідентифікаторами № UA-2024-11-14-017487-а та № UA-2024-11-14-017496-а з огляду на його дискримінаційність, позивач, як потенційній учасник у зазначених закупівлях, звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.

Порядок, засади планування та особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони регулюється Законом України «Про оборонні закупівлі» та Законом України «Про публічні закупівлі».

Частиною першою статті 2 Закону України «Про обороні закупівлі» визначено, що цей Закон застосовується за умови, що:

вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі;

закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оборонні закупівлі» оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.

Стаття 7 Закону України «Про обороні закупівлі» встановлює, що державний замовник здійснює планування оборонних закупівель, на підставі чого:

формує пропозиції до зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями відповідно до державних програм та надсилає їх до головного органу у сфері планування оборонних закупівель у встановлений зазначеним органом строк;

складає та затверджує трирічний та річний плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, вносить зміни до них. Ці плани та зміни до них попередньо погоджуються з комітетом Верховної Ради України, до повноважень якого належать питання національної безпеки, оборони та розвідки;

організовує та здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

подає звіти про результати здійснення закупівель, укладання та виконання державних контрактів (договорів) головному органу у сфері планування оборонних закупівель, у визначений ним строк;

укладає договори про закупівлю та державні контракти (договори), у тому числі за імпортом;

забезпечує оплату відповідно до умов державних контрактів (договорів), у тому числі попередню оплату (авансування);

надає виконавцям державних контрактів (договорів) технічну специфікацію;

організовує випробування (державні, міжвідомчі, визначальні відомчі та інші випробування державного замовника, а у разі необхідності - сертифікацію) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, приймає їх на озброєння (використання), постачання, допускає до експлуатації;

бере участь у випробуваннях макетних, дослідних та серійних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріалів і комплектуючих виробів;

здійснює оцінювання наданої учасником відбору інформації щодо вартості життєвого циклу товарів оборонного призначення;

проводить оцінювання відповідності та визначає способи гарантування відповідності товарів, робіт і послуг оборонного призначення встановленим вимогам державного замовника;

проводить ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення та учасників відбору, а також безпосередньо або через закупівельну організацію подає запити на здійснення державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення у визначеному ним порядку;

здійснює контроль якості товарів, робіт і послуг у разі встановлення їх відповідності вимогам законодавства та умовам державних контрактів (договорів) - забезпечує їх приймання;

затверджує технічну документацію на виробництво товарів оборонного призначення, замовником яких він є;

здійснює облік результатів науково-технічної діяльності, отриманих під час здійснення оборонних закупівель за рахунок або із залученням коштів державного бюджету;

здійснює ідентифікацію предметів закупівлі та готує вихідні дані для їх кодифікації;

звітує перед спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів (договорів), результати їх виконання, використання бюджетних коштів;

здійснює перегляд ціни державного контракту (договору) за обґрунтованими пропозиціями виконавців у разі істотних змін фінансово-економічних та технічних умов виконання такого контракту (договору);

має право уповноважувати та в установленому законодавством порядку надавати відповідні довіреності суб`єкту господарювання, який належить до сфери його управління і якому надане право здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, укладати державні контракти (договори) за імпортом виключно для забезпечення власних потреб;

веде реєстр конструкторської документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, державним замовником яких він є;

здійснює міжнародне співробітництво у сфері оборонних закупівель;

взаємодіє з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері оборонних закупівель;

здійснює контроль витрат виконавця державного контракту (договору) у разі закупівлі у єдиного виконавця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (надалі за текстом - Особливості).

Пунктами 1-8 Особливостей визначено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Зведений трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями не складається та не подається на затвердження Кабінетові Міністрів України. Пропозиції до проекту зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями подаються державними замовниками Мінстратегпрому протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення не складається та не затверджується.

Подання та оприлюднення інформації, передбаченої частинами другою та третьою статті 15 Закону України Про оборонні закупівлі, здійснюється протягом трьох місяців з дня припинення чи скасування правового режиму воєнного стану в Україні.

Для планування закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг.

Відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.

Державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку 1), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України Про оборонні закупівлі та Про публічні закупівлі.

Державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої цими особливостями, укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022р. №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022р., № 26, ст. 1419).

Під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державний замовник готує оголошення про закупівлю, в якому зазначається інформація згідно з додатком 2, та надсилає його для оприлюднення відповідно до пункту 1 частини третьої статті 30 Закону №808-ІХ.

Придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель.

Під час здійснення закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708.

Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, відповідно до яких придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель.

Тому враховуючи приписи статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу четвертого пункту 8 Особливостей, процедура закупівлі, проводиться відповідно до статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VIII (далі -Закон №922-VIII), яка врегульовує процедуру проведення спрощеної закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №922-VIII, закупівля здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оборонні закупівлі» оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

- своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;

- послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання;

- конкурентність;

- ефективність використання коштів, результативність;

- відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);

- запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;

- цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.

Статтею 12 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.

Статтею 14 Закону №922-VIII визначено, що спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:

-оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;

-уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;

-подання пропозицій учасниками;

-проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;

-розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;

-визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;

-розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються:

- найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

- інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;

- кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;

- строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

- умови оплати;

- очікувана вартість предмета закупівлі;

- період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель);

- кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю);

- перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;

- розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати);

- розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);

- розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі.

В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.

Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.

У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.

Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону.

У період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.

Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.

У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на два робочі дні.

Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.

Для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій.

У разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.

Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу.

Кожен учасник має право подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).

Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються.

Пропозиція учасника повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції.

Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій.

Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.

Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.

За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:

- пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;

- учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

- учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;

- якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.

Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов`язаний надати йому відповідь.

Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.

Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.

Звіт про результати проведення закупівлі оприлюднюється у порядку, передбаченому статтями 10 і 19 цього Закону.

Замовник відміняє спрощену закупівлю в разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

3) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг (частина 17 статті 14 Закону № 922-VIII).

Спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:

1) відхилення всіх пропозицій згідно з частиною 13 цієї статті;

2) відсутності пропозицій учасників для участі в ній.

Спрощена закупівля може бути відмінена частково (за лотом) (частина 18 статті 14 Закону № 922-VIII).

Повідомлення про відміну закупівлі оприлюднюється в електронній системі закупівель:

- замовником протягом одного робочого дня з дня прийняття замовником відповідного рішення;

- електронною системою закупівель протягом одного робочого дня з дня автоматичної відміни спрощеної закупівлі внаслідок відхилення всіх пропозицій згідно з частиною тринадцятою цієї статті або відсутності пропозицій учасників для участі у ній.

Повідомлення про відміну закупівлі автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель в день його оприлюднення.

З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду (частини 19, 20 статті 14 Закону № 922-VIII).

Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статей Закону України «Про публічні закупівлі» та із урахуванням Закону України «Про оборонні закупівлі» та положень Особливостей.

При цьому, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У той же час, варто зазначити, що юрисдикційно адміністративний суд в ході розгляду адміністративних справ не наділений повноваженнями надавати правову оцінку чинним господарським правочинам укладеним різними суб`єктами господарювання.

У рамках даних спірних правовідносин, позивач є потенційним учасником закупівлі та оскаржує правомірність включення відповідачем - Замовником до Оголошення вимоги про зазначення у листі-гарантії про те, що за раніше укладеним договором з ДП «ДОТ» до Учасника не було застосовано оперативно-господарської санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником.

Так, в обґрунтування своєї позиції позивач зазначає про дискримінаційність вказаної вимоги відносно нього, з огляду на те, що така вимога створена штучно та виключно з метою недопущення участі в закупівлі окремого учасника - ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ».

Згідно статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 № 5207-VI (далі - Закон №5207-VI) дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Законом України «Про оборонні закупівлі» визначені принципи здійснення оборонних закупівель, серед яких, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації.

Отже, належним обґрунтуванням принципу недискримінації учасників є забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі.

Основним аргументом позивача є те, що Державним підприємством «ДОТ» позивачу було направлено лист про застосування до нього оперативно-господарських санкцій у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин із ним, а тому спеціально щоб не допустити позивача до участі в закупівлі до Оголошень було включено вимогу про надання листа-гарантії про не застосування до учасника цієї санкції.

Водночас, судом встановлено що відповідачем оперативно-господарські санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин було застосовано не тільки до позивача, а і до інших контрагентів, зокрема до ТОВ «Твій хліб», ТОВ «Черкаський м`ясокомбінат», Консорціум «Юнайтед Фуд Груп». На підтвердження вказаних фактів відповідачем суду разом із відзивом надані відповідні листи від ДП «ДОТ», адресовані вказаними підприємствам.

Крім того, суд зауважує, що протягом періоду подачі пропозицій по оскаржуваним закупівлям, не виключається можливість застосування Замовником подібних оперативно-господарських санкцій і в подальшому, до інших учасників, по іншим закупівлям, відтак, коло осіб, до яких, до яких такі санкції застосовані або можуть бути застосовані не є обмеженим.

Отже, твердження позивача про те, що він єдиний, до кого такі санкції були застосовані, а тому вказаний пункт був складений, щоб не допустити саме його як учасника у вказаних процедурах закупівлі, не відповідає дійсності.

Крім того, суд зазначає, що можливість застосування оперативно-господарських санкцій, зокрема у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин із учасником, прямо передбачена Господарським кодексом України, як захід попередження повторення порушень зобов`язань з боку недобросовісних учасників, та є правом замовника.

Так, відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Дана норма кореспондується із пунктом 88 Особливостей, яким встановлено, державний замовник має право відхилити пропозицію учасника у разі, коли переможець запиту пропозицій не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним державним контрактом (договором) з державним замовником, яким оголошено запит пропозиції, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого державного контракту (договору).

Отже, законодавцем надано замовнику безумовне право для відхилення пропозиції учасника, який не виконав свої зобов`язання за раніше укладеним державним контрактом (договором) з державним замовником, яким оголошено запит пропозиції.

Відтак, на думку суду, цілком логічним є встановлення в Оголошенні Замовником додаткової вимоги, зокрема щодо надання гарантії, що такі санкції до учасника замовником раніше не застосовувалися, з огляду на те, що Замовник має бути впевнений у доброчесності учасників, що беруть участь у закупівлі. Фактично, зазначення такого пункту є проявом належної обачності Замовника та його спробою мінімізувати ризики щодо невиконання державних договорів недоброчесними учасниками в подальшому, що може призвести до погіршення обороздатності країни.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні звернула увагу суду, що пунктом 13 вказаного Додатку № 5 додатково встановлено, що «У разі наявності фактів невиконання зобов`язань за раніше укладеним договором про закупівлю із ДП «ДОТ» Учасник гарантує на вимогу ДП «ДОТ» надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідних фактів».

Тобто, з наведеного вбачається, що у випадку, якщо учасник закупівлі не погоджується із тим, що він не виконав зобов`язання за раніше укладеними договорами, та вважає себе доброчесним, він може та має подати у складі пропозиції документи на підтвердження своєї надійності, які в подальшому будуть оцінені Замовником.

Отже, однозначно стверджувати, що пропозиція позивача буде відхилена лише з підстав застосування до нього оперативно-господарських санкцій на цьому етапі підстав не встановлено.

Разом з тим, суд погоджується із твердженням представника відповідача, що саме замовник наділений правом дискреції на встановлення додаткових вимог в оголошенні.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Аналогічний висновок щодо дискреції замовника стосовно встановлення критеріїв, передбачених статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», викладений у постанові № 826/16606/18, у якій Верховний Суд зазначив: «Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Закон України «Про публічні закупівлі» не надає вичерпного переліку документів, які можуть вимагатися замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 цього Закону… Також з аналізу статей 16, 22 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає, що замовник вправі визначати кваліфікаційні критерії відповідно до статі 16 і зазначати про них у тендерній документації, яка може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.»

Відтак, встановлюючи вимогу зазначення у листі-гарантії інформації, що за раніше укладеними договорами до Учасника не було застосовано оперативно-господарські санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин з таким Учасником, є такою, що встановлена в межах дискреційних повноважень Замовника та спрямована, перш за все, на обмеження ризиків від недоброчесних постачальників для можливості забезпечення потреб безпеки і оборони своєчасним та якісним харчуванням військовослужбовців.

При цьому суд не приймає доводи позивача щодо того, що позивачем і раніше встановлювалися подібні вимоги до оголошення по іншим закупівлям, які в судовому порядку Київським окружним адміністративним судом були визнані дискримінаційними (справа № 320/48693/24), зокрема предметом оскарження була вимога щодо подачі листа - гарантії із інформацією щодо контракту № 94/07-24-ХП від 17.07.2024, який був укладений тільки з позивачем.

Суд зауважує, що в рамках адміністративної справи № 320/48693/24, частково задовольнивши позов, суд в мотивувальній частині рішення зазначив: «Суд не заперечує самої можливості встановлення обов`язковості надання переможцем гарантійного листа, з метою прояву належної обачності та мінімізації ризиків невиконання державних договорів, а дискримінаційний характер такої форми гарантійного листа вбачає саме в редакції цього листа із визначеним в ній вичерпним переліком контрактів.».

Тобто, фактично, в рамках правовідносин по справі № 320/48693/24, судом було виключено із змісту гарантійного листа лише зазначення конкретних номерів договорів, які деталізували вимоги та звужували коло учасників безпосередньо до сторін за цими державними контрактами (договорами), проте вимога щодо надання гарантійного листа, із підтвердженням факту незастосування до учасника оперативно-господарських санкцій, судом під сумнів не ставилася.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою, другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність вчинення ним дій. Висновки суду ґрунтуються на передбаченою законом можливістю встановлювати в оголошенні про закупівлю іншу інформацію та невстановленою у ході розгляду справи дискримінаційною поведінкою з боку відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача та оцінивши зібрані в справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення.

Суддя Шевченко А.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 21 листопада 2024 р.