Рішення

від 21.11.2024 по справі 380/26957/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 рокусправа № 380/26957/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» (далі - ПрАТ «ППЗ «Модуль», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України (далі ПФУ, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-2) з такими вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 14 від 31.10.2022 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду; - визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду України № 2800-0601- 8/60670 від 27.10.2023 про результати розгляду скарги.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням ГУ ПФУ у Львівській області № 14 від 31.10.2022 нараховано штраф в розмірі 10% та пені в розмірі 0,1% на суму недоїмки за період з 20.09.2010 по 04.10.2022 на суму 41518,55 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків. 06.10.2023 позивач подав скаргу щодо вищезазначеного рішення, однак відповідач рішенням № 2800-0601-8/60670 від 27.10.2023 залишив скаргу позивача без задоволення. Позивач вважає оскаржувані рішення незаконними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки: 1) ГУ ПФУ у Львівській області застосувало фінансові санкції та нарахувало пеню на підставі нечинної норми, оскільки пункт 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 виключено згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010; 2) з урахуванням положень п. 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, нарахована контролюючим органом пеня за період із 01.03.2020 до 04.10.2022 підлягає списанню.

Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні скарги ПФУ виходив з того, що згідно абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Звертає увагу, що пеня була застосована до позивача у зв`язку із несвоєчасною сплатою самостійно нарахованих страхових внесків за серпень, вересень, жовтень 2010 року, тому пенсійний орган мав повноваження здійснювати контрольні функції правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати санкції також і після цієї дати.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, де проти позову заперечив. Обґрунтовуючи свою позицію зазначив, що аргументи позивача про незастосування на період дії карантину та воєнного стану штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску є хибними, оскільки пеня не нараховується за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а не сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідач-2 зазначає, що згідно картки особового рахунку ПрАТ «ППЗ «Модуль» здійснювались нарахування страхових внесків, які не були сплачені. Вказує, що 04.10.2022 виконавча служба стягнула з позивача кошти на погашення заборгованості сплати страхових внесків в сумі 85408,15 грн. та перерахувала їх на рахунок ГУ ПФУ у Львівській області. У зв`язку із несвоєчасною сплатою позивачем страхових внесків за серпень-жовтень 2010 року було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на суму 41518,55 грн.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ПрАТ «ППЗ «Модуль» зареєстроване як юридична особа 18.06.2001 з присвоєнням ідентифікаційного коду 05777118, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 4); із 01.02.2023 перебуває в стані припинення в результаті реорганізації.

Управління Пенсійного фонду України у Перемишлянському районі Львівської області 01.12.2014 сформувало вимогу про сплату боргу № Ю-11, відповідно до якої заборгованість ПрАТ «ППЗ «Модуль» зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування станом на 01.12.2014 склала 66778,76 грн., з яких недоїмка 33428,58 грн., фінансові санкції 3576,62 грн., пеня 29773,56 грн. (а.с. 55).

Ця вимога була узгоджена з боржником та орган ПФУ подав її як виконавчий документ для примусового виконання органами ДВС.

Відповідно до картки особового рахунку юридичної особи станом на 01.10.2022 у ПрАТ «ППЗ «Модуль» була заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яка становила - 85408,15 грн. (в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків - 0,00 грн, заборгованість по фінансовій санкції - 8131,67 грн., заборгованість по пені - 77276,48 грн.), яка виникла за період з 20.09.2010 по 22.11.2010.

Відомості про погашення ПрАТ «ППЗ «Модуль» 04.10.2022 недоїмки по сплаті страхових внесків в сумі 85408,15 грн. (згідно вимоги про сплату боргу № Ю-11 від 01.12.2014 - 23833,95 грн. та згідно рішення № 547 від 26.12.2011 - 61574,20 грн.) відображено в картці особового рахунку страхувальника (а.с. 48-54).

Рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків від 31.10.2022 № 14 заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та абзацу 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 2464) застосувало до ПрАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% та нарахування пені в розмірі 0,1% на суму недоїмки за період з 20.09.2010 по 04.10.2022 на суму 41518,55 грн. (а.с. 5).

Позивач звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України на рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.10.2022 № 14 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. За результатами розгляду скарги ПФУ прийняло рішення від 27.10.2023 № 2800-0601-8/60670 про залишення рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 31.10.2022 № 14 без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 9-12).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. Згідно зі статтею 6 цих Основ страхувальниками за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи. Страховиками є цільові страхові фонди, серед іншого - з пенсійного страхування.

Як визначено пунктом 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (набрав чинності 01.01.2011):

- стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється;

- на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-ІV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Серед іншого, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками (стаття 5 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1058-ІV:

- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1) частини першої статті 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону (частина перша статті 15 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов`язані: - подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (пункт 4); - нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6).

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 1058-ІV:

1. Страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;

6. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до приписів статті 20 Закону № 1058-ІV:

- страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі (частина перша);

- обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга);

- страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків (частина п`ята, шоста);

- страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць (частина шоста).

Згідно з частиною другою статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2) частини дев`ятої статті 106 Закону № 1058-ІV I виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною п`ятнадцятою статті 106 Закону № 1058-ІV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На реалізацію положень Закону № 1058-ІV постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі Інструкція № 21-1, текст наведено в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Інструкція № 21-1 визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 9.1 розділу 9 «Фінансові санкції» Інструкції № 21-1 до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Відповідно до пп. 9.3.2. пункту 9.3 розділу 9 Інструкції № 21-1 фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев`ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Згідно з пунктом 10.1. розділу 10 «Порядок нарахування та погашення пені» Інструкції № 21-1 на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.

Згідно з приписами пунктів 9.11 та 10.9 Інструкції № 21-1 строки давності щодо стягнення штрафів та пені не застосовуються.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

ПрАТ «ППЗ «Модуль» в період з вересня по листопад 2010 року відповідно до статей 14, 15, Закону № 1058-ІV було платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як роботодавець (страхувальник).

01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, з дня набрання чинності цим Законом платники, зокрема, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до пункту 7 розділ VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за органами Пенсійного фонду України зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, та відповідних штрафних санкцій.

У зв`язку із несплатою страхових внесків за вересень, жовтень, листопад 2010 року у страхувальника утворилася недоїмка; в 2014 році територіальний орган Пенсійного фонду сформував вимогу № Ю-11 від 01.12.2014 про сплату недоїмки зі страхових внесків (фінансових санкцій та пені).

Ця вимога як виконавчий документ була пред`явлена до примусового виконання органами ДВС, проте недоїмка зі сплати страхових внесків була погашена лише 04.10.2022; ця обставина підтверджується відомостями картки особового рахунку страхувальника ПрАТ «ППЗ «Модуль» (а.с. 48-54) та визнана позивачем.

У зв`язку з надходженням від ПрАТ «ППЗ «Модуль» коштів на сплату недоїмки по страхових внесків ГУ ПФУ у Львівській області відповідно до пункту 2 частини дев`ятої статті 106 Закону №1058-ІV та на підставі відомостей картки особового рахунку платника здійснило розрахунок фінансової санкції та нарахувало пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків; за наслідками проведеного розрахунку прийняте оскаржене рішення № 14 від 31.10.2022. Суд враховує, що контролюючий орган правильно визначив розмір штрафу, застосувавши ставку 10% своєчасно не сплачених сум страхових внесків, а при обрахунку пені застосував визначену законом ставку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Встановлені судом фактичні обставини справи в їх сукупності свідчать про те, що контролюючий орган мав передбачені статтею 106 Закону № 1058-ІV та розділом 9, 10 Інструкції № 21-1 підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

При прийнятті рішення суд враховує, що Закон № 1058-ІV прямо передбачає, що:

- обов`язок для страхувальників нараховувати, обчислювати і вчасно сплачувати та в повному обсязі страхові внески не залежить від фінансового стану платника страхових внесків;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Суд зауважує, що позивач не долучив до матеріалів справи будь-яких доказів на спростування наданих територіальним органом ПФУ відомостей картки особового рахунку страхувальника чи здійсненого розрахунку фінансових санкцій та пені.

З огляду на викладені вище нормативні положення Закону № 1058-ІV ГУ ПФУ у Львівській області мало визначені законом фактичні підстави та повноваження для застосування фінансових санкцій та пені до платника страхових внесків, який 04.10.2022 погасив заборгованість зі страхових внесків за період вересень, жовтень, листопад 2010 року. Отже, аргументи позивача в цій частині є помилковими.

Щодо аргументів позивача про те, що під час дії карантину та на період дії воєнного стану контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня за порушення пов`язані із несвоєчасною сплатою єдиного внеску, суд зазначає таке.

відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 «Перехідних положень» Закону № 2464-VI тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Відповідно до пунктів 9.21, 9.22 «Перехідних положень» Закону № 2464-VI тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються, а платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.

Суд звертає увагу, що цитовані вище норми передбачають звільнення платників від застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в той час як пеня нарахована позивачу за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування за вересень, жовтень, листопад 2010 року, нараховані відповідно до законодавства, що діяло раніше (до внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (набрав чинності 01.01.2011)). Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як такий запроваджений на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Оскільки страховий внесок та єдиний внесок є різними за своєю суттю виплатами, що регулюються різними законодавчими актами, то і підстав для звільнення від нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на підставі «Перехідних положень Закону № 2464-VI у відповідача немає. Отже суд відхиляє аргументи позивача як помилкові.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області №14 від 31.10.2022 відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, викладеним в частині другій статті 2 КАС України. Водночас позовні вимоги ПрАТ «ППЗ «Модуль» про скасування цього рішення є безпідставними та не підлягають до задоволення. Так само є безпідставними і вимоги про скасування рішення Пенсійного фонду України № 2800-0601-8/60670 від 27.10.2022 за результатами розгляду скарги.

Враховуючи висновок суду по суті спору та встановлені статтею 139 КАС України правила розподілу понесені позивачем судові витрати слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович