Рішення

від 11.11.2024 по справі 400/8640/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 р. № 400/8640/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Дерев`янко Л.Л. за участю секретаря судового засідання Бєлякової М.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомСелянського (фермерського) господарства "ВОЛОЩАКЕВИЧ", вул. Центральна, 12,с. Широколанівка,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57063,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2024 №1795014290703,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «ВОЛОЩАКЕВИЧ» (далі Позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі Відповідач), в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 1795014290703 від 30.08.2024.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки позивача зроблено безпідставний висновок про нереальність господарської операції між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Н-ВЕКТОР» з перевезення вантажу, що стало причиною для зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду, в сумі 1049732,00 грн. Позивач стверджує, що до перевірки ним надано документи, які підтверджують факт реального здійснення господарської операцій з зазначеним контрагентом, а також документи щодо походження товару, що був об`єктом перевезення, і подальшої передачі цього товару покупцям. Позивач не погоджується з висновками акту щодо відсутності у контрагента необхідної кількості автомобілів, персоналу для виконання договору з позивачем, оскільки цей висновок ґрунтується на припущеннях. Також позивач посилається на те, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Просить позов задовольнити

Ухвалою від 16.09.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив: відкрити провадження у справі, зважаючи на категорію і складність спору справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 14.10.2024.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві, який надійшов до суду 30.09.2024, у його задоволенні просив відмовити, з огляду на те, що проведеною перевіркою встановлено відсутність реальності вчинення господарських операцій СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» з ТОВ «Н-ВЕКТОР». Враховуючи, що наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ «Н-ВЕКТОР», не було підстав для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та їх відображення у податковій звітності, а у СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» до віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Так, СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» сформовано суму податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних по взаємовідносинах із ТОВ «Н-ВЕКТОР» за нереальними операціями з придбання транспортно експедиційних послуг перевезення, які не надавались ТОВ «Н- ВЕКТОР», що підтверджується зібраною відповідно до ст. 72 Податкового кодексу податковою інформацією (сукупністю об`єктивних і достатніх доказів) та наданими до перевірки документами. Отже, за результатами перевірки, проведеного аналізу та здійснених заходів не можливо підтвердити реальність задекларованих господарських операцій СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» з контрагентом постачальником ТОВ «Н-ВЕКТОР» за листопад, грудень 2023 року, січень, лютий 2024 року щодо придбання транспортно - експедиційних послуг перевезення на суму ПДВ 1 049 732 гривень. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що ТОВ «Вектор-Н» нараховує заробітну плату лише 58 працівникам, з них 5 водіям; водії, які зазначені у товарно-транспортних накладних, відсутні у звітності ТОВ «ВЕКТОР-Н» як особи, які перебувають у штаті підприємства; не всі зазначені в товарно-транспортних накладних автомобілі є у власності ТОВ «Н-ВЕКТОР» . Також відповідач ставить під сумнів доцільність укладання договору перевезення між позивачем і ТОВ «Н-ВЕКТОР», оскільки позивач має можливість здійснювати перевезення власними транспортними засобами. Зазначене стало підставою для винесення спірних рішень, які відповідач вважає правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався своїм правом на відповідь на відзив. В спростування доводів відзиву позивач зазначив, що реальність виконання договорів перевезення між позивачем та ТОВ «Н-ВЕКТОР» підтверджується договором, замовленнями на перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, рахунками, актами надання послуг, реєстрами до актів виконаних робіт, податковими накладними, платіжними інструкціями. У відповіді від позивач також зауважив, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності контрагента - ТОВ «Н-ВЕКТОР», не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин ділової мети та наміру одержати економічний ефект тощо.

Під час підготовчого провадження будь-яких клопотань від представників сторін не надійшло.

Ухвалою від 14.10.2024 суд постановив закрити підготовче провадження, призначити розгляд справи по суті на 11.11.2024.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені в заявах по суті.

У судовому засіданні 11.11.2024 справу розглянуто, проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В період з 19.06.2024 по 27.06.2024 Головним управління ДПС у Миколаївській області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2024 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2024 № 11982/14-29-07-03/31853167, за висновками якого, зокрема, встановлено, що перевіркою не підтверджено фактичного здійснення операцій по взаємовідносинам з ризиковим контрагентом - ТОВ «Н-ВЕКТОР» на загальну суму 6298393,34 грн, у т.ч ПДВ 1049732,22 грн, в зв`язку з чим позивач не мав права формувати дані податкового обліку на підставі цієї операції. Це порушення, за твердженням, які містяться в акті, вплинуло на визначення зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість. Так, в акті перевірки від 04.07.2024 № 11982/14-29-07-03/31853167 є посилання на порушення позивачем:

пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, абз. в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податоку на додану вартість на суму 1049732,00 грн.

Позивач не погодився з вищевказаними висновками контролюючого органу та подав свої заперечення в порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України. За результатами розгляду вказаних заперечень 28.08.2024 позивачем було отримано відповідь, за змістом якої за результатами розгляду заперечень змін до акту перевірки від не внесено.

На підставі акту перевірки від 04.07.2024 № 11982/14-29-07-03/31853167 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 1795014290703 від 30.08.2024, яким зменшено від`ємне значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1 049732,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість, формуванням виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 134, 138, 139, 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон № 996).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до пункту 2.2 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Застосовуючи ці приписи законодавства до обставин справи і оцінюючи первинні документи по спірній господарській операції, суд встановив наступне.

Як вже зазначалось, відповідач пов`язує порушення позивачем податкового законодавства з здійсненням господарської операції з ТОВ «Н-ВЕКТОР».

Досліджуючи цю операцію, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що господарські відносини між позивачем і ТОВ «Н-ВЕКТОР» виникли на підставі договору перевезення вантажу №1008/1 від 14.11.2023, за яким останній зобов`язався доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник взяв на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим договором та заявками до нього. До договору сторони уклали додаткову угоду від 01.12.2023, якою встановлено відповідальність перевізника.

Також до договору сторонами укладено замовлення на перевезення вантажів № 1 від 14.11.2023, № 2 від 08.12.2023, № 3 від 02.01.2024, № 4 від 09.01.2024, № 5 від 12.01.2024, № 6 від 08.02.2024. Замовлення містять відомості про орієнтовний об`єм перевезення вантажу, дату початку і закінчення вивезення, адресу завантаження і розвантаження товару.

Актом надання послуг № 2697 від 23.11.2023 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 2 286 960,00 грн в тому числі ПДВ 381160,00 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 2860 від 23.11.2023 на суму 286960,00 грн, в тому числі ПДВ 381160,00 грн. В матеріалах справи є платіжна інструкція № 987 від 29.11.2023 на перерахування позивачем на користь перевізника грошових коштів у сумі 1905800,00 грн і платіжна інструкція № 1020 від 8.12.2023 на перерахування 381160,00 грн.

Актом надання послуг № 2811 від 01.12.2023 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 657036,00 грн, в тому числі ПДВ 109506,00 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 2727 від 01.12.2023 на суму 657036,00 грн, в тому числі ПДВ 109506,00 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 2811 від 01.12.2023, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1007 від 06.12.2023 на суму 547530,00 грн і платіжною інструкцією № 1036 від 14.12.2023 на суму 109506,00 грн.

Актом надання послуг № 3016 від 16.12.2023 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 884362,14 грн в тому числі ПДВ 147393,69 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 3159/1 від 16.12.2023 на суму 884362,14 грн, в тому числі ПДВ 147393,69 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 3016 від 16.12.2023, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1055 від 22.12.2023 на суму 736968,45 грн і платіжною інструкцією № 1128 від 17.01.2024 на суму 147393,69 грн.

Актом надання послуг № 3085 від 25.12.2023 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 408293,70 грн в тому числі ПДВ 68048,95 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 3245/1 від 25.12.2023 на суму 408293,70 грн, в тому числі ПДВ 68048,95 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 3085 від 25.12.2023, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1060 від 27.12.2023 на суму 340244,75 грн і платіжною інструкцією № 1129 від 17.01.2024 на суму 68048,95 грн.

Актом надання послуг № 3102 від 27.12.2023 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 200311,68 грн в тому числі ПДВ 33385,28 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 3258/1 від 27.12.2023 на 200311,68 грн, в тому числі ПДВ 33385,28 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 3102 від 27.12.2023, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1130 від 17.01.2024 на суму 33385,28 грн і платіжною інструкцією № 2273 від 29.12.2023 на суму 166926,40 грн.

Актом надання послуг № 3179 від 27.12.2023 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 47554,98 грн в тому числі ПДВ 7925,83 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 3314/1 від 27.12.2023 на 47554,98 грн в тому числі ПДВ 7925,83 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 3179 від 27.12.2023, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1086 від 11.01.2024 на суму 39629,15 грн і платіжною інструкцією № 1132 від 17.01.2024 на суму 7925,83 грн.

Актом надання послуг № 3117 від 30.12.2023 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 227568,92 грн в тому числі ПДВ 37928,15 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 3311/1 від 30.12.2023 на 227568,92 грн, в тому числі ПДВ 37928,15 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 3117 від 30.12.2023, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 647 від 08.01.2024 на суму 189640,77 грн і платіжною інструкцією № 1131 від 17.01.2024 на суму 37928,15 грн.

Актом надання послуг № 13 від 03.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 21972,88 грн в тому числі ПДВ 3662,15 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 9/1 від 03.01.2024 на 21972,88 грн, в тому числі ПДВ 3662,15 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 13 від 03.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1100 від 12.01.2024 на суму 18310,73 грн і платіжною інструкцією № 1197 від 31.01.2024 на суму 3662,15 грн.

Актом надання послуг № 16 від 05.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 296884,98 грн в тому числі ПДВ 49480,83 грн. На підставі акту наданих послугТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 11/1 від 05.01.2024 на 296884,98 грн, в тому числі ПДВ 49480,83 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 16 від 05.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1098 від 12.01.2024 на суму 247404,15 грн і платіжною інструкцією № 1198 від 31.01.2024 на суму 49480,83 грн.

Актом надання послуг № 15 від 05.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 139811,04 грн, в тому числі ПДВ 23301,84 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 10/1 від 05.01.2024 на 139811,04 грн, в тому числі ПДВ 23301,84 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 15 від 05.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1099 від 12.01.2024 на суму 116509,20 грн і платіжною інструкцією № 1189 від 31.01.2024 на суму 23301,84 грн.

Актом надання послуг № 29 від 12.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 107791,21 грн в тому числі ПДВ 17965,20 грн. На підставі наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 22/1 від 12.01.2024 на 107791,21 грн, в тому числі ПДВ 17965,20 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 29 від 12.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1127 від 16.01.2024 на суму 89826,50 грн і платіжною інструкцією № 1195 від 31.01.2024 на суму 17965,20 грн.

Актом надання послуг № 54 від 20.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 492418,80 грн в тому числі ПДВ 82069,80 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 53/1 від 20.01.2024 492418,80 грн, в тому числі ПДВ 82069,80 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 54 від 20.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1147 від 23.01.2024 на суму 410349,00 грн і платіжною інструкцією № 1218 від 02.02.2024 на суму 82069,80 грн.

Актом надання послуг № 120 від 23.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 49138,98 грн в тому числі ПДВ 8189,83 грн. На підставі акту наданих послугТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 110 від 23.01.2024 на суму 49138,98 грн в тому числі ПДВ 8189,83 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 120 від 23.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1237 від 06.02.2024 на суму 49138,98 грн.

Актом надання послуг № 111 від 30.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 438975,79 грн в тому числі ПДВ 73162,63 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 107/1від 30.01.2024 на суму 438975,79 грн в тому числі ПДВ 73162,63 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 111 від 30.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1207 від 01.02.2024 на суму 365813,16 грн і платіжною інструкцією № 1632 від 28.03.2024 на суму 73162,63 грн.

Актом надання послуг № 111 від 30.01.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 438975,79 грн в тому числі ПДВ 73162,63 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 107/1від 30.01.2024 на суму 438975,79 грн в тому числі ПДВ 73162,63 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 111 від 30.01.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1207 від 01.02.2024 на суму 365813,16 грн і платіжною інструкцією № 1632 від 28.03.2024 на суму 73162,63 грн.

Актом надання послуг № 224 від 12.02.2024 ТОВ «Н-ВЕКТОР» передав, а СФГ «ВОЛОЩАКЕВИЧ» прийняв транспортно-експедиційні послуги вартістю 39312,24 грн в тому числі ПДВ 6552,04 грн. На підставі акту наданих послуг ТОВ «Н-ВЕКТОР» складено податкову накладну № 233/1від 12.02.2024 на суму 39312,24 грн в тому числі ПДВ 6552,04 грн. Оплата послуг, що передані за актом № 224 від 12.02.2024, здійснена позивачем платіжною інструкцією № 1402 від 27.02.2024 на суму 32760,20 грн і платіжною інструкцією № 1633 від 28.03.2024 на суму 6552,04 грн.

До кожного з зазначених вище актів наданих послуг додано реєстр послуг з перевезення, в якому зазначено відомості про дату завантаження, державний номер транспортного засобу, прізвище водія, тариф і вартість послуг.

Також в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, на які є посилання у реєстрі послуг.

В товарно-транспортних накладних зазначена інформація про її дату і номер, вантажовідправника і вантажоодержувача, пункти навантаження і розвантаження, автомобіль, який здійснюється перевезення і водія. Товарно-транспортні накладні містять підписи і відбитки печатки вантажовідправника (позивача) і вантажоодержувача (покупця товару).

Позивачем на підтвердження реальності відносин з покупцями товару, який є об`єктом договору перевезення, надані копії договорів з ТОВ «АТ «КАРГІЛЛ» від 07.12.2023 № 2100321285, від 26.12.2023 № 2100322931, від 02.01.2024 № 2100323229, від 04.01.2024 № 2100323366, від 10.01.2024 № 2100323719, з ТОВ «В АГРО» від 07.02.2024 № 07/02-3П, від 19.01.2024 № 19/01-1П, з VIMEKSIM SRB від 08.11.2023 № 808/2023, від 25.12.2003 № 923/2023, від 20.12.2003 № 913/2023.

Позивач є виробником сільськогосподарської продукції, яка є об`єктом договору перевезення, що підтверджується звітом про реалізацію продукції сільського господарства за 2023 рік, січень-лютий 2024, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 -2023 роках.

Дослідивши зазначені вище первинні документи, якими опосередковано господарські взаємовідносини між позивачем і ТОВ «Н-ВЕКТОР», суд дійшов висновку, що вони є належними. З їх аналізу, зокрема, вбачається, що укладений позивачем з зазначеним вище підприємством договір відповідає вимогам чинного законодавства України, є економічно виправданим, а інші досліджені первинні документи підтверджують факт виконання господарських зобов`язань сторін. Також цей договір направлений на перевезення сільськогосподарської продукції, походження якої і подальшу реалізацію підтверджено звітами про виробництво і договорами купівлі-продажу, поставки. Виробництво і продаж сільськогосподарської продукції узгоджується з основним видом діяльності позивача, а відтак, укладання спірного договору перевезення, необхідного позивачу для виконання прийнятих за договорами поставки (купівлі-продажу) зобов`язань, є логічним і доцільним.

Товарно-транспортні накладні, які є основним документом на підтвердження відносин з перевезення, оформлені належним чином і містять підписи і печатки вантажоодержувача, що, на думку суду, спростовує твердження відповідача про нереальність договору перевезення.

Відомості, які включені до товарно-транспортних накладних, є чіткими, зрозумілими та не підлягають подвійному тлумаченню, відтак, є належними та допустимими доказами на підтвердження відносин з перевезення вантажу. Також ці відомості відповідають інформації, що зазначена в актах наданих послуг і реєстрах до них. Не є спірним між сторонами факт, що вартість послуг з перевезення повністю сплачена позивачем, кредиторська заборгованість відсутня.

Наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов`язковою ознакою господарської операції. Також позивачем підтверджено правомірність відображення наслідків вказаних відносин у податковому обліку. При цьому відповідачем не надано жодного доказу на невідповідність первинних документів приписам законодавства України.

Також, з відзиву і пояснень представника відповідача вбачається, що контролюючий дійшов висновку про невідповідність наданих до перевірки первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Н-ВЕКТОР» в зв`язку з відсутністю транспортних засобів в кількості, необхідній для перевезення, відображеного в товарно-транспортних накладних.

Однак суд критично ставиться до цих доводів з огляду на те, що відповідачем в акті перевірки не заперечується, що у ТОВ «Н-ВЕКТОР» були в період виконання договору перевезення автомобілі марки МАN, DAF, Scania, Volvo тощо, при цьому ні в акті, ні в в судовому засіданні відповідачем не надано обґрунтування висновку про їх недостатність.

Оцінюючи позицію відповідача щодо наявності податкової інформації, яка свідчить про те, що ТОВ «Н-ВЕКТОР» є «ризиковим», суд зазначає, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, а також податкова інформація, надана іншим контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та сформована без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

З огляду на діюче податкове законодавство про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу. Посилання ж відповідача на інформацію, яка містить в базі даних контролюючого органу, не може вважатись належним доказом нереальності господарської операції між позивачем та його контрагентами.

Також суд зауважує, що контрагент позивача, реальність відносин з яким поставлено під сумнів відповідачем, перебував на час здійснення господарської операції з перевезення на податковому обліку. Наявність реєстрації ТОВ «Н-ВЕКТОР» на час вчинення спірної операції є свідченням наявності у нього необхідного обсягу правосуб`єктності для здійснення такої операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника. Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Контрагенти позивача є самостійними, незалежними та непов`язаними між собою суб`єктами господарювання, за діяльність яких та можливі їх порушення позивач відповідальності не несе.

Порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності, на яке посилається відповідач, заперечуючи проти позову, не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Суд вважає хибною позицію відповідача щодо нереальності господарської операції позивача з ТОВ «Н-ВЕКТОР», яке, за твердженням відповідача, не міг виконати умови договору перевезення через недостатність трудових ресурсів, оскільки такі доводи відповідача є лише припущеннями та жодними доказами не підтвердженні.

Також, слід зазначити, що законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто діюче законодавство України встановлює презумпцію дійсності правочину, зазначаючи, що він є дійсним до моменту коли його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Та передбачає певні вимоги недотримання яких надають можливість визнати у суді договір недійсним.

Суд враховує, що при вирішення податкових спорів, слід виходити із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника..

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відтак, суд дійшов висновку, що належні первинні документи, якими опосередковані відносини між позивачем і його контрагентом, економічна виправданість цих відносин, зміни у майновому стані учасників правочину в результаті його виконання, а також відсутність доказів безтоварності операції підтверджують реальність господарської операції позивача з ТОВ «Н-ВЕКТОР». З огляду на це, та враховуючи наявність податкових накладних № 2860 від 23.11.2023, № 2727 від 01.12.2023, № 3159 від 16.12.2023, №3245 від 25.12.2323, № 3258 від 27.12.2023, № 3311 від 30.12.2023, № 3314 від 27.12.2023, № 9 від 03.01.2024, № 11 від 05.01.2024, № 22 від 12.01.2024, № 10 від 05.01.2024, 3 53 від 20.01.2024, № 107 від 30.01.2024, № 110 від 23.01.2024, № 233 від 12.02.2024 , які оформлені та зареєстровані контрагентом позивача у відповідності та з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України, позивач правомірно використав дані за господарською операцією з ТОВ «Н-ВЕКТОР» при обчисленні податку на додану вартість, що спростовує висновки акту перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення.

За таких обставин, позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На час винесення судового рішення позивачем надано докази сплати судового збору в сумі 15745,98 грн.

Також позивачем відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України до судових дебатів повідомлено суд про намір подати впродовж п`яти днів з дати винесення рішення доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Селянського (фермерського) господарства "ВОЛОЩАКЕВИЧ" (вул. Центральна, 12,с. Широколанівка,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57063 ЄДРПОУ 31853167) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1795014290703 від 30.08.2024.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) на користь Селянського (фермерського) господарства "ВОЛОЩАКЕВИЧ" (вул. Центральна, 12,с. Широколанівка,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57063 ЄДРПОУ 31853167) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15745,98 (п`ятнадцять тисяч сімсот сорок пять гривень 98 коп) грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко

Повне рішення складено 21.11.2024