Рішення

від 20.11.2024 по справі 460/9249/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Рівне№460/9249/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доУправління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті за період з 01.03.2018 по 05.08.2021 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у фіксованій величині 4426,48 грн в місяць;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.08.2021 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у фіксованій величині 4426,48 грн в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку із зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Зазначає, що йому стало відомо, що за період проходження служби з 01.01.2016 по 05.08.2021 йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення у встановлених законом розмірах. Сторона позивача вказує, що відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти його права на отримання належних сум невиплаченого доходу. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що позивачу нараховано та виплачено усі належні суми, а тому просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 20.11.2024 заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишено без задоволення.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач у спірний період з 01.01.2016 по 05.08.2021 проходив службу в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, зокрема, про розрахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року та базового місяця березень 2018 року за період з 01.03.2018 по день звільнення.

Відповідач листом від 20.05.2024 №17/Є-4 повідомив позивача про те, що в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області та СБ України не було встановлено будь-яких бюджетних призначень на проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Враховуючи викладене, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.01.2018 в Управління немає підстав. Індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день звільнення позивача нараховано в повному обсязі.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

В силу статті 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі Порядок № 1078), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

У зв`язку з прийняттям КМУ постанови Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів від 09.12.2015 № 1013 (далі Постанова №1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Наведене підтверджується роз`ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом від 08.08.2017 № 78/о/66-17.

Водночас, слід зазначити, що відповідні зміни до Порядку №1078 були внесені Постановою № 1013.

Пунктом 1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулася лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відтак, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

До 15.12.2015 абзаци 1- 4 пункту 5 Порядку № 1078 були викладені в наступній редакції.

У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення. Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Тобто в чинній редакції Порядку № 1078, на відміну від редакції до 15.12.2015, відсутнє таке поняття як базовий місяць для розрахунку індексації.

Аналіз редакції пункту 5 Порядку № 1078, а особливо абзаців його абзаців 1-5 свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15.12.2015 або після цієї дати.

Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15.12.2015, за 1 або 100 відсотків порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням частини першої статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що за період з 01.07.2016 по 28.02.2018 позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалася.

Однак, як зазначалося судом вище, починаючи з 15.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Визначення розміру посадових окладів військовослужбовців, на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалося відповідно до постанови Кабміну Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2008 (п.13).

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабміну Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01.03.2018.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації - не відбувалося.

Крім цього, суд зауважив, що згідно з наказом Міністерства оборони України Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України № 90 від 01.03.2018, з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до наказу, в результаті чого збільшилися посадові оклади військовослужбовців.

Отже, починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.

Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

Тому, враховуючи наявність правових підстав для отримання позивачем індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

Однак, вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січня 2008 року до задоволення не підлягають.

У даній правовій ситуації індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не була нарахована та виплачена позивачеві.

Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

Щодо позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.08.2021, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у фіксованій величині 4426,48 грн в місяць, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, у період з 01.03.2018 по 30.11.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася як така.

Починаючи з 01.12.2018 до моменту звільнення 05.08.2021 позивачу нараховувалася та виплачувалися індексація грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Відповідач не заперечує необхідність застосування березня 2018 року, як базового, при нарахуванні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Оцінюючи доводи сторін з урахуванням фактичних обставин цієї справи та неведеного правового регулювання спірних правовідносин, суд відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховує, зокрема, правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та від 11.05.2023 у справі №260/6386/21 та зазначає таке.

Аналіз норм Порядку №1078 вказує, що цей нормативно-правовий акт передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз. 6 п.5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз. 2, 5 п.4 Порядку № 1078).

Суд враховує, що з 01.12.2015 в абз.3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковою для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Як було зазначено вище, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Водночас, з аналізу абз. 3, 4 п.5 Порядку № 1078 судом встановлено, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абз.4 п. 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Для визначення розміру індексації-різниці відповідач повинен був застосувати абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Як видно з установлених обставин справи та відзиву на позовну заяву відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію за період з 01.03.2018 до 30.11.2018 та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 05.08.2021.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає саме у не вирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці з 01.03.2018 по 05.08.2021, а тому заявлену позовну вимогу належить задовольнити у такий належний спосіб: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 05.08.2021 відповідно до абз.3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Водночас, суд звертає увагу на те, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідач, протиправно заперечив право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у вказаний період, проте станом на час виникнення спірних правовідносин не вчиняв будь-яких дій по визначенню розміру індексації його грошового забезпечення, тому відсутні підстави вважати, що має місце порушення прав позивача, пов`язаних з визначенням величини для проведення індексації-різниці.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації-різниці за відповідний період відповідно до абз.3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо компенсації при виплаті спірних сум грошового забезпечення сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004(далі - Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначенихЗаконом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Таким чином, при виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, відповідачу слід компенсувати позивачу суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, тому позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Рівненській області щодо невирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 05.08.2021 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 05.08.2021 відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Рівненській області судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління Служби безпеки України в Рівненській області (вул. Відінська, буд. 4,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 20001668)

Повний текст рішення складений 20.11.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО