Рішення

від 21.11.2024 по справі 500/4307/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4307/24

21 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІОСТАНДАРТ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00028040407 від 25.03.2024 року, винесене Головним управлінням державної податкової служби в Тернопільській області на підставі акту перевірки від 29.02.2024 року №1659/19-00-04-07/ НОМЕР_1 .

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає, що у відповідача відсутні достатні дані для встановлення вини та умислу позивача в порушенні правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання/порушення строку зарахування податку на додану вартість, у зв`язку з чим останнього притягнуто до фінансової відповідальності. На думку позивача, не вбачається можливим установлення в межах камеральної перевірки обставин, що свідчать про винність та умисність діянь позивача як платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 cт. 75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини. Позивач також просить врахувати, що жодних запитів про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження від відповідача позивач не отримував. Таким чином, позивач був позбавлений можливості скористатись своїм правом надати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють позивача від фінансової відповідальності та приймати участь у розгляді матеріалів перевірки. Також, зауважує, що позивач був позбавлений передбаченої податковим законодавством можливості на всебічний та справедливий розгляд матеріалів перевірки (Акта 1659/19-00-04-07/43065223 від 29.02.2024), на підставі якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 15.07.2024 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.09.2024 постановлено продовжити відповідачу Головному управлінню ДПС у Тернопільській області строк для подання відзиву на позовну заяву на десять календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Також, ухвалою суду від 12.09.2024 постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що 21.10.2022 ТОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний номер 9216941626). За наслідками вчинених дій у платника виник податковий обов`язок зі сплати ПДВ у розмірі 5660570 грн. У зв`язку із частковим погашенням на суму 340926 грн. вказаного грошового зобов`язання за позивачем станом на 24.10.2022 рахувалась недоїмка в розмірі 5319644,00 грн. Просить врахувати, що вказану заборгованість платником погашено 13.03.2023 що підтверджується витягом з ІКП платника податку за вказаний період. Таким чином, проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 5319644,00 грн. на 144 дні, та, як наслідок, правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Просить врахувати, що для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення до позовної заяви, в яких підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Зокрема, вказує, що 21.10.2022 податковим органом сума у розмірі 5319644, 00 грн. була неправомірно проведена в якості збільшення недоїмки по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9216941626 від 21.10.2022. Так, зазначена сума залишилась в ІКП позивача окремим боргом, у зв`язку з чим було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що відбулось внаслідок недбалості відповідача, а також внаслідок порушення останнім встановлених правил реєстрації податкових декларацій.

Також, представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Додатково просить врахувати, що у декларації ТОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» за вересень 2022 року, яка подана 20 .10.2022 та в уточнюючому розрахунку до неї, який поданий 21.10.2022 у рядку 18 декларації (позитивне значення) стоїть прочерк, натомість у рядку 19 (від`ємне значення) стоїть сума 10435606,00 грн. Вказує, що рядок 20 декларації визначає напрямок використання від`ємного значення ПДВ і цей напрям використання змінювався уточнюючим розрахунком. Натомість, просить врахувати, що податковий орган провів нарахування податкового зобов`язання за рядком 20 декларації з ПДВ.

Як встановлено судом, уповноваженими особами ГУ ДПС у Тернопільській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ проведено камеральну перевірку ТОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період жовтень 2022 року - березень 2023 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №1659/19-00-04-07/43065223 від 29.02.2024, яким встановлено порушення вимог пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період за жовтень 2022 року - березень 2023 року.

25.03.2024 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №00028040407, яким відповідно до Акту перевірки №1659/19-00-04-07/43065223 від 29.02.2024, на підставі пункту 57.1 ст. 57, п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 531964,40 грн.

Вказане рішення позивачем отримано 27.03.2024, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, після чого оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Проте, рішенням ДПС України №17131/6/99-00-06-03-01-06 від 07.06.2024 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 25.03.2024 №00028040407, а скаргу без задоволення.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 200.2 статті 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, зокрема, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9 1.3 пункту 141.9 1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Стаття 124 ПК України в редакції визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Разом із тим, в розумінні положень пункту 50.1 статті 50 ПК України у випадку виявлення факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів на платника податку покладено обов`язок, зокрема, щодо надсилання уточнюючого розрахунку із сплатою суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми перед поданням такого уточнюючого розрахунку.

У цій справі проведеною перевіркою встановлено, що 21.10.2022 ТОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період 09 2022. За наслідками вчинених дій у платника виник податковий обов`язок зі сплати ПДВ у розмірі 5660570,00 грн.

У зв`язку із частковим погашенням на суму 340926,00 грн. вказаного грошового зобов`язання за позивачем станом на 24.10.2022 року рахувалась недоїмка в розмірі 5319644,00 грн. Вказану заборгованість платником погашено 13.03.2023 що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податку за вказаний період.

Суд вважає, що опис порушень податкового законодавства зводиться до недотримання позивачем термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань, за обізнаності такого платника про обов`язок такої сплати, що у свою чергу підпадає під відповідальність встановлену пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Таким чином, на думку суду, оскільки проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 5319644,00 грн. на 144 дні, відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Також слід зазначити, що обов`язок платника, першочергово, є своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов`язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов`язку контролюючий орган зобов`язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №280/1006/21 та від 16.11.2023 у справі №160/24147/21.

Суд вважає, що позивач, маючи можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Доказів неможливості виконання податкового обов`язку або вжиття заходів щодо виконання податкового обов`язку у цьому випадку судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.

Таким чином, зважаючи на встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 21 листопада 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОБІОСТАНДАРТ" (місцезнаходження: вул. Мазепи, 7, м. Теребовля, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,48101 код ЄДРПОУ 43065223);

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ:43142763).

Головуюча суддяДерех Н.В.