Постанова

від 14.11.2024 по справі 160/8517/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/8517/24

Головуючий суддя І інстанції Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року в адміністративній справі №160/8517/24 за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Нікопольського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати незаконним і скасувати терміновий заборонний припис Нікопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області серії АА №366613 від 14.03.2024 винесений щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області виключити відомості щодо ОСОБА_1 як кривдника з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статті.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач при винесенні спірного припису діяв необґрунтовано, непропорційно, а тому останній є протиправним та підлягає скасуванню.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 14.03.2024 на лінію 102 звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник просив провести перевірку за фактом того, що його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.03.2024 року постійно починає конфліктувати, виражається нецензурною лайкою, погрожує поліцією, неадекватно ставиться до спільної дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та постійно давить на нього та на заявника психологічно.

Працівниками поліції було прийнято письмову заяву від ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .

За результатом проведеної оцінки ризиків за наслідком опитування постраждалої особи та отримання від неї відповідей на 27 запитань відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку оцінки ризиків вчинення домашнього насильства встановлено низький рівень небезпеки.

14.03.2024 відносно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 366613 у зв`язку зі скоєнням нею домашнього насильства: вчинення сварок стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 .

Вказаним заборонним приписом, застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника:

- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 1 добу з 11:40 год. 14.03.2024 до 11:40 год. 15.03.2024.

Відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ №998680 від 14.03.2024, в якому вказано, що дана особа постійно вчиняє сварки, висловлюється нецензурною лайкою, погрожує маючи психологічну перевагу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вказаний протокол було направлено до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровській області для прийняття рішення.

Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 у справі № 184/518/24 визнано ОСОБА_1 винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.06.2024 у справі № 184/518/24 постанову судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вважаючи терміновий заборонний припис Нікопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем законність оскаржуваних дій не доведена, а її доводи суд відхилив зауважуючи, що розсуд поліцейського, який прибув на виклик чоловіка позивача, мав ґрунтуватися на оцінці усіх обставин, виявлених в ході співбесіди та вимагали обов`язкового винесення термінового заборонного припису відповідно до законодавства. Вказано, що на час розгляду справи по суті заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв`язку з чим, не потребує додаткового скасування у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону № 2229-VIII).

Для реалізації цього положення Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» (далі Порядок №654).

Відповідно до п.2, п.3 розділу ІІ Порядку № 654, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Згідно з п.5 Поряду № 654 при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 № 369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 2, п.3 розділу ІІ Порядку № 369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).

Згідно з п.6 Порядку № 369/180, дві відповіді "Так" на запитання з N 1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з N 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з N 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з N 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з N 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з N 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з N 1 - 6 та на не більше ніж шість запитань з N 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з N 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Пунктом 7 порядку № 369/180 визначено, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). При цьому, терміновий заборонний припис виноситься за результатами оцінки ризиків, які враховуються поліцейським уповноваженого підрозділу поліції під час винесення такого припису.

Як вбачається з Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.03.2024 року, за результатом якої винесений оскаржуваний терміновий заборонний припис, встановлено низький рівень небезпеки.

Наведена оцінка повністю відповідає вимогам, встановленим Порядком №369/180 та проведена з дотриманням процедури, визначеної останнім та Порядком №654.

Поряд з вказаним, відповідно до протоколу пояснень, уповноваженими особами відповідача був допитаний ОСОБА_2 , який є сином позивача та який пояснив, що 14.03.2024 року о 08:30 він хотів сісти за комп`ютер, тому як в нього мали початись уроки через систему «Zoom». Коли він зайшов до кімнати, то побачив, що за комп`ютером сиділа його мати та працювала. Коли він сказав позивачу, що в нього починаються уроки, вона його відштовхнула та почала кричати. Після цього, ОСОБА_2 пішов до батька та поскаржився йому після чого почалась сварка.

У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_2 опитаний в присутності батька, що підтверджується підписом останнього.

Відтак, з огляду на визначення низького рівня небезпеки, прийняття оскаржуваного заборонного припису відповідає приписам чинного законодавства.

Що стосується посилань позивача на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05.06.2024 року по справі № 184/518/24, якою постанову судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, то колегія суддів вважає, що доводи скаржниці про закриття провадження про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не можуть вплинути на оцінку судом законності винесення заборонного припису, оскільки притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису має різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 17.02.2022 року по справі №380/952/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог, однак за інших підстав, що зумовлює необхідність зміни судового рішення шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції даної постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року в адміністративній справі №160/8517/24 змінити, шляхом викладення тексту його мотивувальної частини в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року в адміністративній справі №160/8517/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко