Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/14556/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/14556/24(суддя Коренев А.О., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №160/14556/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий Дракон» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий Дракон» 04 червня 2024 року звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, згідно з яким, просить суд визнати протиправними та скасувати прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 000/407/5001 від 03.05.2024 року, яким застосовано до позивача на підставі ст. 124 ПК України штраф у розмірі 208437,60 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача, щодо викладені у акті № 295/32-00-50-01/41607663 від 28.03.2024 року (далі - акт перевірки) на підставі якого було прийнято оскаржене рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.

Суд визнав частково протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №000/407/5001, прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 03 травня 2024 року в частині суми штрафу у розмірі 8152,75 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що суд частково погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки щодо податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року № 9370110051 від 20.01.2021, фактична сплата по якій здійснена - 23.02.2021, оскільки станом на 28 березня 2024 року (дата проведення та складання акта камеральної перевірки) сплинули 1095 днів з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповного з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі викладає фактичні обставини справи, зміст акта перевірки, зазначає, що зважаючи на періоди узгоджених податкових зобов`язань та дати їх фактичної сплати - у контролюючого органу були всі правові підстави для складання акта камеральної перевірки та застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за грудень 2020 року

Посилається на те, що до 01.08.2023 діяли норми, визначені пунктом 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, якими на період дії в Україні військового стану було зупинено перебіг строків, визначених Кодексом. правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 24.05.2023 у справі №300/6609/21, згідно з якою інформація з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій не є належним доказом і сама по собі не може бути підставою для встановлення факту порушень вчинених/допущених суб`єктом господарювання, оскільки використані відповідачем бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Криворізьким управлінням податкового адміністрування на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V, статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України), проведено камеральну перевірку даних товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ЗОЛОТИЙ ДРАКОН» (код ЄДРПОУ 41607663), щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди: грудень 2020 року, січень та липень 2023 року.

За результатами камеральної перевірки складений акт від 28.03.2024 №295/32-00-50-01/41607663 (далі - акт перевірки) який було надіслано на адресу ТОВ «ВК «ЗОЛОТИЙ ДРАКОН» засобами поштового зв`язку 29.03.2024 та згідно з поштовим повідомленням про вручення отримано платником 02.04.2024.

Відповідно до висновків цього акта, встановлено порушення вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Кодексу та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату ТОВ «ВК «ЗОЛОТИЙ ДРАКОН» узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 4 168 752,00 грн. за звітні (податкові) періоди: грудень 2020 року, січень та липень 2023 року.

ТОВ «ВК «ЗОЛОТИЙ ДРАКОН» не погодившись з висновками щодо порушень, викладених в акті перевірки та надало заперечення від 16.04.2024 №16/04 (вх. №2689/6 від 16.04.2024).

За результатами розгляду заперечень висновки акта перевірки залишені без змін.

З урахуванням розгляду заперечень та пояснень до акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 03.05.2024 № 000/407/5001 яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 208 437,60 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Згідно з п. 113.1 ст. 113 Податкового кодексу України (далі ПК України) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абз. 3 п. 102.1 ст. 102 ПК України).

Аналіз абзацу 3 п. 102.1 ст. 102 ПК України у вказаній вище редакції свідчить, що наявна у ньому норма застосовується у разі виявлення порушень тих положень податкового законодавства, які безпосередньо не пов`язані з декларуванням платником податків податкових зобов`язань та впливає виключно на повноваження контролюючого органу з визначення тільки штрафних санкцій, на відміну від положень абзацу 1 цієї норми ПК України.

Під декларуванням ПК України розуміє виконання платником податків обов`язку, передбаченого п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу, а саме - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митної справи складає окремий обов`язок платника податків, що передбачається п.п.16.1.4. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу.

Порушення строків сплати податків безпосередньо не пов`язано з декларуванням податкових зобов`язань, оскільки декларування, як процес, закінчується подачею декларації.

Абзаци 1 та 3 пункту 102.1 статті 102 ПК України містять два темпоральних обмеження повноважень контролюючого органу - 1095 днів від граничного строку подання податкової декларації та 1095 днів від вчинення правопорушення, не пов`язаного з декларуванням.

Перше з них встановлене абзацом 1 та стосується права контролюючого органу визначити суму грошових зобов`язань платника податків та містить конкретне формулювання щодо граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. Друге встановлене абзацом 3 та обмежує право контролюючого органу визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків.

Вказане свідчить про те, що за даних конкретних обставин, нормою права, якою обмежуються у часі повноваження контролюючого органу з накладення на платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань є абзац 3 пункту 102.1 статті 102 ПК України.

Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПК України у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи перелічені норми права суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПК України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, тому відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

При цьому судом першої інстанції правильно з`ясовано, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2020 року № 9370110051 від 20.01.2021 була надана позивачем засобами електронного зв`язку на загальну суму узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 739 394,00 грн. З урахуванням переплати, наявної по ІКП (576 253,00 грн.), недоплата з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за грудень 2020 року склала 163 141,00 грн. Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) за жовтень 2020 року №9011948130 від 01.02.2021 суму по ІКП зменшено на 86 грн, сума боргу при цьому склала 163 055,00 грн. При граничному терміні сплати по Декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року - 01.02.2021, фактична сплата здійснена згідно з надходженням коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ - 23.02.2021.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки щодо податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року № 9370110051 від 20.01.2021, фактична сплата по якій здійснена - 23.02.2021, оскільки станом на 28 березня 2024 року (дата проведення та складання акта камеральної перевірки) сплинули 1095 днів з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання. За вказаних обставин оскаржуване податкове повідомлення рішення є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині суми штрафу у розмірі 8152,75грн., в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним.

Щодо зазначення відповідачем в апеляційній скарзі фактичних обставин справи, положень норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини, інших обставин без зазначення того, як вони впливають на спірні правовідносини та позиції відповідача по цій справі з посиланням на прийняття судом першої інстанції неправильного рішення колегія суддів зазначає наступне.

Так, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі №160/14556/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов