Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/16956/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/16956/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року (суддя Ільков В.В., повне судове рішення складено 04 вересня 2024 року) в справі №160/16956/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000183/2 від 16 березня 2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000334.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000183/2 від 16 березня 2024 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000334.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга містить виклад обставин прийняття рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом позову, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву.

Доводи апелянта зводяться до неврахування судом першої інстанції, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, адже декларантом не спростовано сумніви митниці у правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.03.2024 р. ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» надало до Одеської митниці митну декларацію № UA500500/2024/009114 на такий товар: надувні вироби для розважання: - арт. 36016 Круг для плавання MudMaster 91 см, - 3768 шт. - арт. 36118 Круг для плавання "Пончик". Виробник: BESTWAY INFLATABELS AND. 107 см, - 6000 шт. MATERIAL CORP. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: Bestway.

Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування.

Ця вартість визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

16.03.2024 року митний орган направив позивачу повідомлення такого змісту: «у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 16.10.2023 № 3856-BW/CH зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня. 3) В доповненні до зовнішньоекономічного договору (специфікації) від 16.11.2023 № 1 зазначено, що покупець здійснює оплату 100% передоплату за 30 днів до завантаження готового товару, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.4) в п.1.3 зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 16.10.2023 № 3856-BW/CH зазначено, що Продавець гарантує, що він є власником товару, який постачається цим контрактом (або має право на відчуження цього товару на інших законних підставах) в жодному поданому документі не зазначено, що Продавець є виробником товару. 5) в CMR від 14.03.2024 № б/н наявна печатка перевізника «Фрі Лайн ТОВ, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг чомусь виданий «ФСР Лоджистікс Україна», також в рахунку-фактурі на надання транспортних послуг №249 від 15.03.2024 та №250 від 15.03.2024 вказано замовлення покупця №4 від 28.12.2023 яке відсутнє в графі 44 ВМД.В рахунках-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг відсутні географічні пункти слідування. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.33 т.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову».

У відповідь на повідомлення відповідача позивач листом вих. № 1603-2/2024 від 16.03.2024 року надав пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: ПРОФОРМА-ІНВОЙС №100122798 від 16.11.2023р.; Swift б/н від 22.11.2023 р.; заявка на перевезення вантажу морським транспортом від 31.12.2023р.

Також позивач надав відповідачу разом із заявою вих. № М-2024-2566/3 від 16.05.2024 року копії таких документів: бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: банківські та платіжні документи (копії): swift від 22.11.2024р. та ПРОФОРМА-ІНВОЙС № 100122798 від 16.11.2023р.; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №256068 від 22.03.2024р., №256065 від 22.03.2024р. (оригінал); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 199, 198 від 18.03.2024 від ТОВ "ФСР ЛОДЖИСТІКС" до Договору транспортного експедирування №104669 від 19.05.2023 року; виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 20.05.2024р.) (копія); експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-542 від 20.05.2024р.(копія); митна декларація країни відправлення №223120230004633447, 223120230004633456, 223120230004633452 від 27.12.2023р. (копія);платіжне доручення в іноземній валюті №4460 від 20.11.2023р. (копія); прайс-лист № б/н від 06.11.2023р. (копія).

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000183/2 від 16.03.2024 року, яким було скориговано митну вартість товару за шостим резервним методом.

В результаті такого коригування сума переплати митних платежів склала 93870,79 гривень.

Також митним органом винесено та направлено позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000334.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та відповідно, не спростування правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивної можливості застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «АТБ-маркет» 15 березня 2024 року подано до Одеської митниці ЕМД №24UA500500009114U6 з метою здійсненні митного оформлення товарів:

Товар 1: надувні вироби для розважання: - арт. 36016 Круг для плавання MudMaster 91 см, - 3768 шт. - арт. 36118; Круг для плавання "Пончик" 107 см, - 6000 шт. Виробник: BESTWAY INFLATABELS AND MATERIAL CORP. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: Bestway;

Товар 2. Інвентар для занять водними видами спорту: - арт. 91038 Нарукавники для плавання Міnnіе, 25 х 15 см, - 4800 шт. Виробник: BESTWAY INFLATABELS AND MATERIAL CORP. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: Bestway;

Товар 3. Окуляри для плавання з лінзами з пластмас: - арт. 21065 Окуляри для плавания Ocean Crest 2016 шт, арт. 21066; Окуляри для плавання ІХ-1000, з дзеркальним покриттям, - 1200 шт. Виробник: BESTWAY INFLATABELS AND MATERIAL CORP. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: Bestway;

Товар 4. Спорядження для кемпінгів: надувний матрац з ПВХ, з одного боку покритий синтетичним текстильним матеріалом: - арт. 67002 Матрац надувний, 191х137х22см, - 1068 шт. Виробник: BESTWAY INFLATABELS AND MATERIAL CORP. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: Bestway;

Товар 5. Вироби з полімерного листового матеріалу: - арт. 44007 Матрац для плавання SummerEssential 183x69 см, - 2808 шт - арт. 52127; Подушка надувна Хвиля 38х25х5 см, - 12024 шт. Виробник: BESTWAY INFLATABELS AND MATERIAL CORP. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: Bestway;

Товар 6. Інвентар для гри на свіжому повітрі: - арт. 56677 Басейн каркасний 305x76 см, - 227 шт - арт. 54005; Блакитний прямокутний басейн 201 х 150 х 51 см, - 1200 штю Виробник: BESTWAY INFLATABELS AND MATERIAL CORP. Країна виробництва: CN. Торгівельна марка: Bestway.

Товар отримано позивачем за контрактом №3856-BW/CH, укладеним 16 жовтня 2023 року між компанією Bestway (Hong Kong) International Limited. (продавець, Китай) та ТОВ «АТБ-маркет» (покупець).

До митної декларації декларантом з метою підтвердження митної вартості додано документи, зазначені в графі 44 МД.

Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, а саме виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

На вимогу митного органу декларантом надано пояснення та документи: проформу-інвойс №100122798 від 16 листопада 2023 року; swift б/н від 22 листопада 2023 року; заявку на перевезення вантажу морським транспортом від 31 грудня 2023 року.

Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000183/2 від 16 березня 2024 року, яким митну вартість товарів №№ 1, 4, 6 визначено за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості згідно зі ст. 64 Митного кодексу України.

В рішенні зазначено, що подані документи містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 16 жовтня 2023 року № 3856-BW/CH зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення, вона відсутня;

3) в доповненні до зовнішньоекономічного договору (специфікації) від 16 листопада 2023 року № 1 зазначено, що покупець здійснює оплату 100% передплату за 30 днів до завантаження готового товару, але до митного оформлення не надано банківські платіжні документи;

4) в п. 1.3 зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 16 жовтня 2023 року № 3856-BW/CH зазначено, що продавець гарантує, що він є власником товару, який постачається цим контрактом (або має право на відчуження цього товару на інших законних підставах), проте в жодному поданому документі не зазначено, що продавець є виробником товару;

5) в CMR від 14 березня 2024 року № б/н наявна печатка перевізника «Фрі Лайн» ТОВ, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий «ФСР Лоджистікс Україна», також в рахунку-фактурі на надання транспортних послуг №249 від 15 березня 2024 року та №250 від 15 березня 2024 року вказано замовлення покупця №4 від 28 грудня 2023 року, яке відсутнє в графі 44 ВМД. В рахунках-фактурах на оплату транспортно-експедиційних послуг відсутні географічні пункти слідування.

Також митним органом видана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000334.

Спірним є питання наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом другорядного методу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Згідно з частинами восьмою дев`ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Одеською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Виходячи з рішення про коригування митної вартості та доводів, викладених в апеляційній скарзі, документи, подані згідно з частиною другою статті МК України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 16 жовтня 2023 року № 3856-BW/CH зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення, вона відсутня;

3) в доповненні до зовнішньоекономічного договору (специфікації) від 16 листопада 2023 року № 1 зазначено, що покупець здійснює оплату 100% передплату за 30 днів до завантаження готового товару, але до митного оформлення не надано банківські платіжні документи;

4) в п. 1.3 зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 16 жовтня 2023 року № 3856-BW/CH зазначено, що продавець гарантує, що він є власником товару, який постачається цим контрактом (або має право на відчуження цього товару на інших законних підставах), проте в жодному поданому документі не зазначено, що продавець є виробником товару;

5) в CMR від 14 березня 2024 року № б/н наявна печатка перевізника «Фрі Лайн» ТОВ, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий «ФСР Лоджистікс Україна», також в рахунку-фактурі на надання транспортних послуг №249 від 15 березня 2024 року та №250 від 15 березня 2024 року вказано замовлення покупця №4 від 28 грудня 2023 року, яке відсутнє в графі 44 ВМД. В рахунках-фактурах на оплату транспортно-експедиційних послуг відсутні географічні пункти слідування.

Стосовно зауважень митного органу про відсутність відомостей щодо включення до митної вартості товару вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що постачання товару здійснювалось на умовах FOB згідно з Інкотермс 2010.

Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) термін FOB (Free on Board) «Вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов`язки з очищення товару від мит для його експорту. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

При цьому до інвойсної вартості товару вже включено вартість підготовки товару до відправлення, тобто упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відтак, суд відхиляє посилання митного органу на відсутність відомостей щодо включення до митної вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складових митної вартості, оскільки за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе, зокрема, вартість підготовки товару до відправлення, доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна.

З цього питання судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 06 березня 2018 року у справі №815/3142/17, відповідно до якого у разі включення до ціни товару вартості пакування або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат. Крім того, з наведеного слідує, що у даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Також з цього питання судом першої інстанції правильно зауважено, що у зовнішньоекономічному контракті не вказано про обов`язкове надання продавцем калькуляції вартості товарів, так як дана інформація є комерційною таємницею. Продавцем не надано жодних документів, які б відображали витрати на маркування та пакування, тому витрати на маркування, пакування, включені до вартості товару відповідно до п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №3856-BW/CH від 16 жовтня 2023 року.

Митним органом зауважено про не надання до митного оформлення засвідченої копії митної декларації країни відправлення.

Суд відхиляє такі зауваження митного органу, адже митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 МК України не є документом, що підтверджує митну вартість товару, тому відсутні підстави вважати, що не надання до митного оформлення митної декларації країни відправлення призводить до неможливості митному органу перевірити числові значення складових митної вартості.

Стосовно доводів митного органу про не надання до митного оформлення платіжних документів, які підтверджують оплату 100% вартості товару, тоді як в доповненні до зовнішньоекономічного договору (специфікації) від 16 листопада 2023 року № 1 передбачена оплата 100% вартості товару, суд зазначає, що це зауваження жодним чином не впливає та не може вплинути на правильність визначення митної вартості товару.

Статтею 53 МК України встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

При цьому за положеннями пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

Відсутність здійснення оплати на момент митного оформлення товару не свідчить про заниження заявленої митної вартості та не є підставою для коригування митної вартості, адже заявлена митна вартість підтверджена поданими документами, які кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності містять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З цього питання суд звертає увагу, що Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16, висловлювався правовий висновок щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд зауважує, що на виконання вимог митниці про надання додаткових документів 16 березня 2024 року декларантом подано митниці swift б/н від 22 листопада 2023 року, тобто ці зауваження митниці є необґрунтованими.

Наступним зауваженням митниці є те, що в п. 1.3 зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 16 жовтня 2023 року № 3856-BW/CH зазначено, що продавець гарантує, що він є власником товару, який постачається цим контрактом (або має право на відчуження цього товару на інших законних підставах), проте в жодному поданому документі не зазначено, що продавець є виробником товару, проте такі доводи спростовані наданими до митного оформлення сертифікатами якості до кожного інвойсу, в яких зазначена назва виробника товару - BESTWAY INFLATABELS AND MATERIAL CORP (Китай), а продавець BESTWAY (HONG KONG) INTERNATIONAL LIMITED є власником товару і вантажовідправником. В поданій митній декларації зазначено, що продавець є вантажовідправником товару.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином ці обставини впливають на перевірку числових значень заявленої декларантом митної вартості.

Щодо зазначення митним органом про те, що в CMR від 14 березня 2024 року № б/н наявна печатка перевізника «Фрі Лайн» ТОВ, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий «ФСР Лоджистікс Україна», також в рахунку-фактурі на надання транспортних послуг №249 від 15 березня 2024 року та №250 від 15 березня 2024 року вказано замовлення покупця №4 від 28 грудня 2023 року, яке відсутнє в графі 44 ВМД; в рахунках-фактурах на оплату транспортно-експедиційних послуг відсутні географічні пункти слідування, суд вказує на наступне.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Судом встановлено, що між ТОВ «АТБ-маркет» як клієнтом укладено з ТОВ «ФСР Лоджистікс Україна» як експедитором договір №104669 від 19 травня 2023 року, за умовами якого експедитор зобов`язується виконати, а за необхідністю організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням морським та/або автомобільним, та/або залізничним транспортом.

Відповідно до пункту 2.1.1 цього договору до обов`язків експедитора належить здійснення підбору перевізників та укладання від свого імені з цими перевізниками договорів на перевезення вантажів згідно із заявкою.

Експедитором ТОВ «ФСР Лоджистікс Україна» укладено договір №06112019 від 06 листопада 2019 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом з перевізником ТОВ «Tі Ем Джі Лоджистікс».

Декларантом на вимогу митного органу додатково надано заявку на перевезення вантажу морським транспортом 76911/280147_4 від 31 грудня 2023 року.

В доданих до МД рахунках-фактурах зазначені номер договору та номер контейнеру, в якому перевозився товар, що свідчить про те, що митний орган мав можливість простежити, яким чином відбувалось перевезення товару.

Той факт, що в CMR від 14 березня 2024 року № б/н наявна печатка перевізника ТОВ «Фрі Лайн» жодним чином не впливає на визначення розміру транспортної складової митної вартості, адже належними доказами позивачем підтверджено розмір такої складової митної вартості.

Суд зауважує, що відповідачем не обґрунтовано у рішенні про коригування митної вартості, яким чином наявність у CMR від 14 березня 2024 року печатки ТОВ «Фрі Лайн» впливає на транспортну складову митної вартості.

Також митницею вказано про відсутність в рахунках на оплату транспортних послуг «географічних пунктів слідкування», проте ця обставинам не може вважатися тим недоліком, який перешкоджає митниці перевірити числові значення складових митної вартості, адже декларантом надано митному органу три заявки на перевезення вантажу морським транспортом, в яких зазначені географічні пункти перевезення товару, а вартість перевезення товару по території України не входить до транспортної складової митної вартості.

Відповідно до частини одинадцятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення (пункт 2).

Відтак, ці доводи не стосуються числових значень та вартості транспортування, не спростовують заявлену декларантом транспортну складову митної вартості, тому ці обставини не перешкоджали митному органу перевірити числові значення складових митної вартості, в тому числі транспортної складової.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Подані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за товар.

Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року в справі № 1140/3242/18 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Враховуючи приведені обставини, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Також апелянтом зазначається про не надання декларантом додатково витребуваних документів.

Суд з цього приводу зазначає, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53 МК України обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, тобто митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В цьому випадку декларантом надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, тому є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сам факт не подання декларантом додаткових документів не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару, з урахуванням того, що митним органом не обґрунтовано, яким чином додатково витребувані документи могли б вплинути на митну вартість товару.

Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11 вересня 2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31 березня 2015 року в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості (за резервним методом).

Статтею 57 МК України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини першої якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами третьою п`ятою цієї статті передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

За приписами статті 64 МК України, яка регулює питання застосування резервного методу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митними деклараціями, зазначеними у рішенні про коригування митної вартості (МД №UА500110/2024/000009 від 02 січня 2024 року, де митна вартість становить 5,5199 дол.США за кг; №UА408020/2023/50238 від 17 серпня 2023 року, де митна вартість становить 2,9202 дол.США за кг; №UА305160/2023/041631 від 26 грудня 2023 року, де митна вартість становить 3,77 дол.США за кг), є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеними митними деклараціями та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.

На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року в справі № 160/16956/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року в справі № 160/16956/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20 листопада 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов