Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/988/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/988/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (суддя Рянська В.В.)

у справі №160/988/24

за позовом ОСОБА_1

до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не направлення стороні виконавчого провадження боржнику ОСОБА_1 у встановлений законом строк постанов про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2022 № 68499530, стягнення виконавчого збору, стягнення витрат на проведення виконавчих дій, звернення стягнення на заробітну плату боржника;

- скасувати постанови державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лелетко А.А. у виконавчому провадженні від 04.02.2022 №68499530 про звернення стягнення на заробітну плату в розмірі 30 440,74 грн, стягнення виконавчого збору в розмірі 3044,07 грн та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 720,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позов заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки шляхом надання до суду:

- доказів на підтвердження тієї обставини, що зазначена у позовній заяві адреса місця проживання позивача є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання (перебування, знаходження);

- доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, зокрема, копій оскаржуваних постанов, або доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно;

- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження.

19.01.2024 через систему «Електронний суд» та 23.01.2024 засобами поштового зв`язку позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду. До заяви додано копію паспорта позивача на підтвердження тієї обставини, що зазначена у позовній заяві адреса місця проживання позивача є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання. Заяву обґрунтовано тим, що про виконавче провадження № 68499530, відкрите 04.02.2022, позивачу стало відомо 26.12.2023. Оскаржувані постанови відповідачем йому не направлялися.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвала мотивована тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду із позовною заявою у цій справі за відсутності доказів поважності причин такого пропуску строку.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що на протязі 2022-2023 років позивач не був обізнаний про існування виконавчого провадження №68499530, оскільки не отримував від державного виконавця жодних постанов в межах вказаного виконавчого провадження. Скаржник наголошує, що про порушення своїх прав він дізнався 26.12.2023 після того як з його рахунку у банку було стягнуто 8088,54 грн. 27.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення коштів, однак станом на момент звернення до суду із позовом (02.01.2024) жодної відповіді на заяву не отримував. Крім того, позивач вказує, що якби він був обізнаний про наявність вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №Ф-5164-56 щодо його заборгованості, на підставі якої було відкрито виконавче провадження №68499530, він міг би оскаржити її у судовому порядку, як і попередні аналогічні вимоги податкового органу (судові справи №160/2694/19, №160/8195/19, №160/11666/19). Однак ані податкової вимоги, ані постанов державного виконавця позивачем отримано не було, що, на думку останнього, свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду у цій справі.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1, 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що в даному випадку позивач оскаржує як бездіяльність відповідача щодо направлення стороні виконавчого провадження (боржнику) постанов, винесених в межах виконавчого провадження №68499530, так і постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату в розмірі 30 440,74 грн, стягнення виконавчого збору в розмірі 3044,07 грн та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 720,00 грн, винесені в межах виконавчого провадження №68499530.

Відтак строк звернення до суду із позовом у цій справі становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів

Суд апеляційної інстанції враховує, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Суд звертає увагу, що матеріали даної справи не містять доказів отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2022 №68499530 або будь-якої іншої постанови, прийнятої в межах вказаного виконавчого провадження, що свідчить про відсутність беззаперечних доказів того, що позивач був обізнаний про наявність відносно нього відкритого виконавчого провадження №68499530 та про наявність оскаржуваних постанов до дня списання коштів з його банківського рахунку (26.12.2023), що, власне, і було покладено позивачем в основу позовних вимог.

Вищезазначені обставини справи були наведені позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду, яка була подана ним разом із позовною заявою та на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху.

Крім того, позивач цими ж обставинами обґрунтовував і заяву, подану ним 27.12.2023 до відповідача, копія якої була додана ним до позовної заяви (а.с. 6).

Суд першої інстанції, повертаючи позов ОСОБА_1 , не надав належної оцінки доводам позивача про не отримання ним жодної з постанов, винесених в межах виконавчого провадження №68499530, та про дату списання коштів з його банківського рахунку як дату, з якої позивач дізнався про існування виконавчого провадження №68499530, що, у свою чергу, свідчить про те, що судом не було встановлено обставин, які є визначальними для вирішення питання як щодо дотримання строків звернення до суду, так і щодо наявності підстав для поновлення такого строку.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до суду, визначеного ст. 287 КАС України, є передчасним.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви прийнята з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №160/988/24 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко