Постанова

від 21.11.2024 по справі 420/11377/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11377/24Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЕС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024р. ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати наступні рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН від 2.01.2024р. за №10298043/37014946, №10298044/37014946, №10298045/37014946, №10298047/37014946, №10298046/37014946, №10298023/37014946,№10298022/37014946, №10298024/37014946, №10298027/37014946, №10298026/37014946, №10298029/37014946, №10298028/37014946, №10298025/37014946, №10298040/37014946, №10298031/37014946, №10298032/37014946, №10298030/37014946, №10298038/37014946, №10298041/37014946, №10298035/37014946, №10298037/37014946, №10298036/37014946, №10298034/37014946, №10298033/37014946, №10298039/37014946, №10298042/37014946.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16.11.2023р. за №512, за №516, за №517, за №522, за №525, від 17.11.2023р. за №647, за №653, від 20.11.2023р. за №667, від 21.11.2023р. за №669, за №671, за №673, за №677, за №678, від 22.11.2023р. за №684, за №685, за №692, за №693, №694, від 23.11.2023р. за №697, за №698, за №700, за №701, за №703, за №705, за №706, за №708.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій ним сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН, податкові накладні. Проте, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

На виконання цієї пропозиції позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних разом із відповідними документами.

Однак, контролюючим органом прийнято рішення про відмову реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» надано до контролюючого органу повний пакет документів, який підтверджує здійснення господарських операцій, якому комісією не надано належної оцінки. Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які конкретно документи необхідно надати комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не конкретизовано, які саме документи складено з порушенням законодавства і в чому ці порушення полягають.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: 10298043/37014946 від 2.01.2024р.; 10298044/37014946 від 2.01.2024р.; 10298045/37014946 від 2.01.2024р.; 10298047/37014946 від 2.01.2024р.; 10298046/37014946 від 2.01.2024р.; 10298023/37014946 від 2.01.2024р.; 10298022/37014946 від 2.01.2024р.; 10298024/37014946 від 2.01.2024р.; 10298027/37014946 від 2.01.2024р.; 10298026/37014946 від 2.01.2024р.; 10298029/37014946 від 2.01.2024р.; 10298028/37014946 від 2.01.2024р.; 10298025/37014946 від 2.01.2024р.; 10298040/37014946 від 2.01.2024р.; 10298031/37014946 від 2.01.2024р.; 10298032/37014946 від 2.01.2024р.; 10298030/37014946 від 2.01.2024р.; 10298038/37014946 від 2.01.2024р.; 10298041/37014946 від 2.01.2024р.; 10298035/37014946 від 2.01.2024р.; 10298037/37014946 від 2.01.2024р.; 10298036/37014946 від 2.01.2024р.; 10298034/37014946 від 2.01.2024р.; 10298033/37014946 від 2.01.2024р.; 10298039/37014946 від 2.01.2024р.; 10298042/37014946 від 2.01.2024р. про відмову у реєстрації податкових накладних.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкові накладні ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» №512 від 16.11.2023р.; №516 від 16.11.2023р.; №517 від 16.11.2023р.; №522 від 16.11.2023р.; №525 від 16.11.2023р.; №647 від 17.11.2023р.; №653 від 17.11.2023р.; №667 від 20.11.2023р.; №669 від 21.11.2023р.; №671 від 21.11.2023р.; №673 від 21.11.2023р.; №677 від 21.11.2023р.; №678 від 21.11.2023р.; №684 від 22.11.2023р.; №685 від 22.11.2023р.; №692 від 22.11.2023р.; №693 від 22.11.2023р.; №694 від 22.11.2023р.; №697 від 23.11.2023р.; №698 від 23.11.2023р.; №700 від 23.11.2023р.; №701 від 23.11.2023р.; №703 від 23.11.2023р.; №705 від 23.11.2023р.; №706 від 23.11.2023р.; №708 від 23.11.2023р. в ЄРПН датою їх фактичного подання.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 62 982,4грн..

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» було надано усі необхідні для реєстрації податкових накладних первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 37014946.

При здійсненні господарської діяльності, між ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» (як постачальником) та ТОВ «ЕКСПЕРТФАН» (як покупцем) (надалі сторони) було укладено Договір поставки за №286 від 3.05.2019р. (надалі Договір), згідно п.1.1 якого постачальник протягом строку дії даного договору передає у власність покупцю товар, а покупець на умовах та в порядку, визначених даним договором, оплачує товар в кількості та за узгодженими цінами, вказаними у видаткових накладних та приймає товар на їх підставі.

Згідно п.1.2 Договору право власності на товар, переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Накладні вважаються невід`ємними частинами даного договору.

За п.2.2 Договору товар, що поставляється покупцю за цим договором, підлягає оплаті на вимогу постачальника по мірі його реалізації покупцем за кожну товарну одиницю шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок постачальника в сумі реалізованого товару.

На виконання вимог Договору №286, постачальником було передано у власність покупця дитячий товар (іграшки, автокрісла, технічні прилади для дітей тощо), на підставі зазначеного позивачем було складено наступні видаткові накладні:

- №3282 від 16.11.2023р. на загальну вартість 293 686,16грн. з ПДВ;

- №3285 від 16.11.2023р. на загальну вартість 197 847,26грн. з ПДВ;

- №3285 від 16.11.2023р. на загальну вартість 260 990,05грн. з ПДВ;

- №3290 від 16.11.2023р. на загальну вартість 238 213,81грн. з ПДВ;

- №3290 від 16.11.2023р. на загальну вартість 239 041,92грн. з ПДВ;

- №3311 від 17.11.2023р. на загальну вартість 126 418,78грн. з ПДВ;

- №3319 від 17.11.2023р. на загальну вартість 127 456,3грн. з ПДВ;

- №3344 від 20.11.2023р. на загальну вартість 242 940,41грн. з ПДВ;

- №3346 від 21.11.2023р. на загальну вартість 99 503грн. з ПДВ;

- №3349 від 21.11.2023р. на загальну вартість 135 124,4грн. з ПДВ;

- №3351 від 21.11.2023р. на загальну вартість 150 648,47грн. з ПДВ;

- №3355 від 21.11.2023р. на загальну вартість 101 896,37грн. з ПДВ;

- №3357 від 21.11.2023р. на загальну вартість 95 061,01грн. з ПДВ;

- №3358 від 22.11.2023р. на загальну вартість 101 004,36грн. з ПДВ;

- №3359 від 22.11.2023р. на загальну вартість 134 969,74грн. з ПДВ;

- №3391 від 22.11.2023р. на загальну вартість 133 180,64грн. з ПДВ;

- №3392 від 22.11.2023р. на загальну вартість 157 967,44грн. з ПДВ;

- №3393 від 22.11.2023р. на загальну вартість 182 902,67грн. з ПДВ;

- №3395 від 23.11.2023р. на загальну вартість 85 623,01грн. з ПДВ;

- №3396 від 23.11.2023р. на загальну вартість 155 566,24грн. з ПДВ;

- №3398 від 23.11.2023р. на загальну вартість 83 902,28грн. з ПДВ;

- №3396 від 23.11.2023р. на загальну вартість 89 927,44грн. з ПДВ;

- №3400 від 23.11.2023р. на загальну вартість 44 881,34грн. з ПДВ;

- №3402 від 23.11.2023р. на загальну вартість 48 672,74грн. з ПДВ;

- №3403 від 23.11.2023р. на загальну вартість 91 244,68грн. з ПДВ;

- №3405 від 23.11.2023р. на загальну вартість 97 974,44грн. з ПДВ.

За фактом першої події, а саме передачі постачальником товару у власність покупця, позивач виписав та подав на реєстрацію в ЄРПН наступні податкові накладні:

- за №512 від 16.11.2023р. на суму 293 686,16грн. з ПДВ;

- за №516 від 16.11.2023р. на суму 197 847,26грн. з ПДВ;

- за №517 від 16.11.2023р. на суму 260 990,05грн. з ПДВ;

- за №522 від 16.11.2023р. на суму 238 213,81грн. з ПДВ;

- за №525 від 16.11.2023р. на суму 239 041,92грн. з ПДВ;

- за №647 від 17.11.2023р. на суму 126 418,78грн. з ПДВ;

- за №653 від 17.11.2023р. на суму 127 456,3грн. з ПДВ;

- за №667 від 20.11.2023р. на суму 242 940,41грн. з ПДВ;

- за №669 від 21.11.2023р. на суму 99 503грн. з ПДВ;

- за №671 від 21.11.2023р. на суму 135 124,4грн. з ПДВ;

- за №673 від 21.11.2023р. на суму 150 648,7грн. з ПДВ;

- за №677 від 21.11.2023р. на суму 101 896,37грн. з ПДВ;

- за №678 від 21.11.2023р. на суму 95 061,01грн. з ПДВ;

- за №684 від 22.11.2023р. на суму 101 004,36грн. з ПДВ;

- за №685 від 22.11.2023р. на суму 134 969,74грн. з ПДВ;

- за №692 від 22.11.2023р. на суму 133 180,64грн. з ПДВ;

- за №693 від 22.11.2023р. на суму 157 967,44грн. з ПДВ;

- за №694 від 22.11.2023р. на суму 182 902,67грн. з ПДВ;

- за №697 від 23.11.2023р. на суму 85 623,01грн. з ПДВ;

- за №698 від 23.11.2023р. на суму 155 566,24 грн. з ПДВ;

- за №700 від 23.11.2023р. на суму 83 902,28грн. з ПДВ;

- за №701 від 23.11.2023р. на суму 89 927,44грн. з ПДВ;

- за №703 від 23.11.2023р. на суму 44 881,34грн. з ПДВ;

- за №705 від 23.11.2023р. на суму 48 672,74грн. з ПДВ;

- за №706 від 23.11.2023р. на суму 91 244,68грн. з ПДВ;

- за №708 від 23.11.2023р. на суму 97 974,44грн. з ПДВ.

Проте, квитанціями податкового органу було повідомлено, що вищезазначені податкові накладні були доставлені до ДПС України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п.201.16 ст.201 ПК України. У квитанціях зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 8519, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на що запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаних квитанцій, товариством засобами електронного сервісу ОСОБА_1 .DOC було направлено до ГУ ДПС в Одеській області наступні повідомлення:

- за №10 від 28.12.2023р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено відносно ПН №684 від 22.11.2023р., №692 від 22.11.2023р., №694 від 22.11.2023р., №693 від 22.11.2023р., №685 від 22.11.2023р.;

- за №11 від 28.12.2023р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено відносно ПН №705 від 23.11.2023р., №706 від 23.11.2023р., №697 від 23.11.2023р., №703 від 23.11.2023р., №708 від 23.11.2023р., №701 від 23.11.2023р., №698 від 23.11.2023р., №700 від 23.11.2023р.;

- за №8 від 28.12.2023р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено відносно ПН №516 від 16.11.2023р., №517 від 16.11.2023р., №522 від 16.11.2023р., №525 від 16.11.2023р., №512 від 16.11.2023р., №653 від 17.11.2023р., №647 від 17.11.2023р.;

- за №9 від 28.12.2023р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено відносно ПН №667 від 20.11.2023р., №671 від 21.11.2023р., №678 від 21.11.2023р., №677 від 21.11.2023р., №669 від 21.11.2023р., №673 від 21.11.2023р..

До вищезазначених повідомлень позивачем надавались письмові пояснення стосовно господарської діяльності товариства, зокрема, щодо постачання товару для ТОВ «ЕКСПЕРТФАН» у період листопаду 2023р.. При цьому, у поясненнях також надавались обґрунтування щодо контрагенту, у якого ТОВ «БЕЛЕС Україна» придбало дитячі товари для подальшого продажу, щодо відвантаження вказаного товару на склади позивача, порядку розрахунків та щодо наявності у останнього трудових ресурсів для здійснення вищевказаної трудової діяльності. Додатково до пояснень на підтвердження наявності у товариства відповідних товарів для подальшого продажу надавались примірники договорів поставки, платіжні інструкції, видаткові накладні та акти приймання-передачі товару до них; на підтвердження наявності у товариства приміщень для здійснення господарської діяльності надавались договори найму та оренди, акти прийому-передачі та платіжні інструкції до них; на підтвердження наявності трудової сили для здійснення господарської діяльності та діяльності з транспортування товару також надавались штатний розпис товариства, розрахункова відомість за період листопада 2023р. та договір транспортно-експедиторського обслуговування, платіжні інструкції, акти здачі-прийняття робіт та товарно-транспортні накладні до нього.

Однак, рішеннями комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: 10298043/37014946 від 2.01.2024р.; 10298044/37014946 від 2.01.2024р.; 10298045/37014946 від 2.01.2024р.; 10298047/37014946 від 2.01.2024р.; 10298046/37014946 від 2.01.2024р.; 10298023/37014946 від 2.01.2024р.; 10298022/37014946 від 2.01.2024р.; 10298024/37014946 від 2.01.2024р.; 10298027/37014946 від 2.01.2024р.; 10298026/37014946 від 2.01.2024р.; 10298029/37014946 від 2.01.2024р.; 10298028/37014946 від 2.01.2024р.; 10298025/37014946 від 2.01.2024р.; 10298040/37014946 від 2.01.2024р.; 10298031/37014946 від 2.01.2024р.; 10298032/37014946 від 2.01.2024р.; 10298030/37014946 від 2.01.2024р.; 10298038/37014946 від 2.01.2024р.; 10298041/37014946 від 2.01.2024р.; 10298035/37014946 від 2.01.2024р.; 10298037/37014946 від 2.01.2024р.; 10298036/37014946 від 2.01.2024р.; 10298034/37014946 від 2.01.2024р.; 10298033/37014946 від 2.01.2024р.; 10298039/37014946 від 2.01.2024р.; 10298042/37014946 від 2.01.2024р., позивачу було відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфікації, накладні».

В подальшому, позивач подав скарги до ДПС України, проте, ДПС України залишила скарги товариства без розгляду, а рішення ГУ ДПС в Одеській області без змін.

Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу та вважаючи, що до податкового органу позивачем надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає усі аспекти господарської операції між товариством та його контрагентами, позивач звернувся в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до п.п.10,11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019р., (далі Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019р. № 520.

Відповідно до п.п.4,5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Мінфіну 12 грудня 2019р. №520 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п.9,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021р. у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022р. у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п.5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 3 листопада 2021р. у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вбачається із матеріалів справи, що у квитанціями, якими ТОВ «БЕЛЕС УКРАЇНА» повідомлено про зупинення реєстрації спірних податкових накладних з підстав: «Відповідно до положення п.201.16 ст.201 ПК України. Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 8519, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.». Також, запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Як вбачається із матеріалів справи, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що обсяг постачання товару/послуги, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Апеляційний суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022р. по справі за №380/2365/21.Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що на виконання вимог цієї норми ТОВ «БЕЛЕС Україна» направлено до податкового органу пояснення разом із відповідними документами на підтвердження операцій із контрагентами. При цьому, товариством до кожного з повідомлень надавались письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у перелічених податкових накладних, зокрема, щодо придбання позивачем проданих товарів у ФОП ОСОБА_2 , зберігався товар на складі позивача, доставка придбаного товару здійсювалась силами ФОП ОСОБА_2 без залучення послуг транспортної компанії. Необхідно звернути увагу й на те, що податковий орган у своїх квитанціях не конкретизував саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як вбачається із оскаржуваних рішень, податковий орган відмовив ТОВ «БЕЛЕС Україна» в реєстрації податкових накладних з підстав: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.».

Водночас, судова колегія зазначає, що жоден із вказаних документів не підкресленим податковим органом, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Натомість, позивачем на спростування обставин, зазначених у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної, надало пояснення та відповідні первинні та бухгалтерські документи не тільки реалізації товару, а й придбання, транспортування та зберігання спірного товару.

При цьому, судова колегія вважає, що надані позивачем до суду первинні документи доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Окрім того, судова колегія зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 7.12.2022р. по справі за №500/2237/20.

Також, надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем рішенню про відмову у реєстрації податкових накладних, апеляційний суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі за №815/2985/18, від 10.04.2020р. у справі за №819/330/18, висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, контролюючий орган не довів обґрунтованості відмови позивачу у реєстрації податкових накладних: №512 від 16.11.2023р.; №516 від 16.11.2023р.; №517 від 16.11.2023р.; №522 від 16.11.2023р.; №525 від 16.11.2023р.; №647 від 17.11.2023р.; №653 від 17.11.2023р.; №667 від 20.11.2023р.; №669 від 21.11.2023р.; №671 від 21.11.2023р.; №673 від 21.11.2023р.; №677 від 21.11.2023р.; №678 від 21.11.2023р.; №684 від 22.11.2023р.; №685 від 22.11.2023р.; №692 від 22.11.2023р.; №693 від 22.11.2023р.; №694 від 22.11.2023р.; №697 від 23.11.2023р.; №698 від 23.11.2023р.; №700 від 23.11.2023р.; №701 від 23.11.2023р.; №703 від 23.11.2023р.; №705 від 23.11.2023р.; №706 від 23.11.2023р.; №708 від 23.11.2023р.

Під час розгляду даної справи, позивачем, на підтвердження своїх тверджень, були надані відповідні докази та документи, а саме ті документи, які товариством було надано ДПС при подачі спірних податкових накладних.

Розглянувши надані документи, судова колегія вважає, що товариством було надано до податкового органу весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності, а також надані документи повністю спростовують доводи податкового органу зазначені в апеляційній скарзі.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що окрім доводів щодо скасування судового рішення першої інстанції, податковим органом не надано жодного відповідного і належного доказу.

Що стосується посилань податкового органу в апеляційній скарзі, як на правомірність оскаржуваних рішень, щодо того, що товариством на розгляд комісії надано банківські виписки, які складені з порушенням чинного законодавства, оскільки відсутні обов`язкові реквізити, зокрема підпис надавача платіжних послуг та підпис платника, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що товариством не надавалися до комісії банківські виписки, а разом із поясненнями позивач надавав платіжні інструкції, про що свідчать і долучені до матеріалів справи скріншоти з журналу повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відновленню ПК/РК.

Також, судова колегія зазначає, що самий по собі процес банківської безготівкової оплати певних послуг є подією об`єктивною, тобто платник позбавлений можливості сформувати платіжний документ, якщо оплати не відбулось. До того ж, якщо у контролюючого органу є сумніви щодо реальності здійснення оплати між контрагентами, то він не позбавлений можливості, по-перше, здійснити власну перевірку, звернувшись до банківської установи, а по-друге, надіслати запит платнику щодо надання копії відповідного платіжного документу, засвідченого фінансовою установою.

Окрім того, дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що позивачем до комісії ГУ ДПС надавався вичерпний перелік документів, необхідних для вирішення питання про реєстрацію спірних податкових накладних.

Що стосується посилань апелянта на те, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а також тими документами, які були надані товариством при реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, судова колегія зазначає, що відсутність або недоліки в оформленні ТТН не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах від 26.01.2023р. у справі №280/5647/19, від 9.02.2023р. у справі за №160/6571/20.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних судова колегія також враховує те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативних для позивача рішень з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.03.2023 р. у справі № 200/6012/20-а, від 30.05.2023 р. у справі № 500/889/21, від 04.05.2023 р. у справі № 420/14819/20, від 27.04.2023 р. у справі № 460/8040/20, від 12.04.2023 р. у справі № 420/4704/19, від 27.01.2022 р. у справі № 380/2365/21, від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 18.06.2019 р. у справі № 0740/804/18, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 р. у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а.

У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

При цьому, в межах спірних правовідносин, судова колегія звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

При цьому, судова колегія зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянтом не зазначено більше жодного доводу на підтвердження своїх дій та рішень щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішень про реєстрацію ПН не спростована відповідачами, дійшов вірного висновку, що комісія ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН, з огляду на що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2024р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко