Постанова

від 21.11.2024 по справі 120/440/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/440/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

21 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловоз Сервіс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тепловоз Сервіс» (ТОВ «Тепловоз Сервіс») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0219530406 від 15.12.2023.

29 травня 2024 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено те, що податковим органом проведено камеральну перевірку щодо порушень термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Тепловоз Сервіс» на підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України та у порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76 ПК України, якою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт камеральної перевірки № 22744/02-32-04-06-07/41711556 від 29.11.2023 року в якому зазначено про те, що платником ТОВ «Тепловоз сервіс» порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування по таких податкових накладних в ЄРПН протягом строків визначених п. 201.10 ст. 201 та / або п. 89 п.п. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме згідно з ЄРПН платником податків допущено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних /розрахунків коригування до таких накладних: - ПК № 2 від 01.02.2022 року, дата реєстрації 30.06.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.07.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 351, сума ПДВ 300991,76; ПК № 3 від 17.03.2022 року, дата реєстрації 08.08.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.07.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 390, сума ПДВ 2500; ПК № 6 від 24.02.2022 року, дата реєстрації 09.08.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.07.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 391, сума ПДВ 33000; ПК № 1 від 16.03.2022 року, дата реєстрації 09.08.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.07.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 391, сума ПДВ 4250.

Разом з тим, після ознайомлення товариством з актом від 30.11.2023 року, останнім, виявлено зазначені зі сторони податкового органу помилкові відомості щодо застосування граничних термінів реєстрації ПН в ЄРПН, які у ньому зазначені. Для цього, позивачем було надано довідку ГУ ДПС у Вінницькій області про перебування ТОВ «Тепловоз Сервіс» платником єдиного податку (2%) до 31.12.2022 року.

Виявлену помилку зі сторони податкового органу було враховано та усунуто, і складено інший акт камеральної перевірки, який податковим органом направлено на електронну адресу позивача 05.12.2023 року.

Так, із даного акту слідує, що платником ТОВ «Тепловоз сервіс» порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування таких податкових накладних в ЄРПН протягом строків, визначених п. 201.10 ст. 201 та/або п. 89 п.п. 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме згідно з ЄРПН платником податків допущено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних /розрахунків коригування до таких накладних, а саме: - ПК № 2 від 01.02.2022 року, дата реєстрації 30.06.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 30.12.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 182, сума ПДВ 300991,76; ПК № 3 від 17.03.2022 року, дата реєстрації 08.08.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 30.12.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 220, сума ПДВ 2500; ПК № 6 від 24.02.2022 року, дата реєстрації 09.08.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 30.12.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 221, сума ПДВ 33000; ПК № 1 від 16.03.2022 року, дата реєстрації 09.08.2023 року граничний термін реєстрації в ЄРПН 30.12.2022 року порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 221, сума ПДВ 4250.

У подальшому за результатом камеральної перевірки ТОВ «Тепловоз Сервіс» щодо порушень термінів реєстрації податкових накладних, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0219530406 від 15.12.2023 року, яким за платежем «ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (3014060100)» застосовано штраф у сумі 140271 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обгунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пп. 201.10. ст.201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

-10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, аналіз наведеної нормиПК Українисвідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом201.10 статті 201 ПК України.

Відтак, колегія суддів погоджується із тим, що строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

При цьому, згідно п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Однак, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Із матеріалів справи встановлено, що реєстрація податкових накладних була здійснена вже у період дії Закону № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (наявне інше нормативне обґрунтування).

Разом з тим, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних, не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ.

Вказане вище свідчить про те, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 підлягає притягненню до фінансової відповідальності.

Однак, щодо визначення відповідачем, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, кількості днів прострочення та відповідно нарахування штрафних санкцій, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, п. 69.1 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України, зазначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач з 01.04.2022 року по 31.10.2022 року був платником єдиного податку за ставкою 2 %, про що було повідомлено податковий орган.

Так, із змісту розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, який є додатком до податкового повідомлення-рішення, встановлено, що податковий орган використовуючи спеціальний нормативний припис ч. 3 ст. 69.1 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України, який почав діяти з 27.05.2023 року зазначив граничним терміном реєстрації податкових накладних 15.07.2022 року та виклав розрахунок таким чином: - податкова накладна № 2, дата складання 01.02.2022 року, дата реєстрації в ЄРПН 30.06.2023 року, кількість днів порушення визначено 351, у зв`язку з чим розмір штрафу склав 40%; -податкова накладна № 3, дата складання 17.03.2022 року, дата реєстрації в ЄРПН 08.08.2023 року, кількість днів порушення визначено 390, у зв`язку з чим розмір штрафу склав 50%; - податкова накладна № 6, дата складання 24.02.2022 року, дата реєстрації в ЄРПН 09.08.2023 року, кількість днів порушення визначено 391, у зв`язку з чим розмір штрафу склав 50%; - податкова накладна № 1, дата складання 16.03.2022 року, дата реєстрації в ЄРПН 09.08.2023 року, кількість днів порушення визначено 391, у зв`язку з чим розмір штрафу склав 50%.

Тобто, розрахунок податковим органом здійснено по першому акту, який було надіслано позивачу до його електронного кабінету 29.11.2023 року. При цьому, відповідачем не враховано приписи ч. 8 п. 69.1 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України, а саме, у разі повернення на загальну систему оподаткування, яке відбулося з 01.11.2022 року, а відтак, граничний термін для реєстрації податкових накладних настає 30.12.2022 року. Яким, скориговано кількість днів затримки реєстрації податкових накладних з 351 днів до 182 дні по накладній № 2; з 390 днів до 220 дні по накладній № 3; з 391 дні до 221 дня по накладній № 6; з 391 дня до 221 дня по накладній № 1, та надіслав до електронного кабінету позивача 05.12.2023 року.

Отже, вказані дані у розрахунку штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 15.12.2023 року № 0219530406, не відповідає виправленим даним від 05.12.2023 року, що прямо вказує на його протиправність, оскільки строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції.

Таким чином, у даному випадку має місце, і як помилка в розрахунку застосованих до позивача санкцій, і помилка в застосуванні правової норми, а саме податковий орган невірно застосував норми законодавства при обчисленні розміру штрафу та неправомірно нарахував позивачу штраф у розмірі 40 та 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації.

Водночас, згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України саме контролюючі органи, а не суд мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків. Функція судового контролю під час розгляду справ про адміністративні правопорушення полягає у перевірці правомірності винесеного рішення податкового органу і не може виражатися у здійсненні замість суб`єкта владних повноважень його службової діяльності, яка полягає у визначенні у порядку, встановленому цим законодавством, сум податкових та грошових зобов`язань платників податків.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 15.12.2023 року № 0219530406, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, та відповідно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.12.2023 року № 0219530406.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуютьсявстановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.