Постанова

від 19.11.2024 по справі 380/2589/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2589/22 пров. № А/857/18013/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В. Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, ухвалене суддею Кузаном Р.І. у м.Львів о 13 год. 45 хв. у справі № 380/2589/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р» від 30 грудня 2021 року № 28739/13-01-07-04, яким ТОВ «Екобудінвест Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 2 866 485 грн, з них 2 293 188 грн сума податкового зобов`язання та 573 297 грн сума штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 30 грудня 2021 року № 28740/13-01-07-04, яким ТОВ «Екобудінвест Плюс» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2021 року в сумі 308 024 грн.

27.05.2022 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.

Це рішення відповідач оскаржив до апеляційного суду.

21.09.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою залишив без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 року.

03.08.2023, за наслідками розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області, Верховний Суд прийняв постанову, якою рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2023, а також та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі № 380/2589/22 скасував, а справу направив до Львівського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 вказав, що з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у цій справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо надання послуг за укладеними договорами; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів. Також зазначив, що в судових рішеннях лише зазначено про укладання договорів між позивачем та контрагентами, натомість суди не надали правову оцінку змісту укладених угод між позивачем та його контрагентами та не досліджено обставин фактичного виконання вказаних угод.

Також вказав, що суди попередніх інстанцій не з`ясували того факту, чи насправді зазначені в договорах послуги були отримані від указаних у первинних документах контрагентів, яка саме особа надавала послуги, замовлені позивачем, та за яким саме критерієм обиралися дані контрагенти. Судам варто було встановити, хто персонально брав участь у наданні замовлених послуг. Також, судам було доцільно перевірити реальні можливості виконання замовлених робіт та наявність відповідних спеціалістів та обладнання у контрагентів позивача. Важливо також перевірити факт використання замовлених послуг у господарській діяльності платника. Судам необхідно дослідити, чи був обачним позивач при укладенні договорів на виконання таких робіт та чим керувався при виборі контрагентів, які, як доводить відповідач, не мають необхідних умов для виконання замовлених робіт. Наведені обставини справи досліджені судами попередніх інстанцій не в повному обсязі.

Крім того Верховний Суд вказав, що судові інстанції не надли належної оцінки доводам контролюючого органу стосовно особливостей доступу працівників ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Хайтер» чи інших субпідрядних організацій на будівельні майданчики замовника та характеру цих робіт, яким об`єктивно обумовлено ряд вимог до виконавця. Також, не з`ясовано судовими інстанціями яким чином здійснювалася передача матеріалів від позивача до зазначених в акті перевірки контрагентів, які саме матеріали були використані (їх кількість), які механізми та машини використовували контрагенти для виконання робіт на території замовників тощо.

Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 зазначив про необхідність під час нового розгляду справи врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, перевірити фактичне вчинення господарських операцій з надання послуг в розрізі кожного контрагента окремо, встановити, за яких обставин і в який спосіб було налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами з наданням належної правової оцінки наданим позивачем первинним документам на предмет належного їх оформлення (форма, зміст, зазначення необхідних реквізитів), оцінити відповідні докази у сукупності щодо кожного контрагента окремо та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

29 травня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що субпідрядники, яких позивач залучив до виконання ремонтно-будівельних робіт не мають матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, що обумовлені договорами.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що надав відповідачу первинні документи, які не мали дефектності та відображали факт здійснення господарських операцій субпідрядниками, яких до виконання будівельних робіт залучив позивач, як підрядник. Натомість, відповідач, заперечуючи факт здійснення позивачем ремонтно-будівельних робіт, не заперечує сам факт їх виконання, однак, не встановив хто, як не позивач, їх виконав.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що у період з 15 листопада 2021 року по 02 грудня 2021 року відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Екобудінвест Плюс» стосовно дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25 червня 2011 року по 30 вересня 2021 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 09 грудня 2021 року № 23861/13-01-07-04/37776004, у якому встановив порушення позивачем підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів200.1,200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занизив податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, всього у сумі 2 293 188 грн (за листопад 2019 рокута вересень 2021 року) та завищив суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду за вересень 2021 року у сумі 308 024 грн.

Зокрема, контролюючий орган дійшов висновку, що операції між ТОВ «Екобудінвест Плюс» і його контрагентами ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Парк Резерв» та ТОВ «Хайтер» не носили реального характеру, а лише документувалися для отримання позивачем податкових вигод.

На підставі акта перевірки від 09 грудня 2021 року № 23861/13-01-07-04/37776004 відповідач 30 грудня 2021 року прийняв податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» № 28739/13-01-07-04, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 866 485 грн, з них 2 293 188 грн за податковим зобов`язанням, 573 297 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

форми «В4» № 28740/13-01-07-04, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 308 024 грн.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

У акті перевірки відповідач зазначив, що позивач порушив:

1) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого позивач за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 занизив податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, всього у сумі 2 293 188 грн.

Це порушення відповідач пов`язує з тим, що позивач мав безтоварні операції із контрагентами ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Парк Резерв» та ТОВ «Хайтер».

2) п.п.164.2.17 ,,г п.164.2, п.164.5 ст.164; п.167.1 ст.167; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168; п.171.2 ст.171; п.176.2 ,,а ст.176 Податкового кодексу в результаті чого позивач не утримав та не перерахував податок на доходи фізичних осіб у сумі 13 817,83 грн.

Це порушення відповідач пов`язує з тим, що керівнику підприємства відшкодовувались кошти на заправку автомобіля у неробочі дні, однак робочий день за ці дні не фіксувався.

3) п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.176.2 ст.176; п.п.1.5, п.п.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу в результаті чого позивач не утримав та не перерахував до бюджету військовий збір у сумі 944,22 грн.

Це порушення відповідач пов`язує з тим, що керівнику підприємства відшкодовувались кошти на заправку автомобіля у неробочі дні, однак робочий день за ці дні не фіксувався.

4) п.51.1 ст.51, п.176.2б ст.176 Податкового кодексу, а саме не відображення в Податковому розрахунку за формою 1ДФ поворотної фінансової допомоги фізичних осіб за ознакою доходу ,,153, допустив помилки у відображенні ідентифікаційних кодів фізичних осіб- підприємців та не відобразив виплати керівнику підприємства за заправку палива у вихідні та святкові дні за ознакою доходу ,,126.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У підпункті «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України зазначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених правових норм, Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року (справа № 500/305/19), від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа № 814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Що стосується формування податкового зобов`язання з податку на додану вартість за взаємовідносинами позивача та контрагентів ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Парк Резерв» та ТОВ «Хайтер» апеляційний суд зазначає наступне.

Досліджуючи господарські операції позивача із ТОВ «Астбуд», апеляційний суд встановив наступне.

16.10.2019 року позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-1016, відповідно до якого субпідрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи в магазині у с. Сокільники, вул. Стрийська 30.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 05.12.2019р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із переобладнання магазину у с. Сокільники, вул. Стрийська 30;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019р., форми КБ-3

01.11.2019 року позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-11-1, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи щодо переобладнання магазину у місті Шепетівка, вул. Миру, 30.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 05.12.2019 р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із переобладнання магазину у м. Шепетівка, вул. Миру, 30

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019р., форми КБ-3.

01.11.2019 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № 31/10-11- 2019, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи по виконанню будівельних робіт із влаштування плитки в будинку в с. Паляниця, урочище Вишні 121а.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 05.12.2019р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт із влаштування плитки в будинку в с. Паляниця , урочище Вишні 121а ;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019р., форми КБ-3.

03.12.2019 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-12-03-02, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи щодо реконструкції торгівельного павільйону в магазині по АДРЕСА_1 .

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 27.12.2019р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції торгівельного павільйону по вул. Дорошенка 30 у м. Львові;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019р., форми КБ-3.

03.02.2020 року позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-02-03-04, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи в будинку в с.Паляниця , урочище Вишні 121а.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 30.03.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт в будинку в с. Паляниця , урочище Вишні 121а;

- акт виконаних робіт від 31.07.2020р. № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт в будинку в с. Паляниця, урочище Вишні 121а;

-акт виконаних робіт від 05.08.2020 р. № 3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги будівельні послуги із виконання будівельних робіт в будинку в с. Паляниця , урочище Вишні 121а;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2020 року форми КБ-3;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2020 року форми КБ-3;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 року форми КБ-3.

02.03.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-03-02, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи в будинку в урочищі Голоско «Садове товариство Промінь» ( ділянки 3-7).

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 31.07.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт із оздоблення фасаду в будинку в урочищі Голоско «Садове товариство Промінь» ( ділянки 3-7);

-акт виконаних робіт від 21.08.2020 року № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт по оздобленню фасаду в будинку в урочищі Голоско «Садове товариство Промінь» ( ділянки 3-7);

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2020 року форми КБ-3;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 року форми КБ-3.

01.06.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-06-01, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи в магазині по АДРЕСА_2 .

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 07.08.2020 року № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції продовольчого магазину по Івана Франка 17/1 у м. Львові;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2019 р. форми КБ-3.

Всього отримано будівельних послуг від ТОВ «АСТБУД » на загальну суму 4 075 000 грн., в т.ч ПДВ 679 166,67 грн.

У зв`язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, ТОВ «Астбуд» виписало та зареєстровало в ДПС в період з 26.11.2019р. по 21.08.2020 податкові накладні № 67, 90, 29, 23, 21, 24, 55, 56, 295, 293, 294, 211, 1, 2, 54, 55, які повивач відобразив у відповідних розділах податкового кредиту Декларацій з ПДВ.

Окрім цього, позивач зазначив, що оплатив надані ТОВ «Астбуд» будівельні послуги, згідно з платіжними інструкціями № 67, 70, 817, 829, 853, 881, 883, 901, 902, 905, 924, 951, 952, 953, 954, 955,956, 959.

Вказану обставину відповідач не заперечує, не покликається на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд вважає факти оплати за надані послуги встановленими.

Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Астбуд» з огляду на те, що:

-позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;

-у ТОВ «Астбуд» відсутня достатня чисельності працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;

-позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Астбуд» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;

-у ТОВ «Астбуд» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;

-немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.

На спростування цих доводів відповідача позивач зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин. Відтак, не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.

З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов`язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.

Крім того, на переконання апеляційного суду, під час проведення перевірки, відповідач зобов`язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.

Вказаних обставин відповідач не встановив, що виключає можливість покликатись на ці обставини обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень рішень.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.

Крім того, апеляційний суд встановив, що, відповідно до вищевказаних договорів, ТОВ «Астбуд» виконувало роботи щодо переобладнання, реконструкції будівель, оздоблення фасаду та виконання загально будівельних робіт.

Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Астбуд» кількість працівників у період листопад 2019 серпень 2020 року становила 8 чол. (5 чоловіків та 3 жінки).

Відповідач ставить під сумнів те, що вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.

Однак, апеляційний суд вважає, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій.

Отже, на переконання апеляційного суду вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими.

Відповідач зазначає, що згідно з даними фінансового звіту станом на 31.12.2019 та на 30.09.2020 балансова вартість основних засобів ТОВ «Астбуд» становить 0 гривень, а при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Астбуд» необхідна відповідна спеціалізована техніка.

Водночас, апеляційний суд, на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт встановив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.

На основі наведених обставин апеляційний суд вважає, що господарській операції між позивачем та ТОВ «Астбуд» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.

Досліджуючи господарські операції позивача із ТОВ «Терфілд Груп», апеляційний суд встановив наступне.

02.11.2020 року позивач (замовник) та ТОВ «Терфілд Груп» (підрядник) уклали договір підряду № Д/2020-11-02, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи складу-площадки по вул. Городоцькій 280 у м. Львові.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт № 1 за грудень 2020 р., згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт роботи складу - площадки по вул. Городоцькій 280 у м. Львові;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року форми КБ-3.

04.12.2020 р. позивач (замовник) та ТОВ «Терфілд Груп» (підрядник) уклали договір підряду № Д/2020-12-04, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи будівництво складського приміщення - по вул. Городоцькій 280 у м. Львові.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт № 1 за грудень 2020 р., згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівництва складського приміщення - по вул. Городоцькій 280 у м. Львові;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року форми КБ-3.

У зв`язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, які отримані позивачем, ТОВ «Терфілд Груп» виписало та зареєстровало в ДПС в період з 14.12.2020р. по 29.12.2020 податкові накладні № 221, 222, 223, 224, 225, 226, які повивач відобразив у відповідних розділах податкового кредиту Декларацій з ПДВ.

Позивач зазначив, що будівельні послуги надані ТОВ «Терфілд Груп» позивач оплатив, згідно з платіжними інструкціями № 18 та 1572.

Вказану обставину відповідач не заперечує, не покликається на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд вважає факти оплати за надані послуги встановленими.

Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Терфілд Груп» з огляду на те, що:

-позивач під час перевірки не надав акти прийому-передачі матеріалів підряднику та актів виконаних робіт;

-у ТОВ «Терфілд Груп» відсутня достатня чисельність працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;

-позивач під час перевірки не надав дозвільні документи щодо перебування працівників ТОВ «Терфілд Груп» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;

-у ТОВ «Терфілд Груп» відсутні основні та орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;

-ТОВ «Терфілд Груп» не залучало до виконання робіт субпідрядні організації чи третіх (сторонніх) осіб.

На спростування цих доводів відповідача позивач зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин. Відтак, не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.

З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов`язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.

Крім того, на переконання апеляційного суду, під час проведення перевірки, відповідач зобов`язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.

Вказаних обставин відповідач не встановив, що виключає можливість покликатись на ці обставини, обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень рішень.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.

Крім того, апеляційний суд встановив, що, відповідно до вищевказаних договорів, ТОВ «Терфілд Груп» виконувало ремонтні роботи складу площадки з заміною покриття.

Відповідач зазначив у нього відсутня інформація про кількість працюючих та наявність власних основних засобів у ТОВ «Терфілд Груп», так як ТОВ «Терфілд Груп» не подало баланс (ф.1) та звіт 1ДФ за 2020 рік.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що відповідач робить висновок, що ТОВ «Терфілд Груп» відсутні основні засоби та працівники.

Однак, апеляційний суд зауважує, що відсутність інформації про кількість працюючих та наявність власних основних засобів у ТОВ «Терфілд Груп» свідчить про податкове порушення щодо не подання звітності ТОВ «Терфілд Груп», а не про фактичну відсутність основних засобів та працівників.

При цьому, відповідач не підтвердив доводи про відсутність у ТОВ «Терфілд Груп» основних засобів та працівників за результатами перевірки ТОВ «Терфілд Груп».

Водночас, апеляційний суд зазначає, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по "ланцюгах" постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер і не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

На основі наведених обставин апеляційний суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Терфілд Груп» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.

Досліджуючи господарські операції позивача із ТОВ «Будкомред», апеляційний суд встановив наступне.

02.11.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Будкомред» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-11-02, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т.Шевченка 31 у м. Львові.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 28.12.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року форми КБ-3.

У зв`язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, ТОВ «Будкомред» виписало та зареєструвало в ДПС в період з 28.12.2020 по 13.01.2021 податкову накладну № 379.

Позивач зазначив, що оплату за надані ТОВ «Будкомред» будівельні послуги (роботи) здійснив на підставі платіжних інструкцій № 19, 342, 1636.

Вказану обставину відповідач не заперечує, не покликається на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд вважає факти оплати за надані послуги встановленими.

Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Будкомред» з огляду на те, що:

-позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;

-у ТОВ «Будкомред» відсутня достатня чисельності працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;

-позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Будкомред» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;

-у ТОВ «Будкомред» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;

-немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.

На спростування цих доводів відповідача позивач зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин. Відтак, не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.

З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов`язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.

Крім того, на переконання апеляційного суду, під час проведення перевірки, відповідач зобов`язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.

Вказаних обставин відповідач не встановив, що виключає можливість покликатись на ці обставини, обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень рішень.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.

Крім того, апеляційний суд встановив, що відповідно до вищевказаних договорів ТОВ «Будкомред» виконувало роботи щодо оздоблення фасаду.

Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Будкомред» кількість працівників у грудні 2020 року становила 13 чоловік (8 чоловіків та 5 жінок).

Відповідач ставить під сумнів те, що вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.

Однак, апеляційний суд вважає, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій.

Отже, на переконання апеляційного суду вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими.

Відповідач зазначає, що, згідно з даними фінансового звіту станом на 31.12.2019, балансова вартість основних засобів ТОВ «Будкомред» становить 0 гривень, а при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Будкомред» необхідна відповідна спеціалізована техніка.

Водночас, апеляційний суд, на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт встановив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.

На основі наведених обставин апеляційний суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Будкомред» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.

Досліджуючи господарські операції позивача із ТОВ «Елемонт», апеляційний суд встановив наступне.

02.02.2021 року позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-02-02, відповідно до якого субпідрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т.Шевченка 31 у м. Львові.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т.Шевченка 31 у м. Львові;

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 р. № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 ;

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 р. № 3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 ;

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 р. № 4, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 ;

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 р. № 5, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 ;

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 р. № 6, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 ;

-довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.

02.04.2021 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-04-02, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи у приміщенні аптека у м. Радехів по вул. Львівській , 1.

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 року № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення у м. Радехів по вул. Львівській, 1;

-акт виконаних робіт від 31.05.2021р. № 2 згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення у м. Радехів по вул. Львівській, 1;

-довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021р. форми КБ-3.

04.03.2021 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-03-04, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи в будинку по АДРЕСА_4 .

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 31.05.2021р. № 1 згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо оздоблення фасаду по АДРЕСА_4 ;

-акт виконаних робіт від 31.05.2021р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо оздоблення фасаду по АДРЕСА_4 ;

-довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.

12.03.2021 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-03-12-2, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи в приміщенні аптеки у АДРЕСА_5 .

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 31.05.2021 року № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо оздоблення приміщення аптеки у АДРЕСА_5 ;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.

03.05.2021 року позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-05-03, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи в приміщені магазину у АДРЕСА_6 .

На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:

-акт виконаних робіт від 31.05.2021р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо ремонту магазину у м. Львові по вул. Краківській, 23;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.

У зв`язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, ТОВ «Елемонт» виписало та зареєструвало в ДПС в період з 31.05.2021р. по 14.06.2021 податкові накладні № 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68.

Позивач зазначив, що оплату за надані ТОВ «Елемонт» будівельні послуги (роботи) здійснив на підставі платіжних інструкцій № 1044, 1045.

Вказану обставину відповідач не заперечує, не покликається на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд вважає факти оплати за надані послуги встановленими.

Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Елемонт» з огляду на те, що:

-позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;

-у ТОВ «Елемонт» відсутня достатня чисельність працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;

-позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Елемонт» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;

-у ТОВ «Елемонт» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;

-немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.

На спростування цих доводів відповідача позивач зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин. Відтак, не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.

З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов`язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.

Крім того, на переконання апеляційного суду, під час проведення перевірки, відповідач зобов`язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.

Вказаних обставин відповідач не встановив, що виключає можливість покликатись на ці обставини, обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень рішень.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.

Крім того, апеляційний суд встановив, що відповідно до вищевказаних договорів ТОВ «Елемонт» виконувало роботи щодо ремонтно-оздоблювальних робіт.

Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Елемонт» кількість працівників у грудні 2020 року становила 13 чоловік (8 чоловіків та 5 жінок).

Відповідач ставить під сумнів те, що вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.

Однак, апеляційний суд вважає, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій.

Отже, на переконання апеляційного суду вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими.

Відповідач зазначає, що при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Елемонт» необхідна відповідна спеціалізована техніка.

Водночас, апеляційний суд, на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт встановив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.

На основі наведених обставин апеляційний суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Елемонт» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.

Досліджуючи господарські операції позивача із ТОВ «Парк Резерв», апеляційний суд встановив наступне.

01.12.2020 позивач (замовник) та ТОВ «Парк Резерв» (виконавець) уклали договір Договору технічного обслуговування автомобілів, відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати комплекс робіт із технічного обслуговування автомобіля.

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-заказ-наряд від 14.12.2020 та від 30.12.2020 щодо виконання технічного обслуговування автомобілів .

01.12.2020 р. позивач (покупець) та ТОВ «Парк Резерв» (продавець) уклали договір купівлі -продажу автонавантажувача Bobcat S750 у ТОВ «Парк Резерв».

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-рахунок - фактуру від 24.12.2020 № РФ 24/12-1 на оплату вартості автонавантажувача;

-акт прийому-передачі транспортного засобу від 18.08.2021.

За результатами здійснення цих господарських операцій ТзОВ «Парк Резерв» виписало та зареєструвало в ДПС в період з 14.12.2020р. по 12.01.2021 податкові накладні № 260, 261, 262, 661, 662.

Відповідач заперечує можливість виконання ТОВ «ПАРК Резерв» господарських операцій щодо продажу запчастин в асортименті та послуги із ремонту автомобілів (коробка передач, рейка рульова, ричаг, балка, турбіна, акумулятор, кардан, блок управління двигуна, насос бензобаку, редуктор, пальник, колодки гальмівні, АКПП, радіатор, батарея, двигун в зборі, інші запчастини, та ремонтні роботи) з огляду на те, що:

-ТОВ «Парк Резерв» для свої господарської діяльності не придбавало товари: запчастини в асортименті та послуги із ремонту автомобілів (коробка передач, рейка рульова, ричаг, балка, турбіна, акумулятор, кардан, блок управління двигуна, насос бензобаку, редуктор, пальник, колодки гальмівні, АКПП, радіатор, батарея, двигун в зборі, інші запчастини).

-балансова вартість основних засобів ТОВ «Парк Резерв» станом на 31.12.2020 становить 0 гривень, тому ТОВ «Парк Резерв» не могло надавати ремонтні послуги транспортних засобів позивача.

Апеляційний суд зауважує, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання за "ланцюгами" постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер і не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що відповідач перевірку господарської діяльності ТОВ «Парк Резерв» не проводив, а тому первинні документи господарської діяльності не досліджував.

На основі наведених обставин апеляційний суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Парк Резерв» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.

Досліджуючи господарські операції позивача із ТОВ «Хайтер», апеляційний суд встановив наступне.

27.02.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-02-27-2, відповідно до якого субпідрядник зобов`язується виконати будівельні роботи в приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108.

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108;

-акту виконаних робіт від 15.09.2020р. № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108;

-акту виконаних робіт від 15.09.2020р. № 3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108.

-довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року форми КБ-3

02.03.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-03-02-2, відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати будівельні роботи щодо оздоблення фасаду в приміщенні будинку в урочищі Голоско, «Садового товариства Промінь Голоско».

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-акт виконаних робіт від 15.09.2020 року № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо оздоблення фасаду у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско»;

-акт виконаних робіт від 15.09.2020 року № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо оздоблення фасаду у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско»;

-довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020р. форми КБ-3

01.06.2020 року позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду №Д/2020-06-01, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1.

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1;

- акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1;

-акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1;

15.06.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-06-15-2, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Червоної Калини, 102.

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по Червоної Калини, 102;

-акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по Червоної Калини, 102;

-довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року форми КБ-3.

22.07.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-07-22-2, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи щодо реконструкції магазину у м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 7.

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м.Ковель, бульвар Лесі Українки, 7;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020р. форми КБ-3

17.06.2020 р. позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-06-17-2, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско» (ділянка 3-7) у м. Львові.

На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:

-акт виконаних робіт від 15.09.2020р. № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо виконання будівельних робіт у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско» у м.Львові;

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року форми КБ-3.

За результатами виконання вказаних господарських операцій ТОВ «Хайтер» склало податкові накладні № 1000, 1001, 1004, 1005, 1008, 1010, 1012, 1014, 1015, 1016, 1019, 1020, які зареєструвало в ЄРПН.

Позивач зазначив, що оплату наданих ТОВ «Хайтер» послуг здійснив на підставі платіжних інструкцій № 1017, 1018, 1019, 1020, 1021, 1022, 1023, 1029, 1030, 1031, 1032, 1033.

Вказану обставину відповідач не заперечує, не покликається на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд вважає факти оплати за надані послуги встановленими.

Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Хайтер» з огляду на те, що:

-позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;

-у ТОВ «Хайтер» відсутня достатня чисельність працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;

-позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Хайтер» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;

-у ТОВ «Хайтер» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;

-немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.

На спростування цих доводів відповідача позивач зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин. Відтак, не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.

З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов`язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.

Крім того, на переконання апеляційного суду, під час проведення перевірки, відповідач зобов`язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.

Вказаних обставин відповідач не встановив, що виключає можливість покликатись на ці обставини, обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень рішень.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.

Крім того, апеляційний суд встановив, що відповідно до вищевказаних договорів ТОВ «Хайтер» виконувало ремонтно-оздоблювальні роботи.

Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Хайтер» кількість працівників у грудні 2020 року становила 6 чоловік (4 чоловіка та 2 жінки).

Відповідач ставить під сумнів те, що вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.

Однак, апеляційний суд вважає, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій.

Отже, на переконання апеляційного суду вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими.

Відповідач зазначає, що при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Хайтер» необхідна спеціалізована техніка.

Водночас, апеляційний суд, на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт встановив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.

На основі наведених обставин апеляційний суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Хайтер» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Парк Резерв» та ТОВ «Хайтер», враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.

Інші обставини, які стосуються господарських операцій позивача із ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Парк Резерв» та ТОВ «Хайтер» не були предметом перевірки відповідача, не стали підставою для прийняття спірних податкових рішень, а тому не оцінюються апеляційним судом в межах розгляду даної справи.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та надав оцінку доказам, що є у справі, внаслідок чого зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову.

Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд вважає, що відповідач, при прийнятті податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 30 грудня 2021 року № 28739/13-01-07-04 та форми «В4» від 30 грудня 2021 року № 28740/13-01-07-04, діяв протиправно, а тому вказані рішення необхідно визнати протиправними і скасувати.

Вказаний висновок є підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову, шляхом:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 30 грудня 2021 року № 28739/13-01-07-04.

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 30 грудня 2021 року № 28740/13-01-07-04.

Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційний суд встановив, що позивач за подання позову сплатив 24810,00 грн., а за подання апеляційної скарги 29772 грн.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 54582,00 грн.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року в справі № 380/2589/22 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «Р» від 30 грудня 2021 року № 28739/13-01-07-04.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 30 грудня 2021 року № 28740/13-01-07-04.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» витрати зі сплати судового збору у сумі 54582,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві гривні 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складений 21.11.2024 року