Постанова

від 21.11.2024 по справі 260/3911/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3911/24 пров. № А/857/27596/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судового засіданняГладкої С.Я.,

представника відповідачаБілової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу, сформовану в електронній формі, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 260/3911/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Скраль Т.В. в м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 17.09.2024), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» (далі ТОВ «Коватехбуд», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративного штрафу від 16.05.2024 року № ПШ009397 про накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000 грн.;

2) визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративного штрафу від 16.05.2024 року № ПШ009398 про накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на аналогічні доводи, викладені у позовній заяві, а саме на те, що в актах, складених за результатами габаритно-вагового контролю, та довідці не зазначені будь-які характеристики зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг. Відсутність таких документів на пристрій, яким проводилося зважування транспортного засобу, позбавляє можливості позивача перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких контрольних пунктів. В Акті від 08.04.2024 року № АР 041524 відповідач не вказує час перевірки, а в Акті від 08.04.2024 року вказує АР 041558, що перевірку проведено о 11 год. 35 хв. Однак, як вбачається з документів, в зазначений час перевірка транспортних засобів не проводилась, оскільки об 11 год. 35 хв. лише було прийнято рішення про супроводження автомобільного засобу для зважування до найближчого пункту зважування.

Крім того, зазначає, що з поданих відповідачем документів щодо зважувального обладнання встановлено, що максимальне навантаження на вказане обладнання становить 30000 кг, однак з довідок про результати габаритно вагового контролю встановлено, що вага транспортних засобів позивача становить більше 48000 кг, що ставить під сумнів належне зважування.

Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив в задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні, надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ТОВ «Коватехбуд» є власником спеціалізованого вантажного самоскиду TGS41.480 з номерним знаком НОМЕР_2 2017 року випуску.

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ТОВ «Коватехбуд» є власником спеціалізованого вантажного самоскиду TGS41.480 з номерним знаком НОМЕР_4 2017 року випуску.

Відповідно до видаткової накладної від 08 квітня 2024 року № 565/ю ТОВ «Коватехбуд» придбало від КП «Мукачівське Кар`єроуправління» камінь негабарит 35м3.

08 квітня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області прийнято направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № НР001762 на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 08 квітня 2024 року № 28445/25/27-24, яке видано для проведення перевірок з 08 квітня 2024 року по 14 квітня 2024 року.

08 квітня 2024 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області прийнято рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 км) для здійснення габаритно вагового контролю, а також заборону подальшого руху транспортного засобу MAN TGS41.480 номерний знак НОМЕР_4 , водій ОСОБА_1

08 квітня 2024 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області прийнято рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 км) для здійснення габаритно вагового контролю, а також заборону подальшого руху транспортного засобу MAN номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 .

Згідно з Актом від 08 квітня 2024 року № 0073252 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки від 08 квітня 2024 року № 0054862 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, місце проведення габаритно-вагового контролю а/д М-24 Велико Добронь Мукачево КПП «Лужанка», 8км+400м, повна маса автомобіля: нормативна 24 т, фактична 48250 кг; осьові навантаження: нормативно допустиме - 11,5/11,5/23, фактичне 8350, 11250, 14450, 14200.

08 квітня 2024 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області складено Акт № АР041524 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за результатами перевірки транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_4 , водій ОСОБА_1 , що належить ТОВ «КОВАТЕХБУД» (Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, 69А). Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки під час перевезення вантажу згідно видаткової накладної № 565/ю від 08 квітня 2024 року перевізник ТОВ «КОВАТЕХБУД» перевищив вагові норми, а саме фактична маса транспортного засобу 48,25т при допустимих 24т, що становить 83% у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу.

Згідно з Актом від 08 квітня 2024 року № АВ 000768 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки від 08 квітня 2024 року № ДЗ 001210 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, місце проведення габаритно-вагового контролю а/д М-24 Велико Добронь Мукачево КПП «Лужанка», 8км+400м (с. Страбичово), повна маса автомобіля: нормативна 24 т, фактична 48150 кг; осьові навантаження: нормативно допустиме - 11,5/11,5/23, фактичне 8700, 10700, 14600, 14150.

08 квітня 2024 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області складено Акт № АР041558 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за результатами перевірки транспортного засобу марки MAN номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , що належить ТОВ «КОВАТЕХБУД» (Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, 69А). Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки під час перевезення вантажу згідно видаткової накладної від 08 квітня 2024 року № 565/ю перевізник ТОВ «КОВАТЕХБУД» перевищив вагові норми, а саме фактична маса транспортного засобу 48т 150 кг при допустимих 24т, що становить 100% у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу.

16 травня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) в Закарпатській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ009397, якою стягнуто з ТОВ «КОВАТЕХБУД» адміністративно-господарський штраф у сумі 51000 грн.

16 травня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) в Закарпатській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ009398, якою стягнуто з ТОВ «КОВАТЕХБУД» адміністративно-господарський штраф у сумі 51000 грн.

Вважаючи постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 травня 2024 року №№ ПШ009397 та ПШ009398 протиправними, позивач звернувся до суду з метою її скасування.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на матеріали справи позивачем не спростовується перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортних засобів на здвоєну вісь. У контексті фактичних обставин цієї справи слід визнати, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а відтак що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 травня 2024 року №№ ПШ009397 та ПШ009398, є обґрунтованими, а підстави для її скасування, відсутні.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу положень частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятою-двадцятою статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Реалізацію державної політики, у тому числі, з питань безпеки на наземному транспорті покладено на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Згідно з частинами першою, другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу 17 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу передбачено відповідальність у вигляду штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина четверта статті 48 Закону № 2344-III визначає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентним уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Осьові навантаження щодо місцевих доріг визначені відповідно до підпункту (в) пункту 22.5 Правил Дорожнього руху, де максимально допустиме навантаження при відстані між осями від 1,3 м - 11,5 т.

Максимально допустима маса вантажних транспортних засобів для доріг місцевого значення згідно підпункту (б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху України - 24 т.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку № 879 передбачено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Згідно пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль-визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку № 879).

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2 Порядку № 879).

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України передбачено два види габаритно-вагового контролю, а саме документальний та точний контроль.

При цьому, нормами законодавства не встановлено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

При документальному габаритно-ваговому контролі визначення маси транспортного засобу здійснюється на підставі документів шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, а точний ваговий контроль здійснюється за допомогою спеціально обладнаного пункту вагового контролю.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, контролюючим органом під час перевірки встановлено факт перевищення встановлених законодавствам вагових обмежень на 30%.

Апелянт зазначає, що з актів, складених за результатами габаритно-вагового контролю, та довідці не зазначені будь-які характеристики зважувального обладнання, яке було використано відповідачем, зокрема, якими саме вагами проводилося зважування, який відсоток похибки таких ваг. Також покликається на відсутність таких документів на пристрій, яким проводилося зважування транспортного засобу, що позбавляє можливості позивача перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких контрольних пунктів.

Однак, у Порядку № 879 не встановлений обов`язок пред`явлення документів визначеному колу осіб. Порядок № 879 містить загальні вимоги щодо обладнання та наявності такої документації.

Колегія суддів зазначає, що згідно закріплених повноважень посадових осіб Укртрансбезпеки при здійсненні перевірки інспектор відповідно до пункту 4 Порядку проведення перевірок (перевірок на дорозі), затверджених постановою Кабінету Міністрів від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі Порядок № 1567), рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Таким чином, від інспектора не вимагається пред`явлення інших документів. На вимогу, інспектор може пред`явити додаткові документи, наприклад свідоцтво про повірку вагового обладнання, але відповідач не може ні спростувати, чи підтвердити, що така вимога була пред`явлена водієм.

При складанні акту проведення рейдової перевірки за формою, встановленою у додатку № 3 Порядку № 1567, водій має можливість надати пояснення, викласти заперечення із проставлянням особистого підпису. Водій залишив запис «Ознайомлений». Заперечень чи зауважень не останнього не зазначено.

Нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів про прилад, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протоколу, свідоцтва на предмет відповідності технічних характеристик ваг тощо. Тобто, ненадання посадовими особами під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації, а також відображення цих даних в складених відповідачем документах законодавством не передбачено та не свідчить про протиправність дій останніх та відсутність права використовувати вказане вимірювальне і зважувальне обладнання.

Крім того, приписами пунктів 12-13 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

В матеріалах справи є копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 14 липня 2023 року № ПМ019404923 (чинне до 13 липня 2024 року). Станом на 08 квітня 2024 року (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.

Щодо покликань апелянта на те, що максимальне навантаження на обладнання яким здійснювався ваговий контроль становить 30000 кг, однак з довідок про результати габаритно вагового контролю встановлено, що вага транспортних засобів позивача становить більше 48000 кг, що ставить під сумнів належне зважування, колегія суддів зазначає, що з тих же довідок встановлено, що зважування транспортних засобів позивача здійснювалося відповідно до осьових навантажень, тобто на кожну вісь, вага яких не перевищувала 30000 кг в транспортних засобах позивача.

Щодо покликань апелянта на порушення відповідачем пункту 18 Порядку № 879, згідно якого за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, суд першої інстанції вірно зазначив, що у довідках від 08.04.2024 року №№ Д3001210 та 0054862 не зазначено час здійснення такого контролю, однак таке порушення не спростовує обставин справи та самого факту вчиненого правопорушення.

Відтак, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво про повірку, у зв`язку із чим є придатними до застосування, а тому твердження позивача про те, що зважування здійснювалося не у спосіб визначений законодавством не знайшло свого підтвердження.

Факт перевищення транспортними засобами позивача вагових обмежень також підтверджується талонами (роздруківками) зважування від 08 квітня 2024 року №№ 9 та 10, які формуються і видаються технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що такі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 260/3911/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 21.11.24