Постанова
від 30.10.2024 по справі 911/804/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 911/804/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024

у справі № 911/804/20 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал"

до: 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Тарасівка"

2. ОСОБА_2

3. Державного реєстратора Комунального підприємства Київської

обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни

4. ОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (далі - позивач; ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал») звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" (надалі - відповідач-1; СгТОВ "Тарасівка"; Товариство; апелянт), ОСОБА_2 (в подальшому - відповідач-2; ОСОБА_2 ), державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни (скорочено - відповідач-3; Державний реєстратор Гнатюк М.В.) та ОСОБА_1 (нижче - відповідач-4; ОСОБА_1 ; апелянт; скаржник) про витребування з чужого незаконного володіння частки в розмірі 50% в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» та визнання права власності на частку в розмірі 50% в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» за ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал».

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним відчуженням частки позивача в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» в розмірі 50%, що еквівалентна 500 000,00 грн, у зв`язку з вибуттям такого майна (частки в розмірі 50% в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка») з власності ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» поза волею останнього.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/804/20.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2024 у справі № 911/804/20 замінено позивача - Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (ідентифікаційний код 34531727) у справі № 911/804/20 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (ідентифікаційний код 34531727) (в тексті - ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал»).

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20 частково задоволено позовні вимоги. Витребувано з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" майно, а саме частку в розмірі 50% в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка". Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

За висновками місцевого господарського суду, належна позивачу частка у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040) у розмірі 50% вибула з володіння позивача поза його волею, на підставі недійсного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3 від 24.05.2017, як наслідок, суть порушеного права позивача полягає у позбавленні його можливості володіти (користуватися) належною йому часткою, оскільки незаконним володільцем цієї частки є інша особа - ОСОБА_1 . При цьому, враховуючи те, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є вимога про витребування у ОСОБА_1 частки у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка», суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення такої вимоги позивача й витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» частки у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040) у розмірі 50%.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог винесено з: нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неможливістю витребування частки у статутному капіталі товариства у розмірі, яка визначена виключно відсотками без гривневого еквіваленту; порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що письмові пояснення позивача від 04.04.2024, що враховані в оскаржуваному судовому рішенні, направлені учасникам справи після закриття підготовчого засідання, що є процесуальним порушенням. Суд першої інстанції закрив підготовче засідання у цій справі та перейшов до розгляду справи по суті ухвалою суду від 05.04.2024 не виконавши завдання підготовчого засідання, визначені в статті 177 ГПК України.

Також відповідач-4 вказує, що з описової частини оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд встановив обставини на підставі таких доказів, а саме: копії Статуту СГ ТОВ «Тарасівка» від 24.05.2017; копії довіреності ОСОБА_3 від 24.05.2017; копії договору купівлі-продажу № 24/05/17-3 від 24.05.2017; копії рішення Єдиного акціонера ПАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017; копії протоколу Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка» № 24-05/17-2 від 24.05.2017; копії договору купівлі-продажу № 16/01/18 від 16.01.2018; копії протоколу Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка» № 16-01/18 від 16.01.2018; копії Статуту СГ ТОВ «Тарасівка» від 16.01.2018. Втім, вказані документи відсутні в матеріалах справи, про що відповідачем-4 у справі було наголошено в судовому засіданні.

До додаткових пояснень позивача додано 2 zір-файли, які не завірені в порядку, передбаченому чинним законодавством. Також позивачем додані до позовної заяви копії аркушів, джерело походження яких невідоме, які частково є нечитабельними, відтак, на думку відповідча-4, є неналежними та недопустимими доказами у справі.

Тому апелянт вважає, що додані позивачем 04.04.2024 zір-файли не могли бути покладені судом в основу оскаржуваного судового рішення.

Окремо відповідач-4 акцентує, що поза увагою суду 1-ої інстанції залишились доводи та докази відповідача, а саме: висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації позивачу було відмовлено у задоволенні скарги за вимогами, що включені до предмету позову у справі № 910/23629/17; згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на травень 2017 року, дату видачі спірної довіреності, єдиним учасником/засновником ПАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» був ОСОБА_3 та, в силу приписів чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин редакції ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», це єдино правильні відомості; рішення у справі № 910/23633/17 ґрунтується на фактах, встановлених у справі № 910/23629/17, на рішенні, яке не може бути протиставлене СГ ТОВ «Тарасівка» як незалученій до розгляду справи № 910/23629/17 особі; доводи позивача щодо вибуття частки у статутному капіталі не з волі останнього не відповідають дійсності, оскільки власник, акціонер позивача - ОСОБА_3 мав намір відчужити свою частку в СГ ТОВ «Тарасівка» та правомірно це здійснив.

Відповідач-4 наголошує й те, що виключно ОСОБА_3 мав право розпоряджатися належними йому корпоративними правами.

Апелянт також вважає, що обставини у справах № 910/23633/17 та № 910/23629/17 були встановлені не щодо сторін даного спору, відповідачі у справі № 911/804/20 не були учасниками цих господарських справ, з огляду на що не могли підтвердити або спростувати обставини, встановлені у цих справах. За таких обставин, висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 910/23629/17 не мають преюдиційного значення та не мають бути враховані, як у даній справі, так і не мали бути враховані у справі № 910/23633/17.

Додатково відповідач-4 звертає увагу, що частка в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка», що становить 50%, вибула з власності ПАТ «Інвестиційна група «Регіон Капітал» з волі власника. Наявність волі ОСОБА_3 унеможливлює витребування майна у добросовісного набувача - ОСОБА_1 за ст. 388 ЦК України. При цьому, витребування індивідуально не визначеного майна є неналежними вимогами, відсотки у статутному капіталі не могли та не мають бути витребувані, як майно.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 апеляційна скарга відповідача-4 у справі № 911/804/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20 призначено на 01.07.2024.

24.06.2024 на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення, - без змін. Згідно аргументів ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», Закрите акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал») з 2006 року є учасником СГ ТОВ «Тарасівка» в розмірі частки - 50%. 16.03.2015 єдиний акціонер Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» ОСОБА_3 здійснив продаж цінних паперів Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» в кількості 3 917 000 штук, загальною вартістю 1 958 500,00 грн. (тобто 100% акцій) компанії Новаліс Груп Лімітед (NOVALIS GROUP LIMITED). Зазначені вище обставини, встановлені рішенням у справі № 910/23629/17 та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Також рішеннями судів встановлено й інші обставини, які стали підставами для звернення до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України. З 2015 року і по червень 2024 року (дату подачі відзиву) акціонер позивача - Новаліс Груп Лімітед (NOVALIS GROUP LIMITED) жодних рішень щодо продажу належних позивачу часток в статутному капіталі інших юридичних осіб не приймав. Станом на 22.05.2017 ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» належить 50% статутного капіталу в розмірі внеску в статутний фонд - 500 000,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Земельний центр», яке є другим учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» належить 50 % статутного капіталу вказаного товариства в розмірі внеску в статутний фонд - 500 000,00 грн. Загальний розмір в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» всіх учасників станом на 22.05.2017 складав 1 000 000,00 грн.

Позивач звертає увагу, що акціонером позивача здійснено захист своїх прав та інтересів в судовому порядку (справа № 910/23629/17), внаслідок чого, у справі № 910/23629/17 визнано недійсною довіреність ОСОБА_3 про уповноваження на вчинення певних дій ОСОБА_4 від ПрАТ «Інвестиційна група «РегіонКапітал» (довіреності виданої ОСОБА_5 державним нотаріусом 8-ї Донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 за реєстровим номером 2-11), та рішення про звільнення/призначення директорів ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», в тому числі щодо призначення директором ОСОБА_4 і скасовано записи про державну реєстрацію. Законність і обґрунтованість рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/23629/17 підтверджена постановою Верховного Суду від 04.12.2018.

В справі № 910/23633/17 позивач звернувся з позовом про визнання недійсними документів, що були використані для оформлення перепродажу частки позивача на іншу особу, а саме: протокол № 24/05-2017-2 Загальних зборів учасників СгТОВ «Тарасівка» від 24.05.2017; рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3 від 24 травня 2017 року, укладений між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» та ОСОБА_2 ; похідні вимоги про визнання недійсними та скасування: нової редакції статуту СгТОВ «Тарасівка», на підставі яких 24.05.2017 та 25.05.2017 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів СгТОВ «Тарасівка»; зміни складу або інформації про засновників, реєстраційний запис 13391050028000930 від 24.05.2017 та реєстраційний запис 13391050029000930 від 25.05.2017.

Так, оскільки судовими рішеннями у справі № 910/23629/17 та судовим рішенням у справі № 910/23633/17, які є преюдиційними, скасовано всі прийняті документи, а саме довіреність видану не акціонером позивача, рішення єдиного учасника про зміну директорів та рішення єдиного учасника про відчуження, що стали підставою для відчуження частки, позивач звернувся до суду з позовом у справі № 910/17223/19 про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка», договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі, визнання недійсним статуту, скасування рішень державних реєстраторів.

Згідно п. 78 постанови Верховного Суду у справі № 910/17223/19 суди попередніх інстанцій зазначили, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України; визнання спірного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним не відновить порушеного права позивача, оскільки наведена вимога в контексті обставин справи не відповідає належному та ефективному способу захисту порушеного права; вимога позивача про витребування саме у ОСОБА_1 на його користь частки в статутному капіталі СТОВ "Тарасівка" у межах цього позову заявлена не була.

За вказаних обставин позивач висновується про те, що з огляду на преюдиційні факти встановлені у справах № 910/23629/17, № 910/23633/17, № 910/17223/19 та висновків Верховного Суду у зазначених справах, належним способом захисту прав позивача є спосіб захисту визначений у справі № 911/804/20, - витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 частки в розмірі 50% в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20 відкладено на 02.09.2024.

В судових засіданнях 02.09.2024 та 07.10.2024 судом у справі оголошувалась перерва.

Представники апелянта та відповідача-1 в судовому засіданні 30.10.2024 просили рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 30.10.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній апелянтом частині залишити без змін.

ОСОБА_2 та Державний реєстратор Гнатюк М.В. в судове засідання 30.10.2024 не з`явились. Про час та місце розгляду справи відповідачів 2 та 3 повідомлено належним чином, що підтверджується: довідкою від 09.10.2024 про доставку електронного документа в електронний кабінет відповідача-3; поштовим повідомленням № 0600295032755 про відправку відповідачу-2 копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 911/804/20 про повідомлення ОСОБА_2 про судове засідання у справі 30.10.2024.

При цьому, з даних «Трекінг відправлення» з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що станом на 17.10.2024 поштове відправлення № 0600295032755 не було вручено ОСОБА_2 під час доставки (причина: за закінченням встановленого терміну зберігання).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), - надалі Правила надання послуг поштового зв`язку.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. Рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8, 15 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою (пункт 18 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил (пункт 76 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Системний аналіз ст. 242 ГПК України, п.п. 15, 83, 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близька за змістом позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19).

За таких обставин, апеляційний господарський суд вжив належних та необхідних заходів для повідомлення ОСОБА_2 про призначення судового засідання у справі № 911/804/20 на 30.10.2024, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу суду за адресою, згідно інформації щодо реєстрації місця проживання/перебування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 133 том 1).

Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 911/804/20 була оприлюднена 11.10.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122186124), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про призначення судового засідання у справі № 911/804/20 на 30.10.2024 щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20, а неотримання поштової кореспонденції учасником справи перебуває поза межами контролю суду.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка відповідачів 2 та 3 обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань від відповідачів 2 та 3 про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 та Державного реєстратора Гнатюк М.В., які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, згідно статуту СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040) (в редакції, чинній до відчуження належної позивачу частки у в статутному капіталі товариства, затвердженій протоколом загальних зборів учасників № 24-05/17 від 24.05.2017) вбачається, що учасниками СгТОВ «Тарасівка» є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» (далі ТОВ «Земельний центр») з належною йому часткою у статутному капіталі 500 000,00 грн, що складає 50% статутного капіталу;

- ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» з належною йому часткою у статутному капіталі 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу.

Водночас 24.05.2017 ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_5 - державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 за реєстровим № 2-115, прийняв рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6, згідно якого вирішив:

- відступити частку, належну ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» у розмірі 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства, шляхом укладення договору купівлі-продажу з громадянином України ОСОБА_2 за ціною 100 000,00 грн та вийти зі складу учасників СгТОВ «Тарасівка»;

- уповноважити директора товариства підписати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі та прийняти участь у загальних зборах учасників СгТОВ «Тарасівка», що відбудуться 24.05.2017, в тому числі голосувати та підписати протокол.

24.05.2017 між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3, відповідно до п.п. 1.1, 1.3 п. 1, п.п. 2.1-2.3 п. 2, п.п. 3.1 п. 3 якого продавець передає свою частку у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (ТОВ) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю частку на умовах, передбачених цим договором.

Відомості про частку продавця у статутному капіталі Товариства: розмір частки, що належить продавцю 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ; розмір частини частки, що продається покупцю: 500 000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ; склад внеску: грошові кошти.

Загальна сума договору складає 100 000,00 грн.

Оплата суми, зазначеної у п. 2.1 договору повинна бути здійснена покупцем продавцю в такому порядку:

- сума у розмірі 50 000,00 грн повинна бути сплачена покупцем не пізніше травня 2017 року;

Підтвердженням отримання продавцем суми договору від покупця є оформлення продавцем прибуткового касового ордеру, корінець якого залишається у покупця.

Права та обов`язки, які витікають з зазначеної вище частки вважаються відступлені продавцем на користь покупця з моменту підписання цього договору.

24.05.2017 за участю ТОВ «Земельний центр», що володіє 50%, ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», що володіє 50%, а також запрошеного ОСОБА_2 , відбулися загальні збори учасників СгТОВ «Тарасівка» з таким порядком денним:

1. Про відступлення частки учасником товариства ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» на користь ОСОБА_2 .

2. Про розподіл часток у статутному капіталі товариства.

3. Про зміну місцезнаходження товариства.

4. Про затвердження нової редакції статуту СгТОВ «Тарасівка».

За результатами проведених зборів присутніми на зборах учасниками прийнято рішення за винесеними на порядок денний питаннями, зокрема:

1. Надати згоду на відступлення частки у статутному капіталі товариства учасником - ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» на користь громадянина України ОСОБА_2 у розмірі 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу.

2. Вивести ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» зі складу учасників товариства у зв`язку з продажом належної йому частки в статутному капіталі товариства.

3. Включити громадянина України ОСОБА_2 до складу учасників товариства у зв`язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі товариства.

4. Затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі товариства:

- ТОВ «Земельний центр» - 500 000,00 грн, що становить 50% частки у статутному капіталі;

- ОСОБА_2 - 500 000,00 грн, що становить 50% частки у статутному капіталі.

Означені рішення оформлені протоколом загальних зборів учасників СгТОВ «Тарасівка» № 24-05/17-2 від 24.05.2017.

Згідно тверджень позивача, 31.07.2017 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань акціонеру позивача компанії Новаліс Груп Лімітед (NOVALIS GROUP LIMITED) на запит № 1002869020 від 31.07.2017 станом на 25.05.2017 стало відомо про те, що ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» не є учасником СгТОВ «Тарасівка», а належна позивачу частка в статутному капіталі останнього відчужена фізичній особі - ОСОБА_2 .

За доводами позивача, підставою для відчуження частки в розмірі 50% в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» слугували такі документи:

- протокол загальних зборів учасників СгТОВ «Тарасівка» № 24/05-2017-2 від 24.05.2017;

- рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017;

- довіреність, видана ОСОБА_5 - державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 за реєстровим № 2-115, якою уповноважено ОСОБА_4 представляти інтереси ОСОБА_3 як засновника (учасника) ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал»;

- договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3 від 24.05.2017, укладений між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» та ОСОБА_2 , нова редакція статуту СгТОВ «Тарасівка», на підставі яких було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів СгТОВ «Тарасівка», зміна складу або інформації про засновників, реєстраційний запис № 13391050028000930 від 24.05.2017 та реєстраційний запис № 13391050029000930 від 25.05.2017.

Позивач у позові акцентував, що здійснив захист своїх прав та інтересів у судовому порядку, внаслідок чого у справі № 910/23629/17 визнано недійсною довіреність ОСОБА_3 від 11.05.2017, посвідчену ОСОБА_5 - державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори за реєстровим № 2-115, про уповноваження на вчинення певних дій ОСОБА_4 .

Крім того позивач зазначав, що 16.11.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виніс постанову, згідно якої рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/23633/17 в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017 залишив у силі, відтак таке рішення, на думку позивача, є преюдиційним, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з позовом у справі № 910/17223/19 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СгТОВ «Тарасівка», договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, визнання недійсним статуту, скасування рішень державних реєстраторів.

За результатами розгляду справи № 910/17223/19 Господарський суд Київської області ухвалив рішення від 05.07.2022, залишене без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/17223/19, згідно якого відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», зазначивши, зокрема, що визнання спірного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним не відновить порушеного права позивача, оскільки наведена вимога в контексті обставин справи не відповідає належному та ефективному способу захисту порушеного права, тоді як вимога позивача про витребування саме у ОСОБА_1 на його користь частки у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» у межах цього позову заявлена не була.

Отже, за доводами позивача, встановлені у справах № 910/23629/17, № 910/23633/17, № 910/17223/19 факти є преюдиційними для розгляду зазначеної справи, відтак витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 частки в розмірі 50% в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» є належним способом захисту прав позивача, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог останнього у цій справі.

СгТОВ «Тарасівка» не погодилося з вимогами позивача, зазначивши, серед іншого, про те, що:

- висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.12.2018 у справі № 910/23629/17, не мали бути враховані при розгляді справи № 910/23633/17;

- у справі № 910/23629/17, яку позивач вважає преюдиційною до цієї справи, відповідача-1 залучено не було, відтак СгТОВ «Тарасівка» було позбавлене можливості спростувати обставини, викладені у позовній заяві в такій справі;

- висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації позивачу було відмовлено у задоволенні скарги за вимогами, що включені до предмету позову у справі № 910/23629/17;

- станом на травень 2017 року, дату видачі спірної довіреності, єдиним учасником / засновником ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» був ОСОБА_3 та, в силу приписів чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин редакції ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», це єдино правильні відомості;

- всі подальші позовні вимоги, ініційовані спори, зокрема й цей спір, є наслідком визнання недійсної спірної довіреності у справі № 910/23629/17, хоча насправді визнано недійсною копію довіреності без фактичного залучення до участі у справі довірителя, повіреної особи, нотаріуса, який посвідчив спірну довіреність та її зареєстрував;

- доводи позивача про преюдиційність встановлених у справі № 910/23629/17 обставин не заслуговують на увагу, оскільки за приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, якщо у ній беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини, тоді як склад учасників цієї справи і справи № 910/23629/17 є різним;

- рішення у справі № 910/23633/17 ґрунтується на фактах, встановлених у справі № 910/23629/17, на рішенні, яке не може бути протиставлене СгТОВ «Тарасівка» як незалученій до розгляду справи № 910/23629/17 особі;

- обставини у справах № 910/23633/17 та № 910/23629/17 були встановлені не щодо сторін цього спору, оскільки відповідачі у цій справі не були учасниками таких господарських справ, у зв`язку з чим не могли підтвердити або спростувати встановлені у таких справах обставини, відтак обставини відчуження часток ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», встановлені у справах № 910/23633/17 та № 910/23629/17, не можуть вважатися преюдиційними для означеної справи;

- доводи позивача щодо вибуття частки у статутному капіталі не з волі останнього не відповідають дійсності, оскільки власник, акціонер позивача ОСОБА_3 мав намір відчужити свою частку в СгТОВ «Тарасівка» та правомірно це здійснив;

- частка в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка», що становить 50% його статутного капіталу, вибула з власності ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» з волі власника, отже, наявність волі ОСОБА_3 унеможливлює витребування майна у добросовісного набувача - ОСОБА_1 згідно приписів ст. 388 Цивільного кодексу України;

ОСОБА_1 у своїх поясненнях виклав аналогічні зазначеним СгТОВ «Тарасівка» доводи, додатково зауваживши, що вимоги про визнання права власності на частку в статутному капіталі можуть бути пред`явлені, по-перше, якщо особа є власником такого майна (частки), але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Відтак, за доводами відповідача-4, позов в порядку ст. 392 ЦК України про визнання права власності на майно може заявити лише титульний власник, коли у інших осіб виникають сумніви щодо належності цього майна останньому чи втратою ним належних правовстановлюючих документів на таке майно, тоді як позивач у цій справі не є титульним власником (володільцем) частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка», право власності на яку просить визнати за собою, у зв`язку з чим ст. 392 ЦК України до цих правовідносин не може бути застосована.

Відповідні заперечення відповідача-4 подібні за змістом й доводам, викладеним ним у апеляційній скарзі щодо суті спору.

З огляду на вказані фактичні обставини справи колегія суддів зазначає, що згідно ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Приписами ст. 116 ЦК України унормовано, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно п.п. 8, 15 ч. 2 ст. 9, ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

- перелік засновників та учасників (крім учасників громадських організацій, акціонерних товариств, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, благодійних фондів та політичних партій) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа;

- розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, зокрема:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19:

- з моменту державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою та він набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з такої частки;

- моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників.

Відповідно до сталої та послідовної правової позиції Верховного Суду щодо способів захисту прав особи, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, та / або у разі, якщо така особа прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення її прав як власника частки, зокрема, у вказаних випадках особа має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників.

Так, способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування ж конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

У постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що:

- вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств;

- у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п.п. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону «Про державну реєстрацію»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (п.п. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону).

У своїй постанові від 11.12.2023 у справі № 907/922/21 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду зазначив, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно нею заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України).

Також апеляційний господарський суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Тобто суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, а правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу, але також і сприяє додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2024 щодо СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040), станом на 22.05.2017 зареєстровано, зокрема, такі відомості:

- перелік засновників (учасників) такої юридичної особи: ТОВ «Земельний центр» (ідентифікаційний код 32554831) - розмір частки засновника (учасника): 500 000,00 грн; Закрите акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (ідентифікаційний код 34531727) - розмір частки засновника (учасника): 500 000,00 грн; - розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 1 000 000,00 грн.

Відповідні обставини, як і обставини набуття з 2006 року Закритим акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (ідентифікаційний код 34531727), правонаступником якого є позивач в означеній справі, права власності на частку в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040) у розмірі 50% та, відповідно, право участі у такому товаристві відповідачами, зокрема СгТОВ «Тарасівка», не заперечено та не спростовано, про що, за висновками колегії суддів, правильно зазначено судом попередньої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2019, залишеним без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/23633/17, позов Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) до Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група "Регіон-Капітал", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", ОСОБА_2 , Державного реєстратора комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1 - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів, статуту, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних записів - задоволено частково. Визнано недійсним рішення Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства "ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА "РЕГІОН-КАПІТАЛ" від 24.05.2017 № 24/05-2017-6.

В мотивувальних частинах вказаних судових рішень судами зазначено, що станом на 24.05.2017, тобто на момент прийняття рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017, єдиним акціонером ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» був позивач (Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited)), що підтверджується: договором № БВ-13/15-1 від 16.03.2015, актом приймання-передачі цінних паперів, випискою про стан рахунку в цінних паперах на 24.05.2017 та реєстром власників іменних цінних паперів станом на 25.09.2017. При цьому оскаржуване рішення єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017 прийняте ОСОБА_3 , в особі ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_5 - державним нотаріусом восьмої Донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 за реєстровим № 2-115.

Крім того, Господарський суд міста Києва рішенням від 19.06.2018, залишеним без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 910/23629/17 за позовом НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED) до відповідачів: 1. ОСОБА_3 , 2. Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група "Регіон-Капітал", 3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лозової Юлії Анатоліївни про визнання недійсними довіреності, рішень Єдиного акціонера, Статуту, скасування реєстраційних записів, визнав недійсною довіреність, видану громадянином ОСОБА_3 11.05.2017 та посвідчену ОСОБА_5 - державним нотаріусом восьмої Донецької державної нотаріальної контори за реєстровим номером 2-115.

У мотивувальній частині таких рішень судами встановлено, зокрема, що станом на момент прийняття рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017 єдиним акціонером ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» був позивач - Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited), що підтверджується випискою з рахунка в цінних паперах станом на 24.05.2017, виданою управлінням депозитарної діяльності «Асвіо Банк» на вимогу депонента.

Вказуючи про наявність підстав для задоволення позовних вимог у справі № 910/23633/17 в частині визнання недійсним рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017, господарські суди зазначили, зокрема, що рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017 було прийняте особою, яка діяла на підставі недійсної довіреності, та від імені особи, яка не була акціонером на момент прийняття вказаного рішення, а відтак, не володіла корпоративними правами товариства, включаючи право на участь в управлінні останнім.

За наведеного, апеляційний господарський суд вказує, що в межах справи, що розглядається, в силу ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішеннями судів у справах № 910/23629/17 та № 910/23633/17 щодо недійсності: довіреності, виданої громадянином ОСОБА_3 11.05.2017 та посвідченої ОСОБА_5 - державним нотаріусом восьмої Донецької державної нотаріальної контори за реєстровим номером 2-115; рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017, оскільки такі є преюдиційними при розгляді справи № 911/804/20 у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України та повторному доказуванню не підлягають, і з аналогічними висновками місцевого господарського суду щодо застосування приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України погоджується й судова колегія.

В свою чергу, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта у відповідних частинах щодо неправильності застосування судом першої інстанції приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України при здійсненні оцінки відповідних правовідносин у справі № 911/804/20.

Як вже зазначалось, 24.05.2017 ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_5 - державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 за реєстровим № 2-115, прийняв рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6, згідно якого вирішив:

24.05.2017 між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» в особі ОСОБА_4 , як продавцем та ОСОБА_2 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3, відповідно до умов якого, зокрема, ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» передано 50% частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» на користь ОСОБА_2

24.05.2017 рішенням загальних зборів учасників СгТОВ «Тарасівка», оформленим протоколом загальних зборів учасників СгТОВ «Тарасівка» № 24-05/17-2 від 24.05.2017, вирішено, зокрема, що ОСОБА_2 належить частка статутного капіталу СгТОВ «Тарасівка» загальною вартістю 500 000,00 грн, що становить 50%.

Згідно п. 8.1 статуту СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040), затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 24-05/17-2 від 24.05.2017, учасниками СгТОВ «Тарасівка» є:

-ТОВ «Земельний центр» з належною йому часткою у статутному капіталі 500 000,00 грн, що складає 50% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 з належною йому часткою у статутному капіталі 500 000,00 грн, що складає 50% статутного капіталу.

За умовами договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 16/01/18 від 16.01.2018 між ОСОБА_2 , як продавцем та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка», відповідно до п.п. 1.1, 1.3 п. 1, п.п. 2.1 п. 2, п.п. 3.1 п. 3 якого продавець передає свою частку у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (далі за текстом - СГТОВ) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю частку на умовах, передбачених цим договором.

Відомості про частку продавця у статутному капіталі СГТОВ: розмір частки, що належить продавцю 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу СГТОВ; розмір частини частки, що продається покупцю: 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу СГТОВ; склад внеску: грошові кошти.

Загальна сума договору складає 50 000,00 грн, які отримані продавцем від покупця до підписання цього договору.

Загальними зборами учасників СгТОВ «Тарасівка», рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників СгТОВ «Тарасівка» № 16-01/18 від 16.01.2018, вирішено, зокрема:

1. Надати згоду на відступлення частки у статутному капіталі товариства учасником - ОСОБА_2 на користь громадянина України ОСОБА_1 у розмірі 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства шляхом укладення договору купівлі-продажу.

2. Вивести ОСОБА_2 зі складу учасників товариства у зв`язку з продажом належної йому частки в статутному капіталі товариства.

3. Включити громадянина України ОСОБА_1 до складу учасників товариства у зв`язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі товариства.

4. Затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі товариства:

- ТОВ «Земельний центр» - 500 000,00 грн, що становить 50% частки у статутному капіталі;

- ОСОБА_1 - 500 000,00 грн, що становить 50% частки у статутному капіталі.

Відповідно до п. 8.1 статуту СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040), затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 16-01/18 від 16.01.2018, учасниками СгТОВ «Тарасівка» є:

- ТОВ «Земельний центр» з належною йому часткою у статутному капіталі 500 000,00 грн, що складає 50% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 з належною йому часткою у статутному капіталі 500 000, 00 грн, що складає 50 % статутного капіталу.

Колегія суддів акцентує, що відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на вказане, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/23633/17 встановлено обставини прийняття рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017 особою, яка не володіла корпоративними правами позивача, включаючи право на участь в управлінні останнім, що є преюдиційними для розгляду зазначеної справи, тоді як договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3 від 24.05.2017, відповідно до якого передано 50% частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» ОСОБА_2 , підписаний від імені ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» тією ж особою, що і рішення Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», суд апеляційної інстанції вважає вмотивованими висновки місцевого господарського суду про невідповідність договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3 від 24.05.2017 положенням ч. 3 ст. 203 ЦК України з підстав відсутності реального волевиявлення дійсного єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» - Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) на укладення такого договору і, відповідно, на продаж належної ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка». У зв`язку з чим, належна позивачу частка у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040) у розмірі 50% вибула з володіння позивача поза його волею, на підставі недійсного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3 від 24.05.2017, як наслідок, суть порушеного права позивача полягає у позбавленні його можливості володіти (користуватися) належною йому часткою, оскільки володільцем цієї частки згідно договору № 16/01/18 від 16.01.2018 є інша особа - ОСОБА_1 .

Щодо доводів апелянта про те, що наявність волі ОСОБА_3 унеможливлює витребування майна у добросовісного набувача - ОСОБА_1 за ст. 388 ЦК України, а тим самим в питаннях способу захисту / відновлення порушених прав позивача, судова колегія вказує наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/17223/19, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" до: 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", 2. ОСОБА_2 , 3. Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_3 , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр", 3. Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) компанії з обмеженою відповідальністю, зареєстрованої відповідно до законодавства Британських Віргінських островів 08.11.2010 за номером 1613582, 4. ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ "Тарасівка", визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ "Тарасівка", визнання недійсним статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", скасування рішень державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - відмовлено повністю.

Згідно висновків суду у цій справі, зокрема, у подібних спірних правовідносинах належним способом захисту є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), у такому випадку недоцільно оскаржувати весь ланцюжок правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника. З огляду на сталу практику Великої Палати Верховного Суду та обставини порушення корпоративних прав позивача як учасника СгТОВ «Тарасівка» при прийнятті рішень загальних зборів та відсутність волевиявлення позивача на відчуження частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» існує сукупність підстав для витребування саме у ОСОБА_1 як останнього набувача майна на користь позивача частки у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка».

Зважаючи на вказане, суд апеляційної інстанції висновується про те, що в межах справи, що розглядається, в силу ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню встановлені рішенням суду у справі № 910/17223/19 обставини стосовно належного способу захисту порушеного права ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», які є преюдиційними для розгляду справи № 911/804/20 в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та повторному доказуванню не підлягають, і в даному питанні, за висновками колегії суддів, судом першої інстанції правильно зазначено про преюдиційність таких обставин.

У відповідності до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень вказаних норм права суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Верховенство права, як основоположний принцип господарського судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання особою способу захисту порушеного права у судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, - є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права.

Такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах КГС ВС від 11.03.2021 у справі № 925/510/20, від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 15.04.2021 у справі № 922/3284/18, від 21.04.2021 у справі № 910/7435/20, від 14.09.2021 у справі № 910/4571/21.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року по справі № 826/7380/15.

Колегія суддів акцентує, що відповідний спосіб захисту, як спеціальний, дозволяє не здійснювати оскарження кожного рішення загальних зборів учасників, що послідовно приймалися із порушенням та обумовлені прийняттям попереднього, яке або вже визнано судом недійсним, або не породжує жодних юридичних наслідків.

Відсутність же судового рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та / або записів про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, спрямованих на зміну складу учасників товариства / збільшення розміру статутного капіталу, не презюмує їхню законність та правомірність, оскільки під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає п.п. «д» або «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасників товариства, які, на думку позивача, призвели до порушення його прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 911/1330/21 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 5017/1221/2012.

Так, враховуючи вищевикладені висновки щодо правової оцінки відповідним рішенням щодо зміни складу учасників СгТОВ «Тарасівка», судова колегія вважає вмотивованими висновки місцевого господарського суду про те, що усі подальші дії відповідачів, їхні рішення та проведені на підставі цього реєстраційні дії, які спрямовано на зміну складу учасників СгТОВ «Тарасівка», є безпідставними та вчинені в розріз вимог чинного законодавства, оскільки їх прийняття:

- обумовлено попередніми рішеннями, що не породжують жодних юридичних наслідків, зокрема визнаними недійсними довіреністю від 11.05.2017 та рішенням Єдиного акціонера ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал»;

- здійснено без урахування обставин незаконності вибуття з володіння ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», правонаступником якого є позивач у зазначеній справі, частки в статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040) у розмірі 500 000,00 грн (50% статутного капіталу).

За наведеного, з урахуванням обставин, викладених у справі № 910/17223/19, беручи до уваги, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є вимога про витребування у ОСОБА_1 частки у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка», обґрунтованим, за переконанням колегії суддів, є висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» частки у статутному капіталі СгТОВ «Тарасівка» (ідентифікаційний код 32684040) у розмірі 50%.

З цих підстав, судом апеляційної інстанції відхиляються, як необґрунтовані, аргументи відповідача-4 у окреслених межах.

Поряд з цим, колегією суддів визнаються слушними заперечення позивача у відповідних частинах.

Стосовно тверджень апелянта про відсутність в матеріалах справи копій: Статуту СГ ТОВ «Тарасівка» від 24.05.2017; довіреності ОСОБА_3 від 24.05.2017; договору купівлі-продажу № 24/05/17-3 від 24.05.2017; рішення Єдиного акціонера ПАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017; протоколу Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка» № 24-05/17-2 від 24.05.2017; договору купівлі-продажу № 16/01/18 від 16.01.2018; протоколу Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка» № 16-01/18 від 16.01.2018; Статуту СГ ТОВ «Тарасівка» від 16.01.2018, а також не завірення позивачем доданих ним 2 zір-файлів, а тому такі докази, на його думку, не є належними та допустимими доказами у справі, колегія суддів вказує таке.

У відповідності до ч. 8 ст. 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7 ст. 42 ГПК України).

За ч.ч. 3, 4 ст. 91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК України).

Так, до поданих через систему «Електронний суд» додаткових пояснень від 04.04.2024 позивачем долучено 2 zір-файли з копіями: Статуту СГ ТОВ «Тарасівка» від 24.05.2017; довіреності ОСОБА_3 від 24.05.2017; договору купівлі-продажу № 24/05/17-3 від 24.05.2017; рішення Єдиного акціонера ПАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» № 24/05-2017-6 від 24.05.2017; протоколу Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка» № 24-05/17-2 від 24.05.2017; договору купівлі-продажу № 16/01/18 від 16.01.2018; протоколу Загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка» № 16-01/18 від 16.01.2018; Статуту СГ ТОВ «Тарасівка» від 16.01.2018.

На вказані пояснення разом з додатками представником позивача накладено кваліфікований електронний підпис.

Крім того, наявні у справі докази досліджувалися судом першої інстанції в судовому засіданні 05.04.2024 (а.с. 32 том 3).

Доказів одержання позивачем означених доказів з порушенням закону матеріали справи не містять.

За таких обставин, судовою колегією критично оцінюються твердження апелянта щодо неналежності та не допустимості відповідних доказів у справі.

В частині аргументів відповідача-4 про невиконання судом попередньої інстанції завдань підготовчого засідання, визначених в статті 177 ГПК України, через направлення позивачем письмових пояснень від 04.04.2024 учасникам справи після закриття підготовчого засідання, що є процесуальним порушенням, - то судовою колегією акцентується наступне.

Письмові пояснення від 04.04.2024 направлені позивачем до електронного кабінету відповідача-3 - 04.04.2024, що підтверджується квитанцією № 844318.

Також вказані письмові пояснення від 04.04.2024 направлені позивачем на адресу відповідачів 2 та 4 - 09-10.04.2024, що підтверджується накладними №№: 0407143198629 і 0407143199331.

В той же час, обставини неотримання відповідачем-4 відповідних пояснень останнім не спростовуються.

Крім цього, як вже зазначалось, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК України).

Так, додаткові пояснення від 04.04.2024 з доданими до них документами направлені на адресу Господарського суду Київської області в електронній формі.

Крім того, колегія суддів звертає уваги, що направлення таких пояснень з боку позивача на адресу відповідача-4 мало місце задовго до початку розгляду справи по суті та призначеного на 26.04.2024 судового засідання.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 9 ст. 80 ГПК України, за переконанням судової колегії твердження апелянта щодо невиконання судом попередньої інстанції завдань підготовчого засідання, визначених в статті 177 ГПК України, судом апеляційної інстанції оцінюються критично.

Окремо колегія суддів вказує, що інші доводи апелянта, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті до уваги апеляційним господарським судом однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Додатково суд апеляційної інстанції констатує, що рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог апелентом не оскаржується, а тому оцінка оскаржуваному рішенню у відповідній частині не здійснюється.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог винесено з: нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неможливістю витребування частки у статутному капіталі товариства у розмірі, яка визначена виключно відсотками без гривневого еквіваленту; порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

Поряд із цим, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

В свою чергу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених відповідачем-4 в апеляційній скарзі доводів в цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта ( ОСОБА_1 ).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 у справі № 911/804/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .

4. Справу № 911/804/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.11.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	30.10.2024
Оприлюднено	26.11.2024
Номер документу	123210288
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Алданова С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 30.10.2024 по справі 911/804/20ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/804/20

Постанова від 30.10.2024

Постанова
від 30.10.2024 по справі 911/804/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД