Ухвала

від 18.12.2024 по справі 911/804/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/804/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючий, Бакуліної С.В., Кролевець О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Баранця О.М., Бакуліної С.В., Кролевець О.А. від розгляду справи № 911/804/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал"

до: 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Тарасівка",

2) ОСОБА_2 ,

3) Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни,

4) ОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про витребування з чужого незаконного володіння частки в розмірі 50% у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" та визнання права власності на частку в розмірі 50% у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" за Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал».

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024, позов задоволено частково: витребувано з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" майно, а саме частку в розмірі 50% у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка"; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

09.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024.

Склад колегії суддів визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024: головуючий суддя Баранць О.М., судді Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

16.12.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Баранця О.М., Бакуліної С.В., Кролевець О.А. від розгляду справи № 911/804/20 за його касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024, на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.

В обґрунтування заяви про відвід суддів Баранця О.М., Бакуліної С.В., Кролевець О.А. від розгляду справи № 911/804/20 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" звернулося до господарського суду з рядом позовів, в яких визначено спільну підставу позову - преюдиційне, з точки зору позивача, судове рішення, прийняте у справі № 910/23629/17. Такими ініційованими судовими справами є справа № 911/84/22 (здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.), справа № 910/17223/19 (здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.), № 910/17228/19 (здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.), № 911/805/20 (винесено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.), № 911/1757/21 (здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А., здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.), № 911/803/20 (здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючий - Стратієнко Л.В., судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А., здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.), № 910/23635/17 (здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О., здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Стратієнко Л.В.), № 910/23633/17 (здійснено перегляд Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Мамалуй О.О.). Заяву про відвід колегії суддів від розгляду даної справи мотивує сумнівами у безсторонності колегії суддів, оскільки визначений склад суду неодноразово приймав участь у розгляді справ, з тією ж підставою позову, відтак, визначений склад колегії може мати сформовану позицію по суті спору, а, відтак, визначений склад колегії суддів може бути упередженим при винесенні рішення у даній справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Відповідно, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність визначених процесуальним законом підстав для відводу.

Водночас у вказаній заяві про відвід підстави для відводу суддів не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а фактично відображають власну позицію представника позивача щодо прийнятих суддями рішень.

Згідно з частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином наведені позивачем обставин, які на його думку, у розумінні пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Баранеця О.М., Бакуліної С.В., Кролевець О.А., є безпідставними.

Також необхідно зазначити, що відповідно до положень частин першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За приписами частини другої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.

Частиною третьою статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з підпунктом 1.1.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями) правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до судових рішень», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інших нормативно-правових актів.

Підпунктом 2.3.1. цього Положення визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (підпункт 2.3.2. Положення).

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (підпункт 2.3.4. цього Положення).

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ (підпункт 2.3.5. цього Положення).

Згідно з підпунктом 2.3.23 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Автоматизований розподіл у справі № 911/804/20 відбувся з дотриманням наведених вище вимог та оформлений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024, яким визначено склад колегії суддів: Баранць О.М., судді Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024, справа № 911/804/20 віднесена до категорії «Справи у спорах, що пов`язані з правами на акції, частку у статутному капіталі». Вибір відбувався серед суддів: Кондратова І.Д., Студенець В.І., Баранець О.М., Бакуліна С.В., Кролевець О.А., Губенко Н.М., Кібенко О. Р., які включені до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів та на момент автоматизованого розподілу мали повноваження щодо розгляду судової справи. Визначено колегію суддів для розгляду справи № 911/804/20 у складі: Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

Отже, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранця О.М., Бакуліної С.В., та Кролевець О. А. від розгляду справи № 911/804/20, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для відводу, у той час як інших доводів, які б містили об`єктивно обґрунтовані посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів та могли б бути підставою для їх відводу у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, у заяві не наведено.

Таким чином, встановивши необґрунтованість заявленого відводу суддям Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранцю О.М., Бакуліній С.В. та Кролевець О. А., Верховний Суд дійшов висновку про його передачу відповідно до частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України на автоматизований розподіл справ для визначення судді для вирішення питання щодо зазначеного відводу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Баранця О.М., Бакуліної С.В. та Кролевець О.А. від розгляду справи № 911/804/20 визнати необґрунтованою.

2. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Баранця О.М., Бакуліної С.В. та Кролевець О. А. від розгляду справи № 911/804/20 на авторозподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення ним питання про відвід.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець