Постанова

від 18.11.2024 по справі 910/16179/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа№ 910/16179/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

від позивача: Марковська В.В. (поза межами приміщення суду),

від відповідача: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 (повний текст складено 24.07.2024)

у справі № 910/16179/23 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

про стягнення коштів в розмірі 1 144 459, 32 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

17.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (далі - ЗАТ «УБК», Компанія) 1 849 649,08 грн заборгованості.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на невиконання Компанією зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком №10917017 в частині оплати спожитої електричної енергії за період січень-серпень 2023 року.

11.12.2023 Товариство подало заяву, у якій зменшило розмір позовних вимог та просило стягнути з Компанії 1 406 649,08 грн основного боргу.

Позивач повідомив, що після відкриття провадження у справі Компанія сплатила 443000,00 грн без чіткого призначення платежу і ці оплати зараховані Товариством в рахунок погашення спірної заборгованості, зокрема за січень, лютий та частково за та березень 2023 року.

04.03.2024 Товариство подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просило стягнути з ТОВ «УБК» 1 303 358,80 грн основного боргу.

Позивач повідомив, що після подання ним 11.12.2024 заяви про зменшення розміру позовних вимог Компанія 22.02.2024 сплатила Товариству 103 290,28 грн з призначенням платежу: «о/р 10917017 за активну ел.енергію. березень 2023р., ПДВ - 20% 17212.05 грн.».

02.05.2024 Товариство подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просило стягнути з Компанії 1 144 459,32 грн основного боргу.

Позивач повідомив, що після подання ним заяв про зменшення розміру позовних вимог Компанія сплатила 158 899,48 грн з чітким призначенням платежів, посиланням на розрахункові періоди, що увійшли до позовного періоду, зокрема за березень та частково квітень 2023 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 провадження у справі №910/16179/23 щодо стягнення з ЗАТ «УБК» суми заборгованості в розмірі 90 000,00 грн закрито. Позов задоволено повністю. Стягнуто з ЗАТ «УБК» на користь ТОВ «Київські енергетичні послуги» суму боргу в розмірі 1 054 459,32 грн та суму судового збору в розмірі 17 166,89 грн.

Суд встановив, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, з січня по серпень 2023 надав відповідачу послуги з постачання електричної енергії на загальну суму 1 935 348,24 грн і відповідач докази сплати основного боргу суду не надав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2024, ЗАТ «УБК» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог з урахуванням фактичних обставин, підтверджених доказами.

На думку скаржника, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції ухвалив його всупереч вимогам процесуального права.

ТОВ «УБК» вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив докази, залишив поза увагою обставини, які мають значення для справи, надав неповну оцінку обставинам та доказам у справі, в результаті чого дійшов помилкових висновків і, як наслідок, ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.

Апелянт вважає, що важливим питанням дослідження у спірній ситуації є факт надання позивачем послуг відповідачу, їх якість та факт споживання їх відповідачем. На думку скаржника, факт споживання електроенергії мав би підтверджуватись показами лічильника електроенергії, однак з оскаржуваного рішення не вбачається дослідження та оцінка судом цих питань, оскільки матеріалах справи відсутні такі докази.

Також Компанія відзначає, що суд першої інстанції не дослідив чи були послуги з постачання відповідачу електроенергії, що надавались, якісними, та чи така їх якість відповідала встановленим вимогам, оскільки зазначений критерій має важливе значення для визначення розміру основного боргу відповідача.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 12.3 договору строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Посилаючись на приписи Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», апелянт вважає, що військова агресія РФ віднесена до переліку форс-мажорних обставин, що було підтверджено Торгово-промисловою палатою України листом №2024/02.0-7.1. На думку апелянта, оскільки період заборгованості у спірній ситуації припадає на період дії воєнного стану в Україні, є підстави застосувати умови про форс-мажор.

Апелянт не погоджується із наведеною в оскаржуваному рішенні оцінкою судом першої інстанції питання впливу вищевказаних форс-мажорних обставин на можливість виконання Компанією своїх зобов`язань за договором, оскільки вважає поверхневим зазначене в оскаржуваному рішенні обґрунтування суду, що ґрунтується на неповному з`ясуванні судом фактичних обставин цієї справи.

Компанія також зазначає, що станом на дату подання апеляційної скарги фактично сплатила позивачу частину основного боргу за спірний період (а саме, квітень-травень 2023 року) у загальному розмірі 220 000,00 грн, що не враховано у загальній сумі стягнення, на підтвердження чого надає роздруковані із системи «Клієнт-Банк» сканкопії фільтрованих банківських виписок з рахунку ТОВ «УБК» від 07.08.2024.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Позивач зазначає, що не володіє даними щодо засобів обліку електричної енергії та їх показами, а при здійсненні нарахувань використовує інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства. Зокрема, п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Товариство повідомляє, що не є суб`єктом, який здійснює контрольний огляд засобів комерційного обліку відповідача, і отримує інформацію від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та формує рахунки на підставі отриманих від ОСР даних про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії, у передбаченому законодавством порядку. При цьому, позивач належним та допустимим доказом підтвердив обсяги споживання Компанією за спірний період, зокрема копією листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №3/01/5/29678 від 18.09.2023 з додатком 6, в якому міститься відповідна інформація з розбивкою по розрахунковим періодам позовного періоду.

Постачання електричної енергії відповідачу здійснювалось за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 483 у розмірі 1,40 грн за 1 кВт*год без ПДВ (1,68 грн за 1 кВт*год з ПДВ), враховуючи подальші зміни й доповнення вищенаведеної постанови з 01.06.2023 ціна електричної енергії для побутових споживачів становила 2,20 грн за 1 кВт*год без ПДВ (2,64 грн за 1 кВт*год з ПДВ). Отже, постачання електричної енергії відповідачу у спірному періоді здійснювалось за фіксованими цінам на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими постановою Кабінету Міністрів України.

Щодо доводів скаржника в частині якості послуг Товариство зазначає, що відповідач не надав жодних доказів щодо заявлення ним відповідних зауважень в процесі постачання.

Заперечуючи проти доводів апелянта щодо наявності форс-мажорних обставин Товариство зазначає, що у матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором. Додані до відзиву на позовну заяву документи не підтверджують такі обставини, тому не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 73, 76, 77 ГПК України. Тому, на думку позивача, твердження відповідача про те, що підстав для стягнення з нього заборгованості за спірний період за договором наразі відсутні, з причин настання форс-мажорних обставин, є необґрунтованим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16179/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ЗАТ «УБК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 до надходження матеріалів справи №910/16179/23.

29.08.2024 матеріали справи №910/16179/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу ЗАТ «УБК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/16179/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЗАТ «УБК» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/16179/23. Розгляд справи призначено на 28.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 заяву представника ТОВ «Київські енергетичні послуги» адвоката Марковської В.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 28.10.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судовому засіданні 28.10.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 18.11.2024, про що повідомив ЗАТ «УБК» відповідною ухвалою.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Щодо наданої Компанією з апеляційною скаргою фільтрованої виписки від 07.08.2024 за період з 02.05.2024 по 07.08.2024 колегія суддів зазначає таке.

Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи».

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання особою таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Враховуючи дату формування виписки (07.08.2024), апеляційний суд відзначає, що ця виписка була створена після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, тобто не існувала станом на дату його прийняття. Крім того, платежі, про які не було повідомлено місцевий суд, були здійснені 18.07.2024 та 22.07.2024, тобто після прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору у справі, що розглядається.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ЗАТ «УБК» (споживач) шляхом фактичного споживання електричної енергії, а також здійснюючи оплати за електричну енергію (в т.ч. першу оплату по договору від 20.02.2019 на суму 5 000,00 грн), приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) на умовах публічної Комерційної пропозиції «Побутова» (в подальших редакціях - «Колективна Побутова») постачальника універсальних послуг ТОВ «Київські енергетичні послуги» для побутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція). Публічні Договір та Комерційна пропозиція розміщені на веб-сайті Товариства.

Компанії присвоєно особовий рахунок №10917017.

У програмному комплексі Товариства з обліку юридичних споживачів електричної енергії Договір з ТОВ «УБК» зареєстровано за реквізитами №10917017ПУ від 01.12.2018.

Відповідно до абз. 1 п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4 договору).

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору (п. 5.1 Договору).

Ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 договору).

Згідно з п. 5.8 договору розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції (п. 5.10).

Відповідно до абз. 1 розділу 5 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Згідно з абз. 3 розділу 5 Комерційної пропозиції, у разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Товариство формувало та видавало рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відповідно до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311. Відповідна інформація підтверджена у додатку №6 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №3/01/5/29678 від 18.09.2023.

На підставі отриманих даних про спожиті ТОВ «УБК» обсяги електроенергії Товариство сформувало та видало рахунки за розрахункові періоди: «січень 2023 р.» - «серпень 2023 р.» на загальну суму 1 935 348,24 грн:

- №10917017/1/1 від 25.01.2023 на суму 259 630,56 грн;

- №10917017/2/1 від 25.02.2023 на суму 243 536,16 грн;

- №10917017/3/1 від 25.03.2023 на суму 228 822,72 грн;

- №10917017/4/1 від 25.04.2023 на суму 223 899,48 грн;

- №10917017/5/1 від 25.05.2023 на суму 194 177,76 грн;

- №10917017/6/1 від 25.06.2023 на суму 248 911,44 грн;

- №10917017/7/1 від 25.07.2023 на суму 253 273,68 грн;

- №10917017/8/1 від 25.08.2023 на суму 283 096,44 грн.

Відповідно до абз. 5 розділу 12 Комерційної пропозиції постачальник може надавати рахунки на оплату та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації, зокрема, засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану у листуванні між сторонами.

Вказані рахунки були надіслані на електронну пошту ТОВ «УБК» « 5620737@ukr.net».

Товариство зазначає, що оплати з чітким призначенням платежів за позовний період не надходили.

Згідно з п. 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У поданій позовній заяві Товариство просить стягнути з Компанії 1 144 459,32 грн заборгованості.

Враховуючи сплату ТОВ «УБК» після закриття підготовчого провадження у справі, тобто, під час розгляду справи частину заборгованості на суму 90 000,00 грн, суд закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення з Компанії 90 000,00 грн заборгованості.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Пунктом 8 постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 №312 (в редакції, що діяла на дату приєднання споживача) встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Суд встановив, що за умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору і початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.8, 5.10 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції.

Відповідно до розділу 5 комерційної пропозиції «Колективна Побутова постачальника універсальних послуг» розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

У комерційній пропозиції, що є невід`ємною частиною договору, сторони погодили тариф електроенергії та розмір штрафних санкцій у разі неналежного виконання споживачем своїх зобов`язань за договором. Також було погоджено, що для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії, постачання електричної енергії на умовах цієї комерційної пропозиції здійснюється за збігом 20-ти денного терміну з моменту її публікації. Для інших споживачів договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій вказано про обрання комерційної пропозиції «Колективна побутова».

Суд встановив, що Товариство умови договору виконало у повному обсязі, з січня по серпень 2023 року надало Компанії послуги з постачання електричної енергії на загальну суму 1 935 348,24 грн, що підтверджується листом ТОВ «Київські енергетичні послуги» №3/01/5/29678 від 18.09.2023 «Про надання інформації» з додатками, які містять інформацію про обсяги поставленої електричної енергії за періоди жовтень - грудень 2022 року та січень - серпень 2023 року.

З огляду на доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем обсягів споживання Компанією електричної енергії суд зазначає таке.

Так, скаржник вважає, що факт споживання електроенергії мав би підтверджуватись показами лічильника електроенергії.

Відповідно до п. 2.3.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у т.ч. щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (в редакції, що була чинна в позовному періоді) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу.

Згідно з п. 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку та агрегації даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від постачальників послуг комерційного обліку, учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

На території міста Києва оператором системи розподілу (далі - ОСР) є ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі».

Позивач надав з позовною заявою інформацію, отриману від ПрАТ ДТЕК «Київські електромережі», щодо обсягів споживання Компанією електричної енергії. Нарахування за спожиту Компанією електричну енергію здійснені на підставі даних отриманих від ОСР як адміністратора комерційного обліку.

Водночас, Компанія доказів на спростування зазначеної інформації не надала

Після звернення з позовом у справі, що розглядається, Товариство у зв`язку з частковою сплатою Компанією заборгованості подавало заяви про зменшення позовних вимог.

Після закриття підготовчого провадження у справі, тобто під час розгляду справи в суді, Компанія сплатила частину заборгованості на суму 90 000,00 грн у зв`язку з чим суд закрив провадження в частині цих вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).

ЗАТ «УБК» не наводить доводів щодо допущених судом першої інстанції порушень в цій частині оскаржуваного рішення.

Щодо вимог Товариства про стягнення з Компанії 1 054 459,32 грн основного боргу суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Компанія стверджує про наявність форс-мажорних обставин (військова агресія РФ), що підтверджено Торгово-промисловою палатою України її листом №2024/02.0-7.1, а тому вважає, що на підставі п. 12.3 договору строк виконання зобов`язання відкладений на строк дії таких обставин.

Суд встановив, що відповідно до п. 12.3 договору строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

За умовами п. 12.4 договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства.

Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

У будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

ТОВ «УБК» не надало доказів, що у цьому конкретному випадку військова агресія РФ обставини мала непереборний характер саме для Компанії. Крім того, період, за який заявлено до стягнення заборгованість, виник після видання ТПП листа від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, вже у 2023 році.

Компанія не надала доказів на підтвердження сплати 1 054 459,32 грн основного боргу, а тому вимоги Товариства про стягнення цієї заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/16179/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/16179/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/16179/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.11.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак