Постанова

від 11.11.2024 по справі 908/3468/13

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 року м. Дніпро Справа № 908/3468/13 (908/2076/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Торг, ЛТД"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Черкаський В.І.) від 05.08.2024р. у справі № 908/3468/13 (908/2076/24)

за позовом позивача 1 (заявника) - Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Погрібна С.О., e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

позивача 2 - Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

позивача 3 - Фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича ( АДРЕСА_2 , ідент. № НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Орбіта" (вул. Кремлівська, буд. 63-а, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 13636857, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Торг, ЛТД" (вул. Парковий Бульвар, буд. 12, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 38930656, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочину,

що розглядається в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 , ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", фізична особа - підприємець Руденко А.П. звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. № 2288/08-07/24 від 30.07.2024) до відповідача 1 - ТОВ "Науково-виробнича фірма "Орбіта", відповідача 2 - ТОВ "Велес-Торг, ЛТД", в якій просять:

1. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Торг, ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 644961423101), розміщене на земельній ділянці в м. Запоріжжя по вул. Лермонтова, 31 за кадастровим номером 2310100000:05:019:0058, а саме: Адміністративну будівлю, літ. А, загальною площею (кв.м): 31.8; кафе з літнім майданчиком, літ. Б, загальною площею (кв.м): 103.4; склад, літ. В, загальною площею (кв.м): 7.7; склад, літ. Г, загальною площею (кв.м): 36.6; елінг, літ. Д, загальною площею (кв.м): 58.5; причал, 3.

2. Скасувати всі рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - водної станції (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 644961423101), розміщеної на земельній ділянці в м.Запоріжжя по вул. Лермонтова, 31 за кадастровим номером 2310100000:05:019:0058, а саме:

- Рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Коротич Максима Миколайовича від 09.06.2015 індексний № 21924365;

- Рішення Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради Полтавець Дмитра Володимировича від 05.12.2017 індексний № 38532870.

Разом з позовною заявою подано клопотання (вх. № 15229/08-08/24 від 30.07.2024) про забезпечення позову, в якому позивач-1 просив суд:

1. З метою забезпечення позову про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів заборонити відчуження, передачу в заставу нерухомого майна (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 644961423101), розміщеного на земельній ділянці в по вул. Лермонтова, 31 за кадастровим номером 2310100000:05:019:0058, а саме: Адміністративну будівлю, літ. А, загальною площею (кв.м): 31.8; кафе з літнім майданчиком, літ. Б, загальною площею (кв.м): 103.4; склад, літ. В, загальною площею (кв.м): 7.7; склад, літ. Г, загальною площею (кв.м): 36.6; елінг, літ. Д, загальною площею (кв.м): 58.5; причал, 3.

2. Заборонити власникам, посадовим особам ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" або буд-якій іншій особі вчиняти дії, що направлені на зміну стану нерухомого майна (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 644961423101), розміщеного на земельній ділянці в по вул. Лермонтова, 31 за кадастровим номером 2310100000:05:019:0058, а саме: Адміністративну будівлю, літ. А, загальною площею (кв.м): 31.8; кафе з літнім майданчиком, літ. Б, загальною площею (кв.м): 103.4; склад, літ. В, загальною площею (кв.м): 7.7; склад, літ. Г, загальною площею (кв.м): 36.6; елінг, літ. Д, загальною площею (кв.м): 58.5; причал, 3.

В обґрунтування заяви позивач-1 вказав, що спірне майно територіально знаходиться в центрі м. Запоріжжя на березі р. Дніпро, тому є цікавим для комерційного використання. Станом на теперішній час судовими рішеннями вже встановлені обставини, які свідчать, що відповідачі приймали участь у виведенні майна з активів боржника ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", тобто діяли недобросовісно та є ймовірність продовження такої поведінки. Тому в майбутньому в разі задоволення позову може бути істотно ускладнено виконання судового рішення та ефективне поновлення прав боржника.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024р. у справі № 908/3468/13 (908/2076/24)

- клопотання представника позивача-1 - адвоката Погрібної С.О. (вх. № 15229/08-08/24 від 30.07.2024) про забезпечення позову задоволено;

- вжито заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони відчуження, передачу в заставу нерухомого майна (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 644961423101), розміщеного на земельній ділянці в по вул. Лермонтова, 31 за кадастровим номером 2310100000:05:019:0058, а саме: Адміністративну будівлю, літ. А, загальною площею (кв.м): 31.8; кафе з літнім майданчиком, літ. Б, загальною площею (кв.м): 103.4; склад, літ. В, загальною площею (кв.м): 7.7; склад, літ. Г, загальною площею (кв.м): 36.6; елінг, літ. Д, загальною площею (кв.м): 58.5; причал, 3.

- заборони власникам, посадовим особам ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" або буд-якій іншій особі вчиняти дії, що направлені на зміну стану нерухомого майна (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 644961423101), розміщеного на земельній ділянці в по вул. Лермонтова, 31 за кадастровим номером 2310100000:05:019:0058, а саме: Адміністративну будівлю, літ. А, загальною площею (кв.м): 31.8; кафе з літнім майданчиком, літ. Б, загальною площею (кв.м): 103.4; склад, літ. В, загальною площею (кв.м): 7.7; склад, літ. Г, загальною площею (кв.м): 36.6; елінг, літ. Д, загальною площею (кв.м): 58.5; причал, 3.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачем-1 заходи забезпечення позову, такі як заборона відчужувати, передавати в заставу нерухоме майно, прямо стосуються предмету спору. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивачів.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Торг, ЛТД", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024р. у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що заява про забезпечення позову має процесуальний дефект, а саме: не містить інформації щодо ціни позову, про забезпечення якого просить заявник, а від так вказана заява не відповідає імперативним приписам ст.139 ГПК України та до неї повинно було застосовано приписи ч.7 ст.140 ГПК України.

При сплаті судового збору (обрахунку останнього) за подання позовної заяви у вищевказаній справі, Позивачі посилалися на приписи п.п.10 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", яка не розповсюджується на позовні вимоги пов`язані із витребуванням майна взагалі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

17.09.2024 у зв`язку з перебування на лікарняному судді Коваль Л.А. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) було призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якого визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Іванова О.Г., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.11.2024р.

08.11.2024 у зв`язку з вчиненням процесуальної дії (відкриття провадження) повернуто раніше визначений склад суду: головуючого суддю: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

У цю ж дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі, за результатами якої для розгляду справи визначено головуючого суддю: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Іванова О.Г., Мороза В.Ф.

Позивач-1 у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечує проти її задоволення. За доводами позивача-1, йому не зрозуміло яким чином оскаржуваною ухвалою були порушені права ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" в зв`язку з не зазначенням ціни позову в заяві про забезпечення позову за ст.139 ГПК України, адже логічно, що така інформація є релевантною для співвставлення обсягу забезпечення з ціною позовної вимоги. Однак в даній справі вартість витребовуваного майна та вартість забезпечення є однаковими, оскільки майно одне і теж саме.

Відповідач-2, пропонуючи скасувати правомірну судову ухвалу за формальними ознаками, фактично переслідує мету або затягування розгляду справи, або усунення перешкод для подальших переоформлень прав власності на спірне майно, як це вже було ним зроблено раніше.

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 25.03.2024 у справі № 908/3468/13 (908/634/24), від 09.07.2024 у справі № №908/3468/13 (908/1806/24) суд повертав позовну заяву про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів (щодо повернення ЦМК ВС Дніпро), тому ТОВ "Велес-Торг" було достеменно відомо про наявність вказаного судового спору. Однак, вже 09.08.2024 ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" була оформлена іпотека на спірне нерухоме майно, тобто вчинено заходи для унеможливлення повернення нерухомого майна законному власнику.

07.11.2024 відповідач-2 подав письмові пояснення, в яких зазначено, що позивачем-1 по суті визнається порушення приписів п. 5 ч. 1 ст.139 ГПК України при поданні заяви про забезпечення позову, та на підставі якої судом першої інстанції було постановлено оскаржену ухвалу, а відтак - і протиправне порушення права власності апелянта.

07.11.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 Цієра О.Г., якого залучено до участі у справі судом першої інстанції 12.09.2024, надійшла заява, в якій останній просить задовольнити апеляційну скаргу.

Позивач-2 та позивач-3 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Позивач-3 у судовому засіданні також заявив усні клопотання про постановлення окремої ухвали з підстав порушення законодавства під час розгляду справи про банкрутство боржника та про визнання дій відповідача-2 під час розгляду справи зловживанням процесуальними правами, які суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити без розгляду згідно з ст.ст. 118, 207 ГПК України, враховуючи їх заявлення з пропуском строку, встановленого в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024 про відкриття апеляційного провадження.

З огляду на предмет апеляційного перегляду та обставини справи не вбачає апеляційний суд підстав для постановлення окремої ухвали та ухвали про зловживання процесуальними правами і за власною ініціативою.

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні на скористався. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Предметом заявлених позовних вимог у межах цієї справи є вимоги про витребування нерухомого майна у його останнього власника на користь боржника та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти.

У позові зазначено, що на виконання плану санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", яким передбачалось відчуження майна боржника шляхом заміщення активів згідно з ст.34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", було створено 5 нових підприємств, в тому числі і Товариство з обмеженою відповідальністю "Водна Станція "Дніпро". Для формування статутного капіталу ТОВ "Водна станція "Дніпро", ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" передало належне на праві власності нерухоме майно.

В подальшому арбітражним керуючим ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на аукціоні від 06.04.2015 було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Орбіта" 30% корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в статутному капіталі ТОВ "Водна станція "Дніпро" разом із вищезазначеним нерухомим майном боржника.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 в межах справи №908/3468/13 встановлено недотримання норм законодавства в ході проведення торгів з продажу корпоративних прав ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в ТОВ "Водна станція "Дніпро" та визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Водна станція "Дніпро", укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТОВ "НВФ "Орбіта" від 10.04.2015.

Позивачі стверджують, що не зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.11.2017 у справі №908/3468/13 задоволено клопотання представника кредитора ФОП Руденка А.П. про забезпечення вимог та заборонено відчуження 30% корпоративних прав ТОВ "НВФ "Орбіта" в ТОВ "Водна станція "Дніпро", 14.11.2017 ТОВ "НВФ "Орбіта" переоформило право власності на вищезазначене нерухоме майно, належне ТОВ "Водна станція "Дніпро", на пов`язане з ним підприємство - ТОВ "Велес-Торг".

Враховуючи, що результати аукціону з продажу корпоративних прав ТОВ "Водна станція "Дніпро" разом із нерухомим майном визнані недійсними, позивачі вважають, що такі правочини не створюють будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Також, позивач-1 зазначає, що ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" було обізнане про намір звернення з даним позовом до суду та 09.08.2024 ТОВ "Велес-Торг, ЛТД" оформило іпотеку на спірне нерухоме майно, тобто вчинило заходи для унеможливлення повернення нерухомого майна законному власнику.

Апеляційний суд враховує, що з огляду на підстави позову та вищенаведені обставини справи, позивач-1 має обґрунтовані побоювання стосовно того, що предмет спору може зникнути (погіршитись) на момент вирішення справи по суті спору внаслідок подальшого вчинення відповідачем-1 недобросовісних дій стосовно цього майна, вибути з власності теперішнього власника, тому вжиття заходів забезпечення позову має слугувати гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову про витребування такого майна.

Тобто заявлені заходи забезпечення безпосередньо стосуються предмета спору, пов`язані з ним та є співмірними.

Перебування об`єктів нерухомого майна, що є предметом спору, у власності відповідача-2 створює передумови для подальшої його передачі цією особою у власність іншим особам, його обтяження. А подальше відчуження об`єктів нерухомого майна до закінчення розгляду позову про витребування об`єктів спірного нерухомого майна та скасування реєстраційних дій призведе до неможливості виконати рішення суду (в разі задоволення позову) та захистити права позивачів в межах одного судового провадження без нових звернень позивача до суду.

Отже, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження, передачі в заставу нерухомого майна, вчинення дії, що направлені на зміну стану нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення.

Водночас вжиті заходи до забезпечення позову не завдадуть шкоди відповідачу-2 чи іншим особам, адже не позбавлять прав відповідача-2 на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів тощо, а лише тимчасово обмежать право розпорядитися об`єктами спірного рухомого майна, відчужити їх третім особам, змінювати їх стан.

Застосування таких заходів забезпечення позову не порушує прав відповідача-2, а лише запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом першої інстанції позову у даній справі по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивачів в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

З огляду на викладене, врахувавши предмет і підстави позову у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони відчуження, передачі в заставу нерухомого майна, вчинення дії, що направлені на зміну стану спірного нерухомого майна, адже вони відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку з предметом позовних вимог та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивачів в разі ухвалення рішення про задоволення позову.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що скаржник у скарзі не наводить доводів щодо необґрунтованості вжиття судом заходів забезпечення позову, а лише зазначає про безпідставність її розгляду по суті у зв`язку з наявністю недоліків у її оформленні.

Так апелянт посилається, на те що заява про забезпечення позову не містить ціни позову, про забезпечення якого просить заявник (п. 5 ч. 1 ст. 139 ГПК України), що має наслідком повернення такої заяви заявнику (ч. 7 ст. 140 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дійсно пунктом 5 ч. 1 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову повинна містити ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Водночас, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У свою чергу, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (ч. 2 ст. 163 ГПК України).

Отже ціна позову може уточнювати під час розгляду справи.

Необхідність зазначення у заяві про забезпечення позову ціни позову, так само які предмету позову, обумовлена обов`язком суду встановити пов`язаність заходів забезпечення з предметом спору, їх співмірність, обґрунтованість і адекватність.

З огляду на те, що заяву про забезпечення позову подано разом з самим позовом, суд був обізнаний з позовними вимогами. При цьому, заявник просить забезпечити позов за рахунок майна, яке і є предметом позову, а тому вартість витребуваного майна та вартість забезпечення є однаковими. Тобто у даному випадку не зазначення заявником у заяві про забезпечення позову ціни позову жодним чином не впливало на можливість розгляду такої заяви по суті, та з огляду на приписи ст. 277 ГПК України, не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Також, апелянт посилається на недоліки оформлення позову, проте суд відхиляє такі доводи, оскільки вони не стосуються предмету апеляційного перегляду.

Колегія суддів враховує висновки, що викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2021 року по справі № 910/10598/21, проте обставини вказаної справи відрізняються від даної справи. Так у справі № 910/10598/21 судами взагалі не встановлено та не зазначено підстав та предмету майбутнього позову, який судами забезпечено, а заява про забезпечення позову подана до його подання.

За викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржувану ухвалу обгрунтованою, отже підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Торг, ЛТД" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024р. у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.08.2024р. у справі № 908/3468/13 (908/2076/24) - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-Торг, ЛТД".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 19.11.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов