Ухвала

від 11.02.2025 по справі 908/3468/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/62/13-21/5/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.02.2025 Справа № 908/3468/13 (908/3076/24)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/13 (908/3076/24)

За позовною заявою - Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012, електронна пошта - avt@zp.pfu.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - Нудьга А.В., електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача (заявник) - Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, буд. 20-г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі керуючого санацією - Оберемка Р.А., вул. Політехнічна, 31-б, кв. 35, Київ, 03065, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 514 333, 03 грн.

в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, буд. 20-г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Керуючий санацією - Оберемко Р.А. ( АДРЕСА_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Без участі представників сторін

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 23.12.2024 року, прийнято позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вх. № 3390/08-07/24 від 25.11.2024) до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 514 333, 03 грн. до розгляду в межах провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Розгляд справи по суті призначено на 21.01.2025, 11 - 00.

Ухвалою від 21.01.2025 у задоволенні клопотання керуючого санацією відповідача (вх. № 3390/08-07/24 від 25.11.2024) відмовлено. Відкладене судове засідання на 10.02.2025, 12 - 00.

У судовому засіданні 10.02.2025 оголошувалась перерва до 10.02.2025, 14 - 00 з метою підготовки відповідачем письмової заяви про відвід судді Черкаського В.І.

10.02.2025 до системи "Електронний суд" надійшла заява відповідача (вх. № 2964/08-08/25 від 10.02.2025) про відвід судді Черкаського В.І. наступного змісту.

"Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 (суддя Сушко Л.М.) заяву арбітражного керуючого Нагіх Людмили Костянтинівни - задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Нагіх Людмилу Костянтинівну від виконання повноважень керуючого санацією боржника. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року). В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/3468/13 (908/3076/24) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, буд. 20-г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 1) Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. У відповідності до положень ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (Коментар до Кодексу суддівської етики). Під час розгляду справи № 908/3468/13 суддею Черкаським В.І. вчинено ряд дій, які можуть вказувати на наявність упередженості судді у розгляді даної справи. Суддею Черкаським В.І. було відмовлено на минулому судовому засіданні у задоволенні клопотання Відповідача про закриття провадження по справі у зв`язку з неможливістю розгляду даної справи в порядку господарського судочинства, в тому числі під час розгляду справи про банкрутство. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 805/473/17-а дійшла висновку, що "органи Пенсійного фонду України мають законодавчо визначені повноваження звертатися до суду із такими позовами; відносини, що стали підставою позову виникають незалежно від волі платника внеску; в цих відносинах бере участь орган державної влади; ці відносини здійснюються за методом лади і підпорядкування; метою вступу органу Пенсійного фонду України у ці відносини є публічний інтерес, а саме - забезпечення безперебійного функціонування пенсійної системи України. Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а тому спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, і їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів." Отже заявлений у цій справі спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а не у межах справи про банкрутство боржника. Аналогічна правова позиція міститься у 06 червня 2024 року у справі № 420/6856/20. Разом з тим, суддею Черкаським В.І. всупереч позиції Верховного Суду продовжується розгляд даної справи в межах справи про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 року запропоновано відповідачу (керуючому санацією Оберемко Р.А.) у строк до 06.02.2025 подати до суду відзив із його документальним обґрунтуванням та підтвердженням. Відповідачем, 10.02.2025 року через систему електронний суд подано відзив на позовну заяву. 10.02.2025 року суддею Черкаським В.І. було відмовлено у прийнятті відзиву на позовну заяву. Разом з тим, судом не було встановлено строк для подання відзиву, а було запропоновано відповідачу строк для його надання. При цьому, суддею Черкаським В.І. відхилені заявлені представником Відповідача клопотання про поновлення строку для подання відзиву враховуючи військовий стан, що передбачає повітряні тривоги, хворобу керуючого санацією та короткі строки для надання відзиву, а також порушений судом процесуальний порядок розгляду позовних вимог (заявлений позовом має розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Також, суддею Черкаським В.І. було відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи з метою надання пояснень по суті справи. У відповідності до положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; Згідно ст. 7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Разом з тим, в порушення вимог закону суддею Черкаським В.І. здійснюються перешкоди у реалізації своїх прав Відповідачем щодо подання доказів та встановлення обставин, що мають суттєве значення при розгляді справи. Окрім цього, У судовому засіданні 06.02.2025 по справі № 908/3468/13 (908/1729/24), яка розглядається в межах справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", заявлялась усна заява позивача ФОП Руденка А.П. (вих. від 06.02.2025) про відвід судді Черкаського В.І. У задоволенні даної заяви судом було відмовлено. Таким чином, іншими учасниками справи недавно також висловлювалась недовіра судді Черкаському В.І. під час розгляду позовних заяв в межах справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. У відповідності до положень ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (Коментар до Кодексу суддівської етики). Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений, а судді повинні викликати довіру. Дана правова позиція міститься також у рішенні від 09.11.2006. у справі "Білуга проти України"; рішенні від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії". Враховуючи вищевикладене, а також керуючись положеннями ст. 35 ГПК України, прошу суд: задовольнити заяву про відвід судді Черкаського В.І. від розгляду справи про банкрутство № 908/3468/13".

У судовому засіданні 10.02.2025 заява прийнята до розгляду.

За результатами розгляду заяви, судом 11.02.2025 у нарадчій кімнаті постановлено ухвалу від 11.02.2025. Проголошення її вступної та резолютивної частин призначено на 13.02.2025, 15 - 00.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об`єктивності та неупередженості судді.

Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.

Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст. ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; ) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; ) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов`язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/3468/13 (908/3076/24)) у зв`язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви відповідача (вх. № 2964/08-08/25 від 10.02.2025) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 (908/3076/24) слід відмовити.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35-36, 38 - 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У заяві відповідача (вх. № 2964/08-08/25 від 10.02.2025) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 (908/3076/24) відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику (до електронного кабінету).

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 11.02.2025.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ