Рішення

від 11.11.2024 по справі 908/2058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/138/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 Справа № 908/2058/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-Б; адреса для листування: 69096, м. Запоріжжя, вул. Петра Сагайдачного, 1а

до відповідача Фізичної особи - підприємця Пащенко Вікторії Юріївни, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Запорізька гімназія № 104 Запорізької міської ради, 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65в

про визнати недійсним договору, зобов`язання повернути нежитлове приміщення

за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Соколов Ю.К., представник довіреність № 01-01-24/45 від 28.12.2023;

від відповідача: Харламов Д.І. адвокат ордер ЗП № 70678 від 02.08.2024;

від третьої особи: не з`явився;

суть спору

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до відповідача Фізичної особи - підприємця Пащенко Вікторії Юріївни про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 23.05.2003 № 1047, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради в особі територіального відділу освіти Дніпровського району та Фізичною особою - підприємцем Пащенко Вікторією Юріївною; Зобов`язання Фізичну особу-підприємця Пащенко Вікторію Юріївну повернути Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради нежитлові приміщення №№ 11, 12 першого поверху будівлі Запорізької гімназії № 104 Запорізької міської ради (літ.А-3) площею 18,10 кв.м., яке розташоване по вул. Сергія Синенка (Кремлівська), 65-В у м. Запоріжжя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024, справу № 908/2058/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 08.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2058/24, присвоєно справі номер провадження № 15/138/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 09.09.2024 о/об 10:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Запорізьку гімназію № 104 Запорізької міської ради. Щодо Департаменту Управління активами Запорізької міської ради зазначено, що позивачем не наведено підстав для залучення Департаменту в якості третьої особи та питання щодо залучення буде вирішено в судовому засіданні. Позивач в подальшому щодо залучення в якості третьої особи Департаменту не наполягав.

20.08.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

06.09.2024 від позивача через підсистему ЄСІТС Електронний суд надійшла відповідь на відзив, просить відмовити у задоволенні вимог відповідача про застосування строку позовної давності та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача 09.09.2024 надано клопотання про залучення письмових доказів, просив визнати поважними причин неподання відповідачем, разом із відзивом, відповіді Департаменту комунальної власності Запорізької міської ради від 02.09.2024 вих. № 124/01/01-07/227 на адвокатський запит від 13.08.2024 вих. №13/08-24/1 та інших документів, долучених до дійсного клопотання. Просив долучити до матеріалів справи копії адвокатського запиту від 13.08.2024 вих. №13/08-24/1, листа Департаменту комунальної власності Запорізької міської ради від 16.08.2024 вих. №119/0227, листа Департаменту комунальної власності Запорізької міської ради від 02.09.2024 вих.№124/01/01-07/227.

Ухвалою суду від 09.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 17.10.2024 об 11:00 год.

17.10.2024 через підсистему Електронний суд від позивача суд отримав клопотання про долучення доказів у справі.

17.10.2024 відмовлено позивачу у долучені доказів до матеріалів справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.11.2024.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача. Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: з відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 104. З урахуванням вимог законодавства України об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майно відповідно до законодавства. Вважає користування відповідачем нежитловим приміщення таким, що суперечить вимогами законодавства України та просить позов задовольнити.

Відповідач щодо позову заперечив з наступних підстав: при вирішенні питання щодо недійсності договору повинні застосовуватися норми законодавства, яке діяло на час укладення спірного договору, а не законодавство з урахуванням змін на час подання позову до суду. На час укладення спірного договору законодавство не містило обмежень щодо передачі в оренду нежитлових приміщень закладів освіти. Також позивач надавав згоду на продовження договору оренди та укладав додаткові угоди до спірного договору, однак в подальшому пред`явив позов про визнання недійсним договору оренди, що свідчить про недобросовісну поведінку позивача. Між відповідачем та Запорізькою гімназією № 104 Запорізької міської ради було укладено угоду про співпрацю для обслуговування учасників освітнього процесу гімназії. Позивачем як балансоутримувачем пред`явлено позов лише до однієї із сторін договору, що є самостійною підставою для відмови у позові, а також вимагати повернення орендованого майна може лише орендодавець, яким позивач не є. Просить до спірних правовідносин застосувати наслідки пропуску строку позовної давності. У позові відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що заперечення, наведені у відзиві не стосуються предмету позову. Адже позовними вимогами є не строк дії укладеного договору, а його правомірність. Посилання на угоду про співпрацю є безпідставним, оскільки сторони за угодою не приступили до її виконання і будь-яких доказів про виконання умов угоди відповідач не надав. У правовідносинах, які є предметом спору у цій справі строку виконання зобов`язання не визначено, тому твердження відповідач про сплив строку позовної давності є безпідставним.

Представник від третьої особи до суду не з`явився, пояснення щодо суті спору не надсилав.

У підготовчому засіданні 11.11.2024 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».

11.11.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши представників сторін, суд щодо спору зазначає наступне.

23.05.2003 Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, відділом освіти Ленінської районної адміністрації («Орендодавець») з приватним підприємцем Пащенко Вікторією Юріївною, («Орендар») укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1047 (договір від 23.05.2003 № 1047) за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 18,995 кв.м., загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 104 по вул. Кремлівській, 65-В, яке знаходиться на балансі відділу освіти Ленінської районної адміністрації, вартість якого визначена згідно з актом оцінки. Приміщення використовується Орендарем на правах оренди для розміщення стоматологічного кабінету.

Пунктом 10.1 договору від 23.05.2003 № 1047 визначено термін дії, а саме: з 23.05.2003 до 23.05.2008, строком на 5 років.

Умовами договору від 23.05.2003 №1047 визначено, що в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця. Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, на підставі чого договір був автоматично пролонгований (п.10.7 Договору).

Рішенням Запорізької міської ради від 18.02.2011 № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів» утворено з 01.03.2011 Департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради (пп. 3.1. п. 3) з ліквідацією районних адміністрацій та відділів освіти цих адміністрацій.

21.04.2011 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення № 188/26 на підставі якого вилучено з оперативного управління відділів освіти районних адміністрацій Запорізької міської ради та передано в оперативне управління Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради майно комунальної власності згідно з додатками 1-21 до даного рішення, у т.ч. Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 104 Запорізької міської ради Запорізької області.

Укладеною 23.05.2011 додатковою угодою до Договору від 23.05.2003 №1047 продовжено термін його дії до 23.05.2016.

30.05.2016 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець) та Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (Балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Пащенко Вікторією Юріївною укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до п. 1.1 розділу 1 "Предмет договору", а саме замість: "нежитлове приміщення загальною площею 18,995 кв.м., ..." читати: "... нежитлові приміщення №№ 11, 12 першого поверху будівлі ЗОШ № 104 (літ. А-3) площею 18,10 кв.м. по вул. Кремлівській, 65-в ..." та продовжено термін дії договору на 5 років до 23.05.2021.

30.05.2016 між адміністрацією ЗОШ № 104 Дніпровського району м. Запоріжжя та Фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір про співпрацю про надання медичних послуг у стоматологічному кабінеті щодо огляду учнів, навчання правильної гігієни ротової порожнини, безкоштовна санація для дітей сиріт та дітей із багатодітних родин.

У лютому 2021 року відповідач звернулася до Відділу освіти Ленінської рай адміністрації щодо продовження строку дії договору оренди.

01.02.2021 від балансоутримувача (територіальний відділ освіти Дніпровського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради) отримано Департаментом комунальної власності та приватизації лист згоду № 07.01-19/123 щодо продовження договору оренди від 23.05.2003 № 1047.

Листом від 03.06.2021 № 01.01-21/1400 Департамент освіти і науки Запорізької міської ради повідомив Департамент Комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Фізичну особу-підприємця Пащенко В.Ю. про необхідність звільнити орендоване майно на протязі 10 днів і повернути його відповідно до акту приймання-передачі приміщення.

29.06.2021 Департамент освіти і науки Запорізької міської ради повідомив відповідачу на звернення про продовження договору оренди листом № 01-01-2111628 про те, що Департамент вважає доцільним продовжити строк дії оренди нежитлового приміщення по вул. Сергія Синенка 65 в від 23.05.2003 № 1047 з фізичною особо-підприємцем Пащенко В.Ю.

01.12.2023 Правобережний відділ освіти і науки Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради листом № 070119/353 повідомив відповідача про припинення договору оренди, у зв`язку з використанням нежитлового приміщення не за освітнім призначенням та необхідністю звільнити та повернути орендовані приміщення.

Відповідач повідомив Правобережний відділ листом б/н та б/д про те, що оскільки у 2021 році заяв про припинення дії договору не надходило, термін дії договору автоматично продовжено до 23.05.2026.

У відповіді на адвокатський запит від 13.08.2024 вих. № 13/08-24/1 (вх. № 0227 від 13.08.2024) Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради повідомив адвокату Харламову Д.І. про те, що до теперішнього часу договір оренди на новий строк укладено не було, договір від 23.05.2003 № 1047 вважається чинним. Нежитлові приміщення за Актом приймання-передачі не поверталися.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 23.05.2023 № 1047, оскільки на його думку, він суперечить нормам чинного законодавства України за наявності заборони на передачу в оренду май комунальних закладів освіти.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також: інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 53 Конституції України передбачає, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням студентам.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Спірний договір оренди нежитлового приміщення було укладено 23.05.2003, орендоване приміщення було передано за актом приймання-передачі. Додатковою угодою від 30.05.2016 до вказаного договору оренди встановлено, строк дії договору продовжено до 23.05.2021.

У Рішенні Конституційного Суду від 09.02.1999 по справі №1-7/99 - за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (відповідні висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу Української РСР (втрати чинність 01.01.2004), договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі.

Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» в редакції від 23.05.1991 № 1060-ХІІ, додатковими джерелами фінансування є: доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-ІІІ (набрав чинності 05.09.2017), об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» № 2145-ІІІ в редакції Закону № 2661-VIII від 20.12.2018 (набрання чинності 19.01.2019), об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» № 2145-ІІІ в редакції Закону № 1557-IX від 17.06.2021, об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Таким чином, на час укладення спірного договору оренди нежитлового приміщення від 23.05.2003 № 1047 були відсутні обмеження щодо того, що майно комунальних закладів освіти не підлягають використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства, як це передбачено ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-ІІІ.

Застосування норм Закону України «Про освіту», які не діяли на час укладення спірного договору є безпідставним.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Позивачем не доведено укладення спірного договору оренди з порушенням вимог Закону України «Про освіту» в редакції чинній станом на 23.05.2003.

Також необхідно зазначити, що на час укладення спірного договору від 23.05.2003 орендодавцем було зазначено Управління комунальної власності міської ради та відділ освіти Ленінської районної адміністрації.

30.05.2016 до договору оренди від 23.05.2003 № 1047 нежитлового приміщення підписано додаткову угоду за умовами якої Орендодавцем виступав Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Балансоутримувачем Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, продовжено термін дії договору до 23.05.2021, збільшено розмір орендної плати.

Відповідно до ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).

У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них як зазначено позивачем лише орендар Фізична особа підприємець Пащенко Вікторія Юріївна. Тоді як Департамент управління активами Запорізької міської ради (правонаступник Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради) позивачем у позові в якості співвідповідача не зазначено, клопотання в порядку ст. 48 ГПК України не подавалося.

Договір оренди нежитлового приміщення від 23.05.2003 № 1047 з урахуванням додаткової угоди від 30.05.2016 є тристороннім договором де орендодавцем виступає Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, балансоутримувачем Департамент освіти і науки Запорізької міської ради, орендарем фізична особі підприємець Пащенко Вікторія Юріївна.

Саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17.

Оскільки чинне законодавство не надає Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено свободу договору, однак положення договору, який укладено між орендодавцем, балансоутримувачем і орендарем, не можуть суперечити закону, зокрема тому, що лише у наймодавця (орендодавця) є право звертатися до суду з позовом про повернення об`єкта оренди.

Оскільки чинне законодавство не надає балансоутримувачу права виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, відповідно, балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов`язання орендаря повернути орендоване майно, як і повідомляти відповідачеві про відсутність наміру продовжити договір. Отже, балансоутримувач не має права замість власника (орендодавця) вимагати виселення орендаря.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18.

Також відповідну правову позицію стосовно прав орендодавця і балансоутримувача згідно з договором оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16.

У даному випадку позивач просить зобов`язати відповідача повернути нерухоме майно на його користь у разі визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення. Однак на час вирішення спору орендодавцем за спірним договором витупає Департамент управління активами Запорізької міської ради як правонаступник Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, і саме на його користь повинно повертатися майно.

З урахуванням наведених вище обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідачем у відзиві було заявлено про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Питання щодо продовження та припинення спірного договору оренди судом не досліджувалося, оскільки з урахуванням обставин недійсності договору не входить в предмет доказування.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом визнано необґрунтованими та недоведеними, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

Витрати із сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У позові відмовити повністю.

Витрати із сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 21 листопада 2024 року.

Суддя І. С. Горохов