Рішення
від 28.10.2024 по справі 910/6200/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/6200/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного підприємства «НАЦПРОД»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК»

Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

2. Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Представники учасники справи:

Від позивача: Гутнік І.В.;

Від відповідача: Мартьянова Л.В.

Від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

Від третьої особи-1 на стороні відповідача: не з`явився;

Від третьої особи-2 на стороні відповідача: Кучерява В.Ф. (поза межами приміщення суду, в режимі відеоконференції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «НАЦПРОД» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач) про:

- визнати неправомірними дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД» за період з 1липня 2022 року по 30 червня 2023 року;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відобразити (поновити) в системі в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД» :

- за липень 2022 року в загальному обсязі3 726 611,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 5 292,000 кВт*год;

- за серпень 2022 року в загальному обсязі3 052 448,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 2 436,000 кВт*год;

- за вересень 2022 року в загальному обсязі 2 298 044,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії· на рівні 3 276,000 кВт*год;

- за жовтень 2022 року в загальному обсязі 1 938 805,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 9 913,000 кВт*год;

- за листопад 2022 року в загальному обсязі 938 777,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 14 665,000 кВт*год;

- за грудень 2022 року в загальному обсязі 683 536,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 15 400,000 кВт*год;

- за січень 2023 року в загальному обсязі 838 628,000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;

- за лютий 2023 року в загальному обсязі 1 398 796, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;

- за березень 2023 року в загальному обсязі 2 107 308, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;

- за квітень 2023 року в загальному обсязі 1 706 824, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;

- за травень 2023 року в загальному обсязі 3 085 852, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год;

- за червень 2023 року в загальному обсязі 3 463 152, 000 кВт*год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт*год.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно та всупереч норм ККОЕЕ, Кодексу системи передачі та Порядку забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану самостійно здійснив обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01 липня 2022 по 30 червня 2023 року передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.

Також позивач зазначив, що посилання відповідача на несихронну роботу генеруючої установики з ОЕС України є незаконним, оскільки сонячна електростанція у спірний період працювала у штатному режимі, щодо неї не прийнято жодного рішення уповноважених органів, а поняття "несинхронної" роботи з ОЕС України, як підстава для анулювання показників не передбачена жодним законодавчим актом. В зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаними вимогами для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", підготовче засідання призначено на 15.07.2024.

03.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та зазначив наступне:

Листом № 007-63/3069 від 30.05.2023 року ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» надало перелік ресурсних об`єктів генерації (31 об`єкт), які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України серед яких, було зазначено об`єкти позивача із зазначенням, що втрата контролю по об`єктах ПП «НАЦПРОД» відбулася у липні 2022 року.

У зв`язку зі зміною погодинних обсягів надходження в мережі ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» виникла необхідність перерахунку погодинних обсягів по ТКО відбору площадок комерційного обліку групи Б учасників ринку відповідно до розділу 5 Тимчасового порядку.

Листом від 19.06.2023 року за № 01/29765 було повідомлено ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» про необхідність термінового (не пізніше 17:00 20.06.2023 року) здійснення перерахунку погодинних обсягів по ТКО відбору площадок комерційного обліку групи Б учасників ринку та повторного завантаження в Датахаб оновлених даних комерційного обліку за період квітень- травень 2023 за другою версією, з 11.06.2023 року по 14.06.2023 року за першою версією, виходячи з обсягу надходження електричної енергії від ресурсних об`єктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, на рівні 0 кВт*год.

Під час розгляду питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, яке було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, директором з комерційного обліку НЕК «Укренерго» було повідомлено присутнім, що до АКО надійшли листи з переліком установок, які працюють несинхронно з ОЕС України та про відсутність приєднання до мереж об`єктів виробників електричної енергії, які не працюють синхронно з ОЕС України. Незважаючи на дану обставину ППКО надають до платформи Датахаб щоденно валідовані дані щодо обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробників електричної енергії за «зеленим тарифом», що здійснюють відпуск електричної енергії в несинхронному з ОЕС України режимі.

Як вказує відповідач, суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії, електроустановки яких не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, не здійснюють фізичний відпуск електричної енергії в мережі ОЕС України, електрична енергія, вироблена такими електроустановками, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України. Внаслідок чого, виникають незабезпечені споживанням продажем (небаланси) між викупленою та проданою електричною енергією на величину відпуску генеруючих одиниць, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу та працюють несинхронно з ОЕС України. Завдяки чому має місце викривлення даних комерційного обліку і розрахунків між учасниками ринку електричної енергії.

За доводами відповідача, електрична енергія, відпущена такими суб`єктами господарювання не може бути реалізована на жодному з сегментів ринку електричної енергії, а також не приймає участі у балансуванні ОЕС України.

Отже, як зазначає відповідач, продаж такої електричної енергії та незабезпечення її фактичного відпуску в мережу призводить до виникнення негативного небалансу сторони, відповідальної за небаланс.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» листом від 10.08.2023 року було повідомлено ПП «НАЦПРОД» про коригування раніше сертифікованих даних ДКО в MMS для кожної ТКО об`єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, які завантажуються до ПК Датахаб за об`єктами електроенергетики, що не працюють синхронно з ОЕС України, не передаватимуться в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об`єктів генерації.

Як вказує відповідач, контроль за наявністю або відсутністю електричного зв`язку генеруючої установки, приєднаної до системи розподілу, належить до компетенції відповідного Оператора системи розподілу, в даному випадку ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», про що відповідача повідомляв АКО листом від 02.10.2023 року № 01/49453.

Місцем виконання зобов`язання з поставки та надання послуг у період з липня 2022 по червень 2023 року була тимчасово окупована територія, що зумовлює необхідність надавачу послуги (відповідачу по даній справі як власнику установки), довести можливість здійснення господарських операцій на цій території та, власне, реальність здійснення таких господарських операцій у вказаний період.

Відтак, з урахуванням специфіки відносин сторін по справі на ринку електричної енергії в період тимчасової окупації територій України на якій знаходяться об`єкти позивача по даній справі, саме власник майна повинен довести належними доказами спроможність виробляти товар/послугу та як наслідок наявність у нього відповідного товару/послуги.

Крім того, відповідач зазначив, що жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин позивачем по даній справі надано не було, дослідження реальної можливості виконання договірних зобов`язань за договором у період з липня 2022 по червень 2023 року включно, не може бути доведеним, з огляду на наявність специфіки обставин щодо місця виконання зобов`язання на територіях, що стали тимчасово окупованими.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 3 надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що з моменту захоплення у липні-серпні 2022 року структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго», від суміжних ліцензіатів (операторів системи, ППKO) до ПАТ "Запоріжжяобленерго" надходять дані комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної eнepгii в мережу, які не можуть бути підтверджені до деокупації території та отримання доступу до приладів обліку.

Наразі ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВДЕ, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутній зв`язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу товариства на цих територіях з боку окупанта. ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи, на сьогодні: не має підтвердження виробітку електроенергії; не має дистанційного доступу до будь-яких лічильників ВАД на тимчасово окупованій території; не має перетоків електроенергії з мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на контрольованій території до мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на тимчасово окупованій території; алгоритм розрахунків не можливо створити з причин відсутності електричних зв`язків з будь-якою ТКО генерації/виробітку на тимчасово неконтрольованій території. Контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторонни ПАТ «Запоріжжяобленеро» втрачено повністю. Відсутній зв`язок передачі даних та технічна можливість передачі цифрової інформації засобами передачі даних каналом GSM від лічильників до серверів збору даних відповідно до ККО. Відсутня можливість направлення персоналу для перевірки стану вузлів обліку приєднаних споживачів, та перевірки фактичних обсягів споживання/ виробництва.

Таким чином, здійснити перевірку даних на даних ППКО ВДЕ, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території ліцензійної діяльності, у тому числі дані ППКО ТОВ «НІК» по об`єкту генерації ПП "НАЦПРОД" неможливо.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 2 на стороні відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2024 задоволено заяву представника третьої особи - 2 на стороні відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

05.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив.

10.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що протокол № 48 від 03.07.2023 не є обов`язковим для учасників ринку. Рішення регулятора є обов`язковим до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Посилання відповідача на несинхронну чи асинхронну роботу об`єкта з ОЕС України як причину анулювання сертифікованих даних комерційного обліку не передбачено жодним нормативним актом.

Також, за доводами позивача, у відзиві на позовну заяву не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт генерації та відпуску електричної енергії СЕС позивача.

Представник третьої особи на стороні позивача у підготовче засідання 15.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник третьої особи-1 на стороні відповідача у підготовче засідання 15.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 15.07.2024 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання та просив суд встановити строк для подачі заперечень.

Представник позивача у підготовчому засіданні 15.07.2024 не заперечував щодо задоволення усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Представник третьої особи - 2 на стороні відповідача у підготовчому засіданні 15.07.2024 не заперечував щодо задоволення усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засіданні 15.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 14.08.2024.

12.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи на стороні позивача у підготовче засідання 14.08.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник третьої особи - 1 на стороні відповідача у підготовче засідання 14.08.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Судом у підготовчому засіданні 14.08.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 11.09.2024.

15.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи - 1 на стороні відповідача надійшли письмові пояснення.

09.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

10.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява із відповідями на запитання в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи на стороні позивача у підготовче засідання 11.09.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник третьої особи - 1 на стороні відповідача у підготовче засідання 11.09.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 закрито підготовче провадження по справі № 910/6200/24 та призначено розгляд справи по суті на 02.10.2024.

Представники третьої особи на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача у судове засідання 02.10.2024, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуального документа до електронного кабінету осіб.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2024 заперечив проти заявлених позовних вимог.

Судом у судовому засіданні 02.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 28.10.2024.

Представники третьої особи на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача у судове засідання 28.10.2024, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставку процесуального документа до електронного кабінету осіб.

Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.2024 заперечив проти заявлених позовних вимог.

Представник ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у судовому засіданні 28.10.2024 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 28.10.2024 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2019 між Державним підприємством Енергоринок та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (продавець за «зеленим» тарифом) укладено договір № 16887/01.

30.06.2019 до цього договору укладено додаткову угоду № 289/01, згідно якої замінено сторону договору - Державне підприємство Енергоринок на Державне підприємство Гарантований покупець.

Згідно пункту 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20), за цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії, згідно пункту 3.1 (в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20), визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядок продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядок продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими кошами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20).

Згідно пункту 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 494/01/21), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядок продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно п. 3.4 (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021 № 494/01/21), у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом 4 робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

Продавець за «зеленим» тарифом зобов`язаний здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об`єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики; гарантований покупець зобов`язаний купувати вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб (п.п. 4.2, 4.5 в редакції додаткової угоди від 31.03.2020 № 984/01/20).

В подальшому, 27.06.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (далі - виконавець) та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (далі - користувач) укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки.

Згідно з п. 1.2 договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов договору.

Також, 01.07.2019 між Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (оператор системи) та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (далі - виробник) укладений Договір № 19-Г виробника про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідно п. 2.1. якого оператор системи надає виробнику послуги з розподілу електричної енергії в точках розподілу електричної енергії, зазначених у Додатку № 1 «Паспорт точки розподілу» та в обсягах відповідно до Додатка № 2 «Обсяги відпуску електричної енергії виробником в мережі Оператори системи».

Відповідно до пункту 2.3 Договору, обмін даними комерційного обліку електричної енергії між Сторонами здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджується Регулятором.

Облік відпущеної в мережу Оператора системи електричної енергії (сальдо перетоку електричної енергії між Сторонами Договору) в точках розподілу електричних мереж здійснюється засобами комерційного обліку електричної енергії відповідно до Додатка № 3 «Відомості про комерційні засоби обліку електричної енергії Виробника» (п.3.2 Договору).

Облік відпущеної в мережу Оператора системи електричної енергії (сальдо перетоку електричної енергії між Сторонами Договору) в точках розподілу електричної енергії визначається за допомогою вимірювальних комплексів та АСКОЕ, що знаходиться в промисловій експлуатації (п.3.3 Договору).

Відповідно до п.3.5 Договору, для визначення обсягів відпуску і споживання електричної енергії за звітний місяць Виробник фіксує покази розрахункових лічильників електричної енергії, зазначених у Додатку № 3 «Відомості про комерційні засоби обліку електричної енергії Виробника», станом на 24 годину останньої доби кожного місяця. Оформлює у відповідності до форми Додатка №5 «Акт відпуску та споживання електричної енергії» за розрахунковий період, завіряє його підписом уповноваженого керівника та накладанням печатки, та направляє не пізніше 9-00 години 1 числа місяця наступного за розрахунковим, на електронну адресу Оператора системи.

Відповідно до п.5.6 Додатку № 8 до Договору «Положення про Порядок взаємодії між операторами даних комерційного обліку суб`єктів ринку електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Приватне підприємство «НАЦПРОД», при зборі, обробці, формуванні та обміні погодинними даними комерційного обліку електроенергії, отриманими від засобів комерційного», у випадку виявлення АКО або суміжним суб`єктом ринку електричної енергії невідповідності інформації, що надана, сторони зобов`язані терміново усунути виявлені недоліки. При необхідності корегування інформації, у разі її невідповідності фактичним (узгодженим даним), ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Приватне підприємство «НАЦПРОД» узгоджують між собою величини, терміни і порядок коригування обсягів прийому/передачі електричної енергії у розрахункових періодах.

01.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК - РІТЕЙЛ» (далі - виконавець) та Приватним підприємством «НАЦПРОД» (далі - замовник) укладено Договір № 3/01-04/2020 про експлуатацію та технічне обслуговування сонячної енергогенеруючої електричної станції ПП «НАЦПРОД» (СЕЕС ПП «НАЦПРОД»), відповідно до п. 1 якого виконавець надає послуги, маючи спеціалізовані професійні вміння та знання щодо обслуговування та технічної експлуатації станції.

В подальшому, 01.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК - РІТЕЙЛ» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІК» (далі - виконавець) укладено Договір про надання послуг № 01/05-2020, відповідно до п. 1.1. якого за завданням замовника виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з дистанційного збору даних із АСКОЕ з формуванням, обробкою та передачею даних комерційного обліку (далі - послуги) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором до ДП «Гарантований покупець» та суміжними ліцензіатам по об`єктах: СЄС «Широке Солар Парк», СЄС «Солен Енерджі», СЄС «Техсервіс», СЄС «Фотон Енерджі», СЄС «Відновлювальна енергія Запоріжжя», а замовник прийняти надані послуги та сплатити їх вартість.

Відповідно до п. 1.3 Договору перелік наданих послуг та їх вартість вказана у Кошторисі (Додаток № 1), що являється невід`ємною частиною Договору.

Приватне підприємство «НАЦПРОД» зазначає, що у листопаді 2023 року, як третя особа у справі № 908/2879/23 з`ясував, що 14.09.2023 адміністратором комерційного обліку (НЕК "УКРЕНЕРГО") були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період 2022 - 2023 (версія 1, 2, 3) на платформі MMS. в особистому кабінеті на платформі ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" Market Management System (далі - платформа MMS).

Листом від 05.06.2023 № 01/27376 ПрАТ «НЕК Укренерго» повідомило ДП «Гарантований покупець» щодо надходження листа АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» від 30.05.2023 № 007-63/3069 щодо надання переліку об`єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Просило врахувати надану інформацію в подальшій роботі.

У листі АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-001280 зазначено, що по інформації АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», частина тимчасово окупованої Запорізької області, що межує з тимчасово окупованою частиною Херсонської області, не має електричного зв`язку з деокупованою частиною Запорізької області. Зроблено висновок, що об`єкти електроенергетики, розташовані на частинах тимчасово окупованої Запорізької області, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.

У додатку до листа ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» від 30.05.2023 № 007-63/3069 наведено перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та наразі працюють несинхронно з ОЕС України. У переліку вказано об`єкт генерації ПП «НАЦПРОД», що розташований на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, який працює несинхронно з ОЕС України з липня 2022 року (точка приєднання РП - 35 кВ ПС «НАЦПРОД»).

Листом від 15.06.2023 № 007-72/3350, адресованого НКРЕКП та ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» повідомлено про відсутність технічної можливості підтвердження достовірності даних з вузлів обліку ВАД, ЗаТЕС та суміжних ОСР, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Повністю втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» - відсутній зв`язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу компанії на цих територіях з боку окупанта.

Листом № 01/38973 від 10.08.2023 НЕК "УКРЕНЕРГО" повідомив ПП «НАЦПРОД», що: "АКО неодноразово звертався ПАТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку (далі - ДКО) в систему управління ринком (MMS) виключно по об`єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформування АКО в разі завантаження ДКО іншими постачальниками послуг комерційного обліку (далі - ППКО) в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.

В зв`язку з продовженням надання ППКО ненульових ДКО по об`єктах генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, керуючись п.1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 (зі змінами), та враховуючи інформацію від ОС з зазначенням переліку об`єктів електроенергетики, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та датами настання таких обставин, ДКО по наданим ОС ТКО не можуть бути враховані як обсяг надходження в область обліку торгової зони ОЕС України

Значення сертифікованих ДКО в MMS для кожної ТКО об`єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України за квітень - травень 2023 року за другою версією, з 01 по 14 червня 2023 року за першою версією визначатимуться АКО на рівні 0 кВт*год."

Листом 01/4316 від 04.09.2023 НЕК "УКРЕНЕРГО" було повідомлено ППКО (ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО») згідно з списком, що керуючись п.1.1.2 Правил ринку та враховуючи протокольне рішення наради під головуванням НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють/працювали несинхронно з ОЕС України (п. 1 протоколу від 03.07.2023 № 48-п), значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної ТКО по зазначеним ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» об`єктам генерації з 01.07.2022 по 31.03.2023 (версія 3) визначається АКО на рівні 0 кВт*год.

В листі від 26.12.2023 № 01/71618 ПрАТ «НЕК «Укренерго» про розгляд адвокатського запиту зазначено, що в червні 2023 обсяг послуги з диспетчерського управління становив 0 МВт*год.

Повідомлено, що ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» як ППКО в ролі ОДКО передавало до НЕК «Укренерго» дані щодо обсягів відпуску/споживання електроенергії об`єктами генерації, які знаходились/знаходяться на окупованих територіях Запорізької області і працюють несинхронно з ОЕС України.

Також, листом від 04.04.2024 01/20274 ПрАТ «НЕК Укренерго» повідомило ПП «НАЦПРОД», що на платформу MMS, з урахуванням поточних технічних особливостей інтерфейсу та блокування можливості ППКО завантаження даних комерційного обліку безпосередньо в MMS, для забезпечення перерахунків АКО були завантажені нульові значення:

- Липень 2022 року - березень 2023 року (версія 3) - 01.09.2023;

- Квітень 2023 року (версія 2) - 19.06.2023;

- Травень 2023 року (версія 2) - 20.06.2023;

- 1 декада червня 2023 року (версія 1) - 15.06.2023.

З середини червня 2023 року застосовано процедуру блокування передачі даних комерційного обліку з платформи Датахаб в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об`єктами генерації.

В листі № 2528/22.3.1/7-24 від 08.03.2024 НКРЕКП повідомило, що до останнього звернулась НЕК «УКРЕНЕРГО» з проханням терміново провести спільну нараду з метою врегулювання проблемних питань, які зазначенні вище.

Відповідно до протоколу НКРЕКП № 48 від 03.07.2023, складеного за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, НЕК "УКРЕНЕРГО", ДП "Гарантований покупець", прийняті такі рішення:

"1. Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.

2. Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок.

3. Направити цей Протокол НЕК "УКРЕНЕРГО", ДП "Гарантований покупець" та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі.

4. НКРЕКП звернутись до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією після 24 лютого 2022 року."

У листі від 02.10.2023 вих.№ 01/49453 НЕК "УКРЕНЕРГО", посилаючись на положення ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.2.1., п.5.1.1., п.5.4.1., п.5.3.4. Кодексу системи розподілу, зазначило, що контроль за наявністю або відсутністю електричного зв`язку генеруючої установки, приєднаної до систем розподілу, належить до компетенції відповідного ОСР.

Також, у позовній заяві позивач зазначив, що протокол НКРЕКП № 48-п, на який посилається відповідач, як на підставу коригування ДКО, не є нормативно - правовим документом, а тому дії відповідача вважає неправомірними та просить суд відновити становище, яке існувало до порушення шляхом відновлення ДКО в MMS, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти доводів позивача та вказав, що питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, що підтверджується протоколом № 48-п.

Під час розгляду питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, яке було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, директором з комерційного обліку НЕК «Укренерго» було повідомлено присутнім, що до АКО надійшли листи з переліком установок, які працюють не синхронно з ОЕС України та про відсутність приєднання до мереж об`єктів виробників електричної енергії, які не працюють синхронно з ОЕС України. Незважаючи на дану обставину ППКО надають до платформи Датахаб щоденно валідовані дані щодо обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробників електричної енергії за «зеленим тарифом», що здійснюють відпуск електричної енергії в несинхронному з ОЕС України режимі.

Як зазначає відповідач, контроль за наявністю або відсутністю електричного зв`язку генеруючої установки, приєднаної до системи розподілу, належить до компетенції відповідного Оператора системи розподілу, в даному випадку ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», про що відповідача повідомляв АКО листом від 02.10.2023 року № 01/49453.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ПП «НАЦПРОД» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено осіб, які мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До таких осіб зазначена норма відносить юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18.

Отже, під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ПП «НАЦПРОД» направлені на визнання неправомірними дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД» за період з 1липня 2022 року по 30 червня 2023 року та зобов`язання відповідача відобразити (поновити) в системі в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції Приватного підприємства «НАЦПРОД»:

Підставою відповідного позову стало протиправне, на думку позивача, обнулення відповідачем в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з липня 2022 року - по червень 2023 року передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України "Про ринок електричної енергії" на НЕК "УКРЕНЕРГО", як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку. Оператор системи передачі забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п.20 ч.1 ст.33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з визначеннями, наведеними у ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор комерційного обліку електричної енергії - це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії - це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Повноваження адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) визначені ч.2 ст.53 Закону України "Про ринок електричної енергії" у відповідності до яких АКО, зокрема: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (п.4).

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (ч.7 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Пунктом 2.1.7 ККОЕЕ визначено основні ролі, які виконуються учасниками при забезпеченні комерційного обліку електричної енергії, та пов`язані з ними процеси вказані в цьому пункті. Зокрема, АКО виконує функцію (роль) АДКО (агрегатора даних комерційного обліку) щодо забезпечення таких процесів: отримання, перевірка, агрегація даних комерційного обліку; надання агрегованих даних комерційного обліку всім заінтересованим сторонам.

Відповідно до пп. 5-9, 12 п. 2.2.2 ККОЕЕ АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО; нагляду за відповідністю стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу.

Згідно з наведеними у пп. 6, 62, 63 п. 1.2.1 ККОЕЕ визначеннями: агрегація даних (агрегація) - упорядкування та об`єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється АКО з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності; сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії. Порядок передачі АКО даних комерційного обліку учасникам ринку унормовано главою 9.14 розділу IX ККОЕЕ.

У п.п. 9.14.1, 9.14.3 ККОЕЕ передбачено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

У статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п.9.9 ККОЕЕ перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку (пп.9.9.1.). ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу (пп.9.9.2.). ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО (пп.9.9.3.). Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені (пп.9.9.4.).

Виходячи із вище наведеного, упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування в порядку перевірки (сертифікації) валідованих даних комерційного обліку електричної енергії, надання таких даних учасникам ринку для здійснення розрахунків, віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого одноособово виконує НЕК "УКРЕНЕРГО".

При цьому, ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (НЕК "УКРЕНЕРГО") коригування даних комерційного обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, листом № 007-63/3069 від 30.05.2023 року ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» надало перелік ресурсних об`єктів генерації (31 об`єкт), які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України серед яких, було зазначено об`єкти позивача із зазначенням, що втрата контролю по об`єктах ПП «НАЦПРОД» відбулася у липні 2022 року.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, Запорізька область, Василівський район, на території сільської ради с. Мала Білозерка, з 26.02.2022 року знаходяться на тимчасовій території.

Місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії позивача є сонячна електростанція, розташована за адресою: Запорізька область, Василівський район, на території сільської ради с. Мала Білозерка (за межами населеного пункту).

Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно із ч.9 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець зобов`язаний продавати електричну енергію, куплену у виробників та активних споживачів, яким встановлено "зелений" тариф та об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.

Відтак, гарантований покупець зобов`язаний не лише купувати всю відпущену електричну енергію в суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, але й продавати її, що є неможливим у зв`язку відсутністю її фізичного відпуску в ОЕС України.

Відповідно до пп.6 п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 № 555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності: дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов`язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку; дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.

Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.

У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

При цьому у пункті 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

З огляду на зазначене, з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються.

Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, що підтверджується протоколом № 48-п. В межах наради представників ОСП, ДП "Гарантований Покупець" та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятором було надано роз`яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз`яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.п.10.3.1., 10.3.3. ККОЕЕ якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.

Отже, відповідно до положень ККОЕЕ передбачено, що сторона, яка не погоджується із рішенням Регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення.

Наразі рішення НКРЕКП, викладені у протоколі № 48 від 03.07.2023 є чинними.

Також суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія Акта перевірки НКРЕКП від 13.11.2023 № 475, складеного за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго», яким встановлено, що НЕК «Укренерго» надано Регулятору недостовірну інформацію щодо сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії, відпущеної генеруючими одиницями виробників електроенергії за «зеленим» тарифом, що здійснюють відпуск електроенергії в несинхронному з ОЕС України режимі, які були надані ДП «Гарантований покупець» для розрахунку вартості електроенергії, за яку здійснюється оплата виробникам електроенергії, що здійснюють діяльність з виробництва електроенергії за «зеленим» тарифом.

Тобто НКРЕКП додатково підтверджено, що первісні ДКО, у т.ч. по електроустановкам позивача, є помилковими і підлягали коригуванню.

Відповідні обставини також підтверджуються постановою НКРЕКП від 12.03.2024 року № 521, якою на ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» покладено штраф за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-nakladennya shtrafu-na-hersonoblenergo-za-porushennya-licenzijnih-umov-z-rozpodilu-elektrichnoyi energiyi).

Також, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 19.04.2024 № 759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» підпункт 5 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викласти в такій редакції:

« 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу ІХ ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.».

Згідно з ч.ч.6-9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.

Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

Рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

У постановах Верховного Суду від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21 зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Враховуючи викладене, з урахуванням того, Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, суд приймає до уваги постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 19.04.2024 № 759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332», яка є обов`язковою до застосування всіма суб`єктами на ринку електричної енергії, щодо визначення даних комерційного обліку електричної енергії на рівні нулю.

Суд також зазначає, що надані позивачем акти надання послуг за договором від 27.06.2019 № 0962-03015 за період з липня 2022 - по червень 2023 року судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження реальної передачі згенерованої електроустановкою позивача електричної енергії до ОЕС України.

Способи захисту цивільних прав і законних інтересів осіб, прав та законних інтересів суб`єктів господарювання визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України переліки способів захисту порушених прав та інтересів не є вичерпними.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, та, зокрема викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та інших.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19, від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові у від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 зазначила про те, що за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна позиція Верховного суду викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/1159/19).

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 в якій вказано, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ПП «НАЦПРОД» про визнання неправомірними дій відповідача в частині коригування даних в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ПП «НАЦПРОД» за період з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року та зобов`язання відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача, не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП «НАЦПРОД» може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом.

Суд також звертає увагу, що заявлена позивачем вимога в частині визнання дій неправомірними не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, наразі між ПП «НАЦПРОД» та Державним підприємством "Гарантований покупець" існує спір щодо стягнення з ПП «НАЦПРОД» переплати за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 електричну енергію (справа №908/3546/23). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 у справі №908/3546/23 позов Державного підприємства "Гарантований покупець" задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства Нацпрод на користь Державного підприємства Гарантований покупець 17 068 597 (сімнадцять мільйонів шістдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 32 коп. заборгованості та 256028 (двісті п`ятдесят шість тисяч двадцять вісім) грн. 96 коп. судового збору.

Зазначене рішення оскаржене в апеляційному порядку.

Наведені вище висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 січня 2024 року у справі №916/2248/22.

Також на переконання суду ініціювання позивачем цього позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (липень 2022 - червень 2023 року), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП «НАЦПРОД`у спірний період.

Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (постанова Верховного Суду від 04.09.2020 у справі №910/10764/19). Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №910/3232/22.

Підсумовуючи вище викладене, позивачем обрано спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у справі.

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) та від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПП «НАЦПРОД» до Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 86, 129, 231 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних Приватного підприємства "НАЦПРОД" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.11.2024.

Суддя Літвінова М.Є.


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	28.10.2024
Оприлюднено	25.11.2024
Номер документу	123211203
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Літвінова М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.10.2024 по справі 910/6200/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/6200/24

Рішення від 28.10.2024

Рішення від 13.11.2024

Ухвала від 08.11.2024

Ухвала від 02.10.2024

Ухвала від 11.09.2024

Ухвала від 14.08.2024

Ухвала від 05.07.2024

Рішення
від 28.10.2024 по справі 910/6200/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА