Ухвала

від 20.11.2024 по справі 910/12875/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.11.2024Справа № 910/12875/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврореконструкція"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про стягнення 574 143 561,80 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

За участі представників

від позивача: Годованець Л.Ю.;

Лаган Я.Ю. за довіреністю від 19.02.2024 № 190224-02/К-00;

Пономаренко В.М. за довіреністю від 09.11.2023 № 091123-01/К-12;

від відповідача: Ларькін М.М. (у порядку самопредставництва);

Комісар С.П. за довіреністю від 16.08.2023 № 16/08/23-04.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврореконструкція" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 574 143 561,80 грн., з яких: 397 920 676,22 грн. - компенсація витрат теплової енергії для покриття нормативних втрат при її транспортуванні, 4 854 607,52 грн. - 3 % річних, 11 039 766,46 грн. - інфляційні втрати, 160 328 511,60 грн. - збитки.

Ухвалою від 17.08.2023 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху та надав Товариству строк для усунення її недоліків.

25.08.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства від 25.08.2023 року № 12/5-18/1968 про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 30.08.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/12875/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 04.10.2023 року.

15.09.2023 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Підприємства на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти пред`явлених до нього вимог та вказало, що у спірних правовідносинах має бути враховано, що оскільки тариф на теплову енергію складається не з витрат на споживання, а з витрат на виробництво, транспортування та постачання одиниці Гкал теплової енергії, тобто заявлена у справі вимога про компенсацію має не товарний, а компенсаційний характер (компенсація), тому підлягають відшкодуванню виключно "витрати, пов`язані з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах" як це передбачено пунктом 40 Порядку формування тарифів. Відшкодування вартості втраченої теплової енергії та втраченого прибутку пунктом 40 Порядку формування тарифів не передбачено, а тому вимоги Товариства, визначені на підставі тарифів на виробництво теплової енергії (які включають прибуток, інвестиційну складову та інші додаткові витрати, і нарахування податку на додану вартість), є необґрунтованими та не відповідають пункту 40 Порядку формування тарифів, на підставі якого заявлено вимогу про компенсацію втрат. Підприємство також вказало, що у даному випадку законодавством на транспортуючу організацію (відповідача) покладено обов`язок компенсувати теплогенеруючій організації (позивачу) лише витрати, пов`язані з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах (з урахуванням понаднормативних втрат) за рахунок тарифу, умови реалізації якого були узгоджені сторонами у пункті 3.2.10 Договору від 01.06.2017 року № 5. Так, за умовами цього правочину, у випадках, прямо передбачених чинними законами України, відповідач має здійснювати відшкодування витрат Товариства, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачаються в теплових мережах Підприємства. Таке відшкодування здійснюється в порядку та на умовах, письмово погоджених сторонами у відповідному договорі. Витрати Товариства, пов`язані з виробництвом теплової енергії, що втрачається у внутрішньобудинкових мережах, мережах споживачів та інших мережах, що не знаходяться у власності Підприємства, у будь-якому випадку відшкодуванню не підлягають. Отже, відшкодування витрат позивача на покриття втрат теплової енергії здійснюється у випадках, прямо передбачених виключно законами України. Однак, жоден чинний закон України прямо не передбачає здійснення такого відшкодування. Натомість Порядок формування тарифів (постанова КМУ від 01.06.2011 № 869), на підставі якого заявлено позовні вимоги у цій справі, не є законом України, а є підзаконним актом.

Крім того, більш ніж мільярдна (1 303 155 760,87 грн. станом на 23.08.2023 року) заборгованість позивача перед відповідачем за отриману послугу з транспортування теплової енергії за спірним Договором негативно впливає на стан обігових коштів відповідача, що істотно зменшує можливості Підприємства з модернізації, удосконалення, ремонту та підтримання технічного стану теплових мереж, що, у свою чергу, негативно впливає і на розмір витрат, які у такому випадку мають розглядатись як збитки у вигляді неотриманого доходу від діяльності з транспортування теплової енергії саме для відповідача, а не як збитки для позивача.

Також відповідач звернув увагу на положення пункту 5.1.2 Договору від 01.06.2017 року № 5, в якому сторони погодили умови звільнення відповідача від обов`язку відшкодування збитків позивача, зокрема: відшкодування збитків Підприємством не здійснюється у випадках, коли такі збитки спричинені простроченням здійснення оплати в строки, визначені Договором, а також неналежним виконанням Товариством своїх обов`язків за Договором.

Слід також зазначити, що у відзиві на позовну заяву Підприємство у порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України поставило позивачу ряд питань, а також просило суд продовжити відповідачу процесуальний строк на подання доказів - висновку судово-економічної експертизи - на 50 календарних днів, починаючи з 15.09.2023 року.

03.10.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відмова Товариства від 29.09.2023 року № 15/5-18/2281 від надання відповідей на поставлені Підприємством запитання.

04.10.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача, в якому останній просив суд продовжити Товариству процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву.

Крім того, 04.10.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив суд зупинити провадження у даній справі до набуття законної сили рішеннями господарського суду міста Києва у пов`язаних з нею справах № 910/6306/21, № 910/16781/21, № 910/4109/22 та № 910/9531/23, предметом спору в яких є стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості за послуги з транспортування теплової енергії за Договором від 01.06.2017 року № 5 за загальний період з 01.10.2020 року по 30.06.2023 року.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/12875/23 на 30 днів. Крім того, суд продовжив відповідачу строк на подання висновку експерта до 27.10.2023 року, встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 06.11.2023 року, встановив відповідачу строк на подання заперечень до 17.11.2023 року, а також відклав підготовче засідання на 22.11.2023 року.

16.10.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів, у тому числі копії висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 29.09.2023 року № 21363/23-72/21364/23-71. Означені документи долучені судом до матеріалів справи.

06.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства на відзив на позовну заяву, в якій останнє вказало про те, що розрахункові (нормативні) втрати не виникають внаслідок протиправної поведінки теплотранспортуючої організації, а отже не є збитками в юридичному розумінні. Враховуючи викладене, до розрахункових (нормативних втрат) не можуть бути застосовані положення пункту 5.1.2 Договору № 5 про випадки звільнення сторони від відшкодування збитків. Разом із тим, сума компенсації нормативних втрат теплової енергії у теплових мережах включена до тарифу на транспортування теплової енергії та має бути сплачена відповідачем на користь Товариства.

Також, позивач звернув увагу на те, що оплата транспортування теплової енергії за встановленим тарифом, який включає, в тому числі, витрати на утримання мереж, покладається на кінцевого споживача комунальної послуги з постачання теплової енергії, яка надається відповідачем мешканцям міста Києва. Тим не менше, ані законодавство, ані Договір № 5 не ставлять виконання обов`язку Підприємства з компенсації позивачу втрати теплової енергії у теплових мережах під умову отримання оплати від споживачів за послуги з постачання теплової енергії (так само як і не ставить під відповідну умову обов`язок позивача оплачувати послуги відповідача з транспортування теплової енергії). Зазначені обов`язки виникають у сторін відповідно до вимог законодавства та умов Договору № 5 внаслідок фактичного надання відповідачем послуг з транспортування теплової енергії.

У відповіді на відзив позивач також наголосив на безпідставності посилань Підприємства на невиконання Товариством зобов`язань із оплати послуг відповідача з транспортування теплової енергії, що, нібито унеможливлює своєчасний ремонт мереж відповідача, як на підставу для звільнення останнього від обов`язку відшкодування витрат для покриття понаднормативних втрат теплової енергії.

Товариство зазначило, що обсяги втрат теплової енергії в абонентських теплових мережах споживачів позивача, які задіяні у процесі доставки (транспортування) теплової енергії позивача до споживачів, включаються Товариством до обсягів поставленої теплової енергії споживачам та не входять до обсягів втрат теплової енергії позивача в теплових мережах Підприємства. У той же час, посилання відповідача на відсутність виокремленого розрахунку втрат теплової енергії в мережах Підприємства окремо від мереж інших власників/безхазяйних мереж на обґрунтування передчасності та безпідставності позову є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи.

17.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Підприємства, в яких останнє вказало, що тривала несплата позивачем за надані послуги з транспортування теплової енергії та утворення значної суми заборгованості перед відповідачем за Договором № 5 може свідчити про сприяння Товариством утворенню якнайбільших втрат теплової енергії і намагання таким чином отримати якнайбільший прибуток за рахунок стягнення з відповідача компенсації витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах, розрахованих не за собівартістю виробництва теплової енергії, а за тарифом на виробництво теплової енергії, який включає планований прибуток, в умовах мораторію на підвищення тарифів для споживачів теплової енергії при відсутності такого мораторію на підвищення тарифів на виробництво теплової енергії. Тому вартість компенсації витрат, пов`язаних з виробництвом теплової енергії, що втрачається в теплових мережах, не має розраховуватись за тарифом на виробництво теплової енергії, а саме за собівартістю виробництва теплової енергії позивача, як прямо передбачено пунктом 40 Порядку № 869.

21.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача, в якому останній просив суд викликати у підготовче засідання експертів Олену Денисенко та Юлію Матвєєву для надання усних пояснень щодо їх висновку за результатами проведення економічного дослідження від 27.07.2023 року № 11455/23-72. В обґрунтування цього клопотання відповідач посилався на те, що вказані у висновку експертів за результатами проведення економічного дослідження від 27.07.2023 № 11455/23-72 обсяги планових втрат теплової енергії позивача в теплових мережах інших організацій не співпадають з обсягами планових втрат теплової енергії позивача в теплових мережах відповідача, узгодженими сторонами у Річному плані виробництва, транспортування та постачання теплової енергії/надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води на 12 місяців з 01.10.2020 КП "Київтеплоенерго".

До початку призначеного підготовчого засідання 22.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача на висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 29.09.2023 року № 21363/23-72/21364/23-71.

Крім того, до початку означеного підготовчого засідання через систему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Слід також зазначити, що до початку підготовчого засідання 22.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшов зустрічний позов Підприємства про стягнення з Товариства основного боргу за договором про надання послуг з транспортування теплової енергії від 01.06.2017 року № 5 у розмірі 7 433 888,76 грн. Одночасно відповідач просив суд визнати поважною причину пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви та поновити строк для її подання.

У підготовчому засіданні 22.11.2023 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.12.2023 року.

Ухвалою від 27.11.2023 року, з урахуванням ухвали від 14.12.2023 року, господарський суд міста Києва відмовив Підприємству в поновленні процесуального строку для подання зустрічного позову, а зустрічну позовну заяву - повернув заявникові.

До початку призначеного підготовчого засідання 06.12.2023 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Зважаючи на означене клопотання Товариства, у підготовчому засіданні 06.12.2023 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.12.2023 року.

Разом із тим, ухвалою від 12.12.2023 року Північний апеляційний господарський суд витребував у господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12875/23 для апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду від 27.11.2023 року в цій справі.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 14.12.2023 року господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі № 910/12875/23 до перегляду ухвали місцевого господарського суду від 27.11.2023 року в даній справі у порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.

15.12.2023 року матеріали справи № 910/12875/23 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою від 20.03.2024 року Північний апеляційний господарський суд залишив ухвалу господарського суду міста Києва від 27.11.2023 року в справі № 910/12875/23 без змін.

08.04.2024 року матеріали справи № 910/12875/23 надійшли до місцевого господарського суду.

Ухвалою від 18.04.2024 року господарський суд міста Києва поновив провадження у справі № 910/12875/23 та призначив підготовче засідання на 15.05.2024 року.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.05.2024 року.

28.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 28.05.2024 року, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи копії позовної заяви від 16.05.2024 року № 20.2/УПНюр/5074 Товариства до Підприємства про стягнення 1 014 607,52 грн. та листів позивача від 07.12.2020 року № ДЕЗ-3022, від 22.10.2021 року № ДЕЗ-3373, від 08.11.2021 року № ДЕЗ-3589, від 02.02.2023 року № 20.4/289, від 02.03.2023 № 20.4/631, а також поновити процесуальний строк на подання означених доказів.

У підготовчому засіданні 29.05.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2024 року.

У підготовчому засіданні 26.06.2024 року суд долучив подані відповідачем 28.05.2024 року докази до матеріалів справи.

Разом із тим, зважаючи на відкликання представником відповідача у підготовчому засіданні 26.06.2024 року раніше поданих Підприємством клопотань про зупинення провадження у справі та про виклик у підготовче засідання експертів Олени Денисенко та Юлії Матвєєвої, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду по суті та вирішення вищенаведених клопотань відповідача.

Ухвалою від 26.06.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/12875/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 17.07.2024 року.

16.07.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Підприємства від 16.07.2024 року, в якому останнє просило суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 910/16781/21, № 910/4109/22 та № 910/9531/23.

До початку призначеного судового засідання 17.07.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли доповнення Підприємства від 17.07.2024 року до його клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 17.07.2024 року оголошувалася перерва до 07.08.2024 року.

06.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства від 06.08.2024 року проти задоволення клопотання Підприємства про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 07.08.2024 року оголошувалася перерва до 18.09.2024 року.

У судовому засіданні 18.09.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання Підприємства про зупинення провадження у справі, а також оголосив перерву до 25.09.2024 року.

У судовому засіданні 25.09.2024 року оголошувалася перерва до 23.10.2024 року.

02.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Товариства від 02.10.2024 року щодо розбіжностей у розрахунках обсягу нормативних втрат.

10.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Підприємства від 09.10.2024 року проти прийняття судом до розгляду пояснень Товариства стосовно розрахунку позовних вимог.

21.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Товариства від 21.10.2024 року.

У судовому засіданні 23.10.2024 року оголошувалася перерва до 06.11.2024 року.

04.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Підприємства від 02.11.2024 року.

До початку призначеного судового засідання 06.11.2024 року через систему "Електронний суд", а також через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Зважаючи на означене клопотання, у судовому засіданні 06.11.2024 року оголошувалася перерва до 20.11.2024 року.

У судовому засіданні 20.11.2024 року суд долучив до матеріалів справи подані учасниками справи додаткові пояснення від 21.10.2024 року та від 04.11.2024 року.

Після долучення судом означених доказів до матеріалів справи, представник Підприємства заявив усне клопотання про надання йому часу для підготовки письмової заяви про відвід судді від розгляду справи.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 20.11.2024 року суд оголосив технічну перерву для надання можливості представнику відповідача підготувати та подати письмову заяву про відвід судді.

Після закінчення технічної перерви у судовому засіданні 20.11.2024 року представник відповідача подав письмову заяву від 20.11.2024 року про відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/12875/23.

Означена заява мотивована тим, що суд відмовив Підприємству в задоволенні поданого ним клопотання від 16.07.2024 року про зупинення провадження у справі з посиланням на приписи частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України (якою встановлено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу), однак прийняв до розгляду подані позивачем докази на стадії розгляду справи по суті.

Наведені обставини, на думку Підприємства, свідчать про явну необ`єктивність та упередженість судді Ломаки В.С. під час розгляду справи та її очевидну прихильність до Товариства.

Ухвалою від 20.11.2024 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Підприємства про відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/12875/23, враховуючи положення частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Разом із тим, положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України встановлює недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За умовами частин 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі "Білуха проти України" та від 28.10.1998 року в справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, при наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Керуючись статтями 35, 38 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням викладеного, зважаючи на наявність сумнівів щодо неупередженості складу суду при розгляді даної справи, які були висловлені, зокрема, відповідачем при поданні заяви від 20.11.2024 року про відвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/12875/23, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення в учасників справи чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Ломака В.С. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 910/12875/23 за позовом Товариства до Підприємства про стягнення 574 143 561,80 грн., та матеріали судової справи № 910/12875/23 передати уповноваженій особі для вирішення питання про її повторний автоматизований розподіл.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Ломаки В.С. від розгляду справи № 910/12875/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврореконструкція" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 574 143 561,80 грн. задовольнити.

2. Матеріали справи № 910/12875/23 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (20.11.2024 року) та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.11.2024 року.

Суддя В.С. Ломака