Рішення

від 11.11.2024 по справі 916/2296/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(додаткове)

"11" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2296/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-1669/24 від 28.10.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 916/2296/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Залізнична, буд. 72, кв. 9; код ЄДРПОУ 42824065)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, оф. 8, каб. № 2; код ЄДРПОУ 40362398)

про стягнення 324 497,71 грн;

представники сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/2296/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" про стягнення 324 497,71 грн.

Рішенням від 23.10.2024 позов задоволено.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції складає 30 000,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.10.2024, представник позивача до закінчення стадії судових дебатів заявив про намір подати докази понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

28.10.2024 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача 30 000,00 грн витрат на правничу (правову) допомогу.

Ухвалою від 29.10.2024 призначено розгляд заяви представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу на 11.11.2024.

11.11.2024 представник позивача подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.

11.11.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання було мотивовано тим, що про подану позивачем заяву відповідач дізнався з порталу «Судова влада», засобами поштового зв`язку не отримував, свої заперечення, які підлягають дослідженню судом, надіслав засобами кур`єрського поштового зв`язку. Крім того, представник відповідача послався на те, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану не зможе бути присутнім у судовому засіданні.

Суд протокольною ухвалою від 11.11.2024 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на таке.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб вони відбувались без затримок та були ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Так, ухвалу від 29.10.2024 про призначення заяви до розгляду із зазначенням дати, часу та місця судового засідання відповідачу було надіслано до його електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та отримано останнім 30.10.2024.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, господарським процесуальним законодавством визначено строки розгляду заяви щодо розподілу судових витрат.

Більше того, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду заяви, з урахуванням того, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, а також з огляду на те, що за приписами ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, господарський суд не вбачав підстав для відкладення судового засідання.

Крім того, суд зазначає, що за приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Втім, відповідачем не надано жодних доказів, на підставі яких суд міг би встановити поважність причин для відкладення судового засідання.

Введення в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для відкладення судового розгляду без належного обґрунтування підстав для такого відкладення з наданням відповідних доказів.

Разом з тим, суд критично відноситься до посилань представника відповідача щодо направлення до Господарського суду Одеської області заперечень з додатками засобами кур`єрської доставки. Як слідує зі змісту клопотання, відповідні заперечення вже було сформовано відповідачем та у випадку наявності наміру подати їх до суду, він не був позбавлений права на таке подання в електронному вигляді шляхом направлення через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», аналогічно направленню відповідним чином клопотання про відкладення розгляду справи. Втім, таким правом відповідач не скористався та жодним чином не пояснив, що завадило поданню до суду заперечень в електронному вигляді.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

11.11.2024 судом складено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У якості доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу до заяви додано копії Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг № 14/12/23-1 від 14.12.2023, Додаткової угоди № 01 від 14.05.2024 до Договору, Акту здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката № 2296 від 28.10.2024, рахунку на оплату № 2296 від 28.10.2024.

Як встановлено судом, 14.12.2023 між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» як клієнтом укладено Договір про надання професійної правової (правничої) допомоги адвоката та юридичних послуг № 14/12/23-1 (далі Договір), згідно з п. 1.1. якого виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової (правничої) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору за надані послуги з правової допомоги клієнт сплачує виконавцю гонорар (ціну послуг). Розмір ціни послуг за правову допомогу виконавця, в тому числі гонорару адвокатів за представництво в суді, в органі оскарження та іншу правничу допомогу, пов`язану із наданням послуг за цим Договором, включаючи підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічників адвоката та інших залучених виконавцем спеціалістів, та порядок розрахунків визначаються згідно з умовами відповідної додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 4.4. Договору за кожним фактом надання послуг за домовленістю сторін виконавцем складається відповідний акт наданих послуг у двох примірниках, які направляються для підписання клієнту.

14.05.2024 виконавець та клієнт підписали Додаткову угоду № 01 до Договору, за умовами якої погодили доручення клієнта щодо необхідних йому послуг з правової допомоги адвоката та умови надання послуг щодо стягнення заборгованості з ТОВ «ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» на користь ТОВ «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» за договором транспортного експедирування № 181-Р від 01.06.2023.

Цією Додатковою угодою до Договору позивач з адвокатом погодили:

- мету доручення: максимально ефективний захист прав та інтересів клієнта у спорі щодо стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування № 181-Р від 01.06.2023 з ТОВ «ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ»;

- зміст (орієнтовний обсяг) послуг доручення: первинна усна правова консультація з приводу доручення клієнта; попереднє обговорення з клієнтом обставин спору; аналіз нормативно-правової бази та судової практики з питань господарського спору, опрацювання і узгодження з клієнтом правової позиції; аналіз бухгалтерської, договірної та іншої документації клієнта; відбір та формування необхідних для справи доказів; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості; участь в судових засіданнях; підготовка процесуальних документів по суті справи, їх узгодження з клієнтом; підготовка і подача інших процесуальних документів та доказів, вчиненні інших дій для досягнення мети доручення;

- особу, відповідальну за виконання доручення: адвокат Лук`яненко В.О.;

- ціну послуг 30 000,00 грн та вартість однієї години роботи 3 000,00 грн;

- спосіб підтвердження виконання доручення: погоджений (затверджений) сторонами акт здачі-приймання послуг;

- порядок оплати доручення: на основі виставленого виконавцем рахунку на оплату протягом 10 банківських днів.

28.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» та Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» підписали Акт № 2296 здачі-приймання послуг з правової (правничої) допомоги адвоката, згідно з яким виконавець надав, а клієнт прийняв послуги правничої допомоги на суму 30 000,00 грн.

Акт містить детальний опис виконаних адвокатом робіт із зазначенням витраченого часу, ціни та кінцевої суми вартості послуг.

28.10.2024 Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ ВЕРІТІ» виставило позивачу рахунок на оплату послуг з правової допомоги № 2296 на суму 30 000,00 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вирішуючи у даній справі питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), виходячи з того, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу була подана стороною позивача за результатами розгляду спору по суті, зважаючи на конкретні обставини справи, з урахуванням наданих стороною позивача доказів на підтвердження таких витрат та відсутність заперечень проти заявленої суми витрат з боку відповідача, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 30 000,00 грн є такими, що цілком відповідають критеріям, визначеним ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим заява представника позивача про відшкодування таких витрат підлягає задоволенню.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву (вх. № 2-1669/24 від 28.10.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 916/2296/24 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, оф. 8, каб. № 2; код ЄДРПОУ 40362398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР-АВТО ЮКРЕІН» (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Залізнична, буд. 72, кв. 9; код ЄДРПОУ 42824065) 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини додаткового рішення складено 11 листопада 2024 р. Повний текст додаткового рішення складено та підписано 19 листопада 2024 р.

Суддя Р.В. Волков