ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3345/21(916/4077/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник позивача - Беркут М. С.,
представник відповідача-1 та відповідача-2 - Кудрявцев О. В.,
представник третьої особи - Гижко О. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" - арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024
у складі колегії суддів: Філінюк І.Г. (головуючий), Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2024
у складі судді Грабован Л.І.
у справі № 916/3345/21 (916/4077/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича
до відповідачів:
1) Приватного підприємства "Харчові технології";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-КР"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання протиправними та скасування рішень приватних нотаріусів, -
ВСТАНОВИВ
На розгляд суду постало питання визнання недійсними правочинів боржника з відчуження належного йому нерухомого майна як фраудаторних.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 11.01.2016 було відкрито провадження у справі № 916/36/16 за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод") про стягнення заборгованості.
2. У вказаній справі ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" подано зустрічний позов про визнання недійсним договору від 30.06.2015 № 151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки № 151214Р24 від 30.07.2014.
3. 16.02.2016 рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2016, у позові АТ "Укрексімбанк" про стягнення боргу з ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" було відмовлено повністю. У той же час, суди першої та апеляційної інстанцій задовільнили зустрічний позов ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" та визнали недійсним договір від 30.06.2015 № 151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки № 151214Р24 від 30.07.2014.
4. У подальшому вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані судом касаційної інстанції.
5. 12.04.2016 між ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод", Приватним підприємством "Харчові технології" (далі - ПП "Харчові технології" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром-КР" (далі - ТОВ "Агропром-КР") був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (зареєстрований в реєстрі за №904 бланк HAT 840693, 840694) (т. 1 а.с. 116-120, т. 6 а.с. 191-194), п. 1.1. якого передбачено, що ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" продало, а ПП "Харчові технології" та ТОВ "Агропром-КР" купили у приватну спільну часткову власність (розподіл часток у праві власності на майно - ПП "Харчові технології" - 99/100 часток) ТОВ "Агропром-КР" - 1/100 частку) нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 28 053, 6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132.
6. Згідно з п. 2. вказаного договору нерухоме майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на майно №28071590, виданого 14.10.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Заєць К. В.
7. Продаж нерухомого майна зроблено за ціною - 87 378 946,80 грн.
8. Оціночна вартість нерухомого майна згідно з висновком про оціночну вартість у звіті складеного 13.11.2015 суб`єктом оціночної діяльності, фізичною особою-підприємцем, становить 72 815 789 грн без ПДВ.
9. Відповідно до п. 2 договору № 904 ПП "Харчові технології" (відповідач-1) зобов`язаний сплатити на користь позивача протягом шести місяців з моменту укладення договору повністю або рівними чи нерівними частинами 86 505 157,33 грн, а ТОВ "Агропром-КР" (відповідач - 2) - 873 789,47 грн.
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем-1 долучено до матеріалів справи належну копію договору № 904, зі змісту якої вбачається, що договір № 904 було укладено у нотаріальній формі 12.04.2016. Перша сторінка договору № 904 надрукована на нотаріальному бланку наступної серії та номеру - НАТ 840693. Окрім цього, ліквідатором до позовної заяви долучено копію договору № 904, яка була отримана ліквідатором від приватного нотаріуса Рисіної С. В. На останній сторінці вказаної копії міститься запис, який свідчить про серію та номери нотаріальних бланків, використаних для друку договору № 904, а саме: "НАТ 8406…, НАТ 8406…, НАТ 8406…").
11. Відповідач-2 (ТОВ "Агропром-КР") на підтвердження оплати за договором № 904 надав платіжні інструкції № 7 від 21.02.2017 та № 9 від 03.03.2017 (т.5 а.с.56-57) на загальну суму 873 789,47 грн, в яких зазначено призначення платежу "За нежитлові будинки та споруди згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2016" та "За нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2016 р." відповідно.
12. Транзакції на виконання зазначених платіжних інструкцій відображені у виписці по поточному рахунку позивача в АТ "ОТП Банк" № 26003455020797, яку до позовної заяви долучив ліквідатор.
13. Судами встановлено, що на підтвердження оплати за договором № 904 відповідач-1 (ПП "Харчові техгології") надав суду копії платіжних інструкцій № № 125-134 від 25.05.2016 та № № 135-147 від 26.05.2016 (т.4.а.с. 128,129,197-203) на загальну суму 86 505 157,33 грн. Транзакції за вказаними платіжними інструкціями у відповідні дати, з аналогічними сумами та призначенням платежу також відображені у виписці по поточному рахунку позивача в АТ "ОТП Банк" № 26003455020797, яку до позовної заяви долучив ліквідатор (т.2 а.с.7-8).
14. 12.04.2016 між ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод", ПП "Харчові технології" та ТОВ "Агропром-КР" був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстрований в реєстрі за №907, бланк НАТ 840697, 840699) ( т.1 а.с.121-125, т.6 а.с. 195-199), п. 1.1. якого передбачено, що ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" продало, а ПП "Харчові технології" та ТОВ "Агропром-КР" купили у приватну спільну часткову власність (розподіл часток у праві власності на майно - ПП "Харчові технології" - 99/10 часток, ТОВ "Агропром-КР" - 1/100 частку) земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5102817232016 від 31.03.2016, виданого Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області земельна ділянка має наступні характеристики: загальна площа земельної ділянки 6, 8445 га; кадастровий номер: 5110136600:30:005:0010. Згідно п. 2 вказаного договору продаж земельної ділянки здійснено за ціною - 6 535 200 грн.
15. Відповідно до п. 2 договору № 907 його ціна складає 6 535 000 грн, з яких відповідач-1 зобов`язаний сплатити на користь позивача повністю або рівними чи нерівними частинами 6 469 848 грн, а відповідач-2 - 65 352 грн.
16. Відповідно до п. 3 зазначеного договору оціночна вартість земельної ділянки становить 5 446 000 грн, згідно з висновком про оціночну діяльність земельної ділянки у Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного 28.12.2015.
17. Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що під обтяженням, забороною відчуження (арештом), іпотекою згідно з витягами, виданими з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2016, ця земельна ділянка не перебуває.
18. Відповідачем-1 долучено до матеріалів справи копію договору № 907, зі змісту якої вбачається, що договір № 907 укладено у нотаріальній формі 12.04.2016. Перша сторінка договору № 907 надрукована на нотаріальному бланку наступної серії та номеру - НАТ 840697. Також, ліквідатор до позовної заяви долучив копію договору № 907, яка була отримана ліквідатором від приватного нотаріуса Рисіної С.В. На останній сторінці вказаної копії міститься запис, який явно свідчить про серію та номери нотаріальних бланків, використаних для друку договору № 904, а саме: "НАТ 84069…, НАТ 84069…, НАТ 84069…".
19. На підтвердження оплати за договором № 907 відповідач-1 надав суду копії платіжних інструкцій № № 123, 124 від 25.05.2016 (т.4 а.с.130) про перерахування на користь позивача грошових коштів в сумі 6 535 200 грн.
20. Оскільки відповідач-1 сплатив на користь позивача надмірні грошові кошти, останній 31.05.2016 повернув відповідачу-1 зайво перераховані кошти в сумі 65 352,00 грн. Дана транзакція підтверджується наданою відповідачем-1 платіжною інструкцією № 77 від 31.05.2016 (т.4 а.с.196).
21. Транзакції за вказаними платіжними інструкціями у відповідні дати, з аналогічними сумами та призначенням платежу, як встановили суди попередніх інстанцій, також відображені у виписці по поточному рахунку позивача в АТ "ОТП Банк" № 26003455020797, яку до позовної заяви долучив ліквідатор.
22. Відповідач-2 на підтвердження оплати своєї частини ціни договору № 907 надав суду платіжне доручення № 6 від 21.02.2017 на суму 65 352 грн з призначенням платежу: "За земельну ділянку, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.04.2016". Транзакція на виконання даного платіжного доручення відображена у виписці по поточному рахунку позивача в АТ "ОТП Банк" № 26003455020797, яку до позовної заяви долучив.
23. 28.07.2017 між ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод", ПП "Харчові технології" був укладений купівлі-продажу нерухомого майна (т.1 а.с.126-131), п. 1.1. якого передбачено, що відповідно до умов цього договору продавець, передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) визначений цим договором об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля цеху, загальною площею 290, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 134-А, що належить продавцю на праві власності, і сплачує за нього визначену цим договором ціну. Нерухоме майно, що відчужується продавцем за цим договором, розташоване на земельній ділянці: площею 6, 8445 га; кадастровий номер: 5110136600:30:005:0010.
24. Згідно з п. 1.2. вказаного договору нерухоме майно, що відчужується продавцем за цим договором, належить продавцеві на підставі рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2010 по справі №20/51-10-2074.
25. Відповідно п. 2.1. зазначеного договору згідно з довідкою про балансову вартість, виданою 28.07.2017 ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод", балансова вартість відчуженого нерухомого майна становить 320 150 грн без ПДВ.
26. Пунктом 2.3. вказаного договору передбачено, що ціна продажу відчужуваного нерухомого майна складає 384 180 грн.
27. Згідно з п. 2.4. зазначеного договору всі платежі за цим договором здійснюються покупцем в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок продавця.
28. ПП "Харчові технології" на підтвердження оплати надало суду платіжну інструкцію № 13 від 28.07.2017 (т.4 а.с.131) на суму 384 180 грн, яка складає 100 % ціни договору № 987. Зазначена транзакція у відповідну дату, з аналогічною сумою та призначенням платежу відображена у виписці по поточному рахунку позивача в АТ "ОТП Банк" № 26003455020797, яку до позовної заяви долучив ліквідатор (аркуш позовної заяви 270).
29. Позивачем долучена до матеріалів справи копія рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2010 у справі № 20/51-10-2047, яким за позивачем визнано право власності на нежитлову будівлю цеху, площею 290.7 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Мечникова, будинок 132-А. З тексту зазначеного рішення вбачається, що позивачем було здійснено будівництво нежитлової будівлі цеху по переробці лушпиння соняшника в гранульоване паливо, загальною площею 290,7 кв.м, на підставі проекту будівництва "Відділення по переробці лушпиння соняшника в гранульоване паливо" (аркуші позовної заяви 56-57). Окрім того, у технічному паспорті на виробничий будинок - нежитлова будівля цеху № 132-А, по вул. Мечникова, місто Одеса, в якому зазначено, що цех загальною площею 290,7 кв.м. складається зі складу та грануляційної ( т.1 а.с. 60-63).
30. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №314818975 від 10.11.2022 об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 26 536, 1 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, право власності припинено ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" 12.04.2016.
31. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №345130099 від 04.09.2023 нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 26 536, 1 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, належать на праві спільної часткової власності із розміром частки - 99/100 ПП "Харчові технології".
32. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №345129062 від 04.06.2023 земельна ділянка, кадастровий номер: 5110136600:30:005:0010, площа 6, 8445 га, адреса: м. Одеса, вул. Мечникова, земельна ділянка 132 , належать на праві спільної часткової власності із розміром частки - 1/100 ТОВ "Агропром-КР".
33. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №345130603 від 04.09.2023 нежитлова будівля цеху, загальна площа 290, 7 кв.м., адреса: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132-А, належить ПП "Харчові технології".
34. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що станом на 12.04.2016 - дату укладення договору № 904 та договору № 907:
- ПП "Харчові технології": засновник (учасник)/кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_6; керівник - ОСОБА_1 .
- ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод": засновники (учасники) - компанії ДЕФРАНСІЗ ХОЛДІНГЗ ЛТД (Кіпр), ТАНСЛІ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (Кіпр), ТЕРМАТЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (Кіпр), АНГІЛЕРІ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (Кіпр), КАРТІНЕТ ХОЛДІНГЗ ЛТД, ЛАЗЗЕРІ ХОЛДІНГЗ ЛТД (Кіпр), КОМПАНІЯ КОНКОМ КОММЕРЦІАЛ С.А. (Швейцарія), КОМПАНІЯ СЕНТАКУ АГ (Швейцарія), Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛКО" (керівник - ОСОБА_2 , засновник (учасник) - КОРПОРАЦІЯ "АРІСТОН БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН С.А." (Республіка Панама, кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_7)); кінцевий бенефіціарний власник - "ТІТАН ЛТД" (Республіка Беліз); керівник - ОСОБА_3 .
35. Станом на 28.07.2017 - дату укладення договору № 987:
- ПП "Харчові технології": - засновник (учасник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "САН ЛАЙНГРУП" (керівник - ОСОБА_4 , засновник - компанія "ВЕРМІНІА ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД" (Кіпр); - кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_5 ; - керівник - ОСОБА_1 .
- ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод": засновники (учасники) - компанії "ДЕФРАНСІЗ ХОЛДІНГЗ ЛТД" (Кіпр), "ТАНСЛІ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД" (Кіпр), "ТЕРМАТЕН ІНВЕСТМЕНТС ЛТД" (Кіпр), "АНГІЛЕРІ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД" (Кіпр), "КАРТІНЕТ ХОЛДІНГЗ ЛТД", "ЛАЗЗЕРІ ХОЛДІНГЗ ЛТД" (Кіпр), КОМПАНІЯ КОНКОМ КОММЕРЦІАЛ С.А. (Швейцарія), КОМПАНІЯ СЕНТАКУ АГ (Швейцарія), Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛКО" (керівник - ОСОБА_2 , засновник (учасник) - КОРПОРАЦІЯ "АРІСТОН БІЗНЕС КОРПОРЕЙШН С.А." (Республіка Панама, кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_7)); кінцевий бенефіціарний власник - "ТІТАН ЛТД" (Республіка Беліз); керівник - ОСОБА_3 .
36. Станом на 12.04.2016 - дату укладення договорів купівлі-продажу:
- ТОВ "Агропром-КР" знаходилося за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, 74А: засновник/керівник - Янко Микола Володимирович.
37. 16.11.2018 рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/36/16 стягнуто з ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором №151213К17 від 21.08.2013 87 555 000 дол. США, що еквівалентно 2 172 963 016,97 грн простроченої заборгованості за кредитом, 12 554 551,84 дол. США, що еквівалентно 311 582 169,41 грн прострочених процентів за користування кредитом, 422 013 544,04 грн простроченої комісії за управління кредитом, 41 934 949, 52 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 44 176 786,79 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 31 327 329,68 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1 754,04 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; за кредитним договором №151214К12 від 10.06.2014 20 000 000 дол. США, що еквівалентно 496 365 260 грн простроченої заборгованості за кредитом, 2 352 589,43 дол. США, що еквівалентно 58 387 183,20 грн.прострочених процентів за користування кредитом, 11 110 300,82 грн простроченої комісії за управління кредитом, 8 106 795,62 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 907 479,03грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1 169,36 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; за кредитним договором №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р. 910 000 дол. США, що еквівалентно 22 584 619,33 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 112 572,21 дол. США, що еквівалентно 2 793 846,71 грн прострочених процентів за користування кредитом, 2 832 098,43 грн. простроченої комісії за управління кредитом, 980 007,92 грн простроченої комісії за зобов`язання, 392 600,65 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 226 439,37 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління, 116 529,74 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за зобов`язання, 801,60 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; стягнуто з ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 182 700,00 грн.
38. 22.11.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод"; визнано вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" в сумі 4 076 037 514, 41 грн. Решту вимог, які складаються із пені в сумі 127 028 273, 20 грн слід врахувати в шосту чергу та із судового збору в сумі 22 700 грн. та із витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 54 000 грн - в першу чергу в реєстрі вимог кредиторів.
39. Вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" (поручитель) обґрунтовані наявністю боргу за договорами поруки від 30.07.2014 між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПрАТ "Креатив", ТОВ "Регіонпродукт-Україна" та ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" п.п. 3.1., 3.2. якого передбачено, що поручитель зобов`язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов`язання; у випадку невиконання позичальником основного зобов`язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов`язання як поручителя та/або позичальника як у солідарних боржників за кредитними договорами між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ПрАТ "Креатив".
40. 14.10.2022 постановою Господарського суду Одеської області у цій справі ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича.
Короткий зміст позовних вимог
41. 18.09.2023 ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Беркута М.С. звернулось із позовною заявою до ПП "Харчові технології" та ТОВ "Агропром-КР", в якій просило:
1) визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2016, укладений між ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" (продавець), ПП "Харчові Технології" (покупець 1) та ТОВ "Агропром-КР" (покупець-2), що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстрований в реєстрі за №904;
2) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В., номер відомостей про речове право: 14124375, індексний номер рішення: 29211220 від 12.04.2016, щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ПП "Харчові Технології" (код ЄДРПО 32718598), з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 99/100, а саме - нежитлових будівель та споруд загальною площею 26536.1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта: 471144051101;
3) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В., номер відомостей про речове право: 14124376, індексний номер рішення: 29211220 від 12.04.2016, щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ТОВ "Агропром-КР" (код ЄДРПО 40349948), з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 1/100, а саме - нежитлових будівель та споруд загальною площею 26536.1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта: 471144051101;
4) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В., номер відомостей про речове право: 7253022, індексний номер рішення: 29211220 про припинення речового права за ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 32394598) на нерухоме майно, а саме - нежитлових будівель та споруд загальною площею 26536.1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта: 471144051101;
5) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.04.2016, укладений між ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" (продавець), ПП "Харчові Технології" (покупець 1) та ТОВ "Агропром-КР" (покупець-2), що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстрований в реєстрі за №907;
6) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В., номер відомостей про речове право: 14124554, індексний номер рішення: 29211908 від 12.04.2016, щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ПП "Харчові Технології" (код ЄДРПО 32718598), з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 99/100, а саме - земельна ділянка кадастровим номером 5110136600:30:005:0010. загальною площею 6.8445, цільове призначення: землі промисловості, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 433771051101;
7) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В., номер відомостей про речове право: 14124554, індексний номер рішення: 29211908 від 12.04.2016, щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ТОВ "Агропром-КР" (код ЄДРПО 40349948), з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 1/100, а саме - земельна ділянка кадастровим номером 5110136600:30:005:0010. загальною площею 6.8445, цільове призначення: землі промисловості, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 433771051101;
8) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В., номер відомостей про речове право: 14124554, індексний номер рішення: 29211908 про припинення речового права за ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 32394598) на нерухоме майно, а саме - земельна ділянка кадастровим номером 5110136600:30:005:0010. загальною площею 6.8445, цільове призначення: землі промисловості, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 433771051101;
9) визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2017, укладений між ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" (продавець) та ПП "Харчові Технології" (покупець), що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тєрєховою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 987;
10) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тєрєхової С.В., номер відомостей про речове право: 21621015, індексний номер рішення: 36369642 від 28.07.2017 щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ПП "Харчові Технології" (код ЄДРПО 32718598), з розміром частки: 1/1, а саме - нежитлова будівля цеху, загальною площею 290,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 132А,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 395334551101;
11) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тєрєхової С.В., номер відомостей про речове право: 21621015, індексний номер рішення: 36369642 про припинення речового права за ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 32394598) на нерухоме майно, а саме - нежитлова будівля цеху, загальною площею 290,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 132А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 395334551101.
42. Позивач стверджує, що на момент укладення договорів купівлі-продажу та відчуження нерухомого майна за цими договорами, у боржника існувала заборгованість перед АТ "Укрексімбанк" за генеральною кредитною угодою з ЗАТ "Креатив", кредитними договорами та укладеного в забезпечення цих договорів договору поруки з поручителем ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод".
43. Позивач вказує, що стягнута рішенням Господарського суду Одеської області від 11.01.2016 у справі №916/36/16 з ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за кредитним договором, в подальшому стала підставою для звернення АТ "Укрексімбанк" до суду із заявою про банкрутство.
44. Позивач доводить, що дії учасників оспорюваних договорів з відчуження майна є недобросовісними та спрямовані на зменшення активів боржника з метою унеможливлення задоволення вимог кредиторів, а оспорювані договори є фіктивними та фраудаторними.
45. Позивач вважає, що правочини укладені між пов`язаними особами та посилається на тотожність складів учасників товариств та їх кінцевих бенефіціарних власників.
46. Ліквідатор стверджує, що ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" не отримало оплату за спірними правочинами, отже такі не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків та вчинені на шкоду іншим особам. Стверджує також про те, що договори купівлі-продажу суперечать п. 4.1 Положення про виконавчий орган ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" та укладені без рішення загальних зборів учасників, оскільки сума правочинів становить більше за 2 млн грн та 25% вартості активів боржника.
47. Щодо застосування наслідків недійсності правочинів позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна та земельної ділянки за відповідачами.
48. Відповідачі заперечили проти позовних вимог ліквідатора та вважають, що ліквідатором не доведено порушення прав позивача, не надано належних доказів того, що при відчуженні майна позивача наявні ознаки правочинів, що могли б бути визнані недійсними.
49. Також відповідачами завлено про пропуск позивачем строку позовної давності, який, на їх думку, почав перебіг з дати укладення договорів.
50. 17.01.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування у всіх банків виписок по всім рахункам ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод", оскільки на свої запити ліквідатор отримав відповіді не від всіх банків, тоді як у нього що виникли підстави вважати, що відповідач не виконав умови щодо здійснення оплати за спірними договорами. У задоволенні клопотання судом було протокольно відмовлено, що відображено у протоколі судового засідання від 22.01.2024 (т.6 а.с.139-143), з огляду на те, ліквідатор не обґрунтував у порядку, передбаченому ст. 81 ГПК України необхідність витребування таких доказів та обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, що необхідно для розгляду справи по суті.
51. 29.01.2024 позивач подав суду клопотання (т.6 а.с.174-177) про визнання причин пропуску ним строк для звернення до суду за захистом прав та інтересів поважними, стверджуючи, що про існування спірних договорів ліквідатору стало відомо 19.01.2023 після отримання їх копій від приватного нотаріуса Рисіної С. В.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
52. 21.02.2024 рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/3345/21 (916/4077/23) у задоволенні позову відмовлено повністю.
53. 18.06.2024 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2024 у справі №916/3345/21(916/4077/23) залишено без змін.
54. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваних ліквідатором правочинів недійсними, оскільки правова та фактична мета договорів купівлі-продажу була досягнута, обставини укладення договорів купівлі-продажу з метою невиконання своїх зобов`язань перед кредиторами не підтверджені, відсутні ознаки укладення договорів між пов`язаними/заінтересованими особами, не доведено порушення Положення про виконавчий орган.
55. У зв`язку з недоведеністю позовних вимог, суди не розглядали заяви відповідачів про застосування строків позовної давності.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
56. 15.07.2024 ліквідатором ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" - арбітражним керуючим Беркутом М. С. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2024 у справі №916/3345/21(916/4077/23); прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Беркута М. С. у цій справі - задовольнити повністю.
57. Скаржником зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права (ст.ст. 3, 13, 15, 16, 234 ЦК України, ст. 75 ГПК України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) та п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України - суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
58. Скаржник наполягає на помилковості висновків судів попередніх інстанцій про виконання спірних договорів щодо оплати та стверджує, що відповідачами не було надано та не підтверджено належними та допустимими доказами, здійснення оплати за нерухоме майно. Вказує, що із отриманих ліквідатором виписок по рахункам банкрута останній оплати не отримував (виписки АТ "ОТП Банк", АТ "Райффайзен банк Аваль" та АТ КБ "ПриватБанк").
59. Для отримання інших виписок з банківських установ ліквідатор звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про витребування доказів, однак протокольним рішенням судді відмовлено. На думку скаржника, наявні в справі платіжні інструкції не відповідають вимогам Договорів №№ 904, 907 та 987 та в проведених платіжних операціях вбачаються ознаки шахрайських дій, оскільки у виписках АТ "ОТП Банк" відображені платіжні інструкції, які виконувались одночасно з поверненням цих коштів до Відповідача - 1 з іншим призначенням.
60. Скаржник доводить, що метою укладення спірних правочинів, які контролюються заінтересованими особами, є незаконне та фактично безоплатне відчуження ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" єдиного наявного майна боржника, з метою уникнення виконання своїх зобов`язань, внаслідок чого майна боржника стало недостатньо для задоволення грошових вимог кредиторів. Ліквідатор стверджує, що спірні договори були укладені між пов`язаними особами, з огляду на тотожність складів учасників товариств та кінцевих бенефіціарних власників; укладені без рішення загальних зборів учасників ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод", що є порушенням п. 4.1. Положення про виконавчий орган ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод".
61. Скаржник стверджує, що відчуження майна боржника відбувалось 2016-2017 роках, тобто в період коли АТ "Укрексімбанк" як кредитор звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з ТОВ "Одеський Олійноекстраційний завод", який є поручителем по зобов`язанням основного боржника ПрАТ "Креатив". Таким чином, боржник який відчужує майно після пред`явлення до нього позову Банком про стягнення заборгованості (справа № 916/36/16) діє недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав Договори, які направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника та як наслідок погашення заборгованості.
62. Щодо застосування правових наслідків недійсності правочинів, на думку скаржника, позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.
63. Ліквідатор також зазначає про відсутність підстав вважати про звернення ним до суду зі спливом строку позовної давності, враховуючи, що цей строк підлягає відліку не раніше дати призначення арбітражного керуючого Беркута М.С. ліквідатором банкрута 14.10.2022, а про оспорювані договори ліквідатор довідався 19.01.2023 після отримання їх копій у приватного нотаріуса.
64. Скаржник також не погоджується із відмовою суду першої інстанції протокольною ухвалою у задоволені клопотання ліквідатора про витребування доказів (виписок) від 17.01.2024, оскільки наведене позбавляє можливості заявника в її оскарженні адже не передбачено ГПК України.
65. Також суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання Відповідача-1 про долучення доказів до суду на стадії розгляду справи по суті, а саме - копії оскаржуваних договорів купівлі-продажу, які вже було долучено позивачем та наявні в матеріалах справи.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
66. 17.10.2024 від АТ "Укрексімбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Банк підтримує доводи касаційної скарги.
67. 18.10.2024 від ТОВ "Агропром-КР" та ПП "Харчові технології" до Верховного Суду надійшли відзиви, в яких відповідачі вказують про безпідставність доводів касаційної скарги та стверджують про пропуск ліквідатором строків позовної давності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
68. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
69. У цій справі, ліквідатор банкрута звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання протиправними й скасування рішень приватного нотаріуса про припинення права власності банкрута на це майно та реєстрації такого за відповідачами. Позивач доводив, що оспорювані ним договори є фраудаторними, відтак підлягають визнанню недійсними. Вимога відповідачів про застосування наслідків пропуску строків позовної давності судами не розглядалася, оскільки суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними.
70. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання обґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.
71. Верховний Суд дійшов наступних висновків.
72. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).
73. Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).
74. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
75. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, зазначено, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.
76. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 щодо застосування норм частини 3 статті 216, частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України виснував, зокрема, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного / частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
77. Колегія суддів також звертається до висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 924/408/21 (924/287/23), в якій зазначено, що одним зі способів досягнення максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів шляхом консолідації майна боржника є визнання недійсними за позовом арбітражного керуючого або кредитора правочинів боржника, укладених на шкоду кредиторам. Однак пред`явлення у межах справи про банкрутство такого позову не завжди може забезпечити ефективне поновлення порушених прав особи, яка звернулася з відповідними вимогами до суду. Це залежить від характеру та природи правовідносин, які склались між їх учасниками.
78. Зокрема, у випадку укладення фраудаторного правочину, який передбачає виникнення у боржника певних зобов`язань задля впливу на формування та справедливий розподіл ліквідаційної маси (фіктивного збільшення кредиторської заборгованості тощо), але не є виконаним на момент його оспорення, задоволення позову про визнання недійсним такого договору матиме наслідком реальне поновлення прав учасників процедури банкрутства, адже це нівелює юридичні наслідки, які могли бути створені спірним правочином, та не потребує вжиття додаткових способів захисту.
79. Водночас у разі, якщо внаслідок укладення та виконання фраудаторного правочину розмір активів боржника був зменшений, для поновлення прав потерпілих осіб самого лише визнання його недійсним є недостатньо. Захист прав у такому випадку може забезпечуватися шляхом застосування зобов`язально-правових або речово-правових способів захисту.
80. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 зауважила про необхідність розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням його майна. За загальним правилом, речово-правові способи захисту прав особи застосовуються, якщо сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами або ж такі правовідносини між ними не стосуються вчиненого порушення права власності чи іншого речового права. У разі конкуренції речово-правових (віндикаційного, негаторного) та зобов`язально-правових (договірного) способів захисту перевагу має саме зобов`язально-правовий.
81. При цьому зміст віндикаційного позову полягає у вимозі неволодіючого власника (титульного володільця) до володіючого невласника про повернення речі в натурі. Натомість реституція - це спеціальна форма відновлення становища, що існувало до порушення, сутність якої полягає в поверненні сторін правовідношення у стан, який передував вчиненню певної протиправної дії. Реституція може поставати як реституція володіння (повернення кожною із сторін недійсного правочину того, що така сторона за ним отримала) або ж як компенсаційна реституція відшкодування (в грошовій чи негрошовій формі) вартості одержаного у разі неможливості його повернення в натурі.
82. З огляду на викладене Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 924/408/21 (924/287/23) зазначив, що визнання недійсним правочину, вчиненого на шкоду кредиторам (фраудаторного правочину) та фактично виконаного (повністю чи частково), слід вважати ефективним способом захисту у справі про банкрутство в тому разі, коли відповідна вимога поєднана із застосуванням правових механізмів, спрямованих на відновлення майнового стану осіб до того стану, який існував до вчинення спірного правочину, наповнення ліквідаційної маси боржника для максимального задоволення вимог кредиторів.
83. Як зазначалося вище, у цій справі позивач просив визнати недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, які, як встановили суди є виконаними, та визнати протиправними і скасувати рішення приватного нотаріуса, однак не заявив при цьому вимогу про повернення майна.
84. У постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 Велика Палата Верховного Суду вкотре звернула увагу, що не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18, пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-386цс18, пункт 74), від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 8.1).
85. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц Суд вказав, що "якщо позивач прагне набути або відновити втрачене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності (принцип реєстраційного підтвердження володіння, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18, пункти 43, 89) та інші), то застосовуються способи захисту прав, які приводять до набуття позивачем володіння нерухомим майном, наприклад, віндикаційний позов (стаття 387 Цивільного кодексу України); позов про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України), зокрема позов про витребування нерухомої речі у продавця, який відмовився передати річ (частина друга статті 665, частина перша статті 620 Цивільного кодексу України); позов про повернення нерухомої речі, переданої на виконання недійсного правочину, тобто нікчемного або визнаного судом недійсним оспорюваного правочину (абзац другий частини першої статті 216, частина перша, пункт 1 частини третьої статті 1212, частина перша статті 1213 Цивільного кодексу України); позов про повернення нерухомої речі, переданої на виконання неукладеного правочину, чи в інших випадках набуття нерухомого майна без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала (частина перша статті 1212, частина перша статті 1213 Цивільного кодексу України).
Зазначені способи захисту прав опосередковуються вимогами про витребування (повернення, стягнення) нерухомого майна. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном введення його у володіння полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункти 95- 98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 146) та інших.
Відповідачем за позовними вимогами про витребування (повернення, стягнення) нерухомого майна завжди є особа, за якою зареєстроване право на нерухоме майно, оскільки саме така особа як книжковий володілець (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 61) та постанови Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 329/1114/19-ц, від 01 серпня 2021 року у справі № 329/253/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 759/10589/13-ц) може бути позбавлена майна в разі задоволення позову.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 54), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)".
86. У п. 43 постанови від 15.03.2024 у справі №904/192/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала, що "оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)), що в свою чергу виключає як необхідність надання Верховним Судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання недійсним договору як оспорюваного правочину чи для встановлення його вірогідної нікчемності, надання правової оцінки висновкам судів попередніх інстанцій в частині неможливості застосування односторонньої реституції як такої, що не передбачена нормами законодавства України (схожі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц (пункт 77), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148), від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (пункт 8.18))".
87. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цій справі вбачається, що на підставі укладених у нотаріальній формі договорів купівлі-продажу ТОВ "Агропром-КР" та ПП "Харчові технології" придбали у ТОВ "Одеський Олійноекстракційний завод" нерухоме майно, яке відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстроване за відповідачами. При цьому судами встановлено, що матеріалами справи підтверджено факт оплати відповідачами позивачу ціни договорів.
88. Отже, з урахуванням наведених вище правових позицій, оскільки позивач у цій справі не заявляв до суду вимогу про застосування наслідків виконання недійсного правочину, обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним, оскільки сам по собі не призведе до відновлення титульного володіння позивача спірним майном. Не відповідає також змісту реституції, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в п. 83, 84 цієї постанови, і вимога позивача про скасування рішень приватного нотаріуса, якими припинено речові права позивача та зареєстровано право власності за відповідачами.
89. Верховний Суд зауважує, що в цьому випадку самостійною та достатньою підставою для відмови в позові є неефективний спосіб захисту, який обраний позивачем. Обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для визнання недійним договору можуть бути предметом дослідження господарськими судами під час розгляду позовних вимог, які відповідають закону та призводять до поновлення прав позивача з дотриманням справедливого балансу інтересів сторін у відповідності до приписів ст. 216 ЦК України.
90. Таким чином, Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду про відмову в позові, однак вважає правильною відмову в позові виключно з мотивів, наведених у цій постанові.
91. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).
92. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
93. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
94. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та рішення судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
95. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" - арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2024 у справі № 916/3345/21 (916/4077/23) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123212981 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні