Ухвала

від 21.11.2024 по справі 320/10939/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №320/10939/24

адміністративне провадження № К/990/42610/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №320/10939/24 за позовом Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» до Державної інспекції архітектури та містобудування України, державного реєстратора Джурин Ярослава Олеговича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У 2024 році Громадська організація «Мультимедійна лабораторія» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, державного реєстратора Джурин Ярослава Олеговича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , в якому просила:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт №У113182922209 від 19.10.2018, виданого ОСОБА_1 та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІY113182922209 від 19.10.2018;

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі Сертифікату серії ІУ163200860301 від 26.03.2020 про готовність об?єкту до експлуатації, найменування об?єкта згідно з проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення. Адреса: АДРЕСА_1 » та скасувати Сертифікат серії ІУ №163200860301 від 26.03.2020 про готовність об?єкта до експлуатації;

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Джурин Ярослава Олеговича від 22.03.2021 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об?єкт нерухомого майна, реєстраційний номер: 2320290526101, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 19.03.2024 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 відмовлено у задоволенні позову.

06.11.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Громадської організації «Мультимедійна лабораторія», в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №320/10939/24 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Твердження скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб`єктивний характер.

Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.

Скаржник, зазначаючи підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження вказує, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.

Скаржник лише формально покликається на пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, однак не зазначає конкретних підстав касаційного оскарження, та в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі відповідач як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини 4 ст. 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному рішенні застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.05.2024 у справі №420/18539/22, від 12.05.2022 у справі №826/8600/18, від 11.06.2024 у справі №640/19122/21.

Але колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанції висновку, сформульованого у вищезазначених постановах Верховного Суду, з огляду на те, що правовідносини цих справ не є подібними до правовідносин у справі №320/10939/24.

Так, у справі №420/18539/22 предметом спору є визнання протиправним та нечинним рішення від 29 червня 2022 року № 970-VIII «Про встановлення ставок збору за місця для паркування транспортних засобів у м. Одесі».

У справі №826/8600/18 спір виник щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства охорони здоров`я України та Кабінету Міністрів України щодо невстановлення порядку проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) епідемій спалахів інфекційних хвороб та зобов`язання відповідачів встановити порядок проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) епідемій та спалахів інфекційних хвороб.

Предметом спору справи №640/19122/21 є припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.12.2020 № КВ 051201222309 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.01.2021 № КВ 101210116286 на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової (господарської) будівлі № 2 на вул. Богатирській, 26-А в Оболонському районі м. Києва», замовнику будівництва - ТОВ «Іппон».

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

КАС України передбачає умови, за наявності яких справи, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №320/10939/24 за позовом Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» до Державної інспекції архітектури та містобудування України, державного реєстратора Джурин Ярослава Олеговича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді А.Ю. Бучик

С.М. Чиркін