Ухвала

від 21.11.2024 по справі 260/1967/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 260/1967/24

адміністративне провадження № К/990/44333/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівіс» до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівіс» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29 листопада 2023 року №UA209000/2023/100743/2 та визнати протиправною картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 листопада 2023 року №UA209230/2023/003026 та скасувати її.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 2 липня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

10 липня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення згідно якого останній просив суд стягнути витрати на правову допомогу у справі №260/1967/24 в розмірі 7000 грн.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівіс» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 260/1967/24 скасовано та прийнято нове додаткове рішення, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівіс» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

19 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської митниці на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати судові рішення в частині задоволених вимог та прийняти постанову суду, якою відмовити в задоволенні заяви адвоката про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 6 листопада 2024 року та від 12 листопада 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначав про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цих підстав.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є повністю ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Так, на початку касаційної скарги міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов`язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівіс» до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська