Постанова

від 21.11.2024 по справі 280/12801/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 280/12801/21

адміністративне провадження № К/990/39211/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/12801/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи Еф Сі» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Лукманова О. М., Дурасова Ю. В., Олефіренко Н. А.) від 02 жовтня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Джи Еф Сі» (далі - ТОВ «Джи Еф Сі») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31 серпня 2021 року № 0658030701 та № 0658020701.

2. Справа розглядалася судами неодноразово.

3. За результатами нового розгляду вказаної справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року позов задоволено.

4. Головне управління ДПС у м. Києві не погодившись із прийнятим судовим рішенням подало 03 вересня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд», апеляційну скаргу, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір розмірі 45 420 грн за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

5. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 17 вересня 2024 року о 14:13.

6. 24 вересня 2024 року Головним управлінням ДПС у м. Києві на адресу суду апеляційної інстанції надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано копію платіжної інструкції від 02 вересня 2024 року № 2898 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 34 050 грн.

При цьому Головним управлінням ДПС у м. Києві у вказаній заяві звернута увага на невірний розрахунок судом апеляційної інстанції суми судового збору за подання апеляційної скарги. Зокрема зауважено, що оскільки при поданні адміністративного позову ТОВ «Джи Еф Сі» (грудень 2021 року) сума судового збору що підлягала сплаті за її подання становила 22 700 грн (59 433 330 х 1,5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року), враховуючи положення частин першої та другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає сплаті податковим органом за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 34 050 грн, а саме: 22 700 (сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) х 150%.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 280/12801/21 повернуто скаржнику.

8. Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, Головне управління ДПС у м. Києві 15 жовтня 20224 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

11. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений строк недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув, судовий збір у повному обсязі не сплатив.

13. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що спір у справі має майнову вимогу у частині суми оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Сума позову складає 59 433 330 грн. Сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 59 433 330 грн х 1,5% = 891 499,95 грн.

14. За висновками суду апеляційної інстанції, вказана сума є більшою за встановлений дозволений максимум суми судового збору при поданні апеляційної скарги, а тому його варто вираховувати виходячи із 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Скарга подається до суду у 2024 році. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. Відтак розмір судового збору за подання апеляційної скарги складає 3 028 грн х 15 = 45 420 грн.

15. Саме виходячи з такого розрахунку суд апеляційної інстанції вважав, що сплачена Головним управлінням ДПС у м. Києві сума судового збору за подання апеляційної скарги (34050,00 грн) є меншою тої томи, яку належить сплатити скаржнику.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

17. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення було неправильно застосовано положення частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 298 КАС України.

18. На переконання скаржника, апеляційним судом наведено неналежний розрахунок суми судового збору, який підлягає сплаті Головним управлінням ДПС у м. Києві за звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 280/12801/21. Зокрема, апеляційним судом розраховано судовий збір виходячи з того, що вказана апеляційна скарга подається у 2024 році, в якому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. При цьому судом зазначено, що розмір сплаченого податковим органом судового збору має становити максимальний розмір судового збору за подання апеляційної скарги (що не перевищує 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тобто 3 020 грн х 15 = 45 420 грн.

19. Однак, як стверджує відповідач, враховуючи те, що ТОВ «Джи Еф Сі» звернулась до суду з цим позовом у грудні 2021 року, сума судового збору що підлягала сплаті за подання позовної заяви становила 22 700 грн. Відтак, враховуючи положення частин першої та другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає сплаті податковим органом за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 34 050 грн, а саме: 22 700 грн (сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) х 150%. Саме такий розмір судового збору і було сплачено Головним управлінням ДПС у м. Києві згідно платіжної інструкції від 02 вересня 2024 року № 2898.

20. Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, вищезазначені обставини не врахував та дійшов помилкового висновку, що відповідач судовий збір у повному обсязі не сплатив.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

22. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

23. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

24. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

25. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

27. За приписами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

28. Приписами частини першої статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

29. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

30. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо сплати судового збору, - апеляційна скарга залишається без руху.

31. Суд зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

32. Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.

33. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не повинен тлумачити положення цієї статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статей 169, 298 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв`язку з чим апеляційні скарги безпідставно залишати без руху та повертати їх.

34. Верховний Суд зазначає, що правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статей 169, 298 КАС України та залишення її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги.

35. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне рішення суду.

36. Враховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками оцінки усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду справи на ухвалу про повернення апеляційної скарги.

37. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

38. За приписами статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

39. Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору та перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.

40. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

41. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

42. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

43. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 270 грн.

44. До того ж, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

45. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

46. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

47. Виходячи з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

48. При цьому за змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» на відміну від першої інстанції у даному випадку об`єктом обкладення судовим збором є саме апеляційна скарга, а не позовні вимоги (в залежності від їх кількості та характеру). Отже, обмежується максимальним розміром сума судового збору, що справляється за подання апеляційної скарги, а не окремих вимог.

49. Як встановлено судом касаційної інстанції з матеріалів справи, загальна сума оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, що у сукупності утворює ціну позову, складає 59 433 330 грн. Отже сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 22 700 грн (оскільки 1,5 відсотка ціни позову є більшою сумою, ніж встановлені законом обмеження -10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Тому за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції судовий збір підлягав сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та складає 34 050 грн = 22 700 грн х 150 відсотків.

50. Головним управлінням ДПС у м. Києві згідно платіжної інструкції від 02 вересня 2024 року № 2898 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 34 050 грн (том 11 а.с. 20), сума якого відповідає ставці судового збору, передбаченій Законом України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

51. Враховуючи вище викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави повертати апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року з підстав недоплати нею судового збору. Висновок суду апеляційної інстанції про необхідність сплати судового збору з розрахунку 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік є помилковим й таким, що зроблений без встановлених статтею 4 Закону України «Про судовий збір» вимог.

52. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

53. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

54. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

55. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року скасувати, а справу № 280/12801/21 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов