Справа № 396/803/24
Провадження № 2/396/401/24
РІШЕННЯ
Іменем України
21.11.2024 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіна Алла Анатоліївна,
за участю секретаря судового засідання Новікової Я.О.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Пузиря В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, цивільну справу № 396/803/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пузир Владислав Олександрович, до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Добровеличківської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, вказуючи, що з відповідачем позивач перебував в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 20.06.2022 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач самостiйно виховує, утримує та матерiально забезпечує неповнолiтнього сина без участi матерi дитини - ОСОБА_2 . Вiдповiдач протягом 2,5 рокiв не проявляє до дитини уваги, не цiкавиться йога життям, розвитком та вихованням, не виявляє бажання бачитись iз сином та не відвідує його. Вважає, що відповідач самоусунулася від виховання дитини, не бажаючи з ним спілкуватися, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 22.05.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засідання.
Ухвалою суду від 10.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду справи по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Пузир В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою"(а.с.44). Крім того, відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву не подала, з заявами та клопотаннями не зверталася.
Представник третьої особи служби у справах дітей Добровеличківської селищної ради в судове засідання не зявився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника служби, позовні вимоги не визнають просять відмовти в їх задоволенні.
Відповідно положень ч. 2 ст. 191 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.06.2022 року (а.с.11-12).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади неповнолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою позивача: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Довiдкою Добровеличкiвського лiцею «Гармонія» Добровеличкiвської селищної ради Кiровоградської областi встановлено, що ОСОБА_2 з сiчня 2022 року не бере участi у шкiльному життi дитини, батькiвськi збори не вiдвiдує та не пiдтримує телефонного зв`язку iз вчителями дитини (а.с.13).
Згідно довідки сімейного лікаря позивач з січня 2022 року по даний час самостійно забезпечує сина необхідним медичним доглядом шляхом власного супроводження до сімейного лікаря без участі вiдповiдача (а.с.15)
Відповідно до копії акту обстеження умов проживання від 17.06.2024 року, вбачається, що по АДРЕСА_1 , зареєстрований та проживає позивач разом з донькою ОСОБА_5 та сином ОСОБА_3 , будинок з усіма зручностями, умови проживання задовільні, для сина відведена окрема кімната, облаштоване місце для навчання та відпочинку (а.с.43).
Згідно інформації Служби у справах дітей Новоукраїнської міської ради № 194/01-21 від 18.06.2024 року обстежити умови проживання відповідача ОСОБА_2 та надати відповідний акт неможливо, оскільки остання не проживає та не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.44).
Згідно відомостей Новоукраїнського РВП № 2 (смт. Добровеличківка) від 19.06.2024 року відповідач ОСОБА_2 за ухилення або неналежне виконання батьківських обов`язків до адміністративної відповідальності не притягувалася. Звернень до відділу поліції № 2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області звернень щодо ухилення чи неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 не надходило (а.с.45).
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини при Добровеличківській селищній раді, комісія вважає не доцільним позбавляти батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38-40).
В судовому засіданні, в присутності психолога КЗ "Новоукраїнський міський центр соціальної служби" неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що після розлучення батьків він залишився проживати з батьком, який самостійно виховує та утримує його. З матір`ю не спілкується вже протягом трьох років, де вона і що з нею він не знає, декілька разів їй телефонував, однак мати не піднімає слухавки. До розлучення батьків у нього з мамою були гарні відносини, причини такого її відношення до нього наразі не відомо. Також у його вихованні батьку допомогають дідусь з бабусею, оскільки батько призваний до ЗСУ у звязку з чим змушений перебувати у нетривалих відрядженнях.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказали, що є сусідами сторін, після їх розлучення, більше двох років не бачили відповідача ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 , виховує його самостійно, інколи у вихованні сина допомогають батьки ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини чітко виписано в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. в пункті 16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».
Пленум Верховного суду України в п.п.15,16 Постанови №3 від 30 березня 2007року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком/мітір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях.
Саме такого висновку дійшов ВС у справі № 753/2025/19 від 06.05.2020 року. Крім того, в зазначеній постанові ВС вказав, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Та, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від: 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23),22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19).
При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та вплив, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про таке попередження відповідача, зокрема, у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.
Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно сина є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини, а в матеріалах справи відсутні такі докази.
Позивач надав суду докази, які підтверджують його участь у вихованні сина: довідку зі школи та сімейного лікаря, покази свідків, які вказали, що відповідачку більше двох років не бачили, висновок комісії з питань захисту прав дитини Добровеличківської селищної ради про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно її сина ОСОБА_3 . У висновку також вказано, що позивач жодного разу не звертався до служби у справах дітей Добровеличківської селищної ради з питанням ухилення чи неналежного виконання батьківських обовязків його колишньою дружиною ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина. Крім того, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини не навів жодного доказу, що містить факт ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. Також позивачем було зазначено, що його син підтримує зв`язок з матір`ю.
Та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дитини займається позивач, не підтверджує факт ухилення матері від виконання батьківських обов`язків, а лише свідчить про належне виконання таких обов`язків позивачем відносно дитини.
Суд також зазначає, що сама по собі озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам.
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 вказував, що озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
Суд враховує, що неповнолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих та певних ситуацій, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини, які могли виникнути під впливом зовнішніх факторів, яким вона в силу свого віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", пункт 49)..
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24 червня 2020 року у справі № 344/6374/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц.
Наявності таких обставин у цій справі позивачем не доведено.
Необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання одного з батьків до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина не забезпечуватиме інтересів самої дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, за умови відсутності обґрунтованих підстав, з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації не відповідає засадам добросовісності дій учасників цивільних правовідносин.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити за необгрунтованістю позовних вимог, та вважає, що відповідача слід попередити, що у разі в подальшому неналежного виконання нею батьківських обов`язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , вона буде позбавлена батьківських прав.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , суд зазначає.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
При вищевикладених обставинах, судом враховується, що відповідачка є особою працездатного віку, законодавчо покладено обов`язок забезпечення утримання та виховання власної дитини, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що з відповідачки підлягає стягнення на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), до досягнення дитиною повноліття.
На вимогу ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Суд вважає, враховуючи, що позовна вимога в частині стягнення аліментів задоволено, то з відповідачки ОСОБА_2 в порядку ст.141 ЦПК України, та Закону України "Про судовий збір", підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, оскільки судом в частині позбавлення батьківських прав відмовлено, сплачений судовий збір позивачу не повертається.
Керуючись ст. ст. 150, 152, 155, 164-165 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 355 ЦПК України суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Добровеличківської селищної ради про позбавлення батьківських прав - відмовити за необгрунтованістю.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Добровеличківської селищної ради про стягнення аліментів - задовольнити.
Попередити ОСОБА_2 про неприпустимість в подальшому порушення нею батьківських обов`язків, щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про можливі наслідки у разі їх неналежного виконання, у вигляді позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 - в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп - банк отримувача - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
Повний текст рішення складено 21.11.2024 року.
Суддя: А. А. Русіна
Суд | Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123215050 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Русіна А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні