Ухвала

від 19.11.2024 по справі 487/9718/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2024 року, якою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст.146 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.01.2025 року включно, з визначенням розміру застави, у сумі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211200 грн.

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8

підозрюваний ОСОБА_6

захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10

захисник ОСОБА_11

(в режимі відео-конференції з використанням власних технічних засобів в системі «EasyCon»)

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строкомдо 05.01.2025 року включно. Визначено розмір застави, у сумі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211200 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.

Вважає ухвалу слідчого судді в частині визначення підозрюваному застави незаконною, необґрунтованою, постановленою на підставі необ`єктивно з`ясованих обставинах.

Вказує, що приймаючи рішення про визначення підозрюваному застави слідчий суддя належним чином, як того вимагає ст. 178 КПК України, не врахував характер вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкість, відомості про особу підозрюваного, не прийняв до уваги наявність ризиків передбачених п.1,2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Зазначає, що вирішуючи питання про застосування альтернативного запобіжного заходу судом не враховано, що злочини у яких підозрюється ОСОБА_6 вчинені із застосуванням насильства над потерпілим, а тому слідчий суддя мав право не визначати підозрюваному заставу, як альтернативний запобіжний захід.

Зауважує, що при прийняті рішення про визначення підозрюваному застави як альтернативного заходу, слідчий суддя вдався до оцінки кваліфікації дій підозрюваного, що на думку прокурора є неприпустимим.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.

У провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000066 від 30.10.2024 за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи депутатом Підгородненської міської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району, Дніпропетровської області 8 скликання у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше 28.10.2024 вступив у злочинну змову з невстановленими на даній стадії розслідування особами щодо здійснення вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, спрямованого на завдання майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Так, у 2019 році точної дати в ході розслідування не встановлено ОСОБА_6 познайомився із ОСОБА_12 , який також проживав у місті Дніпро та займався торгівлею альтернативними джерелами електроенергії, а саме обладнанням для отримання сонячної електроенергії. При цьому ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_12 близько 20 сонячних електростанцій.

Приблизно у 2020 році під час спілкування ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_12 допомагати йому займатись господарською діяльністю пов`язаною закупкою, встановленням та налагодженням сонячних електростанцій, а також підготовкою документів щодо цієї діяльності, на що ОСОБА_12 погодився. Тоді в усній формі ОСОБА_6 та ОСОБА_12 дійшли згоди щодо встановлення всього 40 сонячних електростанцій, при цьому ОСОБА_6 взяв на себе зобов`язання щодо фінансування зазначеної діяльності, а ОСОБА_12 в свою чергу займатись підшукуванянм земельних ділянок, оформленням документів, закупівлею обладнанням, а також контролем стану виконання робіт з встановлення та налагодження роботи вказаного обладнання. Жодних письмових договорів щодо досягнення вказаної домовленості між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 складено не було. Основний обсяг робіт було виконано у період 2020-2021 років, однак з об`єктивних причин, а саме у зв`язку з військовою агресією рф проти України роботи у повному обсязі виконані не були.

В подальшому ОСОБА_12 долучився до лав Збройних Сил України.

У період 2022-2024 років ОСОБА_13 неодноразово телефонував ОСОБА_12 з вимогою повернути кошти, які останній у нього ніби то взяв, при цьому сума кожного разу змінювалась. ОСОБА_12 пояснював, що роботи не були завершені не з його вини, на що ОСОБА_6 не реагував.

28.10.2024 приблизно о 14:00 коли ОСОБА_12 рухався на своєму автомобілі марки BMW Х5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по трасі поблизу АДРЕСА_2 , йому дорогу перегородив ОСОБА_6 , який керував автомобілем марки BMW Х7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , крім того, два інші невстановлені на даний час автомобілі також заблокували дорогу ОСОБА_12 .

Коли ОСОБА_12 вийшов з автомобіля до нього підійшли ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та інші невстановлені на даний час особи. ОСОБА_6 погрожував ОСОБА_12 фізичною розправою, а також вимагав повернути кошти неіснуючого боргу у сумі 2 500 000 (два з половиною мільйони) доларів СІЛА. Отримавши відмову ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_12 після чого до побиття приєднались інші невстановлені на даний час особи, які приїхали разом із ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_6 сів до автомобіля, на якому приїхав, хтось з невстановлених осіб, діючи за вказівкою ОСОБА_6 , посадив ОСОБА_12 до автомобіля останнього на пасажирське сидіння, за кермо сів ОСОБА_14 та разом із іншими невстановленими на даний час авто поїхали за ОСОБА_6 , який з`їхав з траси на польову дорогу, де під час зупинки ОСОБА_12 вивели з автомобіля, сказали йти в поле, де знову ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час особи, з якими ОСОБА_6 приїхав, били ОСОБА_12 приблизно 30-40 хвилин.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 діючи умисно, спільно з іншими, невстановленими на даний час особами, із застосуванням фізичного насильства, порушуючи гарантовані положеннями ст.ст. 29, 33 Конституції України і ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи ОСОБА_12 на недоторканість особи та свободу пересування, проти її волі його знову посадили на пасажирське сидіння свого авто та повезли до будівлі, яка знаходиться на території земельної ділянки кадастровий номер: 1223286500:02:046:0100 на території Спаської сільської ради. Дніпропетровської області та яка належить ОСОБА_14 . У приміщенні вказаної будівлі ОСОБА_15 утримували проти його волі та ОСОБА_6 неодноразово вимагав повернути ніби то борг у сумі 2 500 000 (два з половиною мільйони) доларів США, а також вказав що ОСОБА_12 повинен забезпечити перехід корпоративних прав на товариство ТОВ «Енерджи Конструкція» до осіб, на яких вкаже ОСОБА_6 інакше ОСОБА_12 вб`ють. При цьому ОСОБА_6 демонстрував ОСОБА_12 ножі, розповідав про різного роду види розправ та катувань в разі невиконання його вимог про передачу грошових коштів та переоформлення корпоративних прав.

Такі вимоги та погрози ОСОБА_6 виказував до ночі 28.10.2024 після чого поїхав у невідомому напрямку, у приміщенні залишився ОСОБА_12 , якому наказали нікуди не йти, а також невстановлені особи.

Зранку 29.10.2024 ОСОБА_6 прибув до будівлі разом із ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого представив як особу, на яку потрібно здійснити оформлення корпоративних прав на ТОВ «Енерджи Конструкція», При цьому, ОСОБА_6 в черговий раз пригрозив ОСОБА_12 розправою та близько обіду відпустив ОСОБА_12 для здійснення пошуку коштів.

Згідно даних Національного банку України станом на 28.10.2024 офіційний курс 1 долара США у відношенні до гривні становить 41,3135 грн., відповідно 2 500 000 (два з половиною мільйони) доларів США є еквівалентом 103 283 750 (сто трьох мільйонів двохсот вісімдесяти трьох тисяч сімсот п`ятдесяти) гривень, що у свою чергу більш ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (3028 грн.) на момент вчинення кримінального правопорушення, що у становить майнову шкоду у особливо великому розмірі.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2024 приблизно о 14:00 коли ОСОБА_12 рухався на своєму автомобілі марки BMW Х5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по трасі поблизу АДРЕСА_2 , йому дорогу перегородив ОСОБА_6 , який керував автомобілем марки BMW Х7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , крім того, два інші невстановлені на даний час автомобілі також заблокували дорогу ОСОБА_12 .

Коли ОСОБА_12 вийшов з автомобіля до нього підійшли ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та інші невстановлені на даний час особи. ОСОБА_6 погрожував ОСОБА_12 фізичною розправою, а також вимагав повернути кошти неіснуючого боргу у сумі 2 500 000 (два з половиною мільйони) доларів США. Отримавши відмову ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_12 після чого до побиття приєднались інші невстановлені на даний час особи, які приїхали разом із ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_6 сів до автомобіля, на якому приїхав, хтось з невстановлених осіб, діючи за вказівкою ОСОБА_6 , посадив ОСОБА_12 до автомобіля останнього на пасажирське сидіння, за кермо сів ОСОБА_14 та разом із іншими невстановленими на даний час авто поїхали за ОСОБА_6 , який з`їхав з траси на польову дорогу, де під час зупинки ОСОБА_12 вивели з автомобіля, сказали йти в поле, де знову ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час особи, з якими ОСОБА_6 приїхав, били ОСОБА_12 приблизно 30-40 хвилин.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 діючи умисно, спільно з іншими, невстановленими на даний час особами, із застосуванням фізичного насильства, порушуючи гарантовані положеннями ст.ст. 29, 33 Конституції України і ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи ОСОБА_12 на недоторканість особи та свободу пересування, проти її волі його знову посадили на пасажирське сидіння свого авто та повезли до будівлі, яка знаходиться на території земельної ділянки кадастровий номер: 1223286500:02:046:0100 на території Спаської сільської ради, Дніпропетровської області та яка належить ОСОБА_14 . У приміщенні вказаної будівлі ОСОБА_15 утримували проти його волі та ОСОБА_6 неодноразово вимагав повернути ніби то борг у сумі 2 500 000 (два з половиною мільйони) доларів США, а також вказав що ОСОБА_12 повинен забезпечити перехід корпоративних прав на товариство ТОВ «Енерджи Конструкція» до осіб, на яких вкаже ОСОБА_6 інакше ОСОБА_12 вб`ють. При цьому ОСОБА_6 демонстрував ОСОБА_12 ножі, розповідав про різного роду види розправ та катувань в разі невиконання його вимог про передачу грошових коштів та переоформлення корпоративних прав.

Такі вимоги та погрози ОСОБА_6 виказував до ночі 28.10.2024 після чого поїхав у невідомому напрямку, у приміщенні залишився ОСОБА_12 , якому наказали нікуди не йти, а також невстановлені особи.

Зранку 29.10.2024 ОСОБА_6 прибув до будівлі, в черговий раз пригрозив ОСОБА_12 розправою та близько обіду відпустив ОСОБА_12 для здійснення пошуку коштів.

Так, орієнтовно з 14:00 28.10.2024 приблизно до обіду наступного дня - 29.10.2024 ОСОБА_12 , був позбавлений волі тобто впродовж тривалого часу.

07.11.2024 р. ОСОБА_6 затримано.

08.11.2024 р. ОСОБА_6 повідомлений про підозру увчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.2 ст.146 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 в обґрунтування клопотання зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.2 ст.146 КК України, та про наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Задовольняючи частково клопотання прокурора, слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих злочинів, наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3, ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, слідчий суддя вважав за можливе визначити відносно підозрюваного заставу в розмірі, що запобігатиме доведеним ризикам і забезпечить виконання обов`язків, що будуть покладені на підозрюваного.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024010000000066 від 30.10.2024 за ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України.

У вказаному кримінальному проваджені 08.11.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вимаганні, вчиненому в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, що було спрямоване на завдання майнової шкоди в особливо великих розмірах за ч. 4 ст. 189 КК України, а також у незаконному позбавлені волі з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки в суді першої інстанції знайшли своє підтвердження обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.2 ст.146 КК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім та не забезпечить запобігання цим ризикам.

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зазначена норма закону не містить прямої заборони визначити розмір застави у такому випадку, а лише надає суду таке право, при цьому слідчий суддя повинен вирішувати питання щодо наявності підстав для визначення розміру застави поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кожному конкретному випадку окремо, виходячи з обставин справи і даних про особу підозрюваного.

На переконаннясуду апеляційноїінстанції,слідчий суддя,вирішуючи питанняпро можливістьвизначення розмірузастави якальтернативного запобіжногозаходу,у цьомукримінальному провадженніне вповній міріврахував підставита обставини,передбачені статтями177та 178цього Кодексута тещо, ОСОБА_6 підозрюється увчиненні особливотяжкого злочинуіз застосуваннямнасильства та погрозою його застосування, що в свою чергу є підставою не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Так, слідчий суддя, вирішуючи питання про можливість визначення підозрюваному застави, не врахував тяжкість вчинених злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, обставини вчинення злочинів, не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, та дійшов помилкового висновку про співмірність наявних в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України обраному запобіжному заходу, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, апеляційний суду не вбачає правових підстав для призначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Оскільки, слідчий суддя своїм рішенням не забезпечив впевненості у належній процесуальній поведінці підозрюваного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2024 року, щодо ОСОБА_6 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.01.2025 року включно, без права внесення застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді