Постанова

від 20.11.2024 по справі 127/22182/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/22182/23

Провадження № 22-ц/801/2292/2024

Провадження № 22-ц/801/2298/2024

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуСправа № 127/22182/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач),

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/22182/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницької міської ради, Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2024 та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024, постановлених у складі судді Романюк Л. Ф. в приміщенні суду в м. Вінниця, -

в с т а н о в и в :

25.07.2023 ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом до ОСОБА_2 , Вінницької міськоїради, Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, в якому просила :

- визнати незаконним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання ВМР № 624 від 29.10.2021 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 та передачі цієї земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про державну реєстрацію права власності № 45113972 від 15.11.2021 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу двох самочинно споруджених парканів на прибудинковій території вище зазначеного будинковолодіння;

-зобов`язати ОСОБА_2 усунутиперешкодиу користуванні ОСОБА_1 земельноюділянкоюдля будівництваіобслуговуванняжитлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу двох самочинно споруджених металевих конструкцій - паркану за рахунок ОСОБА_2

/т. 1 а. с. 1-7/.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 5.12.2020 ОСОБА_1 набула право власності на 2/5 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок «А» загальною площею 123,6 кв. м., житловою площею 61,7 кв. м., прибудови: «а», «а1», «а2», «а3»; тераса «а4»; сарай «Б»; гараж «Б1»; погріб «п/Б»; убиральні: «В», «Г»; оглядова яма «о/я»; забор «№1»; криниця «№2»; шия погреба «ш/п» в порядку спадкування за заповітом. Інша 3/5 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 31.07.2007.

29.10.2021 рішенням 13 сесії 8 скликання Вінницької міської ради № 624 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передано їй безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 за рахунок земель комунальної власності. 15.11.2021 на підставі рішення 13 сесії 8 скликання Вінницької міської ради № 624 від 29.10.2021 державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 .

При складанні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , розташованої у АДРЕСА_1 та при складанні акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 05.02.2021 року, із ОСОБА_1 як суміжним землекористувачем, в порушення п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держаного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, ст. 198 ЗК України, не були погоджені межі земельної ділянки, що передається у власність відповідачці, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення 13 сесії, 8 скликання ВМР № 624 від 29.10.2021 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 та державної реєстрації даної земельної ділянки.

Відповідачкою не було дотримано будівельних норм, що полягають у приватизації нею спірної земельної ділянки по зовнішній стіні частини житлового будинку, який знаходиться у власності позивачки, що свідчить про порушення норм - ДБН Б.2.2 12:2019.

У 2023 році відповідачка огородила приватизовану спірну земельну ділянку внаслідок чого позивачка позбавлена можливості доступу до будівель і споруд, що належать їй на праві власності для їх обслуговування.

Враховуючи те, що рішення 13 сесії, 8 скликання ВМР № 624 від 29.10.2021 в частині затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 , являється незаконним, а тому як наслідок рішення державного реєстратора Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 45113972 від 15.11.2021 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 також являється незаконним та підлягає скасуванню.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2024 позов залишено без задоволення. Судові витрати залишено за позивачем.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024 заяву задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,подано апеляційну скаргу (вх № 10085 від 11.10.2024), в якій посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції : не надано належної оцінки висновку експерта від 12.04.2024 № 745, згідно якого ідеальні частки сторін у земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні станом на час проведення дослідження площею 682,0 кв. м., становлять : співвласник 3/5 частки ОСОБА_2 409,0 кв. м., співвласник 2/5 частки ОСОБА_1 273,0 кв. м.. Натомість, ОСОБА_2 оформила у приватну власність 413 кв. м., що не відповідає розміру її ідеальних часток у праві власності на житловий будинок. Окрім того, співвласник 2/5 частки ОСОБА_1 не може здійснити обслуговування частини стіни житлового будинку літ «А» від т.1 т.2 (3,21 м), від т.3- т. 4 (0,35 м.) та прибудови літ. «а3» від т.2-т.5 (3,90 м), що є порушенням пункту 6.1.41 ДБН Б. 2.2 -12:2019 «Планування і забудова територій»; не враховано й те, що в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , в акті погодження меж даної земельної ділянки відсутній підпис ОСОБА_1 , як співвласника будинку та користувачем спільної земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок з господарськими спорудами. Таким чином при затвердження проекту землеустрою ВМР не було враховано вимоги чинного законодавства щодо узгодження спільних меж та їх встановлення без згоди із суміжними землевласниками (землекористувачами) за відсутності рішення суду. ВМР порушено статтю 120, частину першу, другу статті 198 ЗК України, статтю 377 ЦК України, пункт 6.1.41 ДБН Б2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»; не враховано, що ВМР одну і ту ж земельну ділянку двічі було безоплатно передано у приватну власність, спочатку ОСОБА_4 , площею 374 кв. м, а згодом ОСОБА_2 , площею 413 кв. м, що не передбачено законодавством; угода від 12.01.1998, що була укладена між власниками домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не могла бути взята судом до уваги, оскільки стосувалась поділу земельної ділянки загальною площею 623 кв. м., тоді як у даній справі у фактичному користуванні позивача та ОСОБА_2 рахується площа 682 кв. м.; між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладався договір щодо встановлення порядку володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою загальною площею 682 кв. м., в судовому порядку даний спір також не розглядався.

23.10.2024 на адресу Вінницького апеляційного суд надійшов відзив (вх № 10450 від 23.10.2024) ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення та додаткове суду першої інстанції без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що місцевим судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог з огляду на наявну між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 угоду про розподіл земельної ділянки укладеною між колишніми співвласниками будинковолодіння, що підтверджується копією схеми розподілу від 14.07.1998. Зазначена угода є обов`язковою для наступних співвласників будинковолодіння. Позовні вимоги направленні на зміну такого порядку.

19.11.2024 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 11327) ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд справи у відсутності позивача та її представника, вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Представник Вінницької міської ради Мичківський І. П. заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно зстаттею 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення та додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.

У справі встановлено наступні обставини.

Підстави набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 5.12.2020 ОСОБА_1 є власником 2/5 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок «А» загальною площею 123,6 кв. м., житловою площею 61,7 кв. м., прибудови: «а», «а1», «а2», «а3»; тераса «а4»; сарай «Б»; гараж «Б1»; погріб «п/Б»; убиральні: «В», «Г»; оглядова яма «о/я»; забор «№1»; криниця «№ 2»; шия погреба «ш/п». Право власності позивач зареєструвала, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 5.12.2020 за № 235628196

/т. 1 а. с. 8, 9/.

Інша 3/5 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 31.07.2007, реєстраційне посвідчення від 13.08.2017

/т. 1 а. с. 50-51, 117-118/.

3/5 частини будинковолодіння перейшла у власність ОСОБА_2 від ОСОБА_4 , яка набула у власність 3/5 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору від 26.07.1989.

/т. 1 а. с. 119/.

ОСОБА_4 згідно рішення ВК ВМР № 450 від 01.04.1998 передано у приватну власність земельну ділянку площею 374 кв. м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ВК ВМР від 4.06.1998

/т. 1 а. с. 119 зворот/.

Вказане рішення приймалось на підставі угоди про розподіл присадибної земельної ділянки укладений між колишніми співвласниками будинковолодіння, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією схеми розподілу від 14.07.1998

/т. 1 а. с. 135-136/.

Щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою, набуття права власності на земельну ділянку.

27.08.2021 рішенням 11 сесії 8 скликання Вінницької міської ради № 549 надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовано площею 0,0413 га, за рахунок земель комунальної власності, що перебувають у користуванні (розташовані об`єкти нерухомо майна), що знаходяться у АДРЕСА_1

/т. 1 а. с. 42-44/

16.09.2021 ТОВ «Поділля Інжагробуд» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 (у власність) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарськи будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1

/т. 1 а. с. 26-41/.

29.10.2021 рішенням 13 сесії 8 скликання Вінницької міської ради № 624 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передано їй безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1 за рахунок земель комунальної власності

/т. 1 а. с. 14/.

15.11.2021 на підставі рішення 13 сесії 8 скликання Вінницької міської ради № 624 від 29.10.2021 державним реєстратором Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0413 га, кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розміщена у АДРЕСА_1

/т. 1 а. с. 15/.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно технічної та будівельно технічної експертизи № 745 від 12.04.2024 , після проведення натурного обстеження та інструментальних обмірів земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлено, що у фактичному користуванні співвласника 3/5 частки ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 412,0 кв. м., а у фактичному користуванні співвласника 2/5 частки ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 280,0 кв. м. Земельні ділянки, які використовуються співвласниками спільно відсутні.

На додатку 1 графічно відображено план фактичного користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після проведення інструментальних обмірів земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 встановлено, що площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 692,0 кв. м.

Ідеальні частки сторін по справі у земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 , яка закріплена відповідно до рішення № 8/296 виконкому Вінницької міської ради від 30.03.1964 та рішення № 166 виконкому Вінницької міської ради від 29.05.1989 в постійне користування площею 600 кв. м. становлять: співвласник 3/5 частки ОСОБА_2 360,0 кв. м., співвласник 2/5 частки ОСОБА_1 240,0 кв. м. Ідеальні частки сторін по справі у земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 , яке перебуває у фактичному користуванні станом на час проведення дослідження площею 682,0 кв. м. становлять: співвласник 3/5 частки ОСОБА_2 409,0 кв. м., співвласник 2/5 частки ОСОБА_1 273,0 кв. м.

На підставі проведеного дослідження матеріалів цивільної та інвентаризаційної справи, враховуючи результати проведеного натурного обстеження об`єкта дослідження, відобразити графічно на плані об`єкти нерухомості, які перебувають у власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом за серією та номером 2-1216 від 5.12.2020, що розміщені на земельній ділянці площею 0,0413 га кадастровий номер 0510100000:03:047:0441, яка розташована по АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_2 неможливо, оскільки у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 5.12.2020 перелічені усі будівлі, які знаходились на земельній ділянці станом на 10.12.2014, які саме будівлі входять у склад 2/5 частки та які успадкувала ОСОБА_1 у вище зазначеному свідоцтві не зазначені.

При цьомутакож необхіднозазначити,що зурахуванням меж земельної ділянки площею 0,0413 га з кадастровим номером 0510100000:03:047:0441, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , співвласник 2/5 частки ОСОБА_1 не може здійснити обслуговування частини стіни житлового будинку літ «А» від т.1 т.2 (3,21 м), від т.3- т. 4 (0,35 м.) та прибудови літ. «а3» від т.2-т.5 (3,90 м), що є порушенням пункту 6.1.41 ДБН Б. 2.2 -12:2019 «Планування і забудова територій»

/т. 1 а. с. 160-186/.

ОСОБА_4 згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 450 від 1.04.1998 передано у приватну власність земельну ділянку площею 374 кв. м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 4.06.1998. Вказане рішення приймалося на підставі угоди про розподіл присадибної земельної ділянки укладеною між колишніми співвласниками будинковолодіння, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією схеми розподілу від 14.07.1998.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення її прав відповідачами. У свою чергу, за наявності угоди про розподіл присадибної земельної ділянки, укладеної між колишніми співвласниками будинковолодіння, яка є обов`язковою для наступних співвласників, позовні вимоги направлені на зміну такого порядку шляхом скасування рішення міської ради, яке приймалося з урахуванням такої угоди, є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до змісту положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Згідно статті 42 ЗК України (в редакції, що діяла станом на січень 1998 року дата укладення угоди) використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками будинковолодіння пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю споруду.

Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою.

Угода про порядок використання та розпорядження земельною ділянкою є обов`язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі.

Виходячи з того, що між попередніми співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (факт зміни прізвища на ОСОБА_8 визнано сторонами) угодою від 12.01.1998 року було визначено порядок користування спільною земельною ділянкою, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у відповідності до норм ст. 88 ЗК України дана угода є обов`язковою і для співвласників, які пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на житловий будинок - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.11.2019 у справі № 686/6888/15-ц та від 3.04.2019 у справі № 636/1088/15-ц, відповідно до яких при вирішенні даної категорії справ суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, та наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що за наявності угоди про розподіл присадибної земельної ділянки укладеною між колишніми співвласниками будинковолодіння, що підтверджується копією схеми розподілу від 14.07.1998 та угодою, яка є обов`язковою для наступних співвласників, позовні вимоги нового співвласника ОСОБА_1 направлені назміну такогопорядку шляхом скасування рішення ВМР, яке приймалось з урахуванням попередньо прийнятого рішення ВК ВМР про передачу у власність земельної ділянки з урахуванням угоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні справи судом не було враховано того факту, що поділу будинку у відповідності до часток між співвласниками не було, колегія суддів не вважає такими, що дають підстави для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на пояснення позивачки ОСОБА_1 , яка у судовому засіданні пояснила, що між нею та Дерепою визначений порядок користування будинком та спорудами і спору, щодо визначення конкретних приміщень, які перейшли у власність кожному із співвласників будинку немає.

Той факт, що на земельній ділянці, яка була відведена у власність ОСОБА_2 знаходяться будівлі, які належать на праві власності позивачці не було доведено належними та допустимими доказами. Так відповідно до висновку експерта № 745 від 12.04.2024 року відобразити об`єкти нерухомості, які перебувають у власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-1216 від 05.12.2020 року, що розміщені на земельній ділянці площею 0, 0413 га, що перебуває у власності ОСОБА_2 неможливо, оскільки у свідоцтві про право на спадщину за заповітом перелічені усі будівлі, які знаходяться на земельній ділянці станом на 10.12.2014 року, які саме будівлі входять у склад 2/5 частки та які успадкувала ОСОБА_1 у вище зазначену свідоцтві не зазначені /т.1 а. с. 169/.

Посилання апелянта на ту обставину, що при ухваленні спірного рішення Вінницькою міською радою не було враховано відсутність погодження ОСОБА_1 меж земельної ділянки, яка передавалася у власність ОСОБА_2 колегія суддів відхиляє з огляду на висновки, викладені в постановах ВС від 1.08.2022 справа № 619/1415/19, ОП ВС від 23.01.2019 по справі № 580/168/16-ц, згідно яких погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5.09.2019 в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі угоди від 12.01.1998 року, укладеної між попередніми співвласниками спірного будинковолодіння у користуванні ОСОБА_9 знаходилася земельна ділянка площею 249 кв. м. Відповідно до висновку експерта № 745 від 12.04.2024 року у фактичному користуванні ОСОБА_1 станом на час проведення дослідження перебуває земельна ділянка площею 273 кв. м. Враховуючи, що площа земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивачки не зменшилася, доказів зміни меж та конфігурації її земельної ділянки (після їх погодження попередніми співвласниками) суду не надано, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачами її прав.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що аргументи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, а рішення місцевого суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, відтак відсутні підстави для скасування також додаткового рішення суду першої інстанції. В апеляційній скарзі позивача не наведено мотивів незгоди із додатковим рішенням суду першої інстанції.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2024 та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024 у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 21.11.2024.