Постанова

від 12.11.2024 по справі 947/38762/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5299/24

Справа № 947/38762/21

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я.В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_4

на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року, постановлену Київським районним судом м. Одеси у складі: судді Бескровного Я.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року клопотання відповідача ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_4 задоволено частково та призначено у справі судову технічну експертизу документу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Поставлено перед судовою почеркознавчою експертизою наступні питання:

- Чи вносилися у текст розписки від 01.08.2016 р. зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

- Чи виготовлений рукописний текст у розписці від 01.08.2016 р. у той час, яким датований документ, а саме 01 серпня 2016 р.?

- У який період часу був виконаний рукописний текст у розписці від 01.08.2016 р.?

- Чи в один період були виконані рукописний текст та підпис у розписці від 01.08.2016р.?

Попереджено експертів, які безпосередньо проводитимуть експертизу про кримінальну відповідальність згідно ст. 384, 385 КК України.

Направлено до Київського НДІСЕ для проведення експертизи матеріали справи № 947/38762/21.

Витрати з проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .

Зобов`язано ОСОБА_1 надати суду оригінал розписки від 01.08.2016 р., виконану від імені ОСОБА_5 .

Провадження у справі зупинено до надходження висновку експертизи до Київського районного суду м. Одеси.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_4 звернувся доапеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до Київського районного суду м. Одеси.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що враховуючи лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04 квітня 2024 року та лист ТОВ Київський експертно-дослідний центр (код ЄДРПОУ 38133249) №15414 від 09 квітня 2024 року, для проведення фізико-хімічних досліджень матеріалів документів використовуються руйнівні фізико-хімічні методи дослідження, в тому числі впроваджені в експертну практику, що передбачено методиками таких досліджень. В ухвалі від 03 квітня 2024 року відсутній дозвіл на руйнування об`єкта дослідження, тобто розписки від 2016 року відповідно до вимог п. 4 ст. 108 ЦПК України, а тому провести експертизу неможливо. Враховуючи часткове руйнування досліджуваного документу (згідно фізико-хімічних руйнівних методів дослідження) першочергово доцільно проводити почеркознавчу експертизу, після якої - технічну експертизу документа. Разом з тим, суд першої інстанції зупинив провадження по справі, таким чином неможливо провести спочатку почеркознавчу експертизу.

Вказує, що експерти ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» з почеркознавчої та технічної експертизи документів не мають діючого свідоцтва від Мінюсту.

Зазначає, що суд першої інстанції ввів в оману відповідача, порушив вимоги Кодексу суддівської етики, порушив таємницю нарадчої кімнати, оскільки зазначив, що вартість експертизи складає 75 тис. грн, при цьому рахунок ніхто не виставляв.

Також представник вказує, що суд першої інстанції здійснював тиск на представника відповідача, щоб не наполягала на проведені експертизи саме у ОНДІСЕ, також зробивши помилковий висновок щодо не проведення Одеським НДІСЕ судової технічної експертизи.

Вказує, що ОНДІСЕ може проводити обидві експертизи та доцільніше призначити комплексну експертизу, оскільки після проведення технічної експертизи документу відбувається руйнування розписки від 2016 року.

Також звертає увагу, що питання: Чи виготовлений рукописний текст у розписці від 01.08.2016р. у той час, яким датований документ, а саме 01 серпня 2016р.? У який період часу був виконаний рукописний текст у розписці від 01.08.2016р.? Чи в один період були виконані рукописний текст та підпис у розписці від 01.08.2016р.? Потрібно змінити визначені питання оскільки неможливо на них відповісти експерту, що обгрунтовується листом-відповіддю ОНДІСЕ. Більш того, не можливо надати дозвіл на руйнування об`єкта дослідження (розписки від 2016 року), оскільки потім не можливо буде призначити та провести почеркознавчу експертизу.

Представник відповідача підтверджує той факт, що в обох клопотаннях про призначення двох експертиз було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі. Разом з тим, на теперішній час необхідно призначити комплексну експертизу із залученням експертів з почеркознавчої та технічної експертизи документів, які самі встановлюють порядок проведення експертизи з метою максимального збереження об`єкта дослідження.

При цьому суд зупинив провадження по справі, не розглядаючи всі заявлені клопотання до початку судового засідання, в тому числі витребування розписки від 2016 року.

На думку представника з вищенаведеного вбачається, що порушуються розумні строки розгляду справи, тобто ст. 2, 43, 49, 252 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Саінчук А.О. в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Вказане відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 оскаржує ухвалу суду першої інстанції про призначення по справі судової технічної експертизи за його клопотанням.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази.

Відповідно до положеньстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про судову експертизу»судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. (частини перша статті 103 ЦПК України).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (рішення (Dulskiyv.Ukraine) від 01червня 2006 року,заява № 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до ч. 1 ст.104ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Експертиза є одним із доказів у справі, і призначається виходячи із підстав позову, яким є невиконання відповідачами як спадкоємцями померлого боржника ОСОБА_5 взятих на себе за життя боргових зобов`язань, проти чого відповідачі заперечують, посилаючись на не підтвердження належними та допустимими доказами, що між позивачем та померлим ОСОБА_5 дійсно був укладений договір позики, а походження розписки викликає сумніви.

Отже встановлення обставин можливого внесення змін в боргову розписку та часу такого внесення, встановлення первинного тексту документу, часу та періоду виготовлення рукописного тексту у розписці та співпадіння часу виконання рукописного тексту та підпису у розписці має істотне (суттєве) значення для правильного вирішення спору по суті.

Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення у справі судової технічної експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи, є обґрунтованим, оскільки стосується доказування у цьому спорі, виходячи з підстав позову, та потребує спеціальних знань.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при вирішенні питання в частині призначення технічної експертизи порушено норми процесуального права, не ґрунтуються на матеріалах справи та не спростовують правильності судового рішення про задоволення клопотання вказаної сторони.

Щодо визначення судом експертної установи - Київського НДІСЕ, яка не має відповідної ліцензії Міністерства юстиції України, то таке є нічим не обґрунтованим.

Згідно із ч. 3ст. 103 ЦПК Українипри призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ч. 1 ст.104ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи відповідач просив проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Разом з тим, представник відповідача в судовому засіданні в суді першої інстанції на уточнюючі питання головуючого щодо експертної установи пояснила, що сторона лише рекомендує суду експертну установу, а вже суд визначає таку і вона покладається на розсуд суду в вирішенні цього питання.

Посилання в скарзі на порушення судом під час постановлення оскаржуваної ухвали тайни нарадчої кімнати та введення в оману сторони відповідача з приводу визначення експертної установи, тиск на представник відповідача з приводу визначення експертної установи як підстави для скасування ухвали суду нічим не обґрунтоване.

Отже, вказане не свідчить про допущені судом порушення норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування ухвали.

Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 3ст. 103 ЦПК України, дійшов обґрунтованоговисновку про доручення проведення експертизи експертам Київського НДІСЕ.

Що стосується доводу апеляційної скарги про доцільність проведення саме комплексної експертизи, оскільки після проведення технічної експертизи документу відбувається руйнування розписки від 2016 року, то відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Отже, виходячи із таких засад цивільного судочинства як змагальність та диспозитивність, саме сторона має визначити та надати суду докази на підтвердження своєї позиції та спростування позиції іншої сторони.

Експертизи, про проведення яких відповідачем ОСОБА_2 ставиться питання - судової технічної та почеркознавчої, не є обов`язковими у відповідності до вимог ст. 105 ЦПК України, де законодавець передбачив можливість призначення певних видів експертизи за власною ініціативою.

Вказане унеможливлює для суду по даній справі самостійно вирішувати, яку саме експертизу проводити, якщо про проведення такої в даному випадку комплексної не заявила відповідна сторона.

Натомість, оскільки по справі залишилося не вирішенням клопотання відповідача ОСОБА_2 про проведення почеркознавчої експертизи, що вбачається з матеріалів справи та технічного звукозапису судового засідання 03 квітня 2024 року, а зупинення провадження у справі унеможливлює вирішення такого, то в наведеній частині оскаржувана ухвала підлягає скасуванню за доводами апеляційної скарги.

Оскільки провадження у справі триває, то поновлення провадження у справі не позбавляє сторону заявляти відповідні клопотання.

Не може впливати на правильність ухвали суду про призначення експертизи з огляду на наступне отримання стороною відповідача зазначеного в скарзі листа експертної установи та необхідності у зв`язку із цим зміни питань, оскільки таке вирішується у порядку, передбаченому п. 2.1. розділу другого Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства

юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України

від26.12.2012 № 1950/5).

Щодо посилань заявника на можливість руйнації об`єкта дослідження та неможливості в подальшому провести почеркознавче дослідження, то у відповідності до вимог п. 7 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.07.2017 № 591, у разі відсутності дозволу ініціатора експерту, якому доручено виконання судової експертизи або експертного дослідження, на пошкодження або знищення документу, він може заявити відповідне клопотання. Отже, питання щодо можливих руйнівних методів так само вирішується у встановленому порядку.

Також колегія суддів зазначає, що вибір певних методик, методів дослідження, технічних засобів та визначення послідовності їх застосування належать до компетенції судового експерта. При цьому спочатку судовий експерт повинен використати неруйнівні методи і тільки в разі, якщо в результаті їх застосування не досягнуто мети дослідження, застосовувати руйнівні методи відповідно до пункту 7 цього розділу (п. 18 вказаної Інструкції № 591).

Згідно із ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року в частині призначення судової технічної експертизи.

Натомість, в частині зупинення провадження у справі, то у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України за доводами апеляційної скарги ухвала підлягає скасуванню.

Що стосується клопотання відповідача в особі свого представника ОСОБА_4 про винесення окремої ухвали на адресу Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі з приводу тривалого неотримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, то таке не потребує процесуального вирішення, оскільки вказане є правом, а не обов`язком суду, до того ж, вказане має вирішуватися при вирішення спору. Так, в постанові від13червня 2024року усправі №826/3979/18 КАС ВС зазначив, що окрема ухвала-це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.

Натомість, наразі не вирішується по суті спір щодо реалізації спадкових справ відповідача, а лише процесуальне питання, пов`язане із призначенням по справі експертизи як одного із засобів доказування.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2024 року в частині зупинення провадження до надходження висновку експертизи до Київського районного суду м. Одеси скасувати.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко