Ухвала

від 21.11.2024 по справі 2-78/2011

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 2-78/2011

Провадження № 4-с/209/14/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Погрібної О.В.,

представника скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2024 до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», яка подана представником Васютою Крістіною Сергіївною (далі також АТ «Державний експортно-імпортний банк України», стягувач, скаржник) на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_2 (далі також державний виконавець Дніпровського ВДВС у місті Кам`янське, Дніпровський ВДВС у місті Кам`янське) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в межах виконавчого провадження ВП№71601943 по стягненню заборгованості з ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа 16.03.2023.

В обґрунтування скарги зазначено, що 13.10.2011 Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнив позов ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5708С61 від 17.09.2008 від 17.09.2008 на загальну суму 395584,97 грн, а також стягнуто 1820 у відшкодування понесених витрат.

22.12.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у рамках справи №209/3207/13-ц скасувала рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області та ухвалила нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ОСОБА_5 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Віктор Вікторович, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної ради, ОСОБА_6 про визнання прилюдних торгів недійсними, скасування акту про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності задоволено частково.

Визнано недійсними прилюдні торги, проведені 03 червня 2013 року по реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Визнано недійсним акт проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Визнано недійсним свідоцтво, видане 03 липня 2013 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Віктором Вікторовичем, зареєстроване в реєстрі № 1225, яким посвідчено право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

20.02.2023 Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у рамках справи №2-78/2011 задовольнив заяву начальника Дніпровського ВДВС про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-178/2011.

19.04.2023 державним виконавцем ДВДВС у м.Кам`янське Бакун Анною було відкрито виконавче провадження ВП №71601943 про стягненню заборгованості зі ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа від 16.02.2023 року.

Скаржник зазначає, що 06.08.2024 звернувся до ВДВС із заявою про надання інформації, в якій зокрема зазначив про скасування боржником торгів, а отже повернення у власність боржнику нерухомого майна, та просив повідомити причини стосовно не подання до суду, подання про надання дозволу на реалізацію майна яке не зареєстроване за боржником; про не вчинення виконавчих дій з проведення опису і арешту нерухомого майна боржника у вигляді нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 . 07.10.2024 на електронну пошту АТ «Укрексімбанк» надійшла відповідь державного виконавця, в якій зазначались хронологія виконавчих дій та зазначено, що з урахуванням відсутності правовстановлюючих документів на нерухомість державний виконавець не звертається до суду із поданням про надання дозволу на реалізацію нерухомості, яка не зареєстрована боржником.

Відтак АТ «Укрексімбанк» вважає, що державний виконавець неправомірно не вчиняє дій, передбачених законом та звертає увагу суду на те, що під час виконавчих дій, державний виконавець направив 15.02.202 лише 1 вимогу на адресу БТІ з запитом про надання правовстановлюючих документів, та зі спливом строку на надання відповіді, не вчинив жодних дій передбачених нормами права з питання не виконання вимог державного виконавця, як і не подав повторно вимоги та запита про отримання правовстановлюючих документів на нерухомість. Вважає, що з врахуванням направлення запита у лютому 2024 року і станом на жовтень 2024 року, державним виконавцем не здійснено жодних дій по отриманню документів по нерухомості та звернення до суду за наданням дозволу на продаж нерухомості, яка не зареєстрована за боржником, що підтверджує вчинення бездіяльності на протязі 7 місяців. Також звертає увагу на те, що дані документи по нерухомості, виконавцем не витребовувались і у боржника, відносно боржника не складалися адміністративні протоколи, як і постанови про накладення штрафу за невиконання вимог виконавця про не надання пояснень про причини не виконання рішення суду.

Окрім цього, на думку скаржника, у даному випадку, статтею 440 ЦПК України не встановлюється обмеження звернення державного виконавця до суду із поданням тільки після отримання правовстановлюючих документів, оскільки державний виконавець не був позбавлений можливості під час розгляду подання поданого відповідно до ст. 440 ЦПК України, подати клопотання до суду про витребування доказів, а саме документів відносно нерухомості відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Просить суд, визнати бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі ОСОБА_7 з виконання виконавчого провадження ВП №71601943 по стягненню заборгованості зі ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа 16.02.2023 року з причини невчинення дій по не зверненню у відповідності до ст.440 ЦПК України неправомірною; визнати бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Анни Бакун з виконання виконавчого провадження ВП №71601943 по стягненню заборгованості зі ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа 16.02.2023 року з причини невчинення дій по притягненню осіб до відповідальності за не виконання запитів (вимог) державного виконавця і не подання повторних запитів неправомірною; зобов`язати державного виконавця з встановленням порядку виконання рішення суду одразу після розгляду в суді скарги АТ «Укрексімбанк» звернутися до суду із поданням у відповідності до ст.440 ЦПК України, а саме звернення стягнення на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу на підставі вказаної скарги розподілено судді Левицькій Н.В. та передано головуючій по справі 17.10.2024.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2024 року скаргу залишено без руху.

21 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Васюти К.С. надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду від 18 жовтня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 30 жовтня 2024 року.

Представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання, призначене на 07.11.2024 не з`явився, подав заяву в якій просив провести розгляд скарги без участі представника відділу ДВС.

07.11.2024 у судовому засіданні встановлено, що боржник зареєстрований за іншою адресою, ніж та, яка зазначена у поданій скарзі. Відтак для здійснення запиту щодо місця реєстрації боржника та повідомлення про розгляд скарги, розгляд справи судом відкладено на 21.11.2024.

При цьому, 25 жовтня 2024 року на електронну пошту суду та 30 жовтня 2024 року поштовим відправленням від Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу та надано суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП №71601943 з примусового виконання виконавчого листа № 2-78/2011.

Так, у поданому відзиві Дніпровський ВДВС у місті Кам`янське, зокрема зазначає, що відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем 19.03.2023 винесена постанова про арешт коштів боржника в межа загальної суми 437450,47 грн. (борг, виконавчий збір, мінімальні витрати), яка підписана ЕЦП та відправлена до банків - учасників обміну в АСВП. Станом на 18.10.2024 боржником рішення не виконано, сума боргу не сплачена. На арештованих рахунках боржника були виявлені грошові кошти. Державним виконавцем були направлені платіжні інструкції для списання в рахунок погашення заборгованості та безспірного виконання рішення суду (останні сформовані платіжні інструкції були направлені 18.10.2024).

Вказує про те, що в процесі примусового виконання рішення суду, державним виконавцем на виконання вимог ст.ст. 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження» вживалися заходи щодо направлення періодичних запитів до установ: податкової служби, з метою з`ясування джерел отримання доходів боржником та стан його рахунків; до МВС для встановлення даних щодо наявності у боржника транспортних засобів (останні запити від 18.10.2024); 14.02.2024 до ТОВ «АБОНЕНТ-21» та 15.02.2024 до ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР-КОМФОРТ» щодо надання довідки про склад сім`ї.

Також 15.02.2024 державним виконавцем було направлено запит до БТІ м. Кам`янське щодо надання копій правовстановлюючих документів/матеріалів (витяги, технічний паспорт, договори/правочини тощо) відносно об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , які є в наявності в копіях у КП «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради». Станом на 25.10.2024 відповіді від БТІ м. Кам`янське до відділу не надходило.

Окрім того, згідно відповіді від ПФУ боржник отримує дохід в ТОВ «ГАЛА-ЮГ», відтак 06.08.2024 державним виконавцем було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Станом на 18.10.2024 кошти на депозитний рахунок відділу не надходили. При цьому 07.10.2024 державним виконавцем було направлено запит до ТОВ «ГАЛА-ЮГ» про надання інформації щодо надання підстав відсутності надходження грошових коштів в рахунок погашення заборгованості з доходів боржника на депозитний рахунок відділу. Також зазначає, що в проваджені відсутні підтверджуючі матеріали подання до суду про надання дозволу на реалізацію майна, яке не зареєстроване за боржником.

Відтак, з огляду на викладене, вважає, що доводи стягувача щодо бездіяльності державного виконавця по виконанню рішення суду є передчасними та такими, що не можуть бути прийняті судом. Усі виконавчі дії вчиняються відповідно до вимог чинного законодавства України про виконавче провадження, порушень вимог закону з боку державного виконавця не вбачається. Виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні у межах визначених Законом України «Про виконавче провадження» строків, та виконавцем проводяться виконавчі дії у відповідності до вимог чинного законодавства України про виконавче провадження. Просить суд у задоволенні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» відмовити у повному обсязі.

21.11.2024 представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить провести розгляд скарги без участі представника відділу ДВС.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Представник АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні подану скаргу підтримала та просила її задовольнити з підстав зазначених в ній. Зокрема звернула увагу суду на те, що державний виконавець допустив бездіяльність не вживаючи заходів щодо осіб, які не надали відповіді на звернення чи запити, оскільки статтями 18, 76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог державного виконавця передбачена відповідальність. Також на думку представника скаржника, навіть в разі відсутності технічного паспорту на квартиру, який міг би бути отриманий з БТІ, державний виконавець повинен був в порядку ст. 440 ЦПК України звернутися із поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, оскільки не був позбавлений можливості під час розгляду подання поданого, подати клопотання до суду про витребування доказів, а саме документів відносно нерухомості відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК України.

Дослідивши подану скаргу та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішення суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Закон передбачає механізми примусового виконання судових рішень, у тому числі через виконавче провадження, а також відповідальність за ухилення від виконання рішень суду. Це сприяє зміцненню правопорядку та дисципліни у правовій системі.

Виконання судового рішення гарантує реалізацію захисту прав та інтересів осіб, які звернулися за судовою допомогою, і є обов`язковим для органів влади, підприємств, установ та громадян.

Загалом, принцип обов`язковості судових рішень забезпечує авторитет судової влади та формує довіру до судової системи, адже кожне рішення повинно бути виконане неухильно, що сприяє законності, правопорядку та захисту прав і свобод людини.

Такі основні аспекти цього принципу зазначені у рішеннях КонституційногоСуду Українивід 30.06.2009№ 16-рп/2009 та від 26.06.2013 № 5-рп/2013.

Розділ VIIЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Згідно ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Статтею 18 Закону № 1404-VIII визначено обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 2 та 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець,зокрема:зобов`язаний здійснюватизаходи примусовоговиконання рішеньу спосібта впорядку,які встановленівиконавчим документомі цимЗаконом; розглядатив установленізаконом строкизаяви сторін,інших учасниківвиконавчого провадженнята їхніклопотання тапід часздійснення виконавчогопровадження маєправо длязахисту інтересівстягувача проводитиперевірку виконанняборжниками рішень,що підлягаютьвиконанню відповіднодо цьогоЗакону; проводитиперевірку виконанняюридичними особаминезалежно відформи власності,фізичними особами,фізичними особами-підприємцями рішеньстосовно працюючиху нихборжників; зметою захистуінтересів стягувачаодержувати безоплатновід державнихорганів,підприємств,установ,організацій незалежновід формивласності,посадових осіб,сторін таінших учасниківвиконавчого провадженнянеобхідні дляпроведення виконавчихдій пояснення,довідки таіншу інформацію,в томучислі конфіденційну; здійснюватиреєстрацію обтяженьмайна впроцесі тау зв`язкуз виконавчимпровадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні ;накладати стягненняу виглядіштрафу нафізичних,юридичних тапосадових осібу випадках,передбачених законом; вимагативід матеріальновідповідальних іпосадових осібборжників -юридичних осібабо боржників-фізичних осібнадання поясненьза фактаминевиконання рішеньабо законнихвимог виконавцячи іншогопорушення вимогзаконодавства провиконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону № 1404-VIII, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону № 1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14.

Частиною 4 статті 8Закону №1404-VIII передбачено, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Таким чином, вбачається, що будь-які складені державним виконавцем в межах виконавчого провадження документи підлягають реєстрації в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Згідно наданих суду копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 19.04.2023 року державним виконавцем Бакун Анною відкрито виконавче провадження ВП №71601943 по стягненню заборгованості із ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа 16.03.2023 року, винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника (далі виконавче провадження, ВП) /а.с.48-52, т.2/. Боржнику ОСОБА_3 для відома скеровано постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також в межах виконавчого провадження /а.с.53-113/, державним виконавцем було здійснено запити до:

Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів (19.04.2023, 06.08.2024);

Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців, а також рахунки, відкриті боржником юридичною особою через свої відокремлені підрозділи (19.04.2023, 01.02.2024);

Державної податкової служби про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця; (запит 19.04.2023, 04.10.2023, 01.02.2024, 06.08.2024);

Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи (06.08.2024, 07.10.2024; 18.10.2024);

Виставлялися платіжні інструкції (04.10.2023, 25.10.2023, 01.02.2024, 15.02.2024, 06.08.2024, 14.08.2024, 21.08.2024, 18.10.2024);

Згідно Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наданої на запити від 19.04.2023, 22.02.2024 та 05.03.2024 щодо надання інформації зареєстрованого за боржником не рухомого майна, наявні відомості що майно, а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 має свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер:1225, видане 03.07.2013, видавник: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик В.В., власником якої є гр. ОСОБА_5 . Дата державної реєстрації 03.07.2013 (а.с. 57-58, 83-87).

Відтак, згідно наявних копій виконавчого провадження, запити здійснювались квітень, жовтень 2023 року та лютий, березень, серпень, жовтень 2024 року, де крайні запити від 18 жовтня 2024 року.

Також, 05.02.2024 державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено ТОВ «Будівельна фірма «Протектбуд» /а.с.69-70,т.2/. Як зазначає державний виконавець, кошти на депозитний рахунок не надходили.

Окрім цього, державним виконавцем було здійснено запити 14.02.2024 до ТОВ «АБОНЕНТ-21» та 15.02.2024 до ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР-КОМФОРТ» щодо надання довідки про склад сім`ї.

ТОВ «Абонент-ХХІ» надало відповідь та повідомило, що товариство не обслуговує адресу зазначену у запиті /а.с.81,т.2/.

Згідно відповіді від ТОВ «Лідер-Комфорт», в якій міститься довідка про реєстрацію і склад сім`ї по квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , дана квартиронаймачеві ОСОБА_5 , його склад сім`ї 0 осіб з 25.11.2021 року /а.с.82,т.2/.

Також 15.02.2024 року державним виконавцем направлено запит №71601943 до БТІ м.Камянське щодо надання копій правовстановлюючих документів/матеріалів відносно об`єкта нерухомого майна нерухомості АДРЕСА_2 /а.с.79,т.2/. Як зазначає державний виконавець, станом на 25.10.2024 року відповіді на запит не надходило.

06.08.2024 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено ТОВ «ГАЛА-ЮГ» /а.с.88-89,т.2/. Як зазначає державний виконавець, станом на 18.10.2024 року кошти на депозитний рахунок не надходили.

Також згідно наданих копій матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 07.08.2024 року Дніпровським ВДВС у місті Кам`янське зареєстровано заяву за вх.№8083 від АТ «Укрексімбанк» про надання інформації, яка скерована на електронну адресу отримувача 06.08.2024. У поданій заяві Банк просив звернутися за місцем роботи боржника з запитом про причини невиконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направити її за місцем роботи; вжити заходів щодо відрахування коштів із заробітної плати боржника та перерахування їх на рахунок АТ «Укрексімбанк»; надати пояснення стосовно не подання до суду подання про надання дозволу на реалізацію майна, яке не зареєстроване за боржником; надати пояснення про невчинення виконавчих дій з проведення опису і арешту нерухомого майна боржника у вигляді нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідь на подану заяву за вх.№8083 від 07.08.2024, Дніпровським ВДВС у місті Кам`янське представнику АТ «Укрексімбанк» скеровано 07.10.2024 за вих.№125308.

У відповіді наведено хронологію виконавчих дій у виконавчому провадженні та зокрема зазначено, що 15.02.2024 державним виконавцем було направлено запит до БТІ м.Кам`янське щодо надання копій правовстановлюючих документів/матеріалів відносно об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Також зазначено, що станом на 07.10.2024 відповіді від БТІ м.Кам`янське до відділу не надходило. В провадженні відсутні підтверджуючі матеріали для подання до суду про надання дозволу на реалізацію нерухомості, яка не зареєстрована за боржником, через відсутність правовстановлюючих документів на нерухомість /а.с.96-97/.

Так, звертаючись з поданою скаргою до суду та зазначаючи про бездіяльність державного виконавця, АТ «Укрексімбанк» вважає, що державний виконавець з урахуванням запита у лютому 2024 року та станом на жовтень 2024 року, не вчинив жодних дій по отриманню документів по нерухомості для звернення до суду з поданням, передбаченим ч.10 ст. 440 ЦПК України. Також зазначає, що державний виконавець не вчинив дій по притягненню осіб до відповідальності за невиконання запитів (вимог) державного виконавця та вразі неотримання відповіді, не здійснив повторних запитів.

Щодо зазначених підстав та доводів скарги про бездіяльність державного виконавця, а саме щодо не притягнення осіб до відповідальності за невиконання запитів, суд зазначає наступне.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

За змістом п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

При цьому, суд вважає, що визначені законом повноваження державного виконавця є його дискреційними повноваженнями (правом), втручання у які шляхом зобов`язання винести постанову про накладення штрафу виключено. Так, рішення про накладення штрафу приймається державним виконавцем після перевірки, в даному випадку ненадання відповіді на запит, складання Акту, з урахуванням оцінки поважності/неповажності причин невиконання, якщо такий запит був отриманий адресатом. Відтак, накладенню штрафу передує ряд процесуальних дій, що входять до виключної компетенції державного виконавця у конкретному виконавчому провадженні.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Більше того, згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 06.09.1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 09.06.2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява № 33348/96), Страсбург, від 17.12.2004 року завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто, суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Таким чином, здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням та нездійсненням певних дій.

Суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Щодо покликання представника скаржника стосовно не притягнення державним виконавцем до відповідальності у встановленому законом порядку осіб, які допустили невиконання законних вимог державного виконавця, що передбачено ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає такі необгрунтованими, оскільки станом на день розгляду справи, відсутні відомості, які б давали підстави вважати про наявності ознак кримінального правопорушення в діях осіб, які умисно перешкоджають виконанню рішення чи в інший спосіб порушують вимоги закону про виконавче провадження. Такі відомості та докази також не надано скаржником.

Відтак, суд вважає, що вимоги поданої скарга в цій частині до задоволення не підлягають.

Щодо визнання бездіяльності державного виконавця з причин не вчинення дій по зверненню у відповідності до ст. 440 ЦПК України та зобов`язання вчинити такі дії, суд враховує наступне.

Як вже зазначено судом, з поданих приватним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в процесі примусового виконання було вчинено ряд виконавчих дій, зокрема, 15.02.2024 до БТІ м.Кам`янське направлений запит державного виконавця №71601943 щодо надання копій правовстановлюючих документів/матеріалів відносно об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , які є в наявності в копіях в КП «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради». Адреса отримувача запита:

АДРЕСА_3 вказує, що станом на 25.10.2024 року відповідь на запит не надходила.

Суд вважає слушними доводи заявника про те, що державним виконавцем скеровано запит на адресу БТІ у лютому 2024 року та зі спливом строку, станом на день подання скарги 16.10.2024 не вчинено дій щодо з`ясування обставин про ненадання копій правовстановлюючих документів/матеріалів відносно об`єкта нерухомого майна. Направивши запит 15.02.2024 року, державний виконавець зі спливом значного строку (понад 7 місяців), не подав повторного запиту та не вчинив інших дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, суд звертає увагу, що державним виконавцем також не долучено до матеріалів справи доказів, що запит №71601943 щодо надання копій правовстановлюючих документів/матеріалів відносно об`єкта нерухомого майна, був отриманий БТІ м.Кам`янське.

Слід також звернути увагу, що в усіх документах виконавчого провадження, а також у виконавчому документі місцем проживання боржника значиться адреса: АДРЕСА_2 . Державним виконавцем лише 25.10.2024 було направлено доручення про перевірку місця реєстрації та проживання боржника у зв`язку із отриманням відповіді ДМС про те, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Скаржник покликається на те, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості, що правовстановлюючі документи були витребувані у боржника.

З наданих копій матеріалів виконавчого провадження, судом встановлено, що державний виконавець здійснив виклик боржника ОСОБА_3 лише 18.10.2024 та зобов`язав, зокрема, надати достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності, з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право.

Суд звертає увагу на те, що доручення, виклик та вимога до боржника, як і ряд інших дій, вчинені державним виконавцем після надходження 16.10.2024 до суду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача у відзиві на скаргу, що державним виконавцем вчинялися усі виконавчі дії відповідно до вимог чинного законодавства України про виконавче провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону України«Про виконавчепровадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 50Закону України«Про виконавчепровадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Застосування судом положень частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 та від 04 січня 2024 року у справі № 344/16496/17.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження повинен з суворим дотриманням закону здійснювати усі виконавчі дії, зокрема щодо отримання правовстановлюючих документів/матеріалів відносно об`єкта нерухомого майна, у даному випадку квартири АДРЕСА_1 , а також вразі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, реалізувати обов`язок на звернення в установленому законом порядку до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2023 року в справі № 2-2727/11 (провадження № 61-8007св23) вказано, що «аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку. Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20). При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2022 року в справі № 296/11276/13-ц (провадження № 61-16227св21) зазначено, що «доводи касаційної скарги про неможливість звернення стягнення на спірний будинок у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не скасовано запис про державну права власності на нього за ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки правова підстава, згідно з якою вчинено такий запис відпала (постановою Житомирського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року визнано недійсним договір дарування, укладений 05 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О., зареєстрований у реєстрі за № 4993), і очевидним є те, що ОСОБА_2 не вчиняє дії щодо поновлення державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ним».

Суд звертає увагу, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).

Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення.

Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, суд вважає, що державним виконавцем допущено бездіяльність, що виразилась у неналежному вчиненні усіх визначених Законом України«Про виконавчепровадження»,як наслідок реалізації звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, відтак скарга в цій частині є обґрунтованою.

В той же час, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та у пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відтак, вимога про зобов`язання державного виконавця з встановленням порядку виконання рішення суду одразу після розгляду в суді скарги АТ «Укрексімбанк» звернутися до суду із поданням у відповідності до ст.440 ЦПК України, а саме звернення стягнення на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, підлягає частковому задоволенню.

За змістом положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які зазакономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України Дніпровским ВДВС не надано суду доказів, що державний виконавець вжив усіх достатніх заходів для виконання виконавчого документу в межах виконавчого провадження ВП №71601943 по стягненню заборгованості зі ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа 16.02.2023 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 247, 258-260, 353, 447-448, 450-453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Анни Бакун при виконанні виконавчого документа в межах виконавчого провадження ВП №71601943 по стягненню заборгованості зі ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа 16.02.2023 року, яка полягає у неналежному вчиненні дій для реалізації звернення у відповідності до ст.440 ЦПК України.

Зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_2 , здійснити заходи з примусового виконання виконавчого документу в межах виконавчого провадження ВП №71601943 по стягненню заборгованості зі ОСОБА_3 на підставі виданого дубліката виконавчого листа 16.02.2023 року, в тому числі з урахуванням положень ст. 440 ЦПК України.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22 листопада 2024 року.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Н.В. Левицька