Ухвала

від 11.11.2024 по справі 2-792/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

11.11.2024 Єдиний унікальний номер 2-792/11 Провадження № 4с/205/41/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Костромітіної О. О.

за участю секретаря Виговської Є.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», від імені та в інтересах якого діє адвокат Васюта Крістіна Сергіївна, на бездіяльність органу примусового виконання, заінтересована особа - начальник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник АТ «Державний експортно-імпортний банк України», від імені та в інтересах якого діє адвокат Васюта К.С., звернулась до суду із скаргою на бездіяльність органу примусового виконання начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Астапенкової Катерини, щодо зобов`язання Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) визначати до стягнення в іноземному еквіваленті відповідно до рішення суду суму заборгованості за Кредитними договорами, а саме:

- суму заборгованості за Кредитним договором № 5006С19 від 27 липня 2006 року у розмірі: заборгованість за кредитом становить 44571,40 швейцарських франків; заборгованість по сплаті відсотків - 910,09 швейцарських франків; заборгованість по пені - 8356,68 гривень;

- суму заборгованості за Кредитним договором № 50207С11 від 26 грудня 2007 року у розмірі: заборгованість по кредиту становить 29658,55 доларів США; заборгованість по сплаті відсотків 943,65 доларів США; заборгованість по пені - 7385,88 гривень;

- суму заборгованості за Кредитним договором №50208С20 від 29 травня 2008 року у розмірі: заборгованості по кредиту становить 22875,06 швейцарських франків; заборгованість по сплаті відсотків - 435,68 швейцарських франків; пеню в розмірі 5272,58 гривень у межах виконання виконавчого листа 2н-25/2011, судова справа №2-792/11, виданого 28.07.2011 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРЕКСІМБАНК», по якому відкрито виконавче провадження ВП № 70685046.

В обґрунтування скарги посилається на те, що Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 25 лютого 2011 року ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26, рах. № НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112) суму заборгованості за Кредитним договором № 5006С19 від 27 липня 2006 року у розмірі 398105,76 гривень, з якої заборгованість за кредитом становить 44571,40 швейцарських франків, що у еквіваленті за курсом НБУ складає 381950,15 гривень; заборгованість по сплаті відсотків - 910,09 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 7798,92 гривень; заборгованість по пені - 8356,68 гривень. За Кредитним договором № 50207С11 від 26 грудня 2007 року у розмірі 250113,34 гривень, з якої заборгованість по кредиту становить 29658,55 доларів США що у еквіваленті за курсом НБУ складає 235242,72 гривень, заборгованість по сплаті відсотків 943,65 доларів США, що за курсом НБУ складає 7484,74 гривень, заборгованість по пені - 7385,88 гривень. Заборгованість за Кредитним договором №50208С20 від 29 травня 2008 року у розмірі 205031,62 гривень, з якої: заборгованості по кредиту становить 22875,06 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 196025,53 гривень, заборгованість по сплаті відсотків - 435,68 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 3733,51 гривень. та пеню в розмірі 5272,58 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26, рах. № НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112), в рівних частках державне мито в розмірі 1700,00 гривень (Одна тисяча сімсот гривень 00 копійок); стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26, рах. № НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112), в рівних частках витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень. (Сто двадцять гривень 00 копійок).

Заочне рішення суду від 25.02.2011 року набрало законної сили, у зв`язку із чим, було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) за номером виконавчого провадження ВП № 70685046, про стягненню заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРЕКСІМБАНК».

19.06.2024 року АТ «Укрексімбанк» повторно звернувся до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) з заявою про виправлення зазначення еквівалента суми стягнення заборгованості у постановах виконавчого провадження № 70685046, оскільки орган виконання зазначає суму стягнення у гривневому еквіваленті, а не в іноземній валюті.

03.07.2024 року на електрону пошту представника АТ «Укрексімбанк» надійшов лист-відповідь від Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) в якому повідомлялося, що відділ відмовляє стягувачу у стягненні в іноземній валюті і вважає, що сума стягнення рахується у гривневому еквіваленті з причини зазначення у виконавчому листі і рішенні суду загальної суми стягнення у гривневому еквіваленті, що стало підставою для звернення із даною скаргою до суду.

16.07.2024 року начальник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_4 подала до суду відзив на скаргу в якому зазначила про непогодження із скаргою і зазначила клопотання про розгляд справи без участі представника.

У відзиві представник ВДВС зазначає, що посилання представником стягувача на висновки ВС, Великої палати ВС не можуть застосовуватися у даному спорі, оскільки правовідносини у даній справі не відповідають критеріям подібності відносин зі справами, в яких були зроблено відповідні правові висновки. Зокрема у судовій практиці, на яку посилається стягувач, суди у резолютивній частині рішення чітко визначили, що заборгованість стягується в іноземній валюті. Натомість в даній справі стягнення визначено у гривні. Також, представник ВДВС зазначив про недопустимість безпідставного подання зазначеної скарги, оскільки по своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є не допустимим. Просила у задоволенні скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» відмовити.

Ухвалою суду від 10.07.2024 року відкрито провадження у справі, призначено її судовий розгляд.

Представник скаржника 11.11.2024 року подала до суду заяву в якій просить розгляд справи провести без її участі.

Боржник ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про день, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, його неявка, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи, тому суд вирішив справу за його відсутністю.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані учасниками справи докази та матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 25 лютого 2011 року ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26, рах. № НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112) суму заборгованості за Кредитним договором № 5006С19 від 27 липня 2006 року у розмірі 398105,76 гривень, з якої заборгованість за кредитом становить 44571,40 швейцарських франків, що у еквіваленті за курсом НБУ складає 381950,15 гривень; заборгованість по сплаті відсотків - 910,09 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 7798,92 гривень; заборгованість по пені - 8356,68 гривень. За Кредитним договором № 50207С11 від 26 грудня 2007 року у розмірі 250113,34 гривень, з якої заборгованість по кредиту становить 29658,55 доларів США що у еквіваленті за курсом НБУ складає 235242,72 гривень, заборгованість по сплаті відсотків 943,65 доларів США, що за курсом НБУ складає 7484,74 гривень, заборгованість по пені - 7385,88 гривень. Заборгованість за Кредитним договором №50208С20 від 29 травня 2008 року у розмірі 205031,62 гривень, з якої: заборгованості по кредиту становить 22875,06 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 196025,53 гривень, заборгованість по сплаті відсотків - 435,68 швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 3733,51 гривень. та пеню в розмірі 5272,58 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26, рах. № НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112), в рівних частках державне мито в розмірі 1700,00 гривень (Одна тисяча сімсот гривень 00 копійок); стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 26, рах. № НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112), в рівних частках витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень. (Сто двадцять гривень 00 копійок).

Заочне рішення суду від 25.02.2011 року набрало законної сили, у зв`язку із чим, було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) за номером виконавчого провадження ВП № 70685046, про стягненню заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УКРЕКСІМБАНК».

19.06.2024 року АТ «Укрексімбанк» повторно звернувся до Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) з заявою про виправлення зазначення еквівалента суми стягнення заборгованості у постановах виконавчого провадження № 70685046, оскільки орган виконання зазначає суму стягнення у гривневому еквіваленті, а не в іноземній валюті.

03.07.2024 року на електрону пошту представника АТ «Укрексімбанк» надійшов лист-відповідь від Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра ПМУ МЮ (м. Одеса) в якому повідомлялося, що відділ відмовляє стягувачу у стягненні в іноземній валюті і вважає, що сума стягнення рахується у гривневому еквіваленті з причини зазначення у виконавчому листі і рішенні суду загальної суми стягнення у гривневому еквіваленті.

За змістом ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (рішення від 15.10.2009, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» ( Immobiliare Saffi v. Italy), (GC), №22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачене першим реченням першого пункту статті 1 Протоколу №1 (див. рішення у справі Войтенка, п. 53).

Отже, виконання судового рішення це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень; неупереджено, ефективно, своєчасно в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України гривня є законим платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійснені розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Судом встановлено, що у мотивувальній частині рішення зазначено, що позивач ПАТ «Укрексімбанк» зазначав складові заборгованості в іноземній валюті. Також підтверджується у резолютивній частині рішення суду зазначення складових частин загальної суми до стягнення в іноземній валюті і аналогічне підтверджується копією позовної заяви, яку АТ «Укрексімбанк» надав до суду з відміткою канцелярії суду про реєстрацію вхідної кореспонденції до суду від 11.08.2010 року за вхідним номером №21328.

Враховуючи, що кредитні договори було укладено в іноземній валюті і факт укладання договорів в іноземній валюті було підтверджено боржником і ним же, відповідно до договорів, погоджувалося погашення заборгованості в іноземній валюті, то стягнення заборгованості повинно відбуватися в іноземній валюті, враховуючи визначення складових сум до стягнення в іноземній валюті у рішенні суду про стягнення заборгованості і матеріали судової справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 року по справі № 500/5194/16 зазначила: «59.Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов`язання та обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).

60.Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатує, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

61.Посилання відповідача на те, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається на день подання позову, не ґрунтується на нормах матеріального права.

62.Натомість стягнення судом першої інстанції з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 заборгованості у сумі, еквівалентній 65 000 дол. США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, повною мірою відповідає приписам частини другої статті 533 ЦК України.

63.На користь цього висновку свідчить і те, що Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які підлягають стягненню з боржника, вносить двозначність у розуміння суті обов`язку боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14).

64.Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення.»

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зроблено такі висновки: «зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України). Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22 (провадження № 61-10834сво22) зроблено висновок, що «перерахування стягувачеві суми меншої, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення. Предметом грошового зобов`язання є грошові кошти, виражені у відповідній валюті. Сплата (перерахування) коштів у розмірі меншому, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), свідчить про порушення принципу належного виконання в частині належного предмету виконання».

Аналогічний висновок зазначений і у постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року по справі № 462/2666/21.

Верховний суд у постанові від 05 лютого 2020 року по справі № 750/2000/18 виснував, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

З огляду на зазначене виконання за виконавчим листом повинне було здійснюватися в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до частини третьої цієї статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

У справі, яка переглядається, встановлено, що виконавче провадження відкрито за виконавчим листом, виданим Деснянським районним судом міста Чернігова на підставі рішення цього суду від 03 лютого 2015 року, яким було стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 27037,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 15 серпня 2014 року становило 355 147,81 грн.»

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, суд вирішив стягнути з боржників грошові кошти саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржників, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржників, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).»

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справах №373/2054/16-ц, №464/3790/16-ц, №373/2054/16-ц вказала на те, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.

Підсумовуючи вище наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги АТ «Укрексімбанк» в частині визначення стягнення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», в іноземній валюті.

З огляду на вищевикладене, суд при вирішенні скарги по суті відхиляє позицію ВДВС щодо незастосування правових висновків Верховного суду та без підставного подання зазначеної скарги, оскільки у резолютивній частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2011 року визначено до стягнення суми заборгованості саме в іноземній валюті, тому і стягнення повинно виконуватися в іноземній валюті, що забезпечить відновлення та захист прав позивача в повній мірі.

Щодо визнання неправомірним дій начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014, виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Скаржником не обгрунтовано та не доведено неправомірність дій начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), тому суд відмовляє у задоволенні цієї частини вимог скарги.

Керуючись ст. ст.258-260,448-451 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», заінтересовані особи: ОСОБА_2 (боржник), начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними задовольнити частково.

Зобов`язати Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у межах виконання виконавчого листа 2н-25/2011 виданого 28.07.2011, судова справа №2-792/11, визначати суму до стягнення в іноземному еквіваленті відповідно до рішення суду за Кредитними договорами, а саме:

- за Кредитним договором № 5006С19 від 27 липня 2006 року у розмірі: заборгованість за кредитом становить 44571,40 швейцарських франків, заборгованість по сплаті відсотків - 910,09 швейцарських франків, заборгованість по пені - 8356,68 гривень;

- за Кредитним договором № 50207С11 від 26 грудня 2007 року у розмірі: заборгованість по кредиту становить 29658,55 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків 943,65 доларів США, заборгованість по пені - 7385,88 гривень;

- за Кредитним договором №50208С20 від 29 травня 2008 року у розмірі: заборгованості по кредиту становить 22875,06 швейцарських франків; заборгованість по сплаті відсотків - 435,68 швейцарських франків; пеню в розмірі 5272,58 гривень.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Скаржник: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», код ЄДРПОУ 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127;

Представник скаржника: адвокат Васюта Крістіна Сергіївна, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127;

Заінтересована особа: начальник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра в особі Катерини Астапенкової, код ЄДРПОУ 44896456, адреса: 49128, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 108.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О. О. Костромітіна