Ухвала

від 22.11.2024 по справі 363/1596/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" листопада 2024 р. Справа № 363/1596/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участю секретаря Бобрової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вишгороді заяву адвоката Сушак Андрія Олександровича, який здійснює представництво відповідача Садівницького товариства «Світанок», про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Світанок», Вишгородська районна військова адміністрація Київської області, третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, державний реєстратор Вишгородської міської ради Київської області Мельничук Ірина Анатоліївна, державний реєстратор Вишгородської міської ради Київської області Демидюк Юлія Михайлівна про визнання недійсним рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у приватну власність юридичної особи, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до СТ «Світанок», Вишгородська районна військова адміністрація Київської області, третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, державний реєстратор Вишгородської міської ради Київської області Мельничук І.А., державний реєстратор Вишгородської міської ради Київської області Демидюк Ю.М. про визнання недійсним рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у приватну власність юридичної особи, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до СТ «Світанок», Вишгородська районна військова адміністрація Київської області, третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, державний реєстратор Вишгородської міської ради Київської області Мельничук І.А., державний реєстратор Вишгородської міської ради Київської області Демидюк Ю.М. про визнання недійсним рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у приватну власність юридичної особи, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишено без розгляду.

13.11.2024 року адвокат Сушак А.О., який здійснює представництво відповідача СТ «Світанок», в електронній формі через «Електронний суд» подав до суду заяву про винесення додаткового рішення в якій просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ «Світанок» витрати на проведення експертизи у розмірі 28677,60 грн., та стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ «Світанок» витрати на правову допомогу у розмірі 8250,00 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду заяви повідомлені в установленому законом порядку.

Враховуючи положення ч.4 ст.270 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи та заяву про винесення додаткового рішення, суд дійшов до наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 статті 142 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.126, ч.1 ст.127 ЦПК України).

Таким чином, положення ч.6 ст.142 ЦПК України, мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду таку заяву, яка подана поза межами встановленого процесуального строку.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При поданні заяв (клопотань), для чого законом визначений певний процесуальний строк, учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналіз положень статті 126, частини 6 статті 142 ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що у випадку пропуску п`ятнадцятиденного строку визначеного частиною 6 статті 142 ЦПК України, заява про стягнення судових витрат, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду ухвалено 05.08.2024 року, а заява до суду про ухвалення додаткового рішення з доказами сформована та направлена лише 07.03.2024 року, тобто дана заява направлена поза межами строку встановленого частиною 6 статті 142 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Тому в розумінні положень статей 142, 268 ЦПК України, в даному випадку дата ухвалення судового рішення є 05.08.2024 року.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.123 ЦПК України).

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч.6 ст.124 ЦПК України).

Однак вбачається, що дану заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на проведення експертизи та правову допомогу, адвокат Сушак А.О. сформував в системі «Електронний суд» та направив до суду лише 13.11.2024 року, тобто зі спливом строків, передбачених положенням частини 6 статті 142 ЦПК України.

Разом з цим, у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат Сушак А.О. не порушує питання поновлення пропущеного строку, встановленого ч.6 ст.142 ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про залишення заяви про стягнення судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи та наданням правової допомоги без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 120, 123, 124, 126, 127, 133, 142, 260, 263, 268, 270, 357, 374, 389-391 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Сушак АндріяОлександровича,який здійснюєпредставництво відповідачаСадівницького товариства«Світанок»,про винесеннядодаткового рішенняу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Садівницькоготовариства «Світанок»,Вишгородська районнавійськова адміністраціяКиївської області,третя особа:Головне УправлінняДержгеокадастру уКиївській області,державний реєстраторВишгородської міськоїради Київськоїобласті МельничукІрина Анатоліївна,державний реєстраторВишгородської міськоїради Київськоїобласті ДемидюкЮлія Михайлівнапро визнаннянедійсним рішенняоргану виконавчоївлади пропередачу земельноїділянки уприватну власністьюридичної особи,визнання недійснимдержавного актуна правовласності наземельну ділянку,та скасуваннядержавної реєстраціїправа власностіна земельнуділянку- залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Д. Рудюк