ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/2211/24
381/5374/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року суддя Фастівського міськрайонного суд Київської області Соловей Г.В. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 до Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області, заінтересована особа Білоцерківське районне відділення КЗОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
18.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника-адвоката Михайлову О.В. з заявою до відповідача Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Основним критерієм, що розмежовує види цивільного судочинства є спір про право.
Згідно з частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 2 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Як вбачається з заяви, свої вимоги позивач пред`явила до відповідача та заінтересованої особи Білоцерківське районне відділення КЗОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи», що не дозволяє суду встановити, процесуальний статус цієї особи в межах даної цивільної справи.
Тобто, такий процесуальний статус учасника судового провадження як заінтересована особа при розгляді справи в порядку позовного провадження чинним цивільним процесуальним законодавством не визначений.
Із наведеного слідує, що позивачу слід визначитись в якому провадженні подана заява та уточнити процесуальний статус сторін, подавши позовну заяву в оновленій редакції.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
На підтвердження оплати судового збору позивачем долучено до позовної заяви копію квитанції про сплату судового збору № 1 від 06.11.2024 року на суму 1211,20 грн.
Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 року № 12-6621/11 щодо застосування ЗУ «Про судовий збір» зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
За таких обставин документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Відповідний документ подається до суду тільки в оригіналі. Копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), такого документа не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Подібного висновку притримується і Верховний Суд в ухвалах від 29.10.2018 року у справі № 757/7529/17-ц, від 10.08.2018 року у справі № 911/3416/17.
Враховуючи вказане, позивачу необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
В порушенні зазначених вимог позивачем до матеріалів заяви не додано примірники додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставінаведеного,керуючись ст.175-177,185 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 до Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області, заінтересована особа Білоцерківське районне відділення КЗОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Повідомити представника позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява бути вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.В. Соловей
Суд | Фастівський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123221262 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Фастівський міськрайонний суд Київської області
Соловей Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні