Рішення

від 30.10.2024 по справі 621/328/23

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 621/328/23

Провадження № 2/621/55/24

30 жовтня 2024 року м. Зміїв Харківська область

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А. Бабич

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (не з`явився)

представник позивача ОСОБА_2

відповідач - ГО "Зміївська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок",

представник відповідача Загорулько Євген Олегович (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ГО "Зміївська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок"

про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою, в подальшому уточненою, в якій просив визнати наказ відповідача Зміївської районної організації «Українського товариства мисливців та рибалок» (далі за текстом РО УТМР) №16 від 13.08.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 » - неправомірним та скасувати його.

Рух справи.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.03.2023 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, поновлено строк для подання позовної заяви, пропущений з поважних причин, відкрито провадження в цивільній справі в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання з викликом її учасників (т.1, а.с.54)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.12.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, вирішено клопотання учасників та призначено справу до судового розгляду по суті (т.1, а.с.182)

Позиції сторін.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно наказу відповідача №14 від 20.07.2016 року він був прийнятий на роботу до Зміївської РО УТМР на посаду єгеря, по сумісництву, з неповним робочим днем. 01.02.2021 року був переведений на основне місце роботи з неповним робочим днем. Наказом №16 від 13.08.2021 року на нього було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення вимог статей 12, 14 та 39 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", посадової інструкції єгеря Зміївського РО УТМР, що виражається в перевищенні службових обов`язків, що спричинило моральні та матеріальні збитки членам УТМР. Позивач не погоджується з вказаним наказом, вважає його незаконним, оскільки весь час сумлінно та добропорядно виконував свою роботу і ніколи не порушував покладених на нього обов`язків, дотримувався інструкції та діяв згідно законодавства України, порушень трудової дисципліни не мав. Більш того, за сумлінну працю неодноразово був нагороджений Почесними грамотами та грошовими коштами. На даний час є інвалідом другої групи. Щодо обставин, які стали передумовою накладення дисциплінарного стягнення вказує, що 08.08.2021 року в обході №4, розташованого біля с.Соколове Чугуївського (колишній Зміївський) району Харківської області, близько 14:00 години, він помітив на дорозі загального користування під мережею ЛЕП, приблизно 150 метрів від ставка, автомобіль "ДЕО" і двох чоловіків, які готувались до полювання. Підійшовши до них, він привітався, показав їм жетон єгеря та посвідчення, та попросив пред`явити документ, але вказані особи лише за третьою вимогою надали документи, що надають право полювання. При перевірці відстрільних карток пернатої дичини він виявив, що картки оформлені на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на полювання в с.Кравцов Харківського району, вказані особи не є членами УТМР Зміївського РО. Тому, він повідомив мисливцям про те, що вони намагаються розпочати полювання не за місцем, вказаним у відстрільних картках, порушують техніку безпеки, полюючи під мережею ЛЕП (Правила охорони електричних мереж від 04.03.1997 року із змінами КМ №161 від 22.03.2017 року), що категорично заборонено і може призвести до трагічних наслідків. Крім того, в останні дні літа діти відпочивають на ставку. Полювання в цьому місці може закінчиться нещасним випадком на полюванні, тому запропонував вказаним особам займатися полюванням за місцем, вказаним у їх відстрільних картках. Однак вказані особи відмовилися виконувати його законні вимоги, покладені на нього посадовими обов`язками, в зв`язку з чим він вилучив у вказаних осіб відстрільні картки. При цьому, враховуючи заперечення вказаних осіб, щодо сплати ними грошових коштів в розмірі 1200,00 гривень, з розрахунку по 600,00 гривень за одну відстрільну картку, він (позивач) сплатив їм вказані кошти, а картки вилучив, претензій та зауважень з боку цих осіб не було. Однак в подальшому ці особи написали скаргу голові Зміївського РО УТМР Дремлюзі В.С. на його дії. Позивач, в присутності старшого єгеря ОСОБА_6 , єгерів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , пояснив голові Зміївського РО УТМР всі обставини справи,та попросив показати йому платіжні доручення про сплату, книгу реєстрації відстрільних карток пернатої дичини, виданих мисливцям: ОСОБА_10 і ОСОБА_5 , в чому йому було відмовлено.

В подальшому, зі змісту оспорюваного наказу №16 від 13.08.2021 року випливало, що єгерем ОСОБА_11 (позивачем) в обході №4 біля с. Соколово були зупинені мисливці, члени УТМР - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які готувались до полювання в обході №4 Зміївської РО УТМР та мали при собі всі необхідні документи та відстрільні карки на пернату дичину в угіддях Зміївського РО УТМР, що не відповідає дійсності. Своїми діями голова Зміївського РО УТМР В.Демрюга спотворив його пояснення, виклав їх у наказі №16 з грубими помилками, чим порушив вимоги статей 147-149 КЗпП України, що передбачають правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення. Жодних матеріальних чи моральних збитків його діями спричинено не було, а тому застосування до нього стягнення у виді догани є неправомірним та необґрунтованим.

19.08.2021 року, в строки, встановлені законодавством, позивач звертався до суду з оскарженням вказаного наказу, однак рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 19.09.2022 року, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного суду від 18.01.2023 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено в зв`язку з зазначенням в позові неналежного відповідача голову Зміївського РО УТМР Дремлюгу В.С. Постанова суду апеляційної інстанції отримана позивачем 03.02.2023 року, а тому 07.02.2023 року він звертається до суду з клопотанням про поновлення строку на подання позову про скасування дисциплінарного стягнення та просить скасувати наказ відповідача - Зміївської районної організації «Українського товариства мисливців та рибалок» (далі за текстом РО УТМР) №16 від 13.08.2021 року як незаконний та необґрунтований та скасувати його (том 1 а.с. 1-3, 22-24).

Відповідач -Зміївська районнаорганізація Українськоготовариства мисливціві рибалокв особіголови організаціїВ.Дремлюги непогодився зпред`явленим позовом,та подав відзив на позову заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 09.08.2021 року до голови Зміївської районної організації УТМР В.Дремлюги звернулись мисливці-члени УТМР ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із заявою про вчинення незаконних дій відносно них єгерем Зміївської районної організації УТМР ОСОБА_11 . В заяві було зазначено, що єгер ОСОБА_3 безпідставно вилучив у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відстрільні картки та поклав їх до свого транспортного засобу. На зауваження мисливців щодо незаконності таких дій ОСОБА_3 заборонив подальше полювання в даній місцевості, пояснюючи, що це його угіддя і виключно він буде вирішувати кому тут полювати, а кому ні. Після того, як мисливці ОСОБА_12 та ОСОБА_13 нагадали ОСОБА_14 про те, що понесли витрати, пов`язані з придбанням відстрільних карток, пального, набоїв, продуктів харчування, тощо, позивач довільно визначив розмір заподіяних їм збитків, видав по 600,00 гривень кожному з власних коштів. При цьому єгерем ОСОБА_11 не було встановлено жодних порушень правил полювання, інших встановлених чинним законодавством України вимог, та не було складено відповідних протоколів. Заявники просили в своєму зверненні вирішити питання щодо притягнення до відповідальності єгеря ОСОБА_15 . 12.08.2021 року Головою Зміївської РО УТМР В.Дремлюгою було запропоновано єгерю ОСОБА_14 надати письмові пояснення з приводу вказаних фактів, однак позивач від письмових пояснень відмовився, про що був складений відповідний акт за підписами працівників організації. За наслідками проведеної перевірки, враховуючи допущені позивачем порушення, керівником організації було видано наказ №16 від 13.08.2021 року про застосування до ОСОБА_16 дисциплінарного стягнення у виді догани 19.08.2021 року на нараді з працівниками єгерської служби, позивачеві ОСОБА_3 було доведено до відома вказаний наказ, від підпису про ознайомлення з яким останній відмовився, про що був складений відповідний акт від 19.08.2021 року. На теперішній час ОСОБА_3 продовжує обіймати посаду єгеря Зміївської районної організації УТМР.

Таким чином, єгер є посадовою особою користувача мисливських угідь, підпорядкований голові районної організації, має, зокрема, права визначені статтею 39 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", статтями 85, 255 КУпАП - штатних працівників органів мисливського господарства, статті 34 Закону України "Про тваринний світ". В розумінні чинного законодавства України єгер ОСОБА_3 є посадовою особою, та під час подій, що стались 08.08.2021 року, використовував своє службове становище. Будучи обізнаним про коло своїх посадових обов`язків, позивач умисно, явно виходячи за їх межі та перевищуючи їх, що стало підставою для застосування стягнення.

Так, єгер ОСОБА_3 мав право вилучити документи у мисливців за умови виявлення порушень ними чинного законодавства України, але при цьому повинен був зафіксувати порушення в щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, та скласти відповідний адміністративний протокол за статтею 85 КУпАП , або доставити правопорушників до органів внутрішніх справ, або викликати працівників поліції в разі невиконання особами його законних вимог.

Відстрільні картки, вилучені позивачем у мисливців ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , видаються відповідачем в УСІ угіддя, що знаходяться в користуванні Зміївської районної організації УТМР, про що свідчить титульний лист картки, а мисливець при індивідуальному полюванні особисто зазначає конкретне місце полювання. Зі змісту позовної заяви вбачається, що мисливці ОСОБА_12 та ОСОБА_13 тільки готувались до полювання і не розпочали полювати, тому могли попередньо записати у відстрільній картці інше місце полювання, після чого зазначити нове. При цьому, с.Кравцове, записане у вилучених позивачем відстрільних картках, відноситься до території Зміївської ОТГ Чугуївського району (колишній Зміївський район, Бірківська сільська рада) і його мисливські угіддя також знаходяться в користуванні Зміївської районної організації УТМР, тобто в будь-якому випадку мисливці знаходилися в межах угідь відповідача, про що позивачеві також безсумнівно було відомо. Твердження в позовній заяві про те, що с.Кравцове відноситься до території Харківського району, в зв`язку з чим позивач правомірно вимагав від мисливців покинути угіддя, є навмисним введенням суду в оману.

При цьому, відповідач наголошує, що відстрільні картки, вилучені позивачем у мисливців, є важливим особистим документом, за відсутності яких стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уповноважені суб`єкти мали право скласти відповідний протокол та вилучити зброю, чим фактично була спричинена шкода як інтересам мисливців, так і організації внаслідок незаконних дій її працівника.

Крім того, єгеря ОСОБА_17 жодним чином не наділено правом примусово викупати будь-які належні мисливцям документи.

За таких обставин, відповідач діяв у повній відповідності до положень статей 147-149 КЗпП України, та в межах своєї компетенції застосував до працівника адміністративне стягнення у виді догани, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (том 1 а.с. 56-63).

Представник позивача адвокат І.Щит подав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на відсутності порушень у діях ОСОБА_15 , зазначив, що доставлення правопорушника до правоохоронного органу є правом, а не обов`язком особи, яка уповноважена на складання адмінпротоколів. В данному випадку єгерем ОСОБА_11 після застосування до правопорушників попередження відповідно ч.1 статті 85 КУпАП були вилучені відстрільні картки, які, на думку ОСОБА_15 , мали ознаки підроблення для подальшої перевірки. При з`ясуванні у голови організації ОСОБА_18 законності та оплатності видачі таких карток, останній відмовився надати відповідні документи щодо підтвердження оплати за відстрільні картки та видав наказ про притягнення єгеря ОСОБА_15 до дисциплінарної відповідальності (том 1 а.с. 99-104).

Представник відповідача адвокат Загорулько Є.О. подав письмові заперечення на відповідь на відзив, вказавши, що стороною позивача навмисно спотворюються фактичні обставини справи, що може бути перевірено і доведено належними доказами. При цьому, якщо позивач вбачав в діях мисливців порушення, передбачені ч.1 статті 85 КУпАП, він мав скласти постанову, в якій відобразити склад адміністративного правопорушення, і винести попередження. Без складання постанови винесення попередження законом не передбачено, а отже, знову ж таки, наявне порушення в діях позивача. При цьому, відповідний запис про порушення, єгер повинен був внести в щорічну контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання, що єгерем ОСОБА_11 вчинено не було. Відповідач наполягає, що позивач ОСОБА_3 допустив перевищення меж своєї компетенції, в зв`язку з чим був притягнутий до відповідальності у виді накладення догани. (том 1 а.с. 107-109).

В судовомузасіданні представник позивачаадвокат І.Щит підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та заявах по суті. Наполягав на задоволенні позову, вказавши, що в діях позивача відсутні будь-які порушення посадових обов`язків, а тому підстав для накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани у голови організації не було. Навпаки, позивачеві відомі випадки недобросовісних дій керівництва Зміївської організації УТМР, за яких відстрілочні картки видавалися особам, які не можуть полювати в угіддях місцевої організації, а гроші за них не обліковувалися в установленому порядку. Позивач ОСОБА_3 мав сумніви щодо достовірності спірних відстрілочних карток, тому вилучив їх у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , і доказів реєстрації цих документів в журналах обліку голова організації ОСОБА_19 йому не надав.

До органів поліції щодо можливих незаконних дій посадових осіб Зміївської районної організації УТМР позивач не звертався. Навіщо позивач сплачував особисті кошти в сумі 1200,00 гривень вказаним мисливцям за відстрілочні картки, якщо були наявні порушення, представник позивача пояснити не зміг.

Представник відповідачаадвокат Є.Загорулькопозов невизнав з підстав, викладених у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що позивачеві добре відомі його посадові обов`язки як єгеря, а також порядок дій при виявленні порушень законодавства в галузі охорони природи. Позивач свідомо вчинив дії з перевищенням своїх посадових обов`язків, щоб довести мисливцям, що він «хазяїн» на ввіреній йому території, а тому без його згоди тут ніхто не буде полювати. Всі інші наведені позивачем обставини є спотвореними й можуть бути спростованими відповідними доказами, в тому числі показаннями свідків учасників тих подій. Голова організації, як керівник роботодавця, має право застосовувати до працівників дисциплінарні стягнення в разі невиконання чи неналежного виконання посадових обов`язків, та інших порушень. Враховучи викладене, просив відмовити в позові в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Допитаний всудовому засіданнів якостісвідка ОСОБА_20 пояснив, що працює на посаді старшого єгеря Зміївської районної організації УТМР, якому на початку серпня 2021 року голова організації доручив розібратися зі скаргою мисливців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на дії єгеря ОСОБА_15 .За наслідками перевірки я з`ясував, що дійсно єгер ОСОБА_3 протиправно забрав у вказаних мисливців відстрілочні картки, які надають право полювання по всій території угідь, що перебувають у розпорядженні й користуванні районної організації, бо не хотів, що ці «чужі» мисливці полювали в угіддях, які він перевіряє, без його дозволу. Це обход № 5 Соколівських угідь Зміївського (на даний час Чугуївського) району. Він, як старший єгер, склав доповідну, та передав її керівнику ОСОБА_19 , який в подальшому приймав рішення. Вважає, що позивач дійсно не мав повноважень та підстав на вчинення таких дій.

Допитана вякості свідка ОСОБА_21 пояснила, що працює на посаді бухгалтера касира Зміївської районної організації УТМР, веде відповідні обліки приходно-касових документів. Щодо фактичних обставин справи їй нічого невідомо, вона лише підписувала акт стосовно відмови позивача ОСОБА_15 від надання письмових пояснень. Позивач ОСОБА_3 дійсно відмовився від надання письмових пояснень.

Свідок ОСОБА_18 не був допитаний в судовому засіданні в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть №196 від 15.03.2024 року, складеного Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (том 2 а.с. 95).

Від допиту інших свідків Доброскок, Кайсермана, ОСОБА_4 , ОСОБА_22 сторони відмовилися в зв`язку з їх перебуванням за межами України.

В судовому засіданні досліджені письмові докази, з яких вбачається, що:

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 з 2019 року є пенсіонером за віком, а також інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням безстроково, що підтверджується Довідкою МСЕК серії 12ААА №711667 (т.1, а.с.30, зв.бік)

Відповідач - Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок - діє відповідно до Статуту Громадської організації "Українське товариство мисливців і рибалок" (у новій редакції), затвердженого 26.05.2016, зареєстрованого за рішенням Головного територіального управління юстиції у м. Києві 12.07.2016 №872. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 25.04.2015 ОСОБА_18 є головою Зміївської РО УТМР (том 1 а.с. 111-114).

Згідно копії витягу з трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 20.07.2016 року прийнятий на роботу до Зміївської РО УТМР на посаду єгеря по сумісництву з неповним робочим днем, а 01.02.2021 року переведений на основне місце роботи з неповним робочим днем (том 1 а. с. 9-10, 29-30).

Відповідно до посадової інструкції єгеря, про зміст якої позивач ОСОБА_1 ознайомлений під власноручний підпис 23.09.2020 року, єгер призначається та звільняється з посади наказом голови Зміївської РО УТМР, безпосередньо підпорядковується старшому єгерю та у своїй діяльності керується Конституцією України та діючого законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, мисливського господарства та полювання, Статутом УТМР та цією посадовою інструкцією. До посадових обов`язків єгеря, згідно статті 4, контроль за виконанням і ходом заготівки, схоронності і викладки кормів длля диких тваринорганізація охорони та обліку диких звірів в закріплених угіддях, попередження й запобігання браконьєрству, обслуговування учасників полювання, облік добутої дичини, робота з населенням з питань охорони природи, облік мисливців на закріпленій єгерській дільниці, установка охоронних плакатів та аншлагів. Під час виконання посадових обов`язків, згідно ч.6 Інструкції, єгер має право приймати рішення в рамках своїх посадових обов`язків; відповідно до Закону України "Про мисливське господарство та полювання", під час проведення рейдів по охороні мисливських угідь знаходитись з особистою або службовою зброєю; доставляти воргани внутрішніхсправ осіб,які порушують вимоги законодавства в галузі навколишнього природного середовища та охорони тваринного світу; перевіряти вюридичних тафізичних осібдокументи на право полювання та добування мисливських тварин, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів; вимагати від фізичних та юридичних осіб припинення дій, які приводять до загибелі тварин та порушення їх середовища помешкання; вилучати восіб,які порушуютьправила полювання,знаряддя добуваннятварин,транспортні (плавучі)засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи; складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог (том 1 а.с. 32-33, 68-70).

Наказом голови Зміївської РО УТМР № 14 від 02.07.2021 року затверджено терміни та порядок проведення полювання на пернату дичину, хутрових та копитних тварин на території мисливських угідь Хміївської районної організації УТМР в мисливський сезон 2021/2022 року, згідно якого право на полювання в угіддях, закріплених за районною організацією УТМР, дає посвідчення мисливця, «контрольна картка обліку добутої дичини та порушення правил полювання» з відміткою про сплату державного мита, а також відстрільна картка або ліцензія, які видаються користувачам мисливських угідь (п.12 Наказу) Члени інших організацій УТМР отримують відстрільні картки за місцем полювання лише за умови попереднього узгодження та дотримання пропускної спроможності.(п.19 Наказу) Розпорядниками полювання по Зміївській РО УТМР затвердити старшого єгеря ОСОБА_20 , єгеря ОСОБА_23 , єгеря ОСОБА_24 , єгеря ОСОБА_25 (п.20 Наказу) (т.1, а.с.4-5, 25-26)

Зі змісту дослідженого наказу вбачається, що право на полювання в угіддях Зміївської районної організації УТМР в сезон 2021/2022 має мисливець будь-якої організації УТМР за умови наявності мисливського посвідчення, контрольної картки обліку добутої дичини з відміткою про сплату державного мита, та відстрільної картки або ліцензії. Цим же наказом визначені уповноважені особи розпорядники полювання по Зміївській РО УТМР, до яких позивач ОСОБА_1 включений НЕ був

09.08.2021 року до голови Зміївської районної організації УТМР В.Дремлюги звернулись мисливці-члени УТМР ОСОБА_12 та ОСОБА_13 із заявою про вчинення незаконних дій відносно них єгерем Зміївської районної організації УТМР В.Кукотою. В заяві зазначили, що єгер ОСОБА_3 безпідставно вилучив у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відстрільні картки та поклав їх до свого транспортного засобу. На зауваження мисливців щодо незаконності таких дій ОСОБА_3 заборонив подальше полювання в даній місцевості, пояснюючи, що це його власні угіддя і виключно він буде вирішувати кому тут полювати, а кому ні. ОСОБА_3 вдаючись до погроз, пояснив, якщо мисливці його не зрозуміють та не виконають його вимоги, він покличе інших місцевих мисливців, які відіб`ють у них будь яке бажання взагалі полювати. Після того, як мисливці ОСОБА_12 та ОСОБА_13 нагадали ОСОБА_14 про те, що понесли витрати, пов`язані з придбанням відстрільних карток, пального, набоїв, продуктів харчування тощо, останній, напевно, довільно визначив розмір заподіяних їм збитків, видав по 600,00 гривень кожному. При цьому єгерем ОСОБА_11 не було встановлено жодних порушень правил полювання, інших встановлених чинним законодавством України вимог, та не було складено відповідних протоколів. Заявники просили в своєму зверненні вирішити питання щодо притягнення до юридичної відповідальності єгеря ОСОБА_15 (том 1 а.с. 110).

Обставини, викладені в заяві мисливців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема, вилучення позивачем відстрільних карток та передання ним грошвих коштів по 600,00 гривень кожному за ці картки, представник позивача ОСОБА_26 не оспорював

З картки відстрілу пернатої дичини № НОМЕР_3 , виданої 27.07.2021 року Зміївською РО УТМР ОСОБА_27 , членський квиток № НОМЕР_4 , строком дії 07.08.2021 року по 28.11.2021 року, вбачається, що місцем полювання визначено с. Кравцове Зміївського району (том 1, а.с. 11, 31).

З картки відстрілу пернатої дичини № НОМЕР_5 , виданої 27.07.2021 року Зміївською РО УТМР ОСОБА_28 , членський квиток № НОМЕР_6 , строком дії 07.08.2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем полювання визначено с. Кравцове Зміївського району (том 1 а.с. 12, 32).

Згідно доповідної ст.єгеря Зміївської РО УТМР ОСОБА_20 від 09.08.2021, 08 серпня 2021 в угіддях обходу № 4 Зміївської РО УТМР, єгерем ОСОБА_1 були зупинені мисливці ОСОБА_29 та ОСОБА_27 , біля свого автомобіля, які готувалися до проведення полювання. При перевірці документів єгерем ОСОБА_1 виявилося, що вказані вище мисливці мали необхідні документи на право полювання згідно чинного законодавства України. Але єгер ОСОБА_1 відібрав у членів УТМР ОСОБА_28 та ОСОБА_27 відстрільні картки, видані Зміївською РО УТМР та видав мисливцям по 600,00 гривень і попередив, щоб вони більше не з`являлись в угіддях, чим порушив вимоги посадової інструкції та перевищив свої службові обов`язки. Просив вжити заходи дисциплінарного впливу до єгеря ОСОБА_1 (том 1 а. с. 64).

Позивач ОСОБА_3 відмовився від надання письмових пояснень щодо вказаних обставин, мотивуючи своїм небажанням, що підтверджується Актом від 12.08.2021 року, складеного головою Зміївської РО УТМР В.Дремлюгою, ст. єгерем А.Виходцевим, бухгалтером І.Таможською (том 1 а.с. 66).

Наказом головиЗміївської районноїорганізації УТМРВ.Дремлюги№16від 13.08.2021року (оспорюваний наказ), позивачеві ОСОБА_1 , за порушення вимог статей 12, 14 та 39 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", посадової інструкції єгеря Зміївської РО УТМР, що виражається в перевищенні службових обов`язків та спричинило моральні і матеріальні збитки членам УТМР, оголошено догану, та зобов`язано єгеря ОСОБА_1 в дводенний термін повернути мисливцям ОСОБА_28 та ОСОБА_27 незаконно вилучені відстрільні картки на пернату дичину, видані Зміївською РО УТМР в закріпленні угіддя, попереджено єгеря ОСОБА_1 , що в подальшому при виявленні порушень з його боку, до нього будуть застосовані більш рішучі заходи дисциплінарного впливу, а саме: звільнення з займаної посади (том 1 а. с. 8, 28, 65).

Згідно акту від 19.08.2021 року, складеного комісією в складі: старшого єгеря А.Виходцева, єгерів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , єгер ОСОБА_3 був в усній формі ознайомлений з наказом №16 по Зміївській РО УТМР від 13.08.2021 року та відмовився його підписувати. Копія цього наказу була видана ОСОБА_14 особисто на руки (том 1 а.с. 67).

16.09.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до голови Зміївського РО УТМР Дремлюги Володимира Степановича, в якій просив визнати наказ №16 від 13.08.2021 року про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани неправомірним та скасувати його, стягнути на його користь з відповідача судові витрати у розмірі 908,00 гривень (том 1 а.с. 34-41).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 19.09.2022 року у задоволенні вказаної позовної заяви відмовлено. (том 1 а.с. 44-48).

Підставою для відмови у позові стало пред`явлення позову до неналежного відповідача. Фактичні обставини справи судом не досліджувалися

Постановою Харківського апеляційного суду від 18.01.2023 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Зміївського районного суду Харківської області від 19.09.2022 року залишено без змін (том 1 а.с. 14-18, 49-53).

Норми права, застосовані судом, та мотиви їх застосування.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч.1 статті 3 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно статті11Закону України«Про мисливськегосподарство таполювання»,(далі Закон),з метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненні полювання, сприяння веденню мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва громадяни можуть добровільно об`єднуватись у громадські організації мисливців.

Відповідно до статті 14 цього ж Закону, документами на право полювання (для громадян України) є:

посвідчення мисливця;

щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;

дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);

відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання;

паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання встановлюються у порядку, передбаченому законодавством.

Розмір плати за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно ч.2 статті 18 Закону, вартість відстрільних карток на добування мисливських тварин встановлює користувач мисливських угідь.

Відповідно до ч.1 статті 29 Закону, з метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п`ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.

Статтею 39 цього Закону визначені права працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, які відповідно до законодавства мають право:

1) давати обов`язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;

2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;

3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів Національної поліції, органів місцевого самоврядування;

4)вилучати восіб,які порушуютьправила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;

5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;

6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;

7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об`єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;

9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;

10) використовувати під час виконання службових обов`язків попутний транспорт і засоби зв`язку, що належать користувачу мисливських угідь;

11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях;

12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв`язку з порушенням ними вимог цього Закону;

13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;

14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;

15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;

16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ;

17) використовувати відповідно до законодавства спеціальні засоби.

Права, визначені в пунктах 2-6,8,11та15цієї статті, поширюються такожна єгерівта посадовихосіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (в межах, закріплених за користувачами мисливських угідь).

Права, визначені впунктах2,3,5та15цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів з охорони довкілля та громадських мисливських інспекторів.

Права, визначені впунктах2-6,8,14та15цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Відповідно до ч.1 статті 42 Закону, порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Статтею 221 КЗпП України встановлено, що трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) місцевими загальними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору. Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об`єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Згідно п.1 ч.1 статті 232 КЗпП України, безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

За правилами статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до положень статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно статті 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 22.07.2020 року по цивільній справі № 554/9493/17, «трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бутивстановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18.

В судовому засіданні належними й допустимими підтверджено та не оспорювалося сторонами, що оскаржуваний наказ Зміївської районної організації «Українського товариства мисливців та рибалок» №16 від 13.08.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 » винесений її керівником ОСОБА_30 . Дремлюгою як працедавцем позивача в межах наданої йому компетенції. Оскаржуваний наказ містить опис обставин вчиненого порушення та посилання на допущені позивачем порушення відповідних норм законодавства. Посадовими особами відповідача дотримано порядок з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, запропоновано подання письмових пояснень, від надання яких позивач відмовився, а також дотримано порядок вручення копії оскаржуваного наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Посадовою інструкцією позивача та пунктом 4 ч.1 статті 39 Закону «Про мисливське господарство та полювання» передбачено право позивача як єгеря мисливської організації вилучати восіб,які порушуютьправила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи.

Однак, доказів про порушення громадянами ОСОБА_31 та ОСОБА_5 правил полювання під час їх перевірки позивачем ОСОБА_11 до матеріалів справи не надано.

Більше того, твердження представника позивача ОСОБА_26 про наявність таких порушень не підтвердилися як в ході перевірки обставин уповноваженими особами Зміївської районної організації УТМР, так і в ході судового розгляду.

При цьому, жодним з наведених нормативних актів не передбачено можливість будь-якої виплати єгерем грошової суми на користь мисливців та визначення її розміру за вилучені документи.

Вказане свідчить про умисне вчинення позивачем дій, що явно виходять за межі його посадових повноважень, під час виконання службових обов`язків, що є складовою дисциплінарного проступку.

За таких обставин, накладення відповідачем на позивача ОСОБА_17 дисциплінарного стягнення у виді догани є, на думку суду, правомірним, обгрунтованим та вчиненим в межах компетенції відповідача з дотриманням порядку, встановленого нормами законодавства про працю.

В зв`язку з викладеним, позовні вимоги ОСОБА_15 задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає наступне:

За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

В уточненій позовній заяві позивач ОСОБА_3 вказав про звільнення його від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом ІІ групи, та про попередній розрахунок понесених ним судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 10000,00 гривень, однак вимогупро стягненняцих коштівне заявляв, доказів на підтвердження таких витрат суду не надано (т.1, а.с.22 -24)

13.02.2024 року представником відповідача подано адвокатом Загорулько Є.О. подано заяву про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, яке просив вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Одночасно, в разі задоволення позову, заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги позивачеві з 10000,00 гривень до 500,00 гривень (т.1, а.с. 227-228, 230-238)

Згідно ч.1, ч.2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно ч.7 статті 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГО "Зміївська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та його скасування - відмовити.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Громадська організація "Зміївська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок", код ЄДРПОУ 26451295, юридична адреса: вул. Зміївська, буд. 18, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404.

Повний текст рішення складено 08.11.2024 року.

Суддя В. Філіп`єва