Постанова

від 19.11.2024 по справі 532/241/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 532/241/24 Номер провадження 22-ц/814/3473/24Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря: Сальної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кобеляцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства

за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Фесюка Юрія Олександровича та представника ОСОБА_2 - адвоката Мисечко Катерини Олександрівни на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому прохав суд визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для внесення відповідних даних про батька в актовий запис №15 про народження, призведений відділом реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області 27.09.2006 року.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з відповідачем по справі перебував у фактичних шлюбних відносинах у період з 1996-2010 рр. Офіційно шлюб сторони не реєстрували. Від шлюбних відносин у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для утримання дітей позивачеві доводилося виїздити за межі України в пошуках роботи.

У 2010 році після повернення позивача із заробітків ОСОБА_2 залишила його з двома малолітніми синами, забравши з собою доньку. З того часу позивач повністю взяв на себе виховання та утримання синів, при цьому ніколи не звертав уваги на те, що діти мають прізвище матері.

Восени 2019 року син ОСОБА_6 уклав трирічний контракт на проходження військової служби в ЗСУ, а з початком повномасштабних військових дій захищав Україну на лінії фронту.

У липні 2022 року ОСОБА_1 отримав сповіщення про те, що солдат ОСОБА_3 зник безвісти 03.07.2022 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини. З того часу позивач почав отримувати належну сину заробітну плату, однак у зв`язку з оформленням подальших виплат сім`ї безвісно зниклого військовослужбовця у вересні 2024 року йому стало відомо що юридично батьківство не встановлено і що дані про батька в актовому записі про народження ОСОБА_6 внесені зі слів матері.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що надані судуписьмові докази не свідчать про батьківство ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_2 адвокат Мисечко К.О., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтуванняапеляційної скаргивказувала,щосуду було надано достатньо доказів на підтвердження сумісного проживання, спільного виховання дитини ОСОБА_3 позивачем та відповідачем,

Суд першої інстанції не надав оцінки доказам, що містяться у матеріалах справи, не прийняв до уваги визнання відповідачем позовних вимог, а також, що сповіщення про зникнення безвісти сина прийшло саме ОСОБА_1 , що свідчить про те, що сам ОСОБА_3 зазначив його, як людину, котру потрібно оповістити у такому випадку.

Також вказане рішення оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Фесюк Юрій Олександрович. Просив скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач обгрунтовує свій позов певними обставинами, а саме: перебування у шлюбних відносинах з відповідачем, але без реєстрації шлюбу та народження у них під час перебування в цих відносинах трьох дітей, батьківство одного з яких він прохає суд установити утримання та виховання синів та проживання останніх з ним з 2010 року, підтвердивши вказане доказами, які містяться у матеріалах справи.

Вважає, що додані докази є належними, оскільки містять інформацію щодо предмету доказування - встановлення батьківства та допустимими, оскільки одержані з дотриманням порядку, встановленого законом і можуть підтвердити обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, достовірними, оскільки на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про народження ОСОБА_3 від позивача та відповідачки.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5статті 263 ЦПК України передбачено що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.09.2006 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю зазначено ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_7 (а. с. 8).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00043258766 відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а. с. 9).

19.07.2022 року від ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім`ї за вих. №3049 про те, що його син солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті 03.07.2022 року внаслідок зіткнення під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі с.Білогорівка Луганської області (а. с. 15).

З акту про проживання №19 КП Кам`янської міської ради «Добробут» від 15.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 2000 року, про що підтверджують сусіди (а. с. 18).

З акту про проживання №28 КП Кам`янської міської ради «Добробут» від 18.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживала без реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 1996 року по 2010 рік, про що підтверджують сусіди (а. с. 19).

До суду також надано результат дослідження аналізу ДНК на батьківство №40583, з якого вбачається що ймовірність батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 становить 99,99999998%. Вказано, що аналіз виконувався для особистого користування без ідентифікації учасників та результати не можуть бути використані в суді як доказ (а. с. 16).

Крім цього до позовної заяви долучено фотоматеріали, скріншоти про зарахування грошового забезпечення від ІНФОРМАЦІЯ_8 в період з серпня 2022 року по серпень 2023 року, довідку КЗ «Середня загальноосвітня школа №29» Кам`янської міської ради №141 від 27.11.2017 про закінчення ОСОБА_3 9 класів, довідку Кам`янського вищого професійного училища №706 від 15.01.2024 року про навчання ОСОБА_3 (а. с. 13, 14, 20-35).

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він проживав разом з матір`ю, батьком, молодшими братом і сестрою разом до 2012 року. Тоді його брат ОСОБА_6 проживав то разом з батьком, то разом з матір`ю. У 2019 році ОСОБА_6 підписав контракт з ЗСУ. У липні 2022 року до нього зателефонував побратим його брата і повідомив, що ОСОБА_6 зник під час виконання бойового завдання. Вказаний побратим прислав йому речі ОСОБА_6 свідоцтво про народження, атестат, одяг, військову сумку. Пізніше додатково було надіслано ремінь з автомату, на якому була кров ОСОБА_6 . Його батьком ОСОБА_1 було проведено тест ДНК з використанням плями крові з цього ременя.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС України, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, слід виходити з дати народження дитини.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року , необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Оскільки ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , то спірні правовідносини регулюються нормами КпШС України.

Відповідно до ч.1-3 ст. 53 КпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. У разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як вбачається за приписами ст. 53 КпШС України законодавцем надано право на звернення до суду із позовом про встановлення батьківства або за заявою одного із батьків дитини (або опікуна чи піклувальника), або за заявою самої дитини після досягнення нею повноліття.

За змістом положень ст.53 КпШС України (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) при встановленні судом батьківства враховуються (але не виключно) такі обставини: спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем або спільне виховання чи утримання ними дитини, а також докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Підставою для встановлення батьківства є належні на достатні відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Разом з тим, частина третя статті 53 КпШС України та положення ЦПК України не обмежують коло доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (касаційне провадження № 61-30047св18), у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Отже, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданий позивачем результат дослідження аналізу ДНК не є належним доказом, оскільки вказане дослідження проведено без ідентифікації учасників та у якому прямо зазначено, що результат не може використовуватись в суді як доказ про наявність або відсутність родинного зв`язку.

Оцінивши інші докази по справі: акти про проживання №19, 28 КП Кам`янської міської ради «Добробут», фотоматеріали, скріншоти про зарахування грошового забезпечення від ІНФОРМАЦІЯ_8 , довідку КЗ «Середня загальноосвітня школа №29» Кам`янської міської ради №141 від 27.11.2017, довідка Кам`янського вищого професійного училища №706 від 15.01.2024 року, пояснення сторін та показання свідків, в їх сукупності, колегія суддів вважає, що заявником надано належні та допустимі докази, які підтверджують те, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав з ним однією сім`єю з 2000 року.

Вказаних вище норм процесуального права та обставин справи суд першої інстанції не врахував та дійшов передчасного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених вимог.

З урахуванням викладеного вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 383,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 -адвоката ФесюкаЮрія Олександровичата представника ОСОБА_2 -адвоката МисечкоКатерини Олександрівни задовольнити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року - скасувати. Ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кобеляцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Зобов`язати внести зміни до актового запису №15 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , вчиненого 27 вересня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 листопада 2024 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді О.О. Панченко

В.П. Пікуль