Ухвала

від 12.11.2024 по справі 911/3873/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про призначення експертизи

"12" листопада 2024 р. Справа№ 911/3873/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Еко Транс Слав»

на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024

у справі №911/3873/23 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради

до Приватного підприємства «Еко Транс Слав»

про стягнення 3 106 215,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Приватного підприємства «Еко Транс Слав» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 3 106 215,95 грн основного боргу за надані послуги згідно Договору №01/11-21 про надання послуг з розміщення/захоронення побутових відходів від 21.11.2021 (далі по тексту - Договір) та 46 593,24 грн судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору в частині повної оплати за надані послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям (послуги з розміщення/захоронення побутових відходів (ТПВ, ВГВ) згідно Актів здачі-приймання (надання послуг) №ОУ-0000523 від 17.12.2021, №ОУ-0000548 від 31.12.2021, №ОУ-0000642 від 16.02.2022, №ОУ-0000209 від 04.04.2022, №ОУ-0000238 від 01.06.2022, №ОУ-0000365 від 01.07.2022, №ОУ-000466 від 01.08.2022, №ОУ-000482 від 01.09.2022, №ОУ-000573 від 30.09.2022, №ОУ-000766 від 31.10.2022, №ОУ-00756 від 30.11.2022, №ОУ-0888 від 30.12.2022, №ОУ-1039 від 31.01.2023, №ОУ-1156 від 28.02.2023.

Господарський суд Київської області рішенням від 08.07.2024 у справі №911/3873/23 позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 2 447 851,44 заборгованості та 36 717,77 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за актами здачі-приймання (надання послуг) №ОУ-1039 від 31.01.2023 та №ОУ-1156 від 28.02.2023, оскільки вказані акти не містять підпису відповідача та у матеріалах даної справи відсутні докази надсилання вказаних актів на адресу відповідача.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024 у справі №911/3873/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд прийняв оскаржуване рішення з неповним дослідженням доказів.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає наступне:

- Суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду і відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду;

- Договір є неукладеним;

- Підпис на другій сторінці Договору не належить директору відповідача - Романчуку Євгенію Павловичу, а тому суд першої інстанції безпідставно надав оцінки пунктам Договору, які містяться на другому аркуші;

- Суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні клопотань про призначення судово-почеркознавчої експертизи від 06.01.2024 та про призначення судово-технічної та судово-почеркознавчої експертизи від 14.03.2024;

- Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволення клопотання відповідача про виклик свідка;

- Суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання позивача про долучення доказів, без належного обґрунтування щодо поновлення строку на його подання, тоді як суд першої інстанції відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про долучення доказів, тим самим порушив принцип рівності сторін;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр» не могло надавати довідки про фактичне захоронення твердих побутових відходів і великогабаритного сміття, оскільки між ним та позивачем відсутні договірні відносини. При цьому судом першої інстанції не надано оцінки рішенням суддів у справах №911/1933/23 та №911/2172/23;

- Відповідач не погоджується із об`ємами відходів, які фактично завезені на полігон та тими об`ємами, які вказані позивачем в актах здачі-приймання робіт (надання послуг);

- Висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідач, систематично сплачуючи на рахунки позивача кошти, погодився із наданням йому позивачем послуг, є помилковим, оскільки об`єми відходів є завищеними.

До апеляційної скарги відповідачем подані клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів та про долучення доказів (документів) до матеріалів справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Еко Транс Слав» на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024 у справі №911/3873/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.08.2024 витребував з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3873/23; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Еко Транс Слав» на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024 у справі №911/3873/23.

Матеріали справи №911/3873/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 18.09.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.09.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Еко Транс Слав» на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2024 у справі №911/3873/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 05.11.2024 о 12 год. 15 хв. 04.11.2024 позивачем сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, разом із клопотання про поновлення процесуального строку, відзив зареєстровано Північним апеляційним господарським судом 05.11.2024.

Мотивуючи клопотання про поновлення пропущеного строку позивач посилається на ненадходження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 про відкриття апеляційного провадження у справі №911/3873/23 в електронний кабінет представника.

За приписами статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання відзиву на апеляційну скаргу є поважними, поновляє процесуальний строк для подання відзиву та приймає його до розгляду.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача позивач заперечує проти її задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача та його недобросовісну поведінку.

Разом із апеляційною скаргою відповідачем подано до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення доказів: належним чином засічені копії довідок про фактичні об`єми ПП «Еко Транс Слав» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2024 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про долучення доказів.

Колегія суддів, порадившись на місці, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів, оскільки в силу частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 918/237/20).

Як зазначає відповідач, вказане клопотання подавалось ним до суду першої інстанції, проте суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку для подачу доказів та залишив без розгляду клопотання, подане після закриття підготовчого засідання.

В силу частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наведені відповідачем причини не свідчить про наявність доказів неможливості подання, зазначених у клопотанні доказів, до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача від 21.08.2024 про долучення доказів до матеріалів справи.

22.11.2024 від відповідача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів - належним чином засвідченої копії експертного дослідження Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №ЕД-19/125-24/12475-ПЧ від 04.10.2024.

У судовому засіданні 05.11.2024 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про долучення доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19). Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23.

Оспорюване рішення ухвалено судом першої інстанції 08.07.2024, а наданий відповідачем до суду апеляційної інстанції доказ датовано 04.10.2024. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач для проведення експертного почеркознавчого дослідження звернувся до експертної установи 30.09.2024. Зазначені обставини виключають можливість прийняття такого доказу судом апеляційної інстанції до розгляду.

04.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №911/3873/23 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №911/2783/24 та №911/2858/24.

У судовому засіданні 05.11.2024 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Судом встановлено, що у справі №911/2783/24 за позовом Приватного підприємства «Еко Транс Слав» до Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області предметом спору є визнання недійсним договору.

У справі №911/2858/24 за позовом Приватного підприємства «ЕКО ТРАНС СЛАВ» до Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області предметом спору є зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №924/645/18 та від 20.12.2019 у справі №910/13234/18).

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо (постанова Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №918/926/17).

Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі №910/12694/18 вказав, що саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі.

Крім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 10.07.2024 у cправі №914/1574/23.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» (заява №36655/02), рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції» (заява №30979/96)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України» (заява №23786/02)).

Отже, зупинення провадження має бути доцільним і мотивованим та не повинно призводити до безпідставного затягування строків розгляду справи.

На переконання суду апеляційної інстанції, хоча ці справи і є пов`язаними, проте відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справ №911/2783/24 та №911/2858/24, оскільки зібрані докази у справі №911/3873/23 дозволяють встановити та оцінити обставини (факти) у даному провадженні судом самостійно, а тому клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

У клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів від 21.08.2024 відповідач просив суд апеляційної інстанції призначити судову почеркознавчу експертизу для встановлення належності підпису директора відповідача у Договорі, у довідках та Актах здачі-прийняття (надання послуг), які є предметом дослідження у спірних правовідносинах та судову технічну експертизу для встановлення належності печатки відповідача, відтиск якої міститься у Договорі, довідках та Актах здачі-прийняття (надання послуг), які є предметом дослідження у спірних правовідносинах.

22.10.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про заміну питань, які були заявлені відповідачем у клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів від 21.08.2024, за яким відповідач просить суд апеляційної інстанції замінити питання та призначити судово-почеркознавчу експертизу для встановлення належності підпису директора відповідача у Договорі №01/11-21 про надання послуг з розміщення/захоронення побутових відходів від 01.11.2021 та Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ0000523 від 17.12.2021, №ОУ-000548 від 31.12.2021, №ОУ-0000642 від 16.02.2022, №ОУ-0000209 від 04.04.2022 та №ОУ-0000365 від 01.07.2022 та призначити судово-технічну експертизу для встановлення належності відповідачу печатки, відтиск якої міститься у Договорі №01/11-21 про надання послуг з розміщення/захоронення побутових відходів від 01.11.2021 та Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ0000523 від 17.12.2021, №ОУ-000548 від 31.12.2021, №ОУ-0000642 від 16.02.2022, №ОУ-0000209 від 04.04.2022 та №ОУ-0000365 від 01.07.2022.

05.11.2024 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів від 21.08.2024, посилаючись на затягування розгляду справи №911/3873/23.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника на те, що 23.03.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями» №1982-VIII, який набрав чинності 20.07.2017, яким виключено абзац 3 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України. Отже, наразі не є обов`язковим реквізитом правочину наявність печатки сторони такого правочину.

На стадії розгляду клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів суд апеляційної інстанції оголосив перерву до 19.11.2024.

У судовому засіданні 19.11.2024 на стадії розгляду клопотання відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інститут судових експертизи, на вирішення судового експерта поставити питання щодо належності підпису директора відповідача Романчука Євгенія Павловича на Актах здачі-приймання (надання-послуг) №ОУ-0000523 від 17.12.2021, №ОУ-0000548 від 31.12.2021, №ОУ-0000642 від 16.02.2022, №ОУ-0000365 від 01.07.2022.

Щодо призначення судової почеркознавчої експертизи встановлення належності підпису директора відповідача у Договорі №01/11-21 про надання послуг з розміщення/захоронення побутових відходів від 01.11.2021, то у судовому засіданні 19.11.2024 представник позивача пояснив суду апеляційної інстанції, що друга сторінка оригіналу Договору №01/11-21 про надання послуг з розміщення/захоронення побутових відходів від 01.11.2021 у нього відсутня у зв`язку із чим було проведено службове розслідування. Враховуючи позицію відповідача стосовно не підписання директором другої сторінки Договору, викладеної ним у відзиві на позов та висловленої під час судового засідання у суді апеляційної інстанції, клопотання відповідача в частині проведення судової експертизи відповідності підпису директора відповідача у Договорі задоволенню не підлягає. Судова почеркознавча експертиза стосовно відповідності підпису директора відповідача на другій сторінці Договору не може бути призначена судом апеляційної інстанції через відсутність у позивача оригіналу другої сторінки Договору та відсутність у відповідача оригіналу Договору в цілому, про що представник та директор відповідача зазначити у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 05.11.2024.

Щодо призначення судової почеркознавчої експертизи встановлення належності підпису директора відповідача у Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000209 від 04.04.2022, то у суді першої інстанції відповідач, заявляючи клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи №26 від 06.01.2024 у переліку питань для судового експерта не ставив питання стосовно вказаного Акта та не заперечував факту його підписання у відзиві на позов, поданому в порядку статті 165 ГПК України, тоді як клопотання про призначення судової технічної та судової почеркознавчої експертизи подане з порушенням строку для його подання.

У судовому зсіданні 19.11.2024 представником позивача надано Північному апеляційному господарському для судового експерта на дослідження оригінали Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000356 від 01.07.2022, ) №ОУ-0000642 від 16.02.2022, ) №ОУ-0000548 від 31.12.2021 та №ОУ-0000523 від 17.12.2021. Також судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 19.11.2024 відібрано вільні зразки підпису директора відповідача Романчука Євгенія Павловича .

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, за приписами вказаної норми суд має право призначити судову експертизу або за клопотанням учасника справи, або за власної ініціативи за наявності у сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.

Отже, питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/882/21.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Обов`язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5) (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Рекомендації) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 розділу І Рекомендацій визначено орієнтовний перелік вирішуваних питань.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи (підпункт 1.2 пункту 1 розділу І Рекомендацій).

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спір виник через неналежне виконання відповідачем умов Договору з оплати наданих послуг, тоді як відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на не підписання директором - Романчуком Євгенієм Павловичем Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000356 від 01.07.2022, №ОУ-0000642 від 16.02.2022, №ОУ-0000548 від 31.12.2021, №ОУ-0000209 від 04.04.2022 та №ОУ-0000523 від 17.12.2021.

Таким чином, враховуючи предмет спору у даній справі, заперечення відповідача стосовно належності підпису його директора в Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000356 від 01.07.2022, №ОУ-0000642 від 16.02.2022, №ОУ-0000548 від 31.12.2021 та №ОУ-0000523 від 17.12.2021, які є первинними документами та підтверджують здійснення господарських операцій, тоді як суд першої інстанції помилково відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, з посиланням на наявність відтиску печатки відповідача на вказаних вище Актах, з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, необхідність спеціальних знань, якими суд апеляційної інстанції не володіє, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про проведення судової почеркознавчої експертизи належності підпису директора відповідача на вказаних вище Актах.

При цьому судом, при визначенні питань, які необхідні для вирішення експертом, враховуючи Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та положення частини 4 статті 99 ГПК України самостійно призначено необхідні для вирішення експертом питання.

Частиною 3 вказаної норми визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Оскільки учасники справи не висловили заперечень щодо експертної установи, визначеної відповідачем у клопотанні, суд апеляційної інстанції доручає проведення судової почеркознавчої експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Сім`ї Бродських, 6, місто Київ, 03057).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи (пункт 6 частини 1 статті 229 ГПК України).

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи №911/3873/23 та зупинення провадження до закінчення проведення судової експертизи.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 287 ГПК України ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Таким чином, дана ухвала підлягає касаційному оскарженню в частині зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Клопотання Приватного підприємства «Еко Транс Слав» про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів задовольнити частково.

2. Призначити у справі №911/3783/23 судову почеркознавчу експертизу.

3. Проведення судової почеркознавчої експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Сім`ї Бродських, 6, місто Київ, 03057).

4. На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:

1.1. Чи виконані підписи в графах «ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник ПП «Еко Транс Слав» та «від Замовника» в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000523 від 17.12.2021 директором Приватного підприємства «Еко Транс Слав» Романчуком Євгенієм Павловичем, чи іншою особою?

1.2. Чи виконані підписи в графах «ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник ПП «Еко Транс Слав» та «від Замовника» в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000548 від 31.12.2021 директором Приватного підприємства «Еко Транс Слав» Романчуком Євгенієм Павловичем, чи іншою особою?

1.3. Чи виконані підписи в графах «ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник ПП «Еко Транс Слав» та «від Замовника» в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ0000642 від 16.02.2022 директором Приватного підприємства «Еко Транс Слав» Романчуком Євгенієм Павловичем, чи іншою особою?

1.4. Чи виконані підписи в графах «ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник ПП «Еко Транс Слав» та «від Замовника» в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000365 від 01.07.2022 директором Приватного підприємства «Еко Транс Слав» Євгенієм Павловичем, чи іншою особою?

6. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 разом із матеріалами справи №911/3873/23 та оригіналами: Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000523 від 17.12.2021, №ОУ-000548 від 31.12.2021, №ОУ0000642 від 16.02.2022, №ОУ-0000365 від 01.07.2022 та вільними зразками підпису директора Приватного підприємства «Еко Транс Слав» Романчука Євгенія Павловича направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Сім`ї Бродських, 6, місто Київ, 03057).

7. Оплату проведення судової експертизи покласти на Приватне підприємство «Еко Транс Слав».

8. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

9. Зупинити провадження у справі №911/3873/23 до закінчення проведення судової експертизи.

10. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддями 22.11.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова