Рішення

від 12.11.2024 по справі 903/732/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2024 року Справа № 903/732/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12"

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир

про стягнення 1049486,51 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Бутиріна І. І., довіреність від 22.10.2024;

від відповідача: Ковальчук В. І., наказ № 97 від 05.08.2024.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: 19.08.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир про стягнення 1049486,51 грн. основної заборгованості за виконані роботи.

При обґрунтуванні позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 363 від 06.10.2020 в частині повної оплати виконаних робіт по акту № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік.

Ухвалою суду від 26.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2024, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

11.09.2024 відповідач через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначає, що за період дії договору відповідачем було оплачено акти приймання виконаних будівельних робіт по договору підряду № 363 від 06.10.2020 на загальну суму 9206114,50 грн. Звертає увагу суду, що до договору №363 було укладено ще шість додаткових угод, які не долучені позивачем до позовної заяви, а саме: №1 від 01.03.2021, №2 від 09.07.2021, №3 від 18.10.2021, №4 від 02.11.2021, №5 від 20.12.2021, №6 від 29.12.2022, що були вилучені на підставі ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 07.03.2023 у справі №161/3590/23 прийнятої в рамках кримінального провадження №42020030220000059 (щодо директора ПП «Сучасні будівельні технології-12»). Також на підставі цієї ухвали вилучені акти приймання виконаних робіт: №1 від 11.12.2020, № 2 від 18.12.2020, №3 від 30.03.2021, №4 від 30.03.2021, №5 від 19.05.2021, №7 від 23.12.2021, №7 від 29.12.2021 та інші акти, що є належними, допустимими та достовірними доказами у даній справі. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.09.2024 дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме докази надіслання (лист з описом вкладення чіткого переліку документів) позовної заяви з додатками відповідачу.

04.10.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви. Дана заява з додатком приєднана до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.10.2024 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 23.10.2024, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив, позивачу - відповідь на відзив.

18.09.2024 відповідач через систему "Електронний суд" подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №161/4868/24 (кримінальне провадження №42020030220000059 щодо директора ПП "Сучасні будівельні технології-12" Ігнатолі О.В., який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України), яке розглянуто у судовому засіданні 23.10.2024 та відмовлено у його задоволенні з підстав викладених в ухвалі суду від 23.10.2024.

21.10.2024 відповідач через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копію висновку експерта від 07.09.2023 №CE-19/103-23/1626-БТ; копію висновку експерта від 10.11.2023 №CE-19/103-23/12005-ЕК; копію листа від 18.04.2024 №685/301/1950 (вх. від 19.04.2024 №777). Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи, оскільки подане у строк визначений ухвалою суду від 08.10.2024.

23.10.2024 відповідач через систему "Електронний суд" подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке судом на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), залишено без розгляду, оскільки право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд зазначає, що строк на подання відзиву (доказів) на позовну заяву закінчився 21.10.2024, встановлювався судом (ухвала суду від 08.10.2024) та відповідно до вимог процесуального закону не був продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

У судовому засіданні 23.10.2024 представники сторін не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Суд на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, ухвалив на місці продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - по 26.11.2024, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.11.2024.

Ухвалою суду від 23.10.2024 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 12.11.2024.

У судовому засіданні 12.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю. Додатково повідомила, що підставою позову є акт №8 за 2022 рік та додаток, які не є предметом кримінального провадження, матеріали за якими використано, а роботи виконано повністю.

У судовому засіданні 12.11.2024 представник відповідача позов заперечила, просила в задоволенні позову відмовити. Додатково повідомила, що акти з претензією отримали 17.05.2024.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

06.10.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир-Волинський (замовник) та Приватним підприємством "Сучасні будівельні технології-12" (підрядник) було укладено договір № 363 підряду на виконання робіт (а.с.10-25 Т.1) (далі - договір).

Предметом договору є виконання робіт на об`єкті: «Реконструкція будівлі НОМЕР_2 (медпункт) в в/м № 51 (204 брТа) м.Луцьк» (ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція), обов`язок щодо виконання яких покладається на підрядника; власником результату виконаних робіт на об`єкті є замовник.

Згідно з пунктом 3.1 договору, договірна ціна цього договору (додаток 1) складає 10690000,00 грн, в тому числі ПДВ - 178166666,67 грн договору по виготовленню технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості (в натурі) становить 126750,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ - 21125,00 грн, по твердих діючих на день підписання договору, розцінках.

Відповідно до п. 14.3 договору передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи (акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3). Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п.14.6 договору).

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи по об`єкт проводяться на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» за формою № КБ-2в та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» за формою № КБ-3. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику, який зобов`язаний протягом 3-х календарних днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт (п.п.15.1.3 п.15.1 договору).

Згідно п.п.15.1.6 п.15.1 договору замовник має право відмовитись від приймання робіт та їх оплати за умови, якщо вони не відповідають вимогам затвердженої проектної документації на об`єкт чинному законодавству (державні будівельні норми, правила, стандарти тощо), а також умовам договору.

Відповідно до п.п.15.1.7 п.15.1 договору проміжні платежі за фактично виконані роботи здійснюються в межах не більш, як 95% їх загальної вартості. Остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються у місячний термін після виконання підрядником і прийняття замовником всіх передбачених договором робіт, та підписання та затвердження акту готовності об`єкта до експлуатації.

В пункті 20.2 договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та виплат форми КБ-3 за 2022 рік (а.с.103 Т1), акту № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік форми КБ-2в (Т.1 а.с.106-115) та акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, що є додатком до акту №8 (Т1 а.с.105), які підписані виконавцем, але не підписані замовником - Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир-Волинський, всього сума становить 1049486,51 грн.

Підпунктом 15.1.3 пункту 15.1 договору передбачено, що документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику, який зобов`язаний протягом 3-х календарних днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт.

Листом від 06.05.2024 № 1ПП на виконання умов договору позивач надіслав на адресу відповідача виконавчу документацію з актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік на суму 1049486,51 грн в якому просив прийняти та оплатити виконані роботи. Даний акт отриманий відповідачем 17.05.2024, що підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вхідних документів КЕВ м.Володимир за 2024 рік, копією листа від 06.05.2024 № 1ПП з штампом вхідної кореспонденції (а.с.185-187 Т.1) та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні 12.11.2024.

Надіслання зазначеного пакету документів підтверджується долученими до позовної заяви квитанцією та описом вкладення у цінний лист АТ "Укрпошта" (а.с.139 Т.1).

Однак, відповідач підписаний примірник акту № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік на суму 1049486,51 грн не підписав та позивачеві не направив.

Жодних зауважень до виконаних робіт, які передані замовнику згідно із зазначеним вище актом на загальну суму 1049486,51 грн КЕВ м.Володимир не висловило.

Крім того, будівлю НОМЕР_2 (медпункт) військового містечка № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 було передано виконавцем та прийнято замовником по акту приймання (передачі), який підписано сторонами договору та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні 12.11.2024.

Станом на час розгляду справи відповідач не оплатив вартість виконаних позивачем робіт, доказів оплати відповідач суду не подав.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому відповідно до ст.204 ЦК України, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно ст.629 ЦК України, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом частин 1, 2 статті 875 цього Кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

Відповідно до приписів статей 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт замовником та, відповідно, виникнення у останнього обов`язку щодо їх оплати.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства та умов договору, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (утому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, враховуючи відсутність заперечень замовника щодо недоліків робіт, роботи по акту №8 за 2022 вважаються прийнятими замовником.

Правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором ".

За визначенням ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Згідно з статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Матеріалами справи підтверджена заборгованість в сумі 1049486,51 грн, однак умовами договору, а саме п.п.15.1.7 п. 15.1 договору визначено, що проміжні платежі за фактично виконані роботи здійснюються в межах не більш, як 95% їх загальної вартості. Остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються у місячний термін після виконання підрядником і прийняття замовником всіх передбачених договором робіт, та підписання та затвердження акту готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що умовами договоруне передбачено строку оплати проміжних платежів за фактично виконані роботи в межах не більш, як 95% їх загальної вартості, з урахуванням положень ч.2 ст.530 ЦК України, такий строк настав 25.05.2024 (17.05.2024 + 7 днів).

Оскільки станом на 12.11.2024 сторонами не подано доказів підписання та затвердження акту готовності об`єкта до експлуатації оплаті підлягають фактично виконані роботи в межах не більш, як 95% їх загальної вартості, тобто на суму 997012,18 грн (1049486,51х95%=997012,18), які підлягають стягненню з відповідача. У позові про стягнення 52474,33 грн слід відмовити, як передчасно заявлені.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 997012,18 грн основного боргу, в позові про стягнення 52474,33 грн відмовити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 14955,18 грн судового збору, в іншій частині 787,12 грн судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир (вул.Глушкова академіка,1, м.Володимир, Володимирський район, Волинська область, 44701, ЄДРПОУ 07516184) на користь Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" (вул.Хмельницьке шосе,13, офіс 323, м.Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 38889859) 997012,18 грн (дев`ятсот дев`яносто сім тисяч дванадцять гривень 18 коп.) основного боргу, а також 14955,18 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 18 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. У позові про стягнення 52474,33 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

22.11.2024.

Суддя А. С. Вороняк