ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2025 року Справа № 903/732/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Василишин А.Р.
суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Петрук О.В.
за участю представників сторін:
позивача Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" - предст. Бутиріна І.І.
відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир - предст. Ковальчук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир
на рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 р.
постановлене у м. Луцьк, повний текст складено 22.11.2024 р.
у справі № 903/732/24 (суддя Вороняк А.С.)
за позовом Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12"
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир
про стягнення 1049486,51 грн. заборгованості
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення від 12.11.2024 р. Господарський суд Волинської області частково задоволив позов Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" у справі № 903/732/24. Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир на користь Приватного підприємства "Сучасні будівельні технології-12" 997012,18 грн. заборгованості та 14955,18 грн. витрат на судовий збір. Суд відмовив у стягненні 52474,33 грн. заборгованості.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам статті 236 Господарського процесуального кодексу України і ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті і тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що ПП «Сучасні будівельні технології-12» обрало неефективний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові, тоді як судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обраному позивачем способу захисту порушеного права.
Звертає увагу, що в порушення статті 46 ГПК України ПП «Сучасні будівельні технології-12» не було подано до закінчення підготовчого засідання письмової заяви про зміну предмета позову про заміну вимоги повної оплати виконаних робіт за договором вимогою про оплати виконаних робіт по акту № 8.
Зауважує, що ПП «Сучасні будівельні технології-12» було подано позовну заяву з додатками, зокрема, договором підряду на виконання робіт від 06.10.2020 р. № 363, однак не було подано додатків до договору, що є невід`ємною його частиною та свідчать про недотримання ПП «Сучасні будівельні технології-12» строків виконання робіт (графіку виконання робіт) за договором, а також - про чинність умов договору.
Доводить, що частина доказів на підтвердження факту невиконання ПП «Сучасні будівельні технології-12» строків виконання робіт не була долучена до матеріалів справи, внаслідок чого судом першої інстанції не було взято твердження КЕВ м. Володимир про те, що з огляду на невиконання підрядником своїх зобов`язань за договором в частині строків виконання робіт і надання відповідної документації у замовника не виникало обов`язку оплатити такі роботи. Вважає, що у ПП «Сучасні будівельні технології-12» право вимагати повної оплати робіт за договором виникає на підставі повністю виконаного ним зобов`язання, а не його частини.
Просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 р. у справі № 903/732/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству «Сучасні будівельні технології-12» у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 049 486 гривень 51 коп. у повному обсязі.
28.01.2025 р. позивач подав клопотання про закриття апеляційного провадження, зазначивши, що представники відповідача Ковальчук В.І. та Терещенко О.В., не були та не могли бути наділені правом представляти інтереси відповідача, оскільки керівником КЕВ м. Володимир з 03.12.2024 р. вважається Якубський Віктор Петрович, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто, у тимчасово виконуючого обов`язки керівника Руслана Коржана не було повноважень станом на 03.12.2024 р. як керівника (начальника) або тимчасово виконуючого обов`язки начальника КЕВ м. Володимир уповноважувати на подання апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків апеляційної скарги Ковальчук В.І. та Терещенко О.В.
В судовому засіданні 28.01.2025 р. представник позивача підтримала подане клопотання з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що повноваження представників підтверджені Положенням про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир та наказом КЕВ м. Володимир від 05.08.2024 р. № 97. Також зауважила, що зміна керівника не передбачає видання нових наказів щодо уповноваження працівників КЕВ м. Володимир діяти від його імені.
Розглянувши клопотання позивача про закриття апеляційного провадження, колегія суддів не встановила підстав для його задоволення.
Так, відповідно до ч. 1 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Норми статті 60 ГПК України визначають перелік документів, що підтверджують повноваження представників, і особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. Зокрема, відповідно до норм ч.1, 3 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін підтверджені довіреністю юридичної особи, яка видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Разом з тим, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.02.2024 р. у справі № 910/16580/23 виснувала, що це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 ГПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт). Такий правовий висновок враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.4 ст. 236 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджено, що апеляційну скаргу відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир на рішення Господарський суд Волинської області від 12.11.2024 р. у справі № 903/732/24 та заяву про усунення недоліків апеляційної скарги підписала юрисконсульт КЕВ міста Володимир Ковальчук Вікторія Ігорівна. Повноваження юрисконсульта КЕВ міста Володимир Ковальчук Вікторії Ігорівни діяти від імені КЕВ м. Володимир для здійснення самопредставництва в судах та інших державних органах визначені наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир від 05.08.2024 р. № 97, підписаним тимчасово виконуючим обов`язки начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир підполковником Русланом Коржаном /а.с.24 у т.2/.
Наказ виданий відповідно до до аб. 4 п. 1 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир, затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 29.05.2024 р. № 174 /а.с. 20 23 у т.2/. Так, у аб. 4 п. 1 цього Положення визначено, що КЕВ бере участь у судовому процесі в усіх судах через начальника КЕВ та начальника юридичної служби, чи осіб, які визначені наказом начальника КЕВ, в порядку самопредставництва, які є уповноваженими особами відповідно до цього Положення або через представника.
Отже, повноваження Ковальчук В.І. вчиняти необхідні процесуальні діі у даній справі в порядку самопредставництва юридичної особи підтверджені Положенням про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир та наказом виконуючого обов`язки керівника підполковника Русланом Коржаном. Повноваження виконуючого обов`язки керівника підполковника Руслана Коржана на час видання наказу від 05.08.2024 р. № 97 не оспорюються. Натомість твердження позивача, що у КЕВ м. Володимир змінився керівник, а тому на час підписання апеляційної скарги у представника КЕВ м. Володимир також не було повноважень, - є безпідставними, оскільки повноваження представнику для самопредставництва юридичної особи надані за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом та установчими документами, і не скасовані у зв`язку із зміною керівника.
Отже, повноваження представника Ковальчук В.І. вчиняти дії в судах, зокрема і подавати апеляційну скаргу та заяву про усунення недоліків підтверджені відповідно до вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу України, відповідно, не встановлені підстави для закриття апеляційного провадження.
Також колегія суддів вважає необгрунтованими доводи відповідача відносно повноважень Терещенко О.В., оскільки до апеляційного суду не надходили документи за підписом Терещенко О.В.
В судовому засіданні представник скаржника/відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та вважала рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Також зазначила, що відповідач приймаючи роботи за актом виконаних будівельних робіт № 8 ніяких заперечень не висловив, не заявляв про недоліки робіт та не вказав про відмову у його підписанні. Тому вважає, що роботи за актом № 8 були прийняті замовником/відповідачем.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення пре6дставників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
06.10.2020 р. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський як замовник і Приватне підприємство Сучасні будівельні технології-12 як підрядник уклали договір підряду на виконання робіт № 363 /а.с.10-25 у т.1/.
Відповідно до п. 1 договору предметом договору є виконання робіт на об`єкті: «Реконструкція будівлі 51/325 (медпункт) в в/м № 51 (204 брТа) м. Луцьк» (ДК 021:2015:45454000-4 Реконструкція), обов`язок щодо виконання яких покладається на підрядника; власником результату виконаних робіт на об`єкті є замовник.
Згідно з п. 3.1 договору, договірна ціна цього договору складає 10690000,00 грн, в тому числі ПДВ 178166666,67 грн.
Замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи (п. 4.2.3 договору).
Відповідно до п. 14.3 договору передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи (акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3).
Згідно з п. 14.4 договору у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт об`єкта будівництва.
Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п.14.6 договору).
Пунктом 15.1.1 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» за формою № КБ-2в та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» за формою № КБ-3.
Відповідно до п. 15.1.2 договору після виконання підрядником робіт по об`єкту (повністю або частково) та надання замовнику документів зазначених в пп. 15.1.1 розділу 15 договору замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовам договору щодо якості та об`єму, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.
Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику, який зобов`язаний протягом 3-х календарних днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт (п.15.1.3 договору).
Згідно з п.15.1.6 договору замовник має право відмовитись від приймання робіт та їх оплати за умови, якщо вони не відповідають вимогам затвердженої проектної документації на об`єкт чинному законодавству (державні будівельні норми, правила, стандарти тощо), а також умовам договору.
Відповідно до п.15.1.7 договору проміжні платежі за фактично виконані роботи здійснюються в межах не більш, як 95 % їх загальної вартості. Остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються у місячний термін після виконання підрядником і прийняття замовником всіх передбачених договором робіт, та підписання та затвердження акту готовності об`єкта до експлуатації.
Пунктом 20.2 договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 р. або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.
Договір підписаний представниками сторін та завірений їх печатками.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15.12.2021 р. № 1959-XI місто Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області перейменовано на місто Володимир.
На виконання умов договору позивач склав акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік форми КБ-2в /а.с.106-115 у т.1/, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та виплат форми КБ-3 за 2022 рік /а.с.103 у т.1/ та акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, що є додатком до акту № 8 /а.с.105 у т.1/, згідно з яким вартість виконаних будівельних робіт, устаткування, меблів та інвентарю з урахуванням ПДВ становить 1049486,51 грн.
Зазначені акти і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та виплат підписані позивачем і були надіслані на адресу відповідача із супровідним листом № 1ПП від 06.05.2024 р. /а.с. 137 у т.1/. Лист із доданими актами отриманий відповідачем 17.05.2024 р., що підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вхідних документів КЕВ м. Володимир за 2024 рік /а.с.185 186 у т.1/ та не заперечується відповідачем.
Відповідач примірник акту № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік на суму 1049486,51 грн не підписав, позивачеві не повернув і оплату не виконав - доказів оплати суду не надано.
Жодних зауважень до виконаних робіт, які передані замовнику згідно із зазначеним вище актом на загальну суму 1049486,51 грн КЕВ м. Володимир не висловило та не повернуло акт для усунення недоліків будівельних робіт.
06.05.2024 р. позивач направив відповідачу претензію, у якій вимагав підписати акт № 8 та оплатити виконані роботи на суму 1049486,51 грн. /а.с. 55-63 у т.1/. Відповідач на претензію не відреагував.
Отже, на умовах договору підряду на виконання робіт № 363 від 06.10.2020 р. між сторонами відбулись правовідносини з будівельного підряду.
Відповідно до норм ст.ст. 317, 318 ГК України та ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 319 ГК України та ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Згідно зі ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до норм ч.1 ст.854, ст..879 ЦК України оплата провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Колегією суддів встановлено, що відповідно до п. 15.1.1 договору підряду розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» за формою № КБ-2в та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» за формою № КБ-3, а згідно з до п. 15.1.2 договору після виконання підрядником робіт по об`єкту (повністю або частково) та надання замовнику документів зазначених в пп. 15.1.1 розділу 15 договору замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовам договору щодо якості та об`єму, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування.
Оскільки відповідач ухилився від обов`язку прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і не надав будь-яких заперечень щодо недоліків робіт, тому правомірним є висновок суду першої інстанції, що роботи по акту № 8 за 2022 рік є прийнятими замовником/відповідачем. Такий висновок суду відповідає обставинам справи з урахуванням умов п.п.14.3-14.4 договору та норм ст. статті 853 ЦК України
За наведених обставин колегія суддів відхиляє також доводи скаржника про те, що позивач/підрядник проводив роботи з порушення строку таких робіт, який визначений у договорі. Колегія суддів зазначає, що такі доводи скаржника не мають значення з урахуванням того, що відповідач отримав спірний акт виконаних будівельних робіт та не надав будь яких заперечень щодо його підписання, зокрема, і не заперечив проти строку виконання робіт. Крім того, п. 17.3 договору передбачена відповідальність позивача/підрядника за порушення строків виконання робіт і відповідач КЕВ м. Володимир не позбавлений можливості звернутися з окремим позовом до суду про стягнення пені/штрафу за порушення таких строків.
Колегія суддів відхиляє як такі, що не мають значення доводи скаржника про те, що спочатку позивач просив стягнути заборгованість повністю за договором підряду, а в подальшому зазначав лише про заборгованість за актом № 8.
Заявлена позивачем до стягнення сума 1049486,51 грн. як оплата за роботи, підтверджена актом № 8 приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік форми КБ-2в /а.с.106-115 у т.1/ та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та виплат форми КБ-3 за 2022 рік, про що зазначено вище, натомість наявність інших боргів за договором підряду не є предметом спору у даній справі.
Щодо доводів скаржника про обрання позивачем неналежного способу захисту колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, враховуючи відсутність сплати відповідачем заборгованості за договором підряду позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення такої заборгованості.
При цьому колегія суддів відзначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 52474,33 грн. заборгованості з урахуванням умов п. п.15.1.7 договору (щодо обмеження проміжного платежу в межах не більш, як 95 %) сторонами не оскаржується, тому колегія суддів, керуючись нормами ст. 269 ГПК України, не перевіряє правильність рішення в частині відмови у стягненні 52474,33 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 р. у справі № 903/732/24. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир залишити без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2024 р. у справі № 903/732/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 903/732/24 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений 17.02.2025 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2025 |
Оприлюднено | 19.02.2025 |
Номер документу | 125222691 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них будівельного підряду |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Маціщук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні