Рішення

від 04.11.2024 по справі 911/1704/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р.

м. Київ

Справа № 911/1704/24

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О. М., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (03067, м. Київ: вул. Гарматна, буд. 8, ЄДРПОУ 37780084)

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ЄДРПОУ 22927045)

про стягнення 408043,80 грн,

за участю представників:

позивача: Іванченко Анастасії Валеріївни;

відповідача: Кулібаба Вадим Олександрович,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 408043,80 грн.

Суд ухвалою від 03.07.2024 відкрив провадження у справі № 911/1704/24. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2024 на 10:20. Справа перебувала на розгляді у судді Кошика А.Ю.

До канцелярії Господарського суду Київської області 18.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 17.07.2024. Позивачем 30.07.2024 подано заяву б/н від 29.07.2024 про долучення доказів.

Ухвалою від 30.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.08.2024 на 10:00

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області від 28.08.2024 у зв`язку з відрахуванням та звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Київської області на підставі наказу № 18-К від 12.08.2024 та з метою недопущення порушення процесуальних строків призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді А.Ф.Черногузу.

Оскільки судом не було відкрито провадження з розгляду справи по суті, засідання 29.08.2024 не відбулось з огляду на перебування судді А.Ф.Черногуза у відпустці в цей день, суддя прийняв справу до свого провадження та почав підготовче провадження спочатку на підставі статті 32 ГПК України. Засідання призначено на 23.09.2024 на 14:00.

У судовому засіданні брали участь представник позивача та відповідача. Враховуючи, що всі необхідні заяви для розгляду справи по суті були подані учасниками спору, суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.10.2024 на 09:30.

У судовому засіданні 08.10.2024 було прийняте рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» 406740,00 грн основної суми боргу, 1303,80 грн трьох відсотків річних та 4896,53 грн витрат зі сплати судового збору.

10.10.2024 позивачем до суду через систему електронний суд було подано заяву про винесення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 2 цієї ж статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Приписами ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою від 21.10.2024 суд призначив у справі засідання з розгляду заяви відповідача про покладення витрат на правову допомогу на 04.11.2024.

У судове засідання 04.11.2024 з`явились представник позивача та відповідача. Від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про покладення витрат на правову допомогу, які прийняті судом до уваги.

Заслухавши виступ присутніх представників, суд прийняв додаткове рішення виходячи з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем долучено до справи копію договору № 0501-1 про надання професійної правничої допомоги від 01.05.2024, що укладений між позивачем та адвокатом Іванченко А.В., додаткову угоду №1 від 01.05.2024 до названого договору та акт від 09.10.2024 про приймання передачу наданої правничої допомоги за договором про надання професійної правничої допомоги № 0501-1.

Вбачається, що вартість всіх наданих послуг щодо підготовки, складення, подання позовної заяви про стягнення з ПАТ «Центренерго`на користь ТОВ «ЛТК Електрум» грошових коштів та її супроводу оцінено сторонами у фіксованій сумі 40000 грн.

Відповідач заперечив щодо співмірності вартості наданих позивачу адвокатом послуг та просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що заявлені позивачем. При цьому відповідач посилався на те, що витрати є неспівмірними та не відповідають критерію розумності і неминучості.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо необхідності перевірки співмірності розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу зі складністю справи зважаючи на те, що частинами 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ціна позову у справі, що розглядалася судом становить 408043,00 грн, а відповідно до договору та додаткової угоди відповідача розмір гонорару адвоката є фіксованим.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд приймає до уваги те, що адвокат позивача за час розгляду справи належним чином здійснював представництво інтересів клієнта, мав сталу позицію щодо спору, водночас суд також враховує те, що даний спір не є спором, що відноситься до складних, у яких від адвоката вимагається максимально зосереджуватись та витрачати значну кількість часу на формуванні та доведенні перед судом своєї правової позиції та збору доказів.

Натомість, даний спір є типовим та не вимагає витрати надто багато часу та складної інлектуальної роботи адвоката.

Беручи до уваги те, що розмір суми, яка заявлялася до стягнення сам по собі не вплинув на складність справи, зважаючи на те, що справа не є справою значної складності, суд не вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у 40000 грн є такою, що відповідає складності справи з урахуванням всіх наявних у справі заяв сторони позивача по суті спору та поданих ним доказів.

З урахуванням заперечень відповідача та клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, які прийняті судом до уваги, суд вважає, що співмірною сумою відшкодування витрат позивача на правову допомогу, яка може бути покладена на відповідача є 20000,00 грн.

До таких висновків суд дійшов з урахуванням оцінки наданих позивачем доказів про правову допомогу у порядку процесуального закону, враховуючи клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення суми, зважаючи на практику Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, необхідності врахування співмірності витрат відповідно до положень ГПК України, принців господарського судочинства та з метою справедливого відшкодування витрат сторони, на користь якої було ухвалене рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про стягнення судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Центренерго (08711, Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТК Електрум (03067, м. Київ: вул. Гарматна, буд. 8, ЄДРПОУ 37780084) 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПКУкраїни.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 22.11.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз