Ухвала

від 21.11.2024 по справі 911/3456/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/3456/15 (911/1683/22)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Марунич Л.А. розглянувши у підготовчому засіданні

заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» Бахматського Олександра Олександровича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне»

2) Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - уповноваженої особи засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» Гайсаєвої Єлизавети Богданівни

про визнання недійсними результатів торгів та правочину щодо продажу майна, вчиненого на аукціоні

у межах справи № 911/3456/15

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 3; ідентифікаційний код 37066355)

За участю осіб, зазначених у протоколі судового засідання від 21.11.2024

УСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) (суддя Наріжний С.Ю.) перебуває справа № 911/3456/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» (далі ТОВ «РГК») на стадії судової процедури санація боржника, яку на підставі ухвали суду від 13.09.2022 здійснює арбітражний керуючий Бахматський Олександр Олександрович (свідоцтво від 05.06.2013 № 1131).

2. У порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) судом за правилами загального позовного провадження розглянута позовна заява ліквідатора ТОВ «РГК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» (далі ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне», позивач) та Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» про визнання недійсними (далі ТБ «УЗТБ «Придніпровська»): результатів торгів (аукціон) з продажу майна (лот № 1) ТОВ «РГК» в процесі процедури ліквідації, проведені 11.09.2019 ТБ «УЗТБ «Придніпровська», оформлені Протоколом № 1 від 11.09.2019; договору купівлі-продажу майна № 1209-2019 від 12.09.2019, укладеного між продавцем ТОВ «РГК» та покупцем ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне».

Так, рішенням суду від 23.05.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 вищевказане рішення скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2024 касаційну скаргу ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» задоволено частково, постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду. Підставою для скасування відповідних рішень стало те, що суди належним чином не дослідили обставини справи на підставі наданих учасниками справи доказів з урахуванням ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 справу № 911/3456/15 (911/1683/22) передано до розгляду судді Янюк О.С., яка ухвалою від 02.07.2024, зокрема, прийняла її до свого провадження та призначила підготовче засідання на 05.08.2024.

На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні неодноразово оголошувалася перерва. Черговий розгляд справи призначений на 21.10.2024.

Водночас через підсистему «Електронний суд» ліквідатором ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» подано до суду: 25.07.2024 заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог (вх. № 5756), в якій окрім вищевказаних вимог, додатково просить застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу майна № 1209-2019 від 11.09.2019, шляхом зобов`язання ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» повернути ТОВ «РГК» усе майно, що набуте на підставі вказаного оспорюваного правочину та перебуває у власності переможця аукціону ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне»; 14.10.2024 заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог від 11.10.2024 (вх. № 11328/24) із аналогічними вимогами, проте із зазначенням переліку майна, яке просить повернути ТОВ «РГК».

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою (ч. 3 ст. 163 ГПК України).

Як зазначає позивач у своїх заявах, нова реституційна вимога позову про повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону (ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне») є самостійною вимогою майнового характеру, однак не є окремим об`єктом справлення судового збору. При розрахунку суми судового збору, що підлягає сплаті в даному випадку, слід виходити не зі ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, а зі ставки судового збору за заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, а саме, 2 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Оскільки при зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено на виконання вимог пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 4 962,00 грн, до цієї заяви долучає докази доплати різниці судового збору, а саме 1 094,00 грн (6 056,00 - 4 962,00 = 1 094,00).

Так, під час підготовчого засідання, яке відбулося 21.10.2024, судом ставились на обговорення питання щодо розміру судового збору, та як наслідок запропоновано позивачу надати звіт про оцінку вартості спірного майна (для розрахунку розміру такого судового збору виходячи відповідно з вартості спірного майна). З огляду на викладене, у підготовчому засіданні, зокрема, було оголошено перерву до 04.11.2024 (протокол судового засідання від 21.10.2024).

На підставі ст. 183 ГПК Украйни у підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 21.11.2024, про що зазначено у протоколі судового засідання від 04.11.2024.

4. У підготовче засідання представники ТБ «УЗТБ «Придніпровська» та уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ «РГК» Гайсаєвої Єлизавети Богданівни не з`явилися, про час та місце засідання інформувалася своєчасно та у порядку визначеному ч. 3 ст. 216 та ч. 5 ст. 242 ГПК України. Водночас, явка вказаних осіб обов`язковою судом не визнавалася, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе провести підготовче засідання без їх участі.

Разом із цим перед підготовчим засіданням від учасників справи до суду надійшли:

клопотання ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» від 20.11.2024 (вх. № 13164/24 від 21.11.2024) в якому просить суд заяву ТОВ «ГРК» від 24.07.2024 про уточнення (доповнення) позовних вимог (в редакції заяви від 11.10.2024) повернути позивачеві та здійснювати розгляд справи відповідно до заявлених під час первісного розгляду справи позовних вимог;

клопотання позивача від 20.11.2024 (вх. № 9182 від 21.11.2024) в якому зазначає, що арбітражний керуючий, що є громадянином України, який звертається у передбачених КУзПБ випадках на захист інтересів боржника та/чи кредиторів, не в порядку представництва, а на виконання передбачених цим законом спеціальних повноважень арбітражного керуючого, є таким, що звільнений від сплати судового збору в силу закону.

Розглянувши вказані клопотання суд зазначає наступне.

4.1. Щодо повернення заяви про уточнення (доповнення) позовних вимог.

Так, в обґрунтування свого клопотання представник ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» зазначає, що у судовому засіданні 21.10.2024 суд постановив процесуальну ухвалу, відповідно до якої заяву позивача від 24.07.2024 про уточнення (доповнення) позовних вимог (в редакції заяви від 11.10.2024) залишено без руху та зобов`язано останнього у строк до 31.10.2024 надати суду звіт про оцінку вартості спірного майна та докази сплати судового збору, розрахованого виходячи з вартості спірного майна. Оскільки станом на 20.11.2024 звіт про оцінку вартості спірного майна та докази сплати судового збору у визначеному Законом розмірі позивачем до суду не подано, на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України просить її повернути.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є ухвали.

Ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання (ч.ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України).

Як зазначалося вище, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 21.10.2024, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні та встановлено строк для подачі 31.10.2024 для подачі додаткової інформації. Остаточна ухвала про залишення відповідної заяви без руху у встановлений ГПК України спосіб судом не приймалася.

З огляду на викладене, суд вважає відповідне клопотання ТОВ «Граніт Інвест-Рокитне» передчасним.

4.2. Щодо посилання керуючого санацією на норму, яка звільняє позивача від сплати судового збору.

Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Суд вважає, що зазначену норму слід ураховувати в системному зв`язку зі ст. 57 ГПК України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Більше того, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст. 57 ГПК України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє представників, які звертаються в інтересах іншої особи від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням осіб, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

У свою чергу, арбітражний керуючий виконує свої повноваження та звертається до суду в інтересах юридичної особи-боржника, а тому, пільга щодо сплати судового збору, визначена п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на нього у даному випадку.

Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки відповідно до норм ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову саме на відповідача покладається обов`язок по сплаті судового збору. Подібний висновок щодо неможливості застосування підстав, визначених Законом України «Про судовий збір» до одного із учасників/сторін у справі про банкрутство викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 01/10/5026/779/2011.

Ураховуючи зазнане, посилання арбітражного керуючого на п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є помилковим.

4.3. Щодо розміру судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства, за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру

У свою чергу, за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Зазначений висновок зроблено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19.

Оскільки додаткова вимога арбітражного керуючого Бахматського О. О. (застосування наслідків недійсного правочину) є за своєю правовою природою наслідком недійсності правочину з передачі зазначеного майна іншим особам, заявленого в межах справ у процедурі банкрутства, такий спір вважається майновим (аналогічну за замістом правову позицію викладено, зокрема, в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.01.2023 № 5011-15/2045-2012 (910/16312/20) та від 04.06.2024 № 904/6023/19 (904/1032/23).

Таким чином, твердження арбітражного керуючого про застосування у даному випадку при розрахунку судового збору пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є помилковим.

З огляду на викладене, позивач, при зверненні до суду з додатковою вимогою має сплатити судовий збір як за 1 вимогу майнового характеру у відсотковому співвідношенні до вартості спірного (витребуваного) майна.

Як зазначалося вище, судом вже виносилося на обговорення питання про надання звіту (оцінки) щодо вартості відчуженого майна, проте жодних документів щодо актуальної вартості спірного майна арбітражним керуючим суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

За таких обставин, під час визначення ціни додаткової вимоги судом береться до уваги ціна оскаржуваного договору купівлі-продажу майна від 12.19.2019 № 1209-2019, а саме 16 082 950,62 грн.

Отже, за подання позивачем додаткової вимоги майнового характеру розмір судового збору за її подачу становить 240 150,26 грн (16 082 950,62 х 1,5% 1 094,00).

Водночас судом береться до уваги, що заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог подано арбітражним керуючим через підсистему «Електронний суд».

Так, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відтак, розмір судового збору за подання відповідної заяви із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 191 901,41 грн (16 082 950,62 х 1,5% х 0,8 1 094,00).

5. Відповідно до ч. 10 ст. 174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Згідно з ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви ТОВ «ГРК» від 24.07.2024 про уточнення (доповнення) позовних вимог (у редакції заяви від 11.10.2024) без руху та надати час для усунення вищевказаних недоліків.

6. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Оскільки у даному підготовчому засіданні не вбачається за можливе розглянути вищевказану заяву арбітражного керуючого, суд вважає за необхідне відкласти його на іншу дату.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. ст. 2, 7 КУзПБ, ст.ст. 12, 46, 174, 176, 232-235, ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Інвест-Рокитне» від 20.11.2024 (вх. № 13164/24 від 21.11.2024) залишити без задоволення.

2. Клопотання керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» Бахматського Олександра Олександровича від 20.11.2024 (вх. № 9182 від 21.11.2024) залишити без задоволення.

3. Заяву керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» Бахматського Олександра Олександровича про уточнення (доповнення) позовних вимог від 25.07.2024 та від 11.10.2024 (вх. № 5756 від 25.07.2024, вх. № 11328/24 від 14.10.2024) залишити без руху.

4. Запропонувати керуючому санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» Бахматському Олександру Олександровичу протягом п`яти днів із дня вручення цієї ухвали усунути недоліки заяви, а саме надати докази оплати судового збору у розмірі 240 150,26 грн.

5. Відкласти підготовче засідання на 16.12.2024 на 10:00 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ (зал судових засідань №5). Для пропуску у приміщення суду мати документ(и), який посвідчує особу (паспорт) та підтверджує її повноваження

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 21.11.2024 та п.п. 1, 2 резолютивної частини ухвали можуть бути оскаржені до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 22.11.2024.